Оцінка впливу на навколишнє середовище 2 страница

Показники	Клас якості води
Гранично чиста	Чиста	Задовільно чиста	Забруд-нена	Брудна
Гідрофізичні: завислі речовини,мг/л прозорість, м	<5 >3	5-14 3¸0.55	15-30 0.50¸0.35	31-100 0.30¸0.2	>100 <0.15
Гідрохімічні: NH4^+, мг N2/л NO2^-, мг N2/л NO3^-, мг N2/л PO4^3-, мг P/л O2, % насичення БСК5, мг N2/л	<0.05 <0.007 <0.05 <0.005 <0.4	0.05¸0.20 0.007¸0.03 0.05¸0.50 0.005¸0.03 81¸100 0.4¸1.2	0.21¸0.50 0.026¸0.08 0.51¸1.5 0.31¸0.10 61¸80 1.3¸2.1	0.51¸2.5 0.081¸0.15 1.51¸2.5 0.11¸0.30 31¸60 2.2¸7.0	>2.5 >0.15 >2.5 >0.30 <30 >7.0
Гідробіологічні: біомаса фіто-планктону, мг/л фітомаса нитчатих водоростей, кг/м^2 валова продукція фітопланктону, г О2/м^2добу	<0.1   <0.1     <1.5	0.1¸1.0   0.1¸0.5     1.5¸4.5	1.5¸50   0.6¸1.0     4.6¸7.5	5.1¸50.0   1.1¸2.5     7.6¸10.5	>50   >2.5     >10.5
бактеріологічні: чисельність бактерій планктону, млн/мл чисельність гетеротрофних бактерій, тис. кл/мл чисельність бактерій груп кишкової палички, тис. кл/мл	<0.3     <0.1     <0.003	0.3¸1.5     0.1¸1.0     0.003¸2.0	1.6¸5.0     1.1¸5.0     2.1¸10.0	5.1¸11.0     5.1¸10.0     11.0¸100	>11.0     >10.0     >100

Основним джерелом інформації за гідрологічними і гідрохімічними властивостями водоймищ є матеріали спостережень, які здійснюються в мережі ЗДМСК (Загальнодержавна мережа спостереження та контролю Укргідромету) і в рамках формується ЄДСЕМ, що нині проводиться (єдиної державною системою екологічного моніторингу) України.

Крім вищезгаданих, важливе місце серед критеріїв екологічного оцінювання стану водних об’єктів займають індикаційні критерії оцінки. В останні роки біоіндикація (разом з традиційними хімічними і фізико-хімічними методами) набула достатньо широке поширення при оцінюванні якості поверхневих вод (табл.2.6.-2.8). Вона за функціональним станом (поведінки) теста-об’єктів (ракоподібні дафнії, водорості - хлорела, риби - гуппі) дозволяє ранжувати воду за класами станів (норма, ризик, криза, біда) і дає інтегральну оцінку їх якості, а також визначає можливість використання води для питних і інших, пов’язаних з біотою цілей.

Таблиця 2.6. Класифікація забрудненості води природних об’єктів

Значення комбінаторного індексу забрудненості води	Клас забрудненості води
I	II	III	IV	V
умовно чиста	слабо забруднена	забруднена	брудна	дуже брудна
При відсутності ЛПЗ	<1	1-2	2.1-4	4.1-10	>10
1. ЛПЗ	<0.9	0.9-1.8	1.9-3.6	3.7-9.0	>9.0
2. ЛПЗ	<0.8	0.8-1.6	1.7-3.2	3.3-8.0	>8.0
3. ЛПЗ	<0.7	0.7-1.4	1.5-2.8	2.9-7.0	>7.0
4. ЛПЗ	<0.6	0.6-1.2	1.3-2.4	2.5-6.0	>6.0
5. ЛПЗ	0.5	0.5-1.0	1.1-2.0	2.1-5.0	>5.0

Таблиця 2.7.

