Порядок організації і процедура проведення екологічної експертизи

Процедура, яка включає випадки і підстави для призначення, умови організації і порядок проведення, організаційні форми й правила, аспекти, а також кінцеві результати, що враховують, відрізняються для різних видів і типів екологічних експертиз. Розгляд цих відмінностей, раніше всього між державною та громадською екологічними експертизами, між процедурою ОВНС і процедурою державної екологічної експертизи, а також між іншими типами спеціальних експертиз або оцінок допомагають студенту (слухачу) краще зрозуміти і засвоїти організаційно-процедурну сторону цього виду екологічної діяльності, що не менш важливо при формуванні професійних знань еколога-експерта.

Підстави і випадки проведення екологічної експертизи в законодавстві чітко не визначені. Як відзначають практики, “дуже важливо дати певний опис випадку, не обмежуючись тільки переліком об’єктів, які належать до екологічної експертизи...”. Пропонують критерії для визначення випадку державної екологічної експертизи, до числа яких відносять:

• конкретний перелік об’єктів (проектів), що мають нормативне і документовано виражені вимоги за своїм складом і об'ємом;

• рішення відповідного органу законодавчої та судової влади;

• ініціативне рішення спеціально уповноваженого в галузі екологічної експертизи державного органу (органу державної екологічної експертизи);

• рішення органу місцевого самоврядування або результати референдуму (опитування - для громадської екологічної експертизи), висловлюючи думку не менше однієї третини голосів громадян, проживаючих на даній території.

Виходячи з принципів презумпції потенційної екологічної небезпеки будь-якої діяльності й обов’язковості екологічної експертизи, повинна проводитись у всіх випадках за вказаними в законі об’єктами - на підставі виявлення матеріалів в експертизі. Але звідси не випливає пряма підстава для її проведення, а тільки непряме, визначене через права й обов’язки спеціально уповноважених державних органів в галузі екологічної експертизи це рішення відповідного рівня органу управління. Єдина пряма, законодавчо закріплена, підстава проведення державної екологічної експертизи відноситься тільки до повторної експертизи, яка здійснюється на підставі рішення суду або арбітражного суду, Закону України “Про екологічну експертизу”.

На рівні підзаконних актів (“Інструкція проведення державної екологічної експертизи”) підстави сформульовані таким чином, що державна екологічна експертиза проводиться на підставі:

1)Безпосередньо еколого-експертними підрозділами Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органів на місцях з урахуванням і на основі представлених за їх завданнями робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної проектної документації чи проектів, висновків державної екологічної експертизи, підготовлених науковими центрами цього Міністерства, іншими науковими, проектно-розвідувальними спеціалізованими організаціями, лабораторіями, творчими колективами, групами, фірмами.

Матеріали попередньої оцінки відповідної проектної документації не подається організаціям, які розробляли матеріали оцінки впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище або брали участь у їх підготовці.

2) Спеціалізованими установами та організаціями Міністерство охорони навколишнього природного середовища України - Українським науковим центром охорони вод, Українським науковим центром екології моря, Міжвідомчим екологічним центром, а також тими, що працюють на замовлення Міністерства - Українським науковим центром технічної екології та іншими - за офіційними дорученнями Мінекобезпеки чи його місцевих органів, які повинні затверджувати підготовлені ними висновки, як висновки державної екологічної експертизи.

3) Спеціально створюваними комісіями Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органів на місцях (в тому числі - спільно з органами та установами Міністерства охорони здоров’я України) із залученням представників органів державної виконавчої влади, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій.

4) Самостійно, еколого-експертними підрозділами Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях, без попередньої оцінки іншими організаціями, створення комісій і залучення представників інших установ і закладів.

Вибір конкретного шляху проведення державної екологічної експертизи в кожному окремому випадку здійснюється керівництвом еколого-експертних підрозділів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів.

Незалежно від шляху проведення державної екологічної експертизи, еколого-експертні підрозділи повинні (у випадках, коли йдеться про об’єкти, які можуть негативно впливати на здоров’я людей) враховувати висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, що проводиться експертними підрозділами закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем, для здійснення взаємного погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з ними в будь-якій іншій взаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодженості позицій органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства охорони здоров’я України.

У випадку проведення повторної екологічної експертизи з об’єктів, що раніше одержали позитивний висновок державної екологічної експертизи слід враховувати:

- зміни умов природокористування спеціально уповноваженим на те державним органом в галузі охорони навколишнього середовища;

- доробку об’єктів державної екологічної експертизи за зауваженнями проведеної раніше державної екологічної експертизи;

- внесення змін в документацію після отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи.

- реалізацію об’єкту державної екологічної експертизи з відступами від документації, що одержала позитивний висновок державної екологічної експертизи і у разі внесення до неї змін;

- закінчення терміну дії позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Не менш важливим, ніж підстави, для еколого-правової практики є те, як визначають умови проведення екологічної експертизи. Ті раніше не регламентувались у законодавчих актах, закріплені тепер в Законі України “Про екологічну експертизу”. Не дуже заглиблюючись у подробиці, до таких умов згідно із законом можна віднести:

- відповідність форми і зміст матеріалів, що відповідають, встановленим вимогам і порядку проведення державної екологічної експертизи;

- наявність у складі тих, хто представляє документацію матеріалів ОВНС, необхідних позитивних висновків або документів, узгоджених відповідними органами (відомствами);

- матеріалів обговорень об’єкту екологічної експертизи з громадськістю;

- попередня оплата екологічної експертизи замовником документації тощо.

Всі вище перелічені умови організації і проведення екологічної експертизи застосовуються як у разі державної, так і громадська екологічна експертиза.

В указаних, а також інших нормативно-методичних документах, а також зауваженнях практиків, ці умови, а також порядок обліку природних, соціально-економічних і інших чинників при проведенні екологічної експертизи регламентуються і розглядаються детальніше. Рекомендується представляти на державну екологічну експертизу матеріали, що враховують наступні аспекти:

- інформацію про природне середовище (природні умови) і про господарське використання території, про природоохоронні об’єкти, про кількісні показники стану компонентів екосистем;

- оцінку існуючого екологічного стану (ситуації) територій;

- відомості про економічний потенціал, соціальне середовище і здоров’я населення;

- дані про характер планованої діяльності і види впливу на навколишнє середовище;

- обмеження за користуванням природним середовище або природними ресурсами;

- прогноз змін природного середовища при реалізації проектних рішень;

- оцінку наслідків впливу об’єктів на природне середовище і населення;

- характеристику й оцінку ефективності природоохоронних та інших заходів з попередження і зниження негативного впливу об’єкту або діяльності.

