Оцінка впливу на навколишнє середовище 3 страница

14. Обґрунтування можливості підземного поховання шкідливих речовин і відходів виробництва.

15. Об’єм природоохоронних заходів й оцінка вартості заходів щодо охорони геологічного середовища і заходів щодо запобігання і ліквідації аварійних ситуацій.

2.3.4. Оцінка впливу на ґрунтовий покрив

Оцінці впливу на ґрунт підлягають аналізи впливу проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням забруднення шкідливими речовинами, вібрації, ендогенних та екзогенних геологічних процесів і явищ, інших чинників.

При оцінці впливів проектованої діяльності на стан ґрунтів враховуються генетичні види ґрунтів, характеристики їх гумусового горизонту, механічні та водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар’єри (накопичення і міграція речовин), родючість ґрунтова мікрофлора і фауна, рівень розвитку процесів деградації ґрунтів тощо.

Обґрунтовуються заходи щодо попередження або зменшення впливів на ґрунти та зниження родючості, щодо рекультивації площ, які тимчасово вилучаються із землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також проведення робіт щодо покращення якості малопродуктивних сільгоспугідь за рахунок використання знятого в інших місцях родючого шару ґрунти.

Широко відоме визначення В.В. Докучаєва: “Ґрунт - дзеркало ландшафту”. Це справедливо як для природних, не зачеплених антропогенною діяльністю ґрунтів, так і для ґрунтів, що піддаються антропогенного впливу. Вплив на всі компоненти ландшафту як у дзеркалі відображається в ґрунті (педосфера). Саме тому, аналіз стану і динаміки ґрунтового покриву може багато що сказати про сучасну й майбутню екологічну ситуації в районі тієї або іншої людської діяльності. Крім того, ґрунт виконує важливі санітарні функції і є могутнім чинником перерозподілу прямого впливу техногенної діяльності на ландшафт.

Ґрунт є особливим природним тілом, відмінним від гірських порід, на яких воно формується. Головною властивістю, що відрізняє ґрунт, є його родючість. Це дозволяє віднести ґрунтовий покрив до економічної категорії продуктивних сил, особливо тих районах, де поєднання тепла і вологи дозволяють реалізовувати як продуктивну силу. Саме в цих землеробних районах ґрунт представляє особливу цінність, і охорона його від забруднення, виснаження, механічного руйнування і прямого вилучення (знищення) з виробництва біомаси - головна мета оцінювання планованої господарської діяльності на ґрунтовий покрив регіону.

Зниження родючості ґрунту може відбуватися під впливом різних дій, які можна розділити на два типи механічні і хімічні.

Механічний вплив включає руйнування родючого (гумусного) горизонту під впливом прямої або непрямої антропогенної дії (перш за все, будівельні роботи, що супроводжуються пересуванням важкої техніки, вітрова і водна ерозія, що активізується після знищення рослинного покриву і ін.), а також пряме вилучення земель в постійне і тимчасове користування. Землі тимчасового відведення надалі підлягають рекультивації.

Задача екологічного оцінювання і прогнозу полягає в тому, щоб шляхом усестороннього аналізу планованої діяльності підтвердити (або сформувати) оптимальне для даного проекту рішення про вибір земельної ділянки, співвідношенні земель постійного і тимчасового відведення, методах будівництва і ефективних методах після будівельної рекультивації.

При цьому оцінюванню підлягають не тільки ґрунти сільськогосподарського використання, але і ґрунти під природними фітоценозами всіх географічних зон і провінцій, оскільки порушення ґрунтово-рослинного покриву можуть спричинити взаємозв’язані негативні екологічні наслідки.