Класи якості поверхневих вод

Клас	І	ІІ	ІІІ
Призначення води	Для життя, забезпечення харчової промисловості, вирощування лососевих риб.	Для вирощування інших видів риб, задоволення потреб домашніх тварин, заповнення басейнів.	Для забезпечення промисловості (крім харчової), зрошування ланів.
Характеристика води	Вміст кисню близький до насичення. Дно вільне від ферментативних осадів, кількість бактерій <10^4/см	Споживання кисню досягає половини від насичення. Число бактерій <10^3/см. Багато корму для риб. Велика кількість риби.	Певна нестача кисню. Число бактерій >10^5/см. Цвітіння води. Мешкають риби, які потребують мало кисню (карась, карп).

Таблиця 2.8.

Класифікація домішок води

Показник	Домішки
Гетерогенні	Гомогенні
Група
Розмір частинок	10-10	10-10
Характеристика системи	Зависі (суспензії, емульсії, патогенні мікроорганізми і планктон)	Колоїдні частки (колоїди, високомолекулярні сполуки)	Молекулярні розчини (гази та органічні речовини, які розчинені у воді)	Іонні розчини електроліти (солі, кислоти, основи)
Вплив домішок на систему	Викликає помутніння води	Обумовлює окислювальність та забарвлення води	Надають воді запах та присмаки	Зумовлюють мінералізацію води

Лімітуючим чинником використання методу біотестування є висока тривалість аналізу (не менше 4 діб) і відсутність інформації про хімічний склад води.

Не менш важливими, за показники якості води, є ресурсні критерії оцінювання. Для поверхневих вод як критерії оцінювання їх ресурсів рекомендують два найбільш об’ємних показники: величина поверхневого (річкового) стоку або зміна його режиму стосовно певного басейну і величина об’єму одноразового відбору води (табл.2.9-2.11).

Таблиця 2.9. Норми допустимих забруднень у прісних поверхневих водах (мг/мл)

Показники забруднень	Клас чистоти вод
І	ІІ	ІІІ
Розчинний кисень	до 6	до 5	до 4
Біохімічне споживання кисню (БСК)	до 4	до 8	до 12
Хлориди
Детергенти
Феноли	0,005	0,02	0,05
Фосфати	0,2	0,5	1,0
Свинець	0,1	0,1	0,1
Ртуть	0,001	0,005	0,01
Сульфати
Продовження табл. 2.10.
Розчинні речовини
Завислі речовини
Важкі метали (разом)
Загальна твердість (mval/dm)
Температура (^оК)	до 295	до 298	до 299
Водневий показник (рН)	6,5-8	6,5-9	6-9

Таблиця 2.10.

Вимоги до якості зворотної води

Показники	Оди-ниця виміру	Вода І категорії	Вода ІІ категорії	Вода ІІІ категорії
Охолоджен-ня без вогневого нагріву поверхні теплообміну	Охолодження з вогневим нагрівом поверхні нагріву
Температура	^oC	Визначається в залежності від технології
Завислі речовини	мг/л			При гравітації до 10000
Ефіророзчинні речовини	мг/л			Не нормується
Запах	бал
рн	-	6,5-8,5	6,5-8,5	не нормується	6,5-9
Жорсткість: загальна карбонатна лужність загальна	мг-екв/л		-	-	-
мг-екв/л	3,5	2,5
мг-екв/л			Не нормується
Загальний вміст солі	мг/л			Не нормується
Cl^-	мг/л			Не нормується
SO4^2^-	мг/л			Не нормується
Окисність перманганатна	мгО2/л			Не нормується
ХСК	мгО2/л		-	Не нормується
БСК5	мгО2/л	15-20	-	Не нормується
Біогенні елементи (азот загальний)	мг/л			Не нормується
Фосфор (у перерахунку за P2O5)	мг/л		-	Не нормується

Самі критерії є загальновизнаними і використовуються в нормативних документах.

Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтуванні й оцінювані впливу на поверхневі води рекомендується розглядати наступне:

1. Характеристика гідрографії території.

2. Характеристика джерел водопостачання, їх господарське використання.

3. Оцінювання можливості забору води з поверхневого джерела на виробничі потреби в природних умовах (без регулювання річкового стоку; з урахуванням існуючої зарегульованості річкового стоку).

4. Місцерозташування водозабору, його характеристика.

5. Характеристика водного об’єкту в розрахунковому створі водозабору (гідрологічний, гідрохімічний, льодовий, термічний, швидкісний режими водного стоку, режим наносів, руслові процеси, небезпечні явища: затори, наявність шуги).

6. Організація санітарно-захисної зони водозабору.

7. Водоспоживання в період будівництва об’єкту. Водогосподарський баланс підприємства. Оцінювання раціонального використання води.

8. Характеристика стічних вод - витрата, температура, склад і концентрації забруднюючих речовин.

9. Технічні рішення очищення стічних вод в період будівництва об’єкту і його експлуатації короткий опис очисних споруд і устаткування (технологічна схема, тип, продуктивність, основні розрахункові параметри), очікувана ефективність очищення.

10. Повторне використання вод, зворотне водопостачання.

Таблиця 2.11. Загальні вимоги до якості вод, що скидаються

Показники	Норматив
Кількість мікроорганізмів в 1 мл	Не більше як 100
Колі-індекс (кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 л)	Не більше як 3
Алюміній залишковий	<0,5 мг\л
Нітрати (NO3 ^-)	<45 мг\л
Свинець	<0,03 мг\л
Стронцій	<7,0 мг\л
Фтор для кліматичних регіонів:	3,3
I та II	<1,5 мг\л
III	<1,2 мг\л
IV	<0,7 мг\л
Поліакриламід залишковий	<2,0 мг\л

11. Способи утилізації опадів очисних споруд.

12. Скидання стічних вод — місце скидання, конструктивні особливості випуску, режим відведення стічних вод (періодичність скидів).

13. Розрахунок гранично допустимих скидів (ГДС) очищених стічних вод.

14. Характеристика залишкового забруднення при реалізації заходів очищення стічних вод (відповідно до гранично допустимих скидів).

15. Оцінювання змін поверхневого стоку (рідкого і твердого) в результаті перепланування території і зняття рослинного шару, виявлення негативних наслідків цих змін на водний режим території.

16. Оцінювання впливу об’єкта на поверхневі води в процесі будівництва і експлуатації, включаючи наслідки впливу відбору води на екосистему водоймища: теплове, хімічне, біологічне забруднення, в тому числі при аваріях.

17. Оцінювання змін руслових процесів, пов’язаних з прокладкою лінійних споруд, будівництвом мостів, водозаборів, і виявлення негативних наслідків цього впливу зокрема на гідробіонти.

18. Прогноз дії наміченого об’єкту (відбір води, залишкове забруднення при скиданні очищених стічних вод, зміна температурного режиму тощо) “на водну флору і фауну, на господарське і рекреаційне використання водних об’єктів, умови життя населення.

19 Організація контролю за станом водних об’єктів.

20. Об’єм і загальна вартість водозахисних заходів, їх ефективність і черговість реалізації, включаючи заходи щодо попередження та ліквідації наслідків аварій,

2.3.3 Оцінка впливу на літосферу

До оцінки впливу на геологічне середовище включається загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей та ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозних негативних ендогенних та екзогенних процесів і явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, сельових, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні тощо) з урахуванням впливів проектованої діяльності.

Обґрунтовуються заходи щодо попередження або зменшення можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі.

Основні ознаки, що характеризують літосферу і впливають на діяльність людей, а також, у свою чергу, використовуючи дію, включають комплекс чинників, які підлягають оцінці й аналізу в процесі розробки ОВНС, оскільки вносять істотний внесок у формування екологічних умов як в природному, так і в техногенному середовищі.