Аспекти, що враховують при проведенні екологічної експертизи, а також екологічні вимоги більш детально розглядаються в наступному розділі.

Для уніфікації процедур екологічного обґрунтування, ОВНС і державної екологічної експертизи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України розробили спеціальний перелік рекомендованих до використання нормативних документів.

1.4.1. Загальні вимоги до змісту документів і матеріалів, що подаються на екологічну експертизу

Загальні вимоги до змісту документів і матеріалів, що подаються на екологічну експертизу (нормативні документи, екологічні обґрунтовування в передінвестиційній, передпроектній, проектній містобудівній документації, а також екологічні обґрунтовування техніки, технологій, матеріалів і ліцензій) відображені в Інструкції з проведення державної екологічної експертизи та іншій діяльності.

Еколого-експертними підрозділами Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів приймається для екологічної оцінки документація, яка містить:

Загальну інформацію про об’єкт проектування і передбачені проектні рішення (як правило, загальна пояснювальна записка).

Стислий виклад суті проекту (паспорт чи конспект проекту).

Розділ (том, частину тощо). Оцінка впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього середовища. Вказаний розділ розробляється згідно з вимогами державних будівельних норм України - Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. ДБН А.2.2.-1-95, які затверджені наказами Держкоммістобудування України від 28 лютого 1995 року №37 та Мінекобезпеки України від 5 квітня 1995 року №9 і введені в дію з 1 липня 1995 року.

Заяву про очікувані (передбачені) екологічні наслідки запроектованої (запланованої) діяльності - як результат матеріалів оцінки впливу запроектованої діяльності на стан навколишнього середовища (додаток).

Крім, того, залежно від потреби, у кожному конкретному випадку, на вимогу спеціалістів еколого-експертних підрозділів органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України повинні надаватись для розгляду будь-які інші частини (розділи) проектної документації, включаючи розрахунки, обґрунтування й інші матеріали, що не входять до складу проекту, але зберігаються в проектній організації.

До документації, що передається для здійснення екологічної експертизи повинні додаватися копії всіх погоджень і висновків зацікавлених організацій, які отримані раніше, а також технічні умови.

Еколого-експертні підрозділи органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України повинні звертати увагу на наявність висновків (погоджень) проектних організацій, на які покладені функції здійснення територіальної діяльності (згідно з державними будівельними нормами України положення про територіальну діяльність у будівництві. ДБН України 361-92, які затверджені постановою Держбуду України від 25 березня 1992 року) і, при потребі, вимагати щоб їх показати.

Крім того, на вимогу еколого-експертних підрозділів органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України мають також подавати висновки відомчої експертизи організацій замовників та місцевих органів влади (районного, місцевого рівня - при експертизі на рівні області чи Автономної Республіки Крим; обласного чи Автономної Республіки Крим рівня - при експертизі Управлінням державної екологічної експертизи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України).

Практичне проведення державної екологічної експертизи документації (3-ох видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України (розділ 1.4.)), проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності.

Замовники проектної документації, а також проектні організації зобов’язані вносити в документацію зміни, пов’язані з введенням у дію (після завершення проектних робіт чи проведення експертизи) нових нормативних актів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Державна екологічна експертиза проводиться за рахунок фізичних та юридичних особи. Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється за рахунок замовника, засобів, матеріалів, які належать державній екологічній експертизі. Вартість проведення державної екологічної експертизи визначається відповідно до нормативних документів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженими у встановленому порядку (вчасності, положення Кабміну України).

В Інструкції визначений порядок попереднього розгляду документації, яка надійшла на державну екологічну експертизу. Основні його моменти полягають у наступному.

Матеріали, що підлягають державній екологічній експертизі, представляють у двох екземплярах, матеріали узгоджень, обговорень і інші документи - в одному екземплярі.

Матеріали, що надійшли в підрозділ, спеціалізований в галузі проведення державної екологічної експертизи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його місцевого органу (експертних підрозділів), реєструються у встановленому порядку і передаються на виконання штатному співробітнику - відповідальному виконавцю. Відповідального виконавця з числа штатних працівників, забезпечує організацію й дотримання процедури проведення державної екологічної експертизи, назначає начальник експертного підрозділу.

Відповідальний виконавець у тижневий термін із дня реєстрації матеріалів перевіряє комплектність документації, що надійшла, і відповідність вимогам Закону України “Про екологічну експертизу”, а також розділу 3 Інструкції.

При поданні документації, яка не відповідає вказаним вимогам, природоохоронний орган протягом семи днів після реєстрації матеріалів, що надійшли, повідомляє про це замовника встановлює терміни для їх доопрацювання.

Документація, яка не укомплектована протягом встановленого терміну (але не більше одного місяця з дня отримання оповіщення), повертається замовнику з письмовим повідомленням.

За наявності повного комплекту документації відповідальний виконавець визначає:

- категорію складності державної екологічної експертизи;

- тривалістю проведення;

- кількістю експертів, що залучаються до її проведення;

- вартістю проведення державної екологічної експертизи;

- готує повідомлення замовнику про прийом матеріалів на експертизу і про необхідність оплати державної екологічної експертизи матеріалів (протягом 30 днів з дня отримання повідомлення з додатком рахунку на оплату і розрахунку вартості експертизи).

Категорія складності державної екологічної експертизи визначається складністю об’єкту експертизи: екологічною небезпекою наміченої діяльності, складністю природних умов, небезпекою природних процесів і екологічною ситуацією у районі наміченої господарської та іншої діяльності, а також об’ємом розробленої і поданої на експертизу документації.

