Лекція 7. Контролінг інвестиційних проектів

Мета: засвоєння сутності та класифікації інвестицій, оцінки інвестиційної ефективності

7.1. Сутність і класифікація інвестицій

7.2. Стратегія інвестування

7.3. Оцінка ефективності інвестиційного проекту

7.4. Контролінг інвестицій

Література: [3, C. 307-362], [5, C. 150-162], [7, C. 82-97]

7.1. Сутність і класифікація інвестицій

Процеси структурного і якісного відновлення економічного потенціалу підприємства відбуваються через інвестування (панцира- вкладання кошти). Інвестиції - це витрати коштів на створення, розширення, реконструкцію, модернізацію й технічне переозброєння основного капіталу, а також пов'язані із цим зміни оборотного капіталу.

Інвестиції означають всі види активів, які вкладають у господарську діяльність для одержання прибутку.

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу в підприємства виробничої сфери, в інфраструктуру, соціальні, природоохоронні та інші програми.

Інвестиції класифікують за такими критеріями (табл. 7.1):

Таблиця 7.1

Класифікація інвестицій у плануванні обліку та аналізі

№ п/п	Критерій класифікації	Види інвестицій	Характеристика інвестицій
1.	За об’єктами інвестування	Реальні   Фінансові	Вкладення коштів на приріст матеріально-виробничих запасів й основний капітал, у нематеріальні активи. Вкладення коштів у цінні папери - акції, облігації та ін
2.	За характером участі в інвестуванні	Прямі     Непрямі	Вкладення коштів безпосередньо інвестором в об'єкти Інвестування через інших осіб (інвестиційних чи фінансових посередників)
3.	За періодом інвестування	Короткострокова Довгострокова	Терміном до одній долі Терміном більше одній долі
4.	За формою інвестування	Приватні Державні Іноземні Спільні	Кошти акціонерів Кошти держави Кошти іноземних інвесторів Комбінація з перших трьох видів
5.	За регіонами розміщення	Усередині країни За кордоном	На території України   За межами України

Інвестиції можуть мати форму:

- нерухомого майна (будинку, спорудження);

- рухомого майна (устаткування, машини);

- кошти, кредитів (у загальні проекти);

- цінних паперів (акції, облігації);

- майнових прав (авторське та інші);

- нематеріальні активи (патенти, права користування).

7.2. Стратегія інвестування

З огляду на тривалість інвестиційної діяльності, підприємства повинні визначитися зі стратегією цієї діяльності - сформувати портфель, строки, джерела фінансування, черговість здійснення проектів і визначити інші важливі питання й шляхи їхнього рішення.

На першому етапі визначають стратегію за періодом здійснення інвестицій (3-5-7 років).

На другому етапі формулюється мета й основні завдання інвестиційного процесу (приріст прибутку, зміна структури капіталу, зміна галузеві й регіональної політики й т.п.).

На третьому етапі розробляють шляхи реалізації стратегічної мети інвестиційної діяльності й джерел фінансування.

На четвертому етапі здійснюють оцінку стратегії за критеріями:

- погодженість інвестиційної стратегії з можливостями підприємства;

- внутрішня збалансованість стратегії з тактичним плануванням;

- рівень прийнятності проектів з урахуванням наявного потенціалу;

- визначення рівня ризику при реалізації проектів;

- ефективність інвестицій.

Інвестування завжди пов'язане з ризиком внаслідок того, що доходи або збитки від проекту є випадковими величинами, оскільки вони невідомі на момент ухвалення рішення про реалізації об'єкта інвестиції. Не можна свідомо передбачити несприятливі ситуації й тенденції протягом наступного років. Ризик у процесі інвестування виникає через коливання курсу валют, відсотків за кредит, цін, зміна політичного курсу держави, податкової системи й інших причин. Ризики повинні враховувати методом виправлення майбутніх доходів на індекс ризику, які визначають експертним шляхом (показник має значення від 0 до 1).

7.3. Оцінка ефективності інвестиційного проекту

На всіх етапах розробки стратегії інвестування існують свої проблеми, пов'язані з точністю складання прогнозу, але сам складної вважається оцінка ефективності проектів.

Існує два основних підходи до рішення оцінки прибутковості й проекту:

1. Статистичні (прості), до яких відносять:

- строк окупності;

- норма прибутку за рік;

- норма прибутку середня.