Ресурсні критерії оцінювання стану педосфери саме включають параметри зміни (механічних інших) і є одними з основних для оцінювання стану екосистеми в цілому, оскільки погіршення властивостей ґрунтів є одним з найсильніших чинників формування зон екологічного ризику, кризи або лиха. Перш за все, це зниження родючості ґрунтів на великій площі і з високою швидкістю. Ґрунтово-ерозійні критерії зв’язані з вторинними антропогенними геоморфологічними процесами, прискореними антропогенною діяльністю. Ці процеси поширені і в природних умовах, але порушення людиною стійкості рослинного і ґрунтового покриву (вирубкою лісів, відкриттям ґрунтів, перевипасання худоби тощо) викликають їх значне прискорення і розширення їх площі.

Одним з інтегральних показників забруднення ґрунту є його фітотоксичність (властивість ґрунту пригнічувати зростання і розвиток вищих рослин) і генотоксичність (здатність впливати на структурно-функціональне стан ґрунтової біоти).

Індикаційні критерії засновані, звичайно, на гентоксичності, будуть реалізовані через рівень активної мікробної біомаси (зниження в число раз), біомасу ґрунтової мезофауни і чисельність ґрунтових мікроартопід (колемболи, арбатидні кліщі тощо) від нормального природного рівня. Вони ранжуються за класами й одночасно можуть бути використані для оцінювання стану екосистеми. Всі вони спрямовують хід ґрунтових мікробіологічних процесів і здійснюють так звані “ланцюги живлення” в ґрунтах, що дозволяє вважати облік їх чисельності і маси інтегральним показником.

Хімічний вплив на ґрунт, тобто його забруднення, здійснюється різними джерелами і способами, також може носити прямий і непрямий характер. Пряме забруднення відбувається шляхом безпосереднього попадання забруднюючих речовин на його поверхню (звалища твердих побутових відходів, розливи нафти, бурових розчинів і інших забруднюючих рідин, внесення добрив, обробка різними отрутохімікатами тощо). Непряме забруднення пов’язано з аерогенним випаданням забруднюючих речовин, з підживленням забрудненими ґрунтовими водами. Будь-який з цих видів забруднень може бути пов’язаний з планованим видом антропогенної діяльності.

Все різноманіття характеристик забруднення ґрунтів розглядається у відповідних нормативних документах.

Завдання оцінювання можливого забруднення ґрунтів і його наслідків на підставі біогеохімічних властивостей даного конкретного ґрунту виявити закономірності міграції, трансформації і акумуляція забруднюючі речовини в ґрунті (зв’язаних з нею інших компонентів ландшафту) і встановити можливі негативні наслідки з метою їх запобігання (або мінімізації).

Будь-який ґрунт (як і інші компоненти навколишнього середовища) має здатність до самоочищення, і більш того, є буфером між антропогенною забруднюючою дією на інші компоненти ландшафту, в першу чергу, на живі організми. Ґрунт є головною ареною біогеохімічного круговороту, в результаті якого токсичні з’єднання можуть перетворюватися на нешкідливі, зокрема нерозчинні форми, осідати на геохімічних бар’єрах або, навпаки, потрапляючи в ґрунт в мікроскопічних кількостях, акумулюватися в рослинах і, передаючись за трофічними ланцюгам, шкодити здоров’ю людей. В законах самоочищення фунтів і трансформації речовин визначають чинники ґрунтотворення (співвідношенням тепла і вологи, фізико-хімічними властивостями ґрунтотворних порід, положенням у рельєфі, характером рослинністю), а також якістю й кількістю забруднюючих речовин.

Критерієм забруднення ґрунтів також є відповідна ГДК шкідливих речовин або граничне допустимий рівень (ГДР) забруднення ґрунту, розроблені поки що для порівняння невеликої групи забруднюючих речовин. У випадку відсутності ГДК для якого-небудь елементу (речовини) критерієм його гранично допустимого вмісту в ґрунті служить його кларк, тобто середній вміст в земній корі.

Розробка оцінювання впливу антропогенної діяльності на ґрунт - ще складніша задача, ніж оцінювання впливу на атмосферу, з причини поки ще недостатнього вивчення техногенних потоків речовини в різних типах ґрунтів.

Рівень небезпечності забруднення