Складність об’єкту державної екологічної експертизи визначається відповідно до Інструкції екологічної небезпеки намірів і діяльності та включає 3 категорії процедури проведення державної екологічної експертизи: складну, середньої складності й просту. В основу даної класифікації закладені пропозиції Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Тривалість проведення експертизи залежить від складності об’єкту державної екологічної експертизи і складає: експертизу просту - до 30 днів; експертиза середньої складності - до 60 днів; експертиза складна - до 120 днів. Термін проведення державної екологічної експертизи може бути продовжений наказом спеціально уповноваженого державного органу в галузі екологічної експертизи, але не повинен перевищувати шести місяців для складної експертизи.

При ненадходженні документу, що підтверджує оплату проведення державної екологічної експертизи (протягом 30 днів з дня отримання замовником документації рахунку на оплату), державна екологічна експертиза не проводиться, а матеріали повертаються замовнику з письмовим повідомленням.

1.4.2. Організація проведення державної екологічної експертизи

Початок терміну проведення державної екологічної експертизи встановлюють не пізніше, ніж через 30 днів після її оплати та після отримання копії платіжного доручення.

Протягом цього терміну відповідальний виконавець готує пропозиції за кандидатурами керівника і відповідального секретаря експертної комісії (відповідальний секретар експертної комісії призначається з числа штатних співробітників, звичайно - це раніше призначений відповідальний виконавець).

Етапи проведення державної екологічної експертизи і її супутнього процесу – комерційна екологічна експертиза проілюстровані на схемах 1.1 і 1.2 відповідно.

В процесі експертної оцінки проектної документації визначається рівень екологічного ризику й безпеки запланованої діяльності та відповідність об’єктів екологічної експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним і будівельним нормам, правилам, дається оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Визначення конкретних організацій-виконавців роботи за підготовкою робочих матеріалів попередньої оцінки проектів або спеціалізованих установ Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи організацій, що працюють на його замовлення, яким даються офіційні доручення

Міністерства або його місцевих органів на проведення державної екологічної експертизи конкретної документації, входить до компетенції керівників еколого-експертних підрозділів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його місцевих органів.

Завдання еколого-експертних підрозділів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і його органів на місцях іншим організаціям на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або на підготовку безпосередньо проектів висновків державної екологічної експертизи оформляються в письмовій формі у вигляді офіційних листів, які підписуються керівниками Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його органів на місцях і визначають конкретні умови виконання відповідної роботи.

Схема 1.1. Порядок проведення екологічної експертизи (EЕ) (якщо потрібна ДЕЕ)

Схема 1.2. Порядок проведення екологічної експертизи (якщо потрібна КДЕ)

Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи за завданнями еколого-експертних підрозділів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його органів на місцях здійснюється за домовленістю (в тому числі і на договірних засадах) між замовниками документації і організаціями, що готують вказані робочі матеріали чи проекти висновків державної екологічної експертизи безпосередньо Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи його органами на місцях.

Керівник експертної комісії і відповідальний виконавець: уточнюють чисельний склад експертної комісії, визначають персональний склад експертної комісії й формують при необхідності групи експертів; готують проект календарного плану роботи експертної комісії; готують технічне завдання керівникам груп. Число членів експертної комісії повинно бути непарним і не менше ніж троє.

Проведення державної екологічної експертизи нескладних об’єктів може бути доручено експертній комісії з числа штатних експертів спеціально уповноваженого органу в галузі державної екологічної експертизи.

Оплата робіт за підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або проектів висновків державної екологічної експертизи (за договорами між організаціями-виконавцями і Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевими органами) здійснюється за рахунок коштів державного позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища або відповідних місцевих позабюджетних фондів.

При проведенні державної екологічної експертизи спеціально створеними комісіями Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи його органами на місцях (із залученням позаштатних експертів), керівник експертної комісії і відповідальний секретар назначаються, як правило, із складу спеціалістів еколого-експертних підрозділів Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

При проведенні державної екологічної експертизи безпосередньо еколого-експертними підрозділами Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи його місцевих органів, в разі потреби, до оцінки документації можуть залучатися спеціалісти інших структурних підрозділів цього Міністерства чи його місцевих органів. Рішення про це, за поданням керівників еколого-експертних підрозділів, приймається керівниками Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його органами на місцях.

При позитивному вирішенні питання щодо погодження проектної документації, на прохання підрозділів місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, які займаються нормуванням викидів підприємств в атмосферне повітря, еколого-експертні підрозділи можуть пропонувати проектувальникам передавати підрозділам нормування дискети з інформацією про параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, записаною за програмою “Конвертор”. Ця інформація буде використована для створення бази даних з джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою видачі дозволів та лімітів на викиди забруднюючих речовин, після вводу в експлуатацію відповідних об’єктів.

Відповідальний виконавець готує: технічне завдання на проведення державної екологічної експертизи; трудові угоди з кожним членом експертної комісії; проект наказу на проведення державної екологічної експертизи і представляє його керівництву Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його місцевого органу.

Державна екологічна експертиза об’єкту починається з дня підписання наказу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (його місцевого органу) про проведення експертизи.

Тривалість проведення державної екологічної експертизи визначається залежно від трудомісткості експертних робіт за об’єктом експертизи, але не повинна перевищувати 120 днів. У процесі проведення державної екологічної експертизи при необхідності можуть бути змінені терміни її проведення. Зміна термінів проведення державної екологічної експертизи оформляється наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його територіальним органом. При цьому загальний термін проведення державної екологічної експертизи не повинен перевищувати шість місяців.

Відповідальний виконавець протягом 10 днів після підписання наказу про проведення державної екологічної експертизи інформує органи державної влади і органи місцевого самоврядування, на території яких намічається реалізація об’єкту експертизи.

Керівник експертного підрозділу затверджує технічне завдання на проведення державної екологічної експертизи, а також технічні завдання керівникам груп і експертам. Керівник експертного підрозділу і експерти підписують трудові угоди між ними і спеціально уповноваженим державним органом у галузі екологічної експертизи.

1.4.3. Порядок роботи експертної комісії

Робота експертної комісії державної екологічної експертизи починається з проведення організаційного засідання, на якому присутні члени експертної комісії, представники замовника, а також, при необхідності інші зацікавлені організації.

Державна екологічна експертиза об’єктів державного рівня, реалізація яких зачіпає інтереси суб’єкта України, проводиться з участю відповідного місцевого органу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Участь місцевого органу може здійснюватись у наступних формах: місцевий орган делегує до складу експертної комісії свого представника (або декількох експертів); територіальний орган передає свої аргументовані факти з висновками про можливість реалізації об’єкту експертизи.

