Входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини.

ПЛАН

2. Становище українців у Чехо-Словаччині.

3. Політика румунського уряду щодо українців.

За Сен-Жерменським договором з Австрією 1919 р. і Тріаноноським договором з Угорщиною 1920 р. до Чехо-Словаччини перейшло Закарпаття

2. Становище українців у Чехо-Словаччині.

На відміну від Польщі і Румунії, у Чехо-Словаччині існувала демократична система. Завдяки цьому мали можливість розвиватися різні політичні сили.

У суспільно-політичному житті краю виділялося кілька основних політичних течій:

1. Русинство (населення Закарпаття становить окрему націю – русинів, яка не має нічого спільного ні з росіянами, ні з українцями). Виступили за приєднання Закарпаття до Угорщини Не користувалися підтримкою в суспільстві.

2. Русофільство (спочатку орієнтувалися на Росію, а після приходу більшовиків переорієнтувалися на Прагу. Відстоювали право на автономію краю у складі Чехо-Словаччини) – продовжували традиції українофілів. Поступово втрачали свій вплив серед місц. населення

3. Українофільство (найбільша підтр. місц. населення. Ідея єдності всіх українців, пробудження нац. свідомості русинів. Лідер у.- священик А. Волошин)

4. Комуністична течія

Стали впливовою політ. силою Закарпаття, корист. підтримкою населення. Організовували робітничі, селянські, молодіжні організації.

1938 р. була укладена Мюнхенська угода між урядами Англії, Франції, Німеччини та Італії. Після Мюнхенської угоди у 1938 р. уряд Чехословаччини надав Закарпаттю автономію. Уряд очолив Андрій Бродій, який виявився угорським агентом

Жовтень 1938 р. – автономний уряд Закарпаття очолив Августин Волошин (усунув русофілів від влади, ліквідовано організації комуністів). Заборонені всі політ. партії. Почалася українізація освіти і влади. Створено збройні сили – Карпатська Січ.

Листопад 1938 р. – окупація Угорщиною південного Закарпаття з Ужгородом і Мукачевим за рішенням німецько-італійського Віденського арбітражу. Столиця Карпатської України перенесена до м. Хуст.

Січень 1939 р. – створення в Хусті УНО (Українське національне об’єднання) на чолі з А. Волошиним, яке об’єднало більшість укр. партій і груп Закарпаття.

Лютий 1939 р. – Вибори до Сойму Карпатської України. Перемогу здобуло УНО, набравши 86%.

15 березня 1939 р. – нім. війська вступили в Ч-С. Угорщина за згодою Гітлера почала загарбання Закарпаття. Проголошення в Хусті незалежності Карпатської України. Обрання А. Волошина Президентом Карпатської України, а прем’єр-міністром – Юрія Ревая. Держ. прапор – синьо-жовтий, гімн-Ще не вмерла Україна, герб – ведмідь, чотири сині, три жовті смуги поєднані з тризубом

Однак державотворчі процеси були згорнуті через агресію Угорщини.

Березень 1939 р. – бої підрозділів Карпатської Січі з угорськими окупантами, зокрема в Красному полі. Окупація угорською армією Закарпаття. Еміграція уряду Карпатської України.

А. Волошин звернувся до Німеччини з проханням прийняти Карпатську Україну під свій протекторат. Однак отримав пораду припинити опір. Не могли протистояти 40 тис. угорській армї.

Кінець березня 1939 р. – окупація Карпатської України Угорщиною

В результаті окупації Угорщиною Карпатська Україна припинила своє існування

Т.ч., Карпатська Україна припинила існування за півроку до початку Другої світової війни.

Дата добавления: 2015-07-20