Статистичні показники розвитку ринку міжнародного туризму в Україні.

Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг конгруентний стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя.

Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби обумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням участі України на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реципієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минулому країн і має об’єктивне соціально-економічне підґрунтя.

Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об’єктивні передумови для розвитку сприятливого стосовно туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все, через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але в міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується із спадами, відтворюючи в цих коливаннях не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й світової ринкової кон’юнктури (мал.1), де імідж України залишається ще невизначеним.

Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків, хоча потік іноземних туристів до нашої країни постійно зростає (мал.2).

Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені зростанням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і зростанням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в’їзним у структурі міжнародного туризму. Слід відмітити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку.

Україну експерти ВТО визначають, як туристичну країну зі швидкими темпами зростання даного сегменту ринку. Так станом на 2008 рік згідно даних ВТО Україна посідала 7 місце за кількістю туристичних прибуттів за рік, залишивши за собою Туреччину, Німеччину та Мексику. Світовими лідерами за даним показником є Франція, США, Іспанія, Китай, Італія, Об'єднане Королівство. Отже всі можливості у прийнятті іноземних туристів в Україні є, але незначні питомі грошові туристичні надходження не дають змоги достатньо отримати коштів від даної галузі. І це спричинило те, що відповідно до обсягів міжнародних грошових туристичних надходжень Україна не увійшла в десятку світових лідерів (США, Іспанія, Франція, Італія, Китай, Німеччина, Об'єднане Королівство, Австралія, Туреччина, Австрія). За наявними даними ВТО ці надходження на одну особу населення зросли у 2008 році в порівнянні із 2005 роком з 177,6 дол. до 227,2 дол. на особу (на 28 %). Наочно динаміка показників представлена на рис. 4-6. Порівнюючи із середнім світовим аналогічним показником, який сягає у 2008 році 1026,5 дол. на одне прибуття, можна стверджувати, що є необхідність розвитку та активізації використання туристичного потенціалу країни. При цьому потрібно враховувати і рівень розвитку країни, а саме ВВП на душу населення, як один із важливих макроекономічних показників.

Рис. 4. Міжнародні туристичні прибуття в Україну в динаміці

Рис. 5. Міжнародні туристичні грошові надходження в динаміці.

Динаміка міжнародних туристичних грошових надходжень в Україну на одне прибуття за період з 2005 р. до 2008 р.

Рис. 6. Міжнародні туристичні грошові надходження в Україну на одне прибуття в динаміці.

«Пік» в’їзних потоків в Україну припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок (понад половину всіх відвідувань) та бізнес (майже 32%). Водночас зростає чисельність туристів, які прибувають з курортно-лікувальною та спортивно-оздоровчою метою, хоча частка цих сегментів залишається порівняно незначною. Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: майже 46% його спрямована на Крим, 23% — до Києва, 20% — до Одеської області і майже 7% — до Львівської.

За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в’їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), з Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п’яту частину обмінів становить прикордонний обмін.

Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно росте, перевищуючи 50% всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменістану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану).

Низька обізнаність про Україну як про туристичну країну у поєднанні з недостатньо розвиненою інфраструктурою є основними перешкодами в становленні України як країни провідного туристичного напряму.

В’їзний туризм. За даними Державної служби туризму та курортів України протягом 2010 року Україну відвідали 21,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 2 % або майже на 381,2 тис. осіб більше, ніж у 2009 році. Зростання обсягів в’їзного потоку протягом 2010 р. відбулося за рахунок зростання числа поїздок з приватною метою.

Поїздки з приватною метою зросли на 4 %. Найбільше збільшення спостерігається по туристах з країн: Росія (на 20 % або на 1,2 млн. осіб), Словаччина (на 14 % або на 70,1 тис. осіб), Угорщина (на 16 % або на 124,5 тис. осіб), Білорусь (на 3 % або на 95,3 тис. осіб), Німеччина (на 7 % або на 8 тис осіб).

Поїздки з організованого туризму зменшилися на 17 %. Найбільше падіння турпотоку спостерігається з таких країн: Білорусь (на 23 % або на 39,6 тис. осіб), Канада (на 18 % або на 2 тис. осіб), Польща (на 11 % або на 19 тис осіб), Росія (на 34 % або на 193,3 тис. осіб), США (на 5 % або на 2,6 тис. осіб).

Поїздки з службовою метою зменшилися на 10 %. Найбільше падіння спостерігається по турпотокам з таких країн: Латвія (на 10 % або на 0,7 тис. осіб), Польща (на 2 % або на 3 тис. осіб), Росія (на 38 % або на 110,6 тис осіб).