На організаційному засіданні:

- представник експертного підрозділу оголошує наказ про проведення державної екологічної експертизи;

- керівник експертної комісії доповідає про порядок проведення державної екологічної експертизи об’єкту;

- представник замовника (розробника) представленої документації доповідає про характер наміченої діяльності;

- уточнюється календарний план роботи експертної комісії, експертних груп і експертів;

- встановлюються терміни підготовки групових та індивідуальних експертних висновків;

- визначається термін підготовки проекту зведеного висновку експертної комісії.

За наслідками організаційного засідання оформляється протокол і додається явочний лист, який підписується керівником та відповідальним секретарем експертної комісії.

Члени експертної комісії вивчають матеріали, представлені на державну екологічну експертизу, і готують індивідуальні експертні висновки. Проекти групових висновків обговорюють на засіданнях експертних груп.

Наказом, при необхідності, передбачається виїзд на місце членів експертної комісії для отримання додаткової інформації і проведення виїзних засідань експертної комісії. Наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України до складу експертної комісії можуть додатково включатися фахівці з конкретних питань даного об’єкту.

Для отримання додаткової інформації про даний об’єкт за запитом експертів або керівника експертної комісії, керівник експертного підрозділу спрямовує офіційне повідомлення замовнику про поданні недопрацьовані матеріали.

Робочі засідання експертних груп оформляються протоколом і явочним листом, які підписуються керівником групи.

У ряді випадків, в цілях рішення виникаючих питань, керівник експертної комісії і керівники груп можуть запрошувати для участі в робочих засіданнях експертної комісії представників замовника. У випадку запиту замовника документації про можливість участі свого представника в робочих засіданнях експертної групи, це питання розв’язується керівником експертної групи або експертної комісії.

Після отримання індивідуальних експертних висновків керівники груп готують та подають відповідальному секретарю або керівнику експертної комісії індивідуальні й групові висновки. Керівник експертної комісії і відповідальний секретар аналізують й узагальнюють висновки експертів та готують проект зведеного висновку.

До проведення завершального засідання експертної комісії відповідальний секретар інформує замовника про проект висновку державної екологічної експертизи і запрошує на завершальне засідання експертної комісії представника замовника документації.

Проект висновку експертної комісії обговорюється на завершальному засіданні експертної комісії, на яке запрошуються замовник, розробники матеріалів, представники інших зацікавлених організацій. Керівник експертної комісії доповідає про результати роботи експертної комісії у матеріалах зведеного висновку. Запрошені на завершальне засідання експертної комісії можуть виказувати свою думку про проект зведеного висновку.

Підготовлені робочі матеріали попередньої оцінки проектної документації або проекти висновків підписуються безпосередніми авторами-виконавцями і керівниками установ чи організацій, що їх готували. Виконані з їх урахуванням і на їх основі висновки державної екологічної експертизи візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками еколого-експертних підрозділів і підписуються уповноваженими на те керівниками Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи його відповідних органів на місцях (заступником міністра, Головою Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим чи його заступником, начальниками чи заступниками начальників Державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі, Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів). Підписання висновків державної екологічної експертизи відповідними керівниками є їх затвердженням, після чого висновки стають обов’язковими для виконання.

Затвердження висновків і набуття ними статусу висновків державної екологічної експертизи може здійснюватись також і шляхом розміщення відповідного грифу про це на титульних листах висновків. При цьому затвердження здійснюється вищестоящими (порівняно з тими, хто безпосередньо підписав висновок) керівниками Міністерство охорони навколишнього природного середовища України чи, відповідно, Міністерства екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, Державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі, Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

У разі потреби, проекти висновків (щодо особливо важливих, складних, екологічно небезпечних об’єктів) до їх підписання і затвердження можуть попередньо обговорюватись на засіданнях експертних чи консультативних рад екологічної експертизи, які можуть утворюватись при еколого-експертних підрозділах органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

У випадку обґрунтованої незгоди еколого-експертних підрозділів органів системи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України з підготовленими за їх завданнями іншими організаціями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації чи проектами висновків державної екологічної експертизи ці матеріали повертають їх авторам для доопрацювання і внесення необхідних коректив.

Завершальне засідання експертної комісії оформляється протоколом і явочним листом, які підписуються керівником і відповідальним секретарем експертної комісії.

Позитивний висновок державної екологічної експертизи не повинен містити зауваження. Висновки можуть містити рекомендації, якщо вони не міняють сутності запропонованих замовником (розробником) документації проектних рішень.

При наявності зауважень експертів за проектом зведеного висновку експертної комісії, документ (або зведений висновок) допрацьовується і підписується керівником, відповідальним секретарем експертної комісії та всіма її членами.

Зведений висновок підлягає доопрацюванню і не підписується керівником спеціально уповноваженого державного органу в галузі екологічної експертизи у разі: порушенням процедури проведення екологічної експертизи або невідповідністю висновків висновку і зауважень експертів. Висновок експертної комісії (групи) не міняється без згоди осіб, що його підписали.

При непогодженні члена експертної комісії з матеріалами зведеного висновку, експерт формулює особисту думку і оформлює її у вигляді записки, яка додається до зведеного висновку. При цьому експерт підписує висновок з відміткою “особлива думка”.

При відсутності під висновком підписів кваліфікованої більшості членів комісії, заяві про наявність особливої думки або підписання висновку з посиланням про наявність особливої думки експертами (складовими більше однієї третини облікового складу комісії), керівник комісії спільно з керівником експертного підрозділу доповідають керівництву Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (його місцевого органу) про неможливість ухвалення комісією в існуючому складі рішення з висновку державної екологічної експертизи, про необхідність продовження терміну проведення експертизи (але не більше 6 місяців з дня її початку) і про додаткове включення експертів до складу комісії. Пропозиції з виключення до складу комісії експертів, що мають особливу думку, не вносяться і не розглядаються.