В першу чергу необхідно оцінювати можливість і силу землетрусів, виверження вулканів й інших природних катастрофічних процесів, які відносяться до раптових екстремальних явищ, але тим небезпечніше за них наслідки. Руйнування функціонуючого об’єкту також може викликати катастрофічні наслідки для навколишнього середовища, але вже антропогенного характеру (наприклад, руйнування АЕС, розриви нафто- і газопроводів тощо). Необхідно передбачати також можливі наслідки, пов’язані з непомітним для людського ока, але використанні за непрямими ознаками тектонічних рухів фундаменту земної кори, які можуть бути в аварійних явищах на реалізованих проектах.

Важливим чинником, що підлягає оцінюванні, є літологія порід, що складає даний район, особливо поверхневих, з усіма їх властивостями (реакція на фізичні дії, зміни властивостей при контакті з водою, хімічний склад і ін.). Початкові властивості порід зумовлюють прогноз їх стану за різних видів дії.

Особливе значення має оцінка впливу на підземні води, які дуже часто служать основним джерелом водопостачання, особливо побутового. Оцінювання рівня захищеності підземних вод від поверхневого забруднення допоможе аналіз геологічної будови території і можливі порушення цілісності перекриваючих пластів, які призводять до проникнення забруднень всередину.

Нарешті, заключним розділом оцінки впливу на літосферу, є геоморфологічна будова місцевості з динамічними тенденціями сучасних процесів рельєфотворення і прогноз можливої зміни цих тенденцій (у бік посилення або скорочення) під впливом здійснення даного проекту. Оцінюванню підлягають процеси водної і вітрової ерозії, карстотворення, а також процеси, пов’язані з підтопленням території, а також їх прямі і непрямі наслідки для інших оцінюваних чинників. Літосфера теж випробовує прямі і непрямі дії змін інших чинників, які також необхідно виявити і оцінити.

Таблиця 2.12.

Перелік важких металів та речовин, які рекомендується визначати на СПЕД в умовах ландшафтно-екологічного моніторингу

Назва елемента сполуки		Об’єкти довкілля
Ґрунти	Вода	Повітря (опади)	Рослинність (хвоя, листя)	Донні відклади
Перший клас за токсичністю
Миш’як	As	+	+	+	+	+
Кадмій	Cd	+	+	+	+	+
Нікель	Ni	+	+	+	+	+
Ртуть	Hg	+	+	+	+	+
Селен	Se	+	+	+	+	+
Свинець	Pb	+	+	+	+	+
Цинк	Zn	+	+	+	+	+
Фтор	F	+	+	+	+	+
Берилій	Be	+	+	+	+	+
Талій	Tl	+	+	+	+	+
Другий клас за токсичністю
Бор	B	+	+	+	+	+
Кобальт	Co	+	+	+	+	+
Молібден	Mo	+	+	+	+	+
Мідь	Cu	+	+	+	+	+
Сурма	Sb	+	+	+	+	+
Хром	Cr	+	+	+	+	+
Третій клас за токсичністю
Барій	Ba	+	+	+	+	+
Ванадій	V	+	+	+	+	+
Вольфрам	W	+	+	+	+	+
Марганець	Mn	+	+	+	+	+

Відмінною рисою літосфери як геосферної оболонки є її багатокомпонентність, включаючи рельєф, поверхневу частину літосфери (геологічне середовище) і розвинені на території природні й антропогенні геологічні процеси. Відповідно, потрібний великий набір критеріїв оцінювання та особливі підходи до їх інтеграції. Багато питань в цій області регламентуються наявними нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.

Прямі критерії оцінювання. Найбільш відомі геохімічні критерії, їх вживання засновано на зіставленні існуючого забруднення літосфери і її компонентів (разом з підземними водами) з ГДК або фоновим обліком токсичності речовини-забруднювача. За аналогією із атмосферою і водними об’єктами.