Структура в’їзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка	0,7 млн. осіб	4 % потоку	зменшення на 10 % або на 84,5 тис. осіб
Організований туризм	1,2 млн. осіб	6% потоку	зменшення на 17 % або на 234,7 тис. осб
Приватний туризм	19,2 млн.. осіб	90 % потоку	збільшення на 4 % або на 700,4 тис осіб

У структурі в’їзного турпотоку відбулися такі зміни – частка організованого туризму зменшилась з 7% за 2009 р. до 6 % за 2010 р. частка приватного туризму збільшилась з 89% за 2009 р. до 90 % за 2010 р., частка службових поїздок, як і за 2009 р залишилась 4 %.

Структура в’їзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД	15,4 млн. осіб	73 % потоку	збільшення на 5 % або на 747,9 тис. осіб
Країни ЄС	5,3 млн. осіб	25 % потоку	зменшення на 7 % або на 393,4 тис. осіб
Інші країни	458,1 тис. осіб	2 % потоку	збільшення на 6 % або на 26,6 тис. осіб

Зменшення в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок зменшення кількості подорожуючих з країн: Польща (на 18 % або на 457 тис. осіб), Великобританія (на 4 % або на 2,5 тис. осіб), Данія (на 6 % або на 0,7 тис. осіб), Румунія (на 15 % або на 166,8 тис. осіб). Зростання в’їзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок Збільшення кількості подорожуючих з країн: Азербайджан (на 14 % або на 9,4 тис. осіб), Білорусь (на 2 % або на 72,6 тис. осіб), Киргизстан (на 72 % або на 7,5 тис. осіб), Узбекистан (на 9 % або на 9,1 тис. осіб), Росія (на 13 % або на 927,4 тис. осіб).

Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму:

№ з/п	Країна	Осіб	Частка	Темп приросту, %, 2010/2009
	Всього, за 2010	21 122 157	100 %	2%
	Росія	7 881 321	37 %	+ 13 %
	Молдова	4 057 678	19 %	- 6 %
	Білорусь	3 056 157	14 %	+ 2 %
	Польща	2 085 245	10 %	- 18 %
	Угорщина	941 240	5 %	+ 16 %
	Румунія	909 553	4 %	- 15 %
	Словаччина	609 279	3 %	+ 13 %
	Німеччина	225 356	1 %	+ 6 %
	США	122 955	0,6 %	+ 2 %
	Узбекистан	104 719	0,4 %	+ 9 %
	Разом 10 країн	19 993 503	94 %

Виїзний туризм. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон – провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох «гарячих» сезонів — яскраво вираженого літнього та менш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно в межах Європи, хоча їх географія постійно розширюється: якщо у 1997р. українці відвідали 62 країни, то у 2000р. — 96. Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) та Середземномор’я (Італія, Іспанія, Туреччина, Греція). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор’я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко).

За даними Державної служби туризму та курортів України виїзний турпотік у 2010 р становив 17,2 млн. осіб та порівняно з 2009 р. збільшився на 12 % або на 1,8 млн. осіб.

Виїзний турпотік збільшився за рахунок поїздок з метою приватних подорожей та службових поїздок.

Службові поїздки зросли на 3 % за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Німеччини (на 11 % або на 5,3 тис. осіб), Росії (на 45 % або 54,7 тис. осіб), Словаччини (на 46 % або на 11 тис. осіб), Туреччини (на 2 % або на 0,8 тис. осіб) та Угорщини (на 16 % або на 6,6 тис. осіб).

В приватних поїздках спостерігається зростання на 15 % за рахунок кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 14 % або 128 тис. осіб), Польщі (на 42 % або 1,1 млн. осіб), Росії (на 6 % або на 278,3 тис. осіб), Єгипту (у 2,5 рази або на 30 тис. осіб), Угорщини (на 11 % або на 176,1 тис. осіб), ОАЕ (у 2,5 рази або на 13,7 тис. осіб), Туреччини (72 % або на 41,3 тис. осіб) та Німеччини (у 3 рази або на 198,7 тис. осіб).

Організовані поїздки зменшились на 10 % за рахунок зменшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Білорусії (на 62 % або на 29,6 тис осіб), Польщі (на 24 % або 26,6 тис. осіб), Німеччини (на 22 % або на 10,7 тис. осіб), Росії (на 27 % або на 53,7 тис. осіб) та Туреччини (на 7 % або на 23,3 тис. осіб).