Строк окупності означає період, за який надходження від проекту перекриють витрати на інвестиції.

Норма прибутку розраховується відношенням прибутку за рік, отриманого від проекту, до інвестованої суми.

Середня норма прибутку розраховується відношенням прибутку за всі роки експлуатації об'єкта до інвестованої суми.

2. Методи дисконтирования проектів, до яких відносять:

- чисту дійсну вартість;

- індекс рентабельності;

- внутрішню норму прибутковості;

- дисконтований період окупності.

Чиста поточна вартість характеризується показником, що порівнює суму дисконтованих чистих грошових надходжень за період з початковою сумою інвестицій у проект, дисконтування суми з нахождений здійснюється за формулою:

,

де NP - чиста поточна вартість;

n - кількість років тривалості проекту;

P₁ - річний доход;

R - ставка дисконтування;

I - року реалізації проекту;

IC - початкові інвестиції на проект.

Індекс рентабельності розраховується за формулою:

,

де Р_І - індекс рентабельності.

Цей показник відображає показує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень. Індекс рентабельності повинен бути більшої за одиницю. Проект у якого більше значення, уважається ефективніше.

Внутрішня ставка прибутковості показує таке значення коефіцієнта дисконтування, при якому чиста дійсна вартість рівняється нулю. Цю ставку визначають формулою:

.

де ІRR - внутрішня норма прибільности.

При даній ставці дисконтування майбутня вартість грошових потоків від інвестицій зводиться до дійсної вартості інвестиційних коштів. Якщо показник ІRR більший, ніж середня вартість капіталу в даній області з урахуванням ризику даного проекту, то проект можна вважати привабливим.

Метод дисконтованого періоду окупності складається в порівнянні двох або більше проектів і виборі більше ефективного. Рівняється потік доходів за період від впровадження проектів скоректований на відсоток дисконту. Порівняння проводиться також чим індекс прибутковості й внутрішньої норми прибутковості.

Інвестування в оборотний капітал пов'язані з фінансовими інвестиціями - придбанням корпоративних прав (інвестиції в асоційовані, дочірні й загальні підприємства), цінних паперів, деривативів і інших фінансових інструментів.

Інвестування коштів у фінансові інструменти передбачає одержання в майбутньому періоді прибутку. Зокрема покупка акцій, облігацій, депозитні операції, участі на паях у загальних підприємствах може дати рентабельність спе-статную, або навіть більшу, ніж основна діяльність підприємства. Вільні кошти доцільно тимчасово перетворювати на фінансові інвестиції, які є вигідніше, ніж їхнє просте збереження на поточному рахунку.

Залежно від терміну дії, фінансові інвестиції діляться на такі види:

- довгострокові (зі строком понад 1 рік);

- поточні (зі строком до 1 року).

Довгострокові й поточні інвестиції приносять прибуток і можуть бути швидко реалізовані у випадку, коли підприємству необхідні гроші.

Мобільність фінансових інвестицій дозволяє зменшити ризик від вкладення грошей у цінні папери, а також маневрувати ними.

7.4. Контролінг інвестицій

Контролінг інвестицій дозволяє відслідковувати фактичну ефективність уведених проектів, виявити тенденції й закономірності на ринку інвестицій, формувати політикові підприємства в цій сфері.

Показниками контролінга можуть бути:

-окремі інвестиційні проекти (назва, фінансові вкладення, строк окупності, норма прибутку та інші);

- зростання активів за рахунок інвестиційної діяльності;

- приріст прибутку за рахунок інвестицій;

- ефективність вкладення грошей у поточні інвестиції (відносини отриманого доходу до вартості інвестицій);

- зростання власного капіталу за рахунок інвестиційної діяльності;

- рентабельність інвестицій, вкладених у загальні, дочірні й асоційовані підприємства;

- рентабельність уведених проектів у нові види діяльності (диверсифицированные області й сфери);

- кон'юнктура ринку й аналіз альтернативних вкладень на перспективу;

- пошук нових можливостей для розвитку підприємства на основі аналізу ринкового середовища, слабких і сильних сторін конкурентів, їхньої частки на ринку;

- ефективність вкладень у нематеріальні активи, їхній вплив на прибуток підприємства;

- вкладення в соціальну інфраструктуру підприємства, нові технології, техніку, охорону роботи, охорону природного середовища (їхня частка в загальній сумі фінансування інвестицій, економічний ефект і т.п.);

- інвестування в розвиток інформаційних систем, а також системи керування;

- інші показники інвестиційної діяльності.