Підземна гідросфера (підземні води) також досить чітко регламентована і оцінки її якості встановлюються за відношенням до відповідних ГДК. Для оцінювання масштабів техногенного забруднення підземних вод використовують фізичні точки їх відліку. Такими точками відліку є якість підземних вод в природному стані і гранично допустима концентрація забруднюючих речовин в підземних водах, що використовуються для питних цілей.

Крім того, для характеристики масштабів забруднення підземних вод важливе значення має розмір площі області забруднення. Таким чином, стан забруднення підземних вод подається за двома показниками: якості підземних вод і розміром площі області забруднення.

На цій основі виділяються 4 рівні стану підземних вод або аналогічних класів їх станів:

- клас “норми” (відносне благополуччя). В основному якість підземних вод може перевищувати клас, але не підійматися вище ГДК;

- клас “ризику” (прояв постійних тенденцій негативних змін). Якість підземних вод безперервно погіршується, вона досягає ГДК або перевищує її, але не більше 3-5 ГДК на окремих ділянках;

- клас “кризи” (кризовий стан). Якість підземних вод на великих площах істотно перевищує ГДК (до 10 разів);

- клас “біди” (катастрофічний стан). Якість підземних вод в зоні забруднення більше 10 ГДК з тенденцією до погіршення.

В першій зоні не вимагається ніяких спеціальних природоохоронних заходів, окрім дотримання вимог законодавства і здійснення планового контролю за станом підземних вод.

В другій зоні повинні бути передбачені обмежувальні природоохоронні заходи.

В третій, а, особливо, в четвертій зонах необхідно негайне здійснення спеціальних захисних заходів.

Ресурсні критерії оцінювання підземних вод. Для підземних вод в якості критерій оцінювання їх ресурсів рекомендуються наступні основні показники: модуль експлуатаційних запасів, який при необхідності може бути диференційований за водоносними горизонтами, що використовується для централізованого водопостачання і водоносних горизонтів. Ці показники найбільш доцільно використовувати на передпроектній стадії робіт.

Геодинамічна група критеріїв літосфери використовується переважно для оцінювання стану рельєфу і розвитку природних й техногенних активізованих геологічних процесів. Для рельєфу та підземного простору можна запропонувати 2 показники: площу і глибину техногенної переробки (порушеності, освоєнності, застроєнності).

Рекомендовані градації геодинамічних критеріїв оцінювання стану літосфери досить умовні (наукового обґрунтування для них поки не існує) і орієнтовні. Вони підходять, головним чином, для попередньої оцінки зміненого рельєфу на стадії передпроектних розробок. На останніх стадіях проекту критерії оцінювання можуть бути трансформовані за кількісними значеннями градацій, що виділяються, у відповідності із конкретними умовами території та характером планового техногенного впливу.

Оцінювання площ і відносне ураження території природними і антропогенними геологічними процесами висвітлення в багатьох публікаціях проте узаконених, нормованих кількісних значень поки не має.

На практиці реалізації критеріїв оцінювання необхідно враховувати, що ключовим моментом є виділення для кожної території провідних, найбільш небезпечних геологічних процесів або їх парагенезисів. Критерієм такого виділення є оцінка еколого-економічного збитку для даної території за певних видів техногенної дії.

Інтегральне оцінювання зміненого геологічного середовища. В даний час існує декілька методичних підходів до сумарного (інтегрального) оцінювання стану геологічного середовища і рівня її змінної.