Якщо зведений висновок експертної комісії не підписано кваліфікованою більшістю голосів її облікового складу і після продовження терміну проведення державної екологічної експертизи, дана екологічна експертиза вважається завершеною без результату. Всі висновки й особливі думки експертів беруться до уваги. Створюється нова експертна комісія з експертів, що не брали участь у попередній експертизі та відповідали всім вимогам, які мають експерти.

Оплата цієї експертизи проводиться за рахунок засобів спеціально уповноваженого державного органу в галузі екологічної експертизи.

Оплата праці позаштатних експертів не проводиться при невиконанні ними обов’язків, передбачених Законом України “Про екологічну експертизу”, і зокрема, відмові від підписання висновку державної екологічної експертизи, у тому числі і в випадку представлення експертом особливої думки.

1.4.4. Оформлення висновку державної екологічної експертизи

Висновок, підписаний кваліфікованою більшістю членів експертної комісії, знаходить статус висновку державної екологічної експертизи після його затвердження керівництвом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (місцевого органу).

Висновки екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин і оформляються в довільній формі з включенням до них даних та інформації, яка обумовлена статтею 43 Закону України “Про екологічну експертизу”.

Затвердження висновку проводиться наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (його місцевим органом), в якому встановлюється термін дії позитивного висновку державної екологічної експертизи. Висновок ДЕЕ підписується в кількості двох екземплярів.

Підготовлені висновки державної екологічної експертизи повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

1. Документація розроблена в цілому відповідно до вимог природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів позитивно оцінюється (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив тощо, виконання яких не потребує доопрацювання, витрат коштів, часу і може бути перевірено еколого-експертними підрозділами в робочому порядку.

2. Документація, яка не в повній мірі відповідає вимогам природоохоронного законодавства і діючим нормативним документам (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні формулюватися позиції, стосовно яких необхідно доопрацювати, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних матеріалів, що має обґрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти і положення державних будівельних норм, інших нормативних та інструктивно-методичних документів. Термін доопрацювання встановлюється за домовленістю сторін.

3. Документація, реалізація проектних рішень якої вступить у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства й є неприйнятною з природоохоронної точки зору, оцінюється негативно та відхиляється від погодження.

Принципово негативна оцінка повинна бути максимально обґрунтованою (в тому числі положеннями відповідних законодавчих і нормативних документів).

Чітка й ясна оцінка документації у висновках державної екологічної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов’язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.

Висновки державної екологічної експертизи повинні друкуватися на офіційних бланках органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та скріплюватись гербовою печаткою на підписі уповноваженого на те керівника або на грифі затвердження (коли висновок друкується не на бланках) і мати відповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати.

Висновки державної екологічної експертизи, затверджені в установленому порядку, анулюванню не підлягають, за винятком випадків: втрата документів юридичної сили у відповідності із законом; визнання документів недійсними за рішеннями суду або арбітражного суду.

Після завершення державної екологічної експертизи відповідальний виконавець:

- готує проект супровідного листа, і протягом п’яти днів з дня затвердження висновку державної екологічної експертизи лист направляється замовнику;

- готує проект листа з інформацією про висновок державної екологічної експертизи місцевим органам Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, органам виконавчої влади суб’єктів України (місцеві органи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України спрямовують інформацію про висновок державної екологічної експертизи до органів місцевого самоврядування);

- у разі проведення державної екологічної експертизи за дорученням органів державної влади, готує проект листа про виконання доручення органів державної влади;

- забезпечує інформування громадськості, засобів масової інформації за їх запитами про результати проведення державної екологічної експертизи;

- готує проект уявлення в банківські організації про припинення фінансування, кредитування та інших фінансових операцій відносно об’єктів екологічної експертизи, що не одержали позитивного висновку державної екологічної експертизи;

- оформляє акти приймання виконаних експертами робіт і оформляє документи для їх оплати;

- оформляє акт про виконання державної екологічної експертизи.

Акт про виконання державної екологічної експертизи є фінансовим документом і здається в бухгалтерію Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його місцевого органу. Важливість цього документу визначається необхідністю сурової звітності про затрачені кошти, які перераховані замовником на проведення державної екологічної експертизи. У випадку неповного використання засобів на проведення державної екологічної експертизи, залишок повертається замовнику документації.

Матеріали, представлені на державну екологічну експертизу, після її завершення повертаються замовнику з супровідним листом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України або його місцевого органу, при цьому орган державної екологічної експертизи має право залишити один екземпляр матеріалів, представлених на державну екологічну експертизу, в архіві. Матеріали державної екологічної експертизи державної екологічної експертизи з кожного об’єкта здаються в архів експертного підрозділу Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не пізніші 15 днів після її завершення за описом. Термін зберігання документів в архіві встановлюється керівником експертного підрозділу.

При негативному висновку державної екологічної експертизи замовник має право забезпечити доопрацювання документацій відповідно до зауважень і пропозицій та знову надати матеріали на державну екологічну експертизу.

При незгоді замовника, громадянських організацій та інших зацікавлених осіб з висновком державної екологічної експертизи, результати державної екологічної експертизи можуть бути оскаржені в судовому порядку. В даному випадку повторна державна екологічна експертиза проводиться за рішенням суду (арбітражного суду).

1.4.5. Звітність з питань організації і проведення державної екологічної експертизи

Еколого-експертні підрозділи місцевих органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звітують перед Управлінням державної екологічної експертизи Міністерство охорони навколишнього природного середовища раз на рік за підсумками експертної діяльності кожного поточного року. Звіти повинні надходити до Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не пізніше 20 січня наступного за звітним року. Звіти складаються з табличних форм №1 і №2 (додатки 1 і 2) і пояснювальної записки. До форми № 2 заносяться дані щодо проектів, реалізація яких визнана недопустимою (але не тих, що повернені на доопрацювання).

У пояснювальній записці наводяться дані щодо типових недоліків проектної документації, яка розглядалась; претензії до конкретних проектних організацій; даються пояснення щодо позиції експертів стосовно тих чи інших об’єктів; пропозиції з питань організації, проведення і покращання експертної роботи.

1.4.6. Повторна державна екологічна експертиза

Підстави для повторного розгляду матеріалів з об’єктів і заходів висловлені раніше. Повторна експертиза, в основному, проводиться експертною комісією в первинному (яка раніше здійснювала експертизу цього об’єкту) складі. Повторна експертиза, що проводиться за рішенням судових органів, проводиться органом державної експертизи, рекомендованим рішенням суду.