Структура виїзного турпотоку за мотивацією:

Службова поїздка	0,9 млн. осіб	5 % потоку	зростання на 3 % або 28,9 тис. осіб
Організований туризм	1,3 млн. осіб	7 % потоку	зменшення на 10 % або на 147,5 тис. осіб
Приватний туризм	15 млн. осіб	88 % потоку	зростання на 15 % або 2 млн. осіб

В структурі виїзного турпотоку відбулися такі зміни – частка службових поїздок скоротилась з 6 % за 2008 р. до 5 % за 2009 р., частка організованого туризму скоротилась з 12 % за 2008 р. до 9 % за 2009 р. та водночас виросла частка приватного туризму від 86 % до 82 %.

Структура виїзного турпотоку за країнами походження:

Країни СНД	8,3 млн. осіб	49 % потоку	зростання на 3 % або на 269,3 тис. осіб
Країни ЄС	7,7 млн. осіб	45 % потоку	зростання на 22 % або на. 1,4 млн. осіб
Інші країни	1,1 млн. осіб	6 % потоку	зростання на 17 % або на 161,8 тис. осіб

Зростання виїзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Польщі (на 35 % або на 1 млн. осіб), Німеччини (у 2 рази або на 193,3 тис. осіб), Італії (на 13 % або на 13,1 тис. осіб), Греції (на 61 % або на 24 тис. осіб), Угорщини (на 12 % або на 186,7 тис. осіб). Зростання виїзного турпотоку з країн СНД відбулося в основному за рахунок збільшення кількості виїжджаючих українських туристів до: Грузії (на 32 % або на 7,7 тис. осіб), Білорусії (на 9 % або на 98,8 тис. осіб), Казахстану (на 63 % або на 1,9 тис. осіб), Росії (на 5 % або на 251,9 тис. осіб) та Туркменістану (на 42 % або на 2,8 тис. осіб).

Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму:

№ з/п	Країна	Осіб	Частка	Темп приросту, %, 2010/2009
	Всього за 2010	17 180 034	100 %	+ 12 %
	Росія	5 233 972	30 %	+ 5 %
	Польща	3 999 602	23 %	+ 35 %
	Молдова	1 889 724	11 %	- 5 %
	Угорщина	1 789 308	10 %	+ 12 %
	Білорусь	1 135 094	7 %	+ 9 %
	Румунія	503 195	3 %	- 8 %
	Туреччина	459 061	3 %	+ 4 %
	Словаччина	383 961	2 %	+ 2 %
	Німеччина	383 325	2 %	↑ у 2 рази
	Єгипет	328 623	2 %	+ 39 %
	Разом 10 країн	16 105 865	93 %

За даними українських туроператорів сезон новорічних поїздок 2009-2010 не поніс змін в порівнянні з минулим зимовим сезоном: за рубіж виїхало близько 2% наших співгромадян, причому найпопулярнішими були напрями Східної Європи, Єгипту і Туреччини і столиці ближнього зарубіжжя. Прогнозованими були відсутність "гарячих" турів, стримана активність готелів в наданні бонусних знижок і розсудлива економія клієнтів турагенств.

У сегменті виїзного туризму яких-небудь принципово нових змін оператори не зафіксували. Відчутного спаду попиту в порівнянні з аналогічним періодом минулого року не спостерігалося. Необхідно відмітити, що зазвичай активні продажі зимових турів стартують за три місяці до початку сезону. На ці новорічні свята до 60% турів розпродалися ще в жовтні, адже на відміну від літа, коли вибір місць для відпочинку досить широкий, взимку кількість курортів обмежена. Проте ринок не показав звичних для туроператорів показників ранніх продажів - не в останню чергу із-за шквалу інформації про епідемію грипу.

Виходячи із статистики новорічних продажів, видатні британські туроператори Thomson і First Choice виділили декілька трендів зимового туристичного сезону - 2009/2010, серед яких: зростання попиту на відпочинок за системою all inclusive, скорочення тривалості туру при збереженні його якості, а також переорієнтація туриста з довколишніх країн на напрями з середньою дальністю польоту. Українські туроператори в більшості своїй підтверджують ці тенденції. Економічна криза поміняла свідомість людей в усьому і у відпускних перевагах зокрема. Причому не лише середній клас, але і заможні громадяни зрозуміли ціну матеріального добробуту і вчаться розумній економії: цього сезону за свої гроші турист хотів отримати максимум. Готелі бронювали дорогі, але селилися в економніших стандартних номерах, замість звичних 10-14 днів їхали на тиждень. Для клієнтів середнього цінового сегменту сьогодні ціна має вирішальне значення, і тут очевидна їх переорієнтація в доступніший ціновий сегмент.

Внутрішній туризм. Розвиток внутрішнього туризму визначено Державною програмою розвитку туризму до 2010 р. як пріоритетний напрям туристичної діяльності і за останні три роки намітилась тенденція до зростання внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності (мал. 3).