Одним словом, перелік показників потрібно вибирати з фантазією. Комбінація їх, пошук взаємозв'язків, які пояснюють тенденції в цій сфері, доцільно постійно вдосконалити для того, щоб докопатися до суті явищ і процесів, до істини. Не статика, а динаміка допомагає цьому процесу, тому й потрібно звертати увагу на творчий момент, а не застиглої схеми.

Інвестування сприяє зростанню економічного потенціалу підприємства, під яким розуміють сукупність активів підприємства, призначених для досягнення певної мети. Потенціал підприємства залежить від обсягу і якості ресурсів, які діляться на види:

- технічні (виробниче встаткування, будинку, транспортні засоби й ін.);

- матеріальні (запаси, паливо, енергія й ін.);

- кадрові (персонал);

-просторові (територія підприємства, можливість вибору ділянки для будівництва, комунікації);

- управлінські (якість управлінської команди, організація й комунікаційні зв'язки);

-фінансові (фінансовий стан, рентабельність, прибутковість);

- інформаційні (обсяг і використання інформації для керування).

Для стратегічного контроллинга важливе значення має групування потенціалу на його складові:

- виробничий;

- підприємницький;

- фінансовий;

- трудовий;

- інтелектуальний.

Для наведених елементів економічного потенціалу характеризується складом і якістю економічних ресурсів.

Виробничий потенціал визначається матеріально-технічними й технологічними ресурсами. Від нього залежить потужність і можливість випускати продукцію.

Підприємницький потенціал характеризується здатністю проявляти ініціативу і йти на ризик у пошуку нових можливостей у виробництві й збуту продукції.

Фінансовий потенціал пов'язаний з можливостями інвестувати капітал у нове будівництво, розширення й реконструкцію основних коштів і з фінансовим становищем підприємства.

Трудовий потенціал залежить від кадрового складу і його кваліфікації.

Інтелектуальний потенціал визначається системою інформаційного забезпечення менеджменту, інноваційним підходом до розвитку бізнесу, науковим рівнем організації виробництва й керування.

Економічний потенціал являє собою складну динамічну, ієрархічну, взаємозалежну систему, що включає багато елементів, між якими виникають зв'язку в процесі трансформації ресурсів у готовий продукт.

Стратегія розвитку підприємства обумовлюються економічним потенціалом і його здатністю до зростання, що залежить від таких факторів:

- складу ресурсів і їхніх пропозицій;

- відповідності обсягу ресурсів мети й завданням стратегії розвитку підприємства;

- уміння менеджменту до аналізу ситуації в зоні дії підприємства;

- прогнозування змін на ринку залежно від попиту на продукцію;

- розробка й реалізація інноваційних ідей у технології, виробництві, збуті й керуванні;

- розробка заходів з економічної безпеки підприємства в умовах швидких змін у зовнішнім середовищі;

- використання конкурентних переваг у ринковому середовищі;

- адаптація персоналу до змін на ринку;

- інвестування капіталу в розвиток підприємства й збільшення економічного потенціалу.

Стратегія підприємства пов'язана з управлінням потенціалу, з передбаченням можливостей і погроз для існування бізнесу, з реагуванням на зміни внутрішнього й зовнішнього середовища, у якому функціонує підприємство.

Контролінг вимагає розробки прогнозу розвитку економічного потенціалу на 5-7 років, спостереження за його фактичним станом у порівнянні із прогнозом, виявлення факторів, які обумовили відхилення й пошуку компенсаційних заходів з метою досягнення поставленої мети.

Контрольні питання:

1. Які особливості контролінгу інвестиційних проектів?

2. Назвіть основні завдання контролінгу інвестиційних проектів.

3. Перелічіть основні функції інвестиційного контролінгу.

4. Які критерії застосовуються на практиці для оцінки інвестиційних проектів у контролінгу?

5. З якою метою застосовується критерій Гурвіца і що він являє собою?

6. Які вам відомі напрямки процесу створення системи контролінгу інвестицій?

7. Чим саме відрізняються критерії з дисконтуванням грошових потоків від традиційних критеріїв?

8. Які ви знаєте види бюджетів реалізації інвестиційних проектів?

Дата добавления: 2015-07-20