Після завершення повторної державної екологічної експертизи судовим органом, за рішенням якого вона проводилась, отримує висновок державної екологічної експертизи.

Фінансове забезпечення повторної державної екологічної експертизи здійснюється замовником в установленому порядку.

У випадках проведення повторної державної екологічної експертизи за дорученням судових органів рішення про компенсацію витрат на проведення державної екологічної експертизи приймається судом.

Типові форми документів, що оформляють і використовують при екологічній експертизі остаточно ще не затверджуються, за винятком єдиної форми висновку державної екологічної експертизи і рекомендованих форм. Розробка пакету типових форм ведеться в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерствах екології та природних ресурсів і місцевих комітетах охорон навколишнє середовище.

До складу документів, що рекомендують, входять:

1) листи органів державної екологічної експертизи замовнику про їх повернення (у зв’язку з некомплектністю представленої на державної екологічної експертизи документації або несплатою за рахунками), додаткові матеріали, про проект висновків державної екологічної експертизи, про повернення матеріалів, представлених на державну екологічну експертизу, у зв’язку з завершенням експертизи;

2) форма рахунку для оплати державної екологічної експертизи;

3) оповіщення про проведення державної екологічної експертизи або про повернення документації замовнику в зв’язку з несплатою;

4) календарний план роботи експертної комісії;

5) завдання на проведення державної екологічної експертизи;

6) завдання експертної групи на проведення державної екологічної експертизи.

Окрім цього входить:

1) трудова угода з експертом державної екологічної експертизи;

2) наказ про проведення державної екологічної експертизи;

3) склад експертної комісії (із спеціалізацією експертів);

4) лист-оповіщення органам державної влади, громадським організаціям тощо про проведення державної екологічної експертизи;

5) протоколи організаційного засідання експертної комісії, робочого засідання експертної комісії, завершального засідання експертної комісії;

6) явочні листи;

7) індивідуальні висновки експертів, особливі думки експерта;

8) висновок групи експертів;

9) висновок державної екологічної експертизи;

10) наказ й оповіщення замовника про затвердженні висновки державної екологічної експертизи;

11) лист про виконання доручення органів державної влади за проведення державної екологічної експертизи;

12) інформація результатів державної екологічної експертизи (для ЗМІ);

13) інформація для фінансування проектів банківських органів про негативний висновок державної екологічної експертизи;

14) акти про виконання державної екологічної експертизи і приймання виконаних експертом робіт;

15) відомість для оплати робіт;

16) перелік документів, що здаються в архів.

Всі названі документи рекомендуються не тільки для державної, але і для громадської екологічної експертизи, якщо її організатори розраховують на визнання юридичної сили висновку державної екологічної експертизи.

1.5. Екологічні вимоги, що враховуються при проведенні екологічної експертизи та ОВНС

Наявність законодавчих і адміністративно закріплених екологічних вимог до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, конструкція, а також до перепрофілювання, модернізації, консервації і ліквідація підприємств, споруд та інших об’єктів господарської та іншої діяльності обумовлює необхідність їхнього обліку, аналіз правильності виконання при проведенні екологічної експертизи і ОВНС. Проте на практиці далеко не в усіх видах діяльності ці вимоги реально враховуються у ході екологічної експертизи і ОВНС, що свідчить недостатньому розвитку цього екологічного регулятора природокористування. Окрім обліку екологічних нормативів при проведенні екологічної експертизи і ОВНС, а також екологічних обґрунтувань господарської та іншій діяльності доводиться також враховувати інші відповідні вимоги, зокрема: до самої нормативної документації, до передінвестиційних матеріалів, до проектної і містобудівної документації, а також до матеріалів ліцензій, екологічного обґрунтовування техніки, технологій та матеріалів.

Загальні екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції і введенні в експлуатацію підприємств, споруд й інших об’єктів, що чинять прямий або непрямий шкідливий вплив на стан навколишнього середовища закріплені, в основному, в розділі VI, а також побічно - в розділах IV, VII закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Вимоги двох останніх розділів повинні враховуватися одночасно при екологічному контролі діючих об’єктів і при екологічній експертизі проектів за аналогічними господарськими об’єктами, а також у разі їх розміщення на території.

При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, введення, в експлуатацію підприємств, споруд і інших об’єктів (розділ VI) в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в енергетиці, водному, комунально-побутовому господарстві, при прокладці ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів і каналів, інших об'єктів, що чинять прямий або непрямий вплив на стан навколишнього середовища, повинні виконуватися вимоги екологічної безпеки і охорони здоров’я населення, передбачатися заходи щодо охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища. Порушення вказаних вимог сприяє тимчасовому припиненню діяльності до усунення недоліків або повного припинення діяльності з розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введенні в експлуатацію екологічно шкідливих об'єктів, відповідно до розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища.

При розміщенні підприємств, споруд та інших об’єктів повинні бути забезпечені умови виконання вимог з охорони, раціонального використання, та відтворювання природних ресурсів, обліку найближчих і віддалених екологічних, економічних, демографічних, етичних наслідків діяльності вказаних об’єктів при пріоритеті охорони здоров’я людини і добробуту населення. Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших об’єктів проводиться відповідно до Земельного кодексу і Закону України “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення” інших нормативно-правових документів, за наявності позитивного висновку спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України) і рішення місцевих органів самоврядування. В деяких випадках при розміщенні об’єктів, що зачіпають екологічні інтереси населення, рішення ухвалюється за результатами обговорення або референдуму.

Рішення про розміщення великих народногосподарських об’єктів ухвалюється відповідними органами державної влади України або суб’єктів в її складі на основі висновку державної екологічної експертизи.

При техніко-економічному обґрунтовуванні (ТЕО) проекту, проектуванні підприємств, споруд та інших об’єктів повинні враховуватися:

1. Сучасний рівень науково-технічного прогресу.

2. Граничне допустиме навантаження (ГДН) на навколишнє природне середовище.

3. Передбачатися надійні і ефективні заходи попередження.

4. Усунення забруднення навколишнього природного середовища шкідливими відходами, їх знешкодження та утилізація.

5. Впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій й виробництв.

6. Раціональне використання і відтворювання природних ресурсів.

7. Оздоровлення оточуючого природного середовища.

Техніко-економічне обґрунтовування проектів й проекти на будівництво підприємств, споруд та інших об’єктів проходять державну, а при необхідності та громадську екологічну експертизи. Проекти, не задовольняючі екологічним вимогам, не підлягають затвердженню, а роботи з їх реалізації не фінансуються установами відповідних банків.

При будівництві, реконструкції підприємств, споруд та інших об’єктів повинні застосовуватися затверджені проекти, що мають позитивний висновок державної екологічної експертизи, в строгій відповідності з діючими природоохоронними, санітарними, а також будівельними нормами і правилами. Порушення вимог Закону України, а також вимог висновків громадської екологічної експертизи призводить за собою припинення будівельних робіт до усунення виявлених недоліків з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема громадської екологічної експертизи), санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України) з одночасним припиненням фінансування цих робіт установою відповідного банку.

Забороняється будівництво, реконструкція об’єктів до затвердження проекту і відведення земельної ділянки в натурі. Не допускається зміна затвердженого проекту або вартості проектних робіт в збиток вимогам екологічної безпеки. При виконанні будівельних робіт приймаються заходи з охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, рекультивації земель та інших ресурсів, впорядкування території й оздоровлення навколишнього природного середовища.

При введенні в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів враховують умови виконання в повному об’ємі всіх екологічних вимог, передбачених проектом і висновком громадської екологічної експертизи, за актами приймальних комісій, створюваних з участю представників і спеціально уповноважених на те державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища (зокрема громадської екологічної експертизи), санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Забороняється введення в експлуатацію об’єктів, не забезпечених сучасними технологіями, спорудами й устаткуванням з очищення, знешкодження та утилізації шкідливих відходів, викидів і скидів до рівня гранично допустимих норм, засобами контролю за забрудненням навколишнього природного середовища, без завершення проектних робіт з охорони природи, рекультивації земель, оздоровлення навколишнього природного середовища. Голова і члени приймальних комісій несуть персональну відповідальність за порушення порядку приймання об’єктів відповідно до законодавства України.

Екологічні вимоги при експлуатації підприємств, споруд, інших об’єктів і виконання іншої діяльності (розділ VII) побічно враховуються в ході екологічних обґрунтувань і ОВНС, а також при проведенні громадської екологічної експертизи. При проектуванні господарських об’єктів необхідно враховувати правила і заходи з дотримання технологічного режиму й виконання вимог з охорони природи, раціонального використання і відтворювання природних ресурсів, оздоровлення навколишнього природного середовища, що забезпечують встановлені нормативні якості навколишнього природного середовища. Для цього потрібне дотримання показників затверджених технологій, впровадження екологічно безпечних технологій і виробництв, забезпечення надійної і ефективної роботи очисних споруд, установок і засобів контролю, знешкодження та утилізації відходів, планування заходів щодо охорони земель, надр, вод, лісів, іншої рослинності, тваринного світу, відтворювання природних ресурсів.

Викид і скид шкідливих речовин, поховання відходів допускаються на основі дозволу, виданого спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього природного середовища. В дозволі, виданому після відповідної перевірки, аналогічній з суттю державної екологічної експертизи, встановлюються норматив гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) шкідливих речовин й узгоджуються інші умови, що забезпечують охорону навколишнього природного середовища і здоров’я людини. Для переходу на нормативи гранично допустимих викидів, скидів шкідливих речовин можуть встановлюватися (також після відповідного узгодження, що є специфічним, типом ЕЕ) тимчасові злагоджені нормативи (ліміти) викидів, скидів шкідливих речовин з одночасним затвердженням плану зниження об'ємів викидів, скидів, до передбачених граничних величин.

Порушення встановлених нормативів викидів і скидів, поховання шкідливих речовин й інших умов та вимог охорони навколишнього природного середовища, що передбачаються дозволом на викид, скид, поховання шкідливих речовин, веде за собою аналогічні заборони проекту обмеження, припинення викидів і скидів поховання шкідливих речовин та іншої діяльності, що заподіють шкоду навколишньому природному середовищу і здоров’ю населення, аж до припинення діяльності підприємств, установ, організацій або їх філіалів, відділів, цехів, установок з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі хорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України), а також професійних союзів з одночасним припиненням фінансування вказаної діяльності установами банку.

Найбільшою мірою схожою з громадською екологічною експертизою, є видача дозволу на перепрофілювання діяльності екологічно шкідливих об’єктів, яка проводиться також за узгодженням із спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього природного середовища (звичайно через експертний підрозділ), а також службою санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Екологічні вимоги в сільському господарстві аналогічні як при проектуванні, так і експлуатації діючих об’єктів. Проектанти і експлутаційники зобов’язані планувати й виконувати комплекс заходів з охорони ґрунтів, водоймищ, лісів та іншої рослинності, тваринного світу від шкідливого впливу стихійних сил природи, побічних наслідків використання важкої сільськогосподарської техніки, хімічних речовин, меліоративних робіт та інших чинників, які погіршують стан навколишнього природного середовища, шкідливі здоров’ю людини.

Тваринницькі ферми і комплекси, підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію, повинні мати необхідні санітарно-захисні зони й очисні споруди, що виключають забруднення ґрунтів, поверхневих й підземних вод, поверхонь водозборів водоймищ і атмосферного повітря. Порушення вказаних вимог при проектуванні, тягнуть за собою заборону проекту або обмеження, припинення екологічно шкідливої діяльності сільськогосподарських та інших об’єктів відповідно до висновків громадської екологічної експертизи з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

При плануванні, проектуванні, виконанні меліоративних робіт наказують вживати всі необхідні заходи з дотримання водного балансу, раціонального використання земель, економного використання вод, охорони земель, лісів та іншої рослинності від виснаження, затоплення, підтоплення і попередження інших шкідливих наслідків для навколишнього природного середовища.

Порушення вказаних вимог спричиняє за собою припинення проектування, будівництва або експлуатації цих систем до усунення недоліків або припинення таких робіт після отримання відповідного висновку громадської екологічної експертизи, з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в області охорони навколишнього природного середовища з одночасним припиненням установами банків.