Перший (градації за рівнем компонентної змінної) базується на використанні дворядної матриці, на якій за вертикальною шкалою розташовуються аналізовані компоненти геологічного середовища з розбиттям за рівнем змінної, а за горизонтальною шкалою-групи оцінюваних критеріїв. Всі вони індексуються, що дозволяє на перетині вертикальних і горизонтальних граф одержати дане оцінювання стану кожного компоненту геосередовища за рівнем змінної для всіх оцінюваних критеріїв. На карту виноситься індекс, а його розшифровка дається в експлікації. Сумарний облік приватних оцінок проводиться шляхом відбору найбільш змінених компонентів геосередовища з складанням карт „семафорного” типу, на яких вказується у кожному виділеному контурі через циклограми рівень і характер змінної.

При практичному використанні такого підходу рекомендується другорядні критерії і вибір визначених, в ході чого враховуються тільки ті компоненти, геологічного середовища, на які очікується основний антропогенний вплив. Очевидно, що критерії оцінювання гідрохімічної групи доцільно об’єднати на одній карті, геологічну основу якої складатиме або оцінювання захищеності від забруднення першого (поверхневого) водоносного горизонту, або (в ширшому плані) - облік чутливості території до техногенного забруднення. Критерії оцінювання решти груп (інженерно-геологічні, геодинамічні, ландшафтні, ресурсні) слід показувати на іншій карті, геологічну основу якої складають таксони типологічного, інженерно-геологічного районування з виділенням типів будови геологічного середовища (ГС) на глибину техногенної дії. Загальною рекомендацією - є вибір і віддзеркалення на карті не більше 4-5 критеріїв оцінювання за єдиною шкалою градацій зміненої ГС.

Другий спосіб (градації відносного враженості і змінної) отримання сумарного оцінювання рівня геоекологічної змінної території реалізується через облік коефіцієнту площадкового ураження і відносної змінної, шляхом їх підсумовування за всіма даними критеріями та компонентами середовища.

Для кожного виду впливу визначається площа ураження за градаціями рівня змінної. Далі визначається відношення площі враженості до оцінюваної площі ділянки, визначається для кожного виду впливу з врахуванням рівня змінної (інтенсивності враженості).

Дані загальні методичні підходи і правила рекомендуються використання при проведенні екологічних експертиз, що в рівному ступені відноситься як до укладачів і розробників ОВНС, так і до членів експертних (зокрема громадських) комісій.

Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтуванні і оцінці впливу на літосферу (геологічне середовище, включаючи підземні води) рекомендується розглядати наступне:

1. Геологічні і гідрогеологічні особливості території, геологічні процеси і явища.

Оцінка стійкості фунтів і активності геологічних процесів при техногенному впливу.

Прогноз змін геодинамічних умов (зміни напруженості масиву порід, можливість деформацій тощо).

4. Прогноз наслідків теплового впливу на ґрунти зміна термодинамічних умов (рівня сезонного таяння, багаторічної мерзлоти, активізація геологічних процесів).

5. Прогноз впливу несприятливих геологічних явищ і процесів на можливість прояву аварійних ситуацій.

6. Прогноз змін гідрогеологічних умов (посилення або ослаблення водообміну, утворення нових водоносних горизонтів, змішання вод, зміна рівнів підземних вод, швидкостей, напряму рухи, зміна газового і хімічного складу та температури).

7. Прогноз можливого забруднення і виснаження підземних вод при техногенному впливі.

8. Прогноз впливу розробки, добування мінеральних і сировинних ресурсів на різні компоненти природного середовища.

9. Заходи щодо раціонального використання надр.

10. Заходи щодо захисту підземних вод від забруднення й виснаження.

11. Заходи щодо локалізації наслідків аварійних ситуацій, які порушують геологічне середовище.

12. Рекомендації щодо складу і розміщення режимної мережі свердловин для вивчення, контролю і оцінювання стану гірських порід і підземних вод в процесі експлуатації наміченого будівництва.

13. Пропозиції щодо можливого повного комплексного використанням корисних копалин з надр, що виключають зниження якості запасів підземних копалин на сусідніх ділянках та в районах їх видобування (в результаті обводнення, вивітрювання, окислення, спалаху тощо).

Дата добавления: 2015-07-18