Мал.3. Динаміка внутрішнього туризму, млн. осіб.

Два кризові роки все-таки скоректували переваги українських туристів, частково переорієнтувавши їх всередину країни. За даними держслужби туризму і курортів, минулого року тільки внутрішній туризм залишився на рівні 2008 року, тоді як виїзний туристичний потік знизився на 38%. І хоча статистика літнього сезону не підтвердила веселкових сподівань представників вітчизняної курортної інфраструктури, на зимові свята покладалися досить великі надії. Ціни підняли не лише гірськолижні Карпати, але і, здавалося б, зовсім вже не новорічний Крим. У результаті на обох найбільш популярних в Україні туристичних напрямах був зафіксований спад турпотоку на 15-25% в порівнянні із зимою - 2008/2009.

Карпатські схили в сезоні 2009-2010 досить сильно підняли ціни: в попередніх прайсах західноукраїнських готелів "трохи вище за середнє" номер на двох з 26 грудня по 10 січня коштував близько 800-1000 грн. в добу. Незважаючи на це, вже в першій половині листопада 2009 року на деяких курортах, за даними інформаційно-реєстраційної системи "Диспетчер курортів Закарпаття", були викуплені більше 80% місць. Проте ближче до свят роздутий ажіотаж навколо епідемії грипу залишив удома близько 15% що поспішили зняти бронювання клієнтів. Крім того, через відсутність снігу на багатьох гірськолижних курортах більшість туристів замість 5-7 днів провели там тільки 2-3 дні, так що після новорічної ночі багато готелів залишилися напівпорожніми.

При цьому самими затребуваними в Карпатах теж виявилися пансіонати середньої цінової категорії, а ось елітні курорти, в порівнянні з минулими сезонами, у клієнтів були не занадто затребуваними.

По ув'язненню директора групи компаній "Кандагар-тур", в цілому сезон був досить рівним: не було ні падінь, ні сплесків. Рівень завантаженості курортів на період новорічних свят був порівнянний з рівнем минулого року. Недозавантаженими виявилися тільки ті готелі, у яких ціни були спочатку істотно завищені. В середньому ж в гривні вартість відпочинку піднялася на 10-15%, але, враховуючи девальвацію національної валюти, це несуттєвий показник.

Отже, хоча Українська економіка сильно постраждала від глобальної економічної кризи, на національному ринку туризму зареєстровано стабільне зростання. Внутрішній туризм росте також у зв'язку із зростанням інформованості про Україну як про місце проведення майбутнього чемпіонату Європи по футболу в 2012 році. Вихід на ринок недорогих авіакомпаній таких як "Wizz Air" і німецька "Крила плюс" теж позитивно впливають на розвиток туризму в країні. Американські аналітики прогнозують його зростання в розмірі приблизно 7,5% в період до 2013 р. Очікується зростання внутрішнього туризму з щорічними темпами приросту 9,5% протягом найближчих п'яти років.

За даними Державної служби туризму та курортів України пріоритетним видом туристичної діяльності протягом 2009 року був внутрішній туризм, на який доводився 51% туристів, що відрізняється від аналогічного періоду 2008 року, коли на внутрішній туризм доводилося 44% туристів, на виїзний туризм - 43%, на в'їзній - 13%.

За даними Держкомстату, всього протягом 2009 року туристичними операторами було обслуговано 2 млн. туристів (на 22% менше, ніж за 9 міс. 2008 року) і 1,6 млн. екскурсантів (на 16% менше) в т. ч. за видами туризму:

· в'їзний - 229,1 тис. осіб (на 27% менше, ніж за 2008 рік);

· виїзний - 695,3 тис. осіб (на 34% менше, ніж за 2008 рік);

· внутрішній - 967,4 тис. осіб (на 10% менше, ніж за 2008 рік).

Зменшення на 22% загальної кількості туристів сталося через світову економічну кризу, яка істотно вплинула на прибутки населення, і примусила їх до економії коштів.

Не для кого не секрет, що останні декілька років, українські туристи віддають перевагу таким міжнародним напрямам, як Туреччина або Єгипет, які пропонують краще співвідношення ціни і якості. Але економічна криза і зниження рівня прибутків населення роблять внутрішній туризм усе більш привабливим.

В цілому за 2009 рік гривневі обороти турфірм зменшилися на 30%, тому сьогодні туроператори прагнуть оптимізувати витрати і вирівняти ринок. На думку більшості учасників ринку, загального падіння зимового туристичного потоку на третину, як того побоювалися у кінці осені, не сталося.

Дата добавления: 2015-07-20