При розміщенні, проектуванні, будівництві гідроелектростанцій повинні бути повністю враховані реальні потреби в електроенергії даною регіону, рельєф місцевості для розміщення об’єкту, заходи з максимального збереження земель і лісів, населених пунктів, пам’ятників природи, історії і культури, ефективної охорони рибних запасів, своєчасній утилізації деревини й родючого шару ґрунтів при розчищенні та затопленні ложа водосховища, не допускаючи негативних змін в навколишньому природному середовищі.

При розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в діяльності і експлуатації атомних електростанцій повинні проводитися заходи з забезпечення повної радіаційної безпеки навколишнього природного середовища і населення відповідно до міжнародних правил. Забороняється розміщення, проектування, будівництво атомних електростанцій на територіях з великою концентрацією населення, курортних, рекреаційних, лікувально-оздоровчих зон і округів санітарної охорони, поблизу великих водоймищ республіканського значення, традиційних місць масового відпочинку та лікування населення.

При розміщенні, проектуванні й будівництві теплових електростанцій необхідно передбачати оснащення їх високоефективними фільтрами та іншими засобами для очищення шкідливих відходів, скидів і викидів, використання екологічно безпечних видів палива.

Порушення вказаних вимог веде до припинення проектування, будівництва, роботи енергетичних об’єктів до усунення на наголошених недоліках або припинення їх роботи за наявності відповідного висновку громадської екологічної експертизи з розпорядження спеціально уповноважених державних органів України в галузі охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Екологічні вимоги при проектуванні, будівництві, реконструкції міст та інших населених пунктів (відповідно до Закону України “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення”), повинні забезпечувати найсприятливіші екологічні умови для життя, праці і відпочинку населення. Промислові, транспортні підприємства, споруди, транспортні магістралі чи інші господарські об’єкти повинні розмішуватися, враховуючими негативний вплив шкідливих чинників на здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення.

При плануванні і забудові міст та інших населених пунктів повинні передбачатися санітарне очищення, знешкодження, утилізація, складування, екологічно безпечне видалення, переробка або поховання комунально-побутових відходів. В цілях охорони навколишнього природного середовища навколо великих міст і промислових центрів, великих, екологічно шкідливих об’єктів створюються лісопаркові, зелені, захисні зони, вилучені з інтенсивного господарського використання, з обмеженим режимом природокористування.

Екологічні вимоги при використанні радіоактивних матеріалів стосуються як проектування, так і реалізації відповідних заходів, для чого проектувальники, підприємства, установи, організації, громадяни зобов’язані дотримувати правила виробництва, зберігання, транспортування, використання, утилізації, видалення й поховання радіоактивних речовин (джерел іонізуючих випромінювань, ядерних матеріалів), не допускати перевищення встановлених гранично допустимих норм радіації, а у випадках їх перевищення передбачати інформування органів, які здійснюють забезпечення радіаційної безпеки, з підвищених рівнів радіації, небезпечних для здоров’я людини і навколишнього природного середовища, планувати та вживати заходи до ліквідації вогнищ зараження.

Підприємства, установи, організації, громадяни, не забезпечуючи дотримання правил поводження з радіоактивними матеріалами, за рішенням (на основі висновку громадської екологічної експертизи) спеціально уповноважених органів України в області охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду позбавляються права реалізації проектів або користування ними або їх діяльність з використання таких матеріалів припиняється до усунення недоліків. Ввезення в цілях зберігання або поховання радіоактивних відходів і матеріалів з інших держав, затоплення, відправка в цілях поховання в космічний простір радіоактивних відходів й матеріалів забороняються.

Екологічні вимоги при використанні хімічних речовин в народному господарстві враховуються при проектуванні та роботі підприємств, установ, організацій. При цьому необхідно дотримуватися правил виробництва, зберігання, транспортування і вживання хімічних речовин, що використовуються в сільському господарстві як засоби захисту рослин, стимуляторів зростання, мінеральних добрив, виконувати встановлені нормативи використання продуктів харчування і проводити заходи з попередження шкідливих наслідків їх вживання для здоров’я людини, навколишнього природного середовища.

Міністерством охорони здоров’я України сумісно з органами Міністерства аграрної політики періодично затверджуються списки хімічних препаратів, які дозволені для використання в сільському господарстві, і гранично допустимі норми вмісту залишкових хімічних речовин у продуктах харчування. Використання нових хімічних речовин, які впливають на здоров’я людини, допускається тільки з дозволу Мінохорони здоров’я України. Забороняється вживання токсичних хімічних препаратів, що не піддаються розпаду й активно впливають на організм людини і навколишнього середовища. Правила охорони навколишнього середовище на користь охорони здоров’я людини від екологічно шкідливого впливу хімічних речовин, які використовують в народному господарстві, затверджуються спеціально уповноваженими на те державними органами України в галузі охорони навколишнього середовище, санепіднадзора (Мінохорони здоров’я України).

При порушенні вказаних правил, що створюють загрозу здоров’ю людини хімічним забрудненням навколишнього середовище, забороняється проведення й реалізацію заходів щодо сільськогосподарського виробництва, зберігання, транспортування і вживання відповідних хімічних препаратів за рішенням державних органів.

Вимоги з охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу необхідно враховувати і обов’язково виконувати при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів, технологій, які призводять до шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Також повинні дотримуватися нормативи гранично допустимих концентрацій в природному середовищі мікробів, грибків, вірусів та інших видів мікроорганізмів і біологічних речовин, які затверджуються спеціально уповноваженими державними органами України в галузі санітарно-епідеміологічного нагляду (Мінохорони здоров’я України).

Повинні також забезпечуватися умови для екологічно безпечного виробництва, зберігання, транспортування, використання видалення мікроорганізмів і біологічних речовин, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання аварій та катастроф, попередження й ліквідації наслідків шкідливого біологічного впливу на навколишнє середовище, здоров’я людей і його генетичний фонд. Забороняється вживання та розведення біологічних об’єктів, не властивих природі відповідного регіону, а також одержаних штучним шляхом, без розробки ефективних заходів запобігання їх неконтрольованого розмноження.

---

Дата добавления: 2015-07-18