Запишіть.

Другим прийомом є здійснення колективного аналізу, відновлення, редагування тек­стів і складання розповідей дітей про те, що відбулося у їхньому житті. Учні починають усвідомлювати, що всі речення у тексті, об'єднані темою і основною думкою, розташовані у певній послідовності.

Пізнання цього найголовнішого закону побудови тек­сту допомагає їм оволодіти уміннями співвідносити зміст твору із заголовком, орієнтуватися у межах теми, помічати логічні пропуски у змісті висловлювань.

Основним методом роботи з учнями є бесіда, у процес якої учитель включає вступне слово; вводить ілюстративну опору, конкретизуючи уявлення дітей. Пошукова діяль­ність активізується складанням словесних малюнків, інто­наційним виділенням найважливіших для вираження дум­ки слів, поданим планом, постановкою проблемних зав­дань.

Ознайомтесь із прикладами вправ, які сприяють формуванню в учнів уявлень про текст і його суттєві ознаки — смислову єдність і зв'язність.

Вправа 1. Добір виразних заголовків до дитячих висловлювань. Обґрунтування, чому пропонована назва точна, виразна.

Мета: Розвиток умінь співвідносити заголовок із змістом тексту (темою і головною думкою — без вживання термінів).

Розповіді, оповідання, казки товаришів зрозуміліші за змістом і формою, ніж твори письменників. Дітям легше їх оцінювати. Тому розпочинати роботу над встановленням зв'язку між заголовком і змі­стом тексту доцільно з аналізу власної творчості учнів.

Прослухайте три казки про снігура, складені учнями. Придумайте до них образні заголовки. Доведіть, чому ви так назвали казки. Намалюй­те ілюстрації до них.

I. Жив собі Снігур. Захотілося йому до сонця долетіти. Вирушив він у дорогу. Подивилося Сонце на смільчака. Здивувалося. Як посмів зимовий птах до небесного світила добратися!

Виставило сонце свої вогняні стріли. Запалило грудці Снігурові, Не пустило вище.

Тепер Снігурі до Сонця не літають. А на згадку про зустріч з ними червоні грудці мають (Іван Д.).

II. Жив-був веселий Снігур. Вирішив він полетіти до свого друга Дятлика у гості. Той гостинно зустрів його, пригостив комахами.

Красненько дякую за гостину. Я б тебе також запросив, та хатинки не маю,— сказав Снігур.

Дятлик розсміявся, взяв свій чарівний молоточок та й почав хатку будувати. Йому всі пташки допомагали. А незабаром всі у гостях у Снігура побували, чаї розпивали, дружбу прославляли (Віталій Б.).

III. Одного разу я виглянув у віконце і здивувався. Вся яблунька
вкрилася червоногрудими живими яблучками. Це були маленькі поштарики Зими — Снігурі. Вони принесли телеграму, що йде Зима. З собою
веде Мороза і тітку Віхолу. Треба їх гостинно зустрічати.

А через день кинула з свого мішка Віхола жменьку сніжку. До­рогу постелила бабусі Зимі. А Снігурі пісню заспівали.

Тож недарма кажуть, що Снігурі Зиму на своїх крилах приносять (Олексій Р.).

У процесі колективної діяльності учні добирають заголовки до ка­зок, обґрунтовують, чому вони дібрали ту чи іншу назву. Приходять висновку, що заголовок «Снігур» підходить до кожної з казок, передає, про що розповідається у творі. А заголовки — «Чому Снігурі червоні грудці мають», «Щирі друзі» — допомагають зрозуміти, чого навчає казка, з якою метою створена.

Таким чином, для формування умінь вичленовувати головне у змісті висловлювання використовується один із найбільш плідних прийомів методу укрупнення дидактичних одиниць — зіставлення тематично близьких, але різних за ідейним звучанням творів. Думка дитини, знаходячи спільне (розповідається про снігурів), чіткіше, рель­єфніше усвідомлює відмінне — головну думку кожної з казок (в першій опоетизовано красу зимового птаха, у другій — прославляється друж­ба, а у третій — розкрито особливості життя снігурів — приліт до на­шого краю із першим снігом).

Вправа 2. Спостереження за смисловою єдністю тексту як суттєвою його ознакою.

Мета: Формування умінь співвідносити заголовок із змістом твору, усвідомлювати межі висловлювання.

Прочитайте текст.

Мурашка і голубка

Мурашка спустилася до струмка: захотіла напитися. Хвиля заплес­нула її і мало не втопила. Голубка несла гілку. Вона побачила — мураш­ка тоне, і кинула їй гілку в струмок. Мурашка сіла на гілку і врятува­лася (За Л. Томіпим).

Про кого розповідається у байці Л. Толстого? Чи підходить заго­ловок до змісту байки? Намалюємо до байки три уявлювані словесні картинки. Яка пригода сталася з мурашкою, коли вона підійшла до струмка? З яких речень ви про це дізналися? Прочитайте ці речення хором. Що відбулося потім? Прочитайте два наступні речення хором. Чим закінчилася пригода? Прочитайте останнє речення.

Доберіть потрібні слова.

Голубка (яка?)...

Для довідки: чуйна, байдужа, уважна, турботлива, добра, жорстока.

Чого вчить нас байка?

Чи можна до байки дібрати такі заголовки: Випадок біля струм­ка. Як голубка врятувала мурашку. Виручила! Не залишила у біді І Не пролетіла мимо! Спасибі, голубко!

Учитель: Заголовок стисло передає зміст всього твору, об'єд­нує речення.

Прочитайте на дошці речення і назвіть те, яке за змістом підходить до байки: Ліс був дрімучий. Спасибі, голубко/ (Друге.) Чи допоможе це речення глибше зрозуміти основну думку байки? (Так.) Де його можна встановити? (В кінці тексту.)

Чому речення Ліс був дрімучий є зайвим і чому його не потрібно включати у текст? За якими ознаками ви добираєте до тексту заголо­вок? (Заголовок стисло передає зміст твору, об'єднує за смислом усі речення.) Прочитайте виразно доповнений текст. Запишіть байку, перше речення починайте з абзацу.

Дата добавления: 2015-07-20