Читайте также:
|
|
В Україні розвиток туризму здійснюється дуже повільно. Існуюча нормативно-правова база, що регламентує туристичну діяльність, не є закінченою і досконалою.
Головними причинами гальмування розвитку туризму є:
· відсутність цілісної системи державного регулювання туризму в регіонах;
· підпорядкування установ розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих і рекреаційних установ різним міністерствам і відомствам, а також іншим органам виконавчої влади;
· нечітке визначення в законодавстві приналежності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;
· повільні темпи зростання об'ємів інвестицій в розвиток матеріальної бази туризму;
· невідповідність переважної більшості туристичних установ, які поступово приходять в занепад, міжнародним стандартам і вимагають значних інвестицій;
· недостатнє забезпечення туристичної галузі висококваліфікованими фахівцями;
· недостатність державної підтримки і комплексного підходу до рекламування національного турпродукта на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг;
· недостатність методичної, організаційної, інформаційної і матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави;
· тенденція скорочення кількості підприємств готельного господарства;
· високі податки;
· незадовільний стан туристичної, сервісної і інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг і міжнародних транспортних коридорів.
Для вирішення виділених проблем потрібна програма реформування туріндустрії і переходу її до стійкого розвитку, в яку повинні входити наступні елементи:
· вдосконалення існуючої законодавчої бази і створення ефективних механізмів її реалізації;
· підготовка кваліфікованих і відповідальних фахівців;
· розвиток і впровадження фінансово-економічних механізмів забезпечення стійкого розвитку туризму як пріоритетного напряму;
Розвиток національного туризму неможливий на основі тільки ринкових механізмів, оскільки туризм не лише економічне явище, але і глибоко соціальне, духовне і культурологічне. Тому потрібна державна політика розвитку туризму в Україні. Важливою є необхідність створення механізмів сприяння будівництву нових і реконструкції існуючих об'єктів туристичної і курортної інфраструктури. Потрібне формування системи центрів туристичної інформації - елементу туристичної індустрії, створення туристичних представництв за кордоном.
Нині в законодавстві не враховуються завдання, пов'язані з ефективним використанням історичного і культурного потенціалу країни для поліпшення якості національного туристичного продукту, а також не розглядається питання про зменшення ставки ПДВ на готельні послуги як шлях підвищення конкурентоспроможності української туріндустрії.
Основні моменти, необхідні для формування сучасної стратегії просування туристського продукту на внутрішньому і міжнародному ринках:
· широкомасштабне проведення рекламно-інформаційної компанії у засобах масової інформації в Україні і за кордоном;
· розвиток виставково-ярмаркової діяльності у сфері туризму;
· організація презентацій туристських можливостей України в країнах, що направляють туристів в Україну;
· організація мережі інформаційних центрів для іноземних і російських туристів в місцях проходження найбільших туристських потоків;
· формування сучасної статистики туризму.
Ресурсна база України має унікальний курортний і туристичний потенціал, здатний забезпечити подальший розвиток національного курортного і туристичного продукту і вихід його на міжнародний ринок.
Стратегічною метою розвитку туризму в Україні полягає в створенні продукту, конкурентоздатного на світовому ринку, який може максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій і їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги і історико-культурної спадщини. Це стосується, передусім, таких привабливих туристично-рекреаційних зон, як Автономна Республіка Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Чернівецька області, м. Київ.
Окрім цього, необхідно створити сприятливий клімат для залучення інвестицій в санаторно-курортну галузь, провести прозору приватизацію на тендерній основі нерентабельних, непрацюючих, недобудованих курортно-рекреаційних установ. Безумовно, має відбутися багато що зробити, що сприятиме як збереженню традицій санаторного лікування в країні, так і розвитку загальнодержавного конкурентоздатного внутрішнього ринку курортно-рекреаційних послуг, їх здешевленню і виходу на ринок країн СНД і Європи, слідстві чого курортна галузь стане вагомим джерелом наповнення бюджету усіх рівнів.
Питання для самоконтролю
Висновки (стисле резюме)
Україна – країна-генератор туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму, хоча потік іноземних туристів постійно зростає. У 2010 року Україну відвідали 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів. У структурі в’їзного турпотоку 90% займають поїздки з приватними цілями та 73% складають поїздки із країн СНД. Виїзний з України турпотік у 2010 р становив 17,2 млн. 88% українців виїжджає з приватними цілями, 49% та 45% їдуть відповідно до країн СНД та ЄС.
2. Національний туристичний ринок України належить до реформованого типу та характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному процесі і переважанням експорту туристичних послуг. Функціонально-господарська підсистема характеризується інтеграційними процесами в межах видових та територіальних структур. В ареальних елементах територіальної структури з визначеною туристсько-рекреаційною спеціалізацією формуються поліцентричні місцеві ринки (Кримські, Передкарпатські та Закарпатські курорти).
Сфера гостинності індустрії туризму характеризується процесами перебудови на ринкових засадах, які позначились зміною форм власності, скороченням виробничих потужностей та чисельності зайнятих. Кількість ліцензованих туристичних підприємств малого та середнього бізнесу постійно зростає, хоча постійно працюють на ринку тільки 68% з них. Процес реструктуризації ринку просувається досить повільно і ринкова пропозиція турів недиференційована і фактично не позначена ексклюзивністю. Серед світових розподільчих мереж на українському ринку найпотужніше представлені системи АМАDЕUS та Galileo.
3. Основними видовими сегментами ринку є купально-пляжний (південь країни та п-в Крим), культурно-пізнавальний та лікувально-оздоровчий ("Намисто Славутича"), спортивно-оздоровчий (Карпатський регіон), релігійний туризм (м. Київ, м. Львів), діловий туризм (Київ, Дніпропетровськ, Харків і Донецьк).
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Види туризму, розповсюджені на території України | | | Практичне заняття. 2. |