Як слухати? Які засоби поліпшення навичок слухання?

До допоміжних засобів, що поліпшують навички слухання відносять:

1. Уміння концентруватися. Концентруючись, людина готує себе до слухання. Концентрація вимагає постійної, а не періодичної уваги. Деякі слухають уважно певний час, потім на кілька хвилин відволікаються на інше, потім знову звертаються до слухання.

2. Уміння аналізувати зміст. Слухати виступи дуже складно, оскільки вони містять різні ідеї, і якщо одну з них втратити, то порушиться зв’язок між її частинами. У ситуації бесіди слухати легше, оскільки завжди можна перепитати співрозмовника. Серед основних прийомів раціонального слухання виділяють такі: визначення мети розмови, головної теми, форм аргументації (приклади, статистика, цитування), форм резюмування й остаточних висновків.

3. Уміння слухати критично визначає такі принципи критичного слухання:

1. Пов’язуйте те, що говорить оратор, зі своїм власним досвідом.

2. Резюмуйте й систематизуйте те, що почули.

3. Аналізуйте й оцінюйте те, що почули. Не можна повністю вірити, ні постійно сумніватися в тому, що говорить співрозмовник. Слухайте розбірливо.

4. Навчіться конспектувати, адже запис допомагає сконцентруватися під час слухання, дає матеріал для огляду й можливість повернення до почутого.

5. Уміння конспектувати

Чи потрібно робити записи під час слухання? Відповідь на це запитання залежить від подальшого використання почутого. Якщо Ви слухаєте для наснаги, розваги, для оцінки майстерності мовця або для підвищення власної культури, записи не мають значення. Якщо Ви слухаєте лекцію з метою одержання фактів, для аналізу й оцінки змісту, то записи, звичайно, необхідні.

Запис допомагає сконцентруватися під час слухання, дає матеріал для огляду й можливість повернутися до почутого. Однак якщо навички конспектування недостатньо розвинені й самі собою вимагають певних зусиль, то запис може ускладнити процес слухання. Конспектування є унікальним мовним процесом, загальнонавчальним умінням, здійснення якого потребує мовленнєвих умінь людини: уміння читати – уміння писати – уміння говорити – уміння слухати, тобто задіює всі види мовленнєвої діяльності.

Конспектування здійснюється за такими етапами:

1) прийом інформації – це сприйняття тексту здійснюється зоровим або слуховим аналізатором, який дає змогу розпізнати текст на рівні смислових відрізків. На рівень прийому інформації впливають рівень загальної культури того, хто конспектує, рівень його професійних (спеціальних) знань, рівень мовної культури;

2) добір інформації – читач, відкидаючи зайву інформацію, продовжує аудіювання або читання до того часу, поки не одержить інформацію, потрібну для фіксації; дібрана для фіксації інформація знову обробляється за ознакою її новизни, важливості залежно від мети сприйняття тексту;

3) переформулювання – обробка інформації („нової” й добре відомої мовцеві), отриманої в результаті відбору з метою підготовки її до наступної фіксації. Результатом переробки інформації стає зменшення її обсягу за рахунок виключення в першоджерелі повторів, подробиць тощо, або шляхом узагальнення ряду однорідних актів;

4) фіксація – один з етапів конспектування. Фіксація інформації, незалежно від способу її подачі, залежить від швидкості написання. Так, якщо мовець володіє традиційною швидкістю письма (60 знаків за хвилину), конспектування не може бути здійснене якісно під час прискореного темпу мовлення й за великої концентрації інформації. Конспект у такому випадку стає неповноцінним.

Не варто конспектувати під час першого прочитання тексту, уважає О. Семеног, доцільніше спочатку одержати загальне уявлення про твір у цілому. Після цього (під час повторного читання) конспектувати, головну увагу звертаючи на ключові слова, так звані інформаційно-смислові центри.

Графічне згортання здійснюється шляхом спрощеного написання окремих морфем, слів, виразів та елементів тексту. У результаті цього відбувається скорочення числа літер, заміщення їх різноманітними символами та знаками або схематизація повторюваних елементів.

Мовне згортання реалізується під час заміни групи слів узагальнювальним словом (словосполученням) за допомогою засобів: уведення термінів як замінників багатослівних описів; заміна просторових зворотів схожими, але компактнішими за обсягом; заміна групи слів, що включають дієслово, однією із форм дієслова; синонімічна заміна більш лаконічними одиницями.

Запитання для самоконтролю

1. Сформулюйте власні поради для слухачів.

2. Що означає поняття критичне слухання?

3. Які фактори впливають на ефективне сприйняття інформації на слух?

4. Яких рекомендацій необхідно дотримуватися, щоб скласти ідеальний конспект?

Висновки

У Розділі 2.2 розкрито основні аспекти слухання як рецептивного виду мовленнєвої діяльності, його види та особливості, сформульовано етичні норми слухача, визначено фактори впливу на ефективне слухання, а також особливості конспектування.

Тема: „Листування як стандартна етикетна ситуація”

Зміст.

1. Ділове листування.

2. Вимоги, норми і правила оформлення ділового листа.

3. Особливості користування електронною поштою.

4. Вітальний адрес.

5. Візитівки: історія виникнення, види, правила користування.

Ключові слова: листування, лист, діловий лист, оформлення ділового листа, електронний лист, вітальний адрес, візитівка.

Цілі та завдання вивчення розділу:

Успішне вивчення розділу дозволяє засвоїти особливості листування як стандартної етикетної ситуації, з’ясувати головні ознаки ділового листа, ознайомитися з міжнародними вимогами до оформлення ділового листа, засвоїти правила оформлення електронного листа, ознайомитися з таким жанром, як вітальний адрес, дізнатися про історію створення, види і правила користування візитівками.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.3.

Розділ 2.3 дає загальні відомості про листування як стандартну етикетну ситуацію. Вивчаючи пункт 1, важливо звернути увагу на правила листування,якими будемо послуговуватися в подальшому вивченні курсу, пригадати визначення понять лист, діловий лист, листування, ділове листування. Пункт 1.2 знайомить з вимогами, нормами й міжнародними правилами ділового листування. Вивчаючи пункт 1.3, Ви засвоїте особливості користування електронною поштою, зокрема оформлення електронного листа. У пункті 1.4. не лише розкрито суть поняття вітальний адрес, але й подано його зразок. Пункт 1.5. ознайомить з історією виникнення, видами і правилами користування візитівками.

Навчальний матеріал.

Дата добавления: 2015-07-20