Види економічної діяльності, що входять до складу виробничої сфери

Економічне становище регіону, створення належних умов для життя і праці його населення залежить від розвитку виробничої сфери. Виробнича сфера виступає основою для задоволення людських потреб. Потреби, в свою чергу, відіграють роль стимуляторів діяльності людей. Тому виробнича сфера виступає як сфера безпосередньої, першочер­гової діяльності людей, необхідної для задоволення всіх надзвичайно різноманітних потреб.

Виробнича сфера характеризується складністю. До її складу вхо­дять засоби виробництва та люди, які володіють виробничим досвідом, предметами праці та засобами праці. Складність виробничої сфери пояс­нюється складністю взаємодії цих окремих елементів через технологію та організацію виробництва. Технологія виробництва виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмет праці. Люди спрямовують свою діяльність на виготовлення нових видів продукції, оволодівають новими технологіями, використовують нові ма­теріали. Одночасно вдосконалюють організацію виробництва, забезпе­чують взаємодію всіх залучених до виробництва факторів, взаємодію людей у процесі виробництва. Ефективність взаємодії людей в організа­ційних структурах виробництва підвищується з впровадженням досяг­нень науково-технічного прогресу, інформаційності виробництва.

Для оцінки діяльності людей у виробничій сфері використовують показники «валовий внутрішній продукт» та «національний доход».

Валовий внутрішній продукт являє собою вартість матеріальних благ всіх галузей виробничої сфери за певний період часу.

Національний доход є узагальнюючий показник економічного стану регіону, являє со­бою заново створену вартість за певний період часу.

До складу виробничої сфери входять:

промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівля.

Галузева структура промисловості України включає велику кіль­кість спеціалізованих галузей, які сформовані з врахуванням техноло­гічних особливостей виробництва, однорідності призначення кінцевої продукції, за схожістю сировини, що використовується для виготов­лення продукції тощо.

Сучасна класифікація промислових підприємств за видами діяльності передбачає їх розподіл на підприємства:

• добувної промисловості;

• обробної промисловості;

• виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.

До складу добувної промисловості відносять підприємства, що видобувають енергетичні матеріали та підприємства, що видобувають неенергетичні матеріали.

До складу обробної промисловості входить нафтопереробна та ме­талургійна промисловість, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво деревини та виробів із дерева, целюлоз­но-паперова, поліграфічна промисловість, легка промисловість, харчо­ва промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції.

Окремою складовою промисловості виступає виробництво та роз­поділення електроенергії, газу, води.

Розглядаються такі галузі промисловості:

• паливно-енергетичний комплекс;

• гірничо-металургійний комплекс;

• машинобудування, хімічна, деревообробна та легка промис­ловість.

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) — складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії, їхнього транспорту­вання, розподілу та використання.

До його складу входить паливна про­мисловість (нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, вугільна, слан­цева, торфова, уранова) та електроенергетика. Паливно-енергетичний комплекс тісно пов'язаний з усіма галузями народного господарства.

У сучасних умовах паливно-енергетичний комплекс забезпечує фун­кціонування усіх галузей економіки України і рівень добробуту населення. Від стану справ у ПЕК залежить розвиток промисловості, сільського гос­подарства, транспорту, сфери послуг, комунального господарства тощо.

Основними первинними джерелами енергії у сучасному світі є нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія, а також швидко зростає атомної енергії. Інші джерела (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотер­мальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків.

Україна має значні запаси вугілля, нафти і газу, поклади торфу, але ці запаси не забезпечують в повній мірі потреби розвитку економіки.

До складу вугільної промисловості входять підприємства, що здійснюють видобування, збагачення та брикетування природного кам'яного та бурого вугілля. Вугілля використовують головним чином в електроенергетиці та чорній металургії, враховуючи його енерге­тичні властивості, що визначає його економічну цінність. Крім того, вугілля також використовують у хімічній та інших галузях економіки як сировину в машинобудуванні, у житлово-комунальній сфері. Серед загальних ресурсів органічного палива на вугілля припадає 65-90%. У розвинутих країнах використання вугілля забезпечує зростання еко­номіки, заміняє нафту у багатьох сферах діяльності.

Дата добавления: 2015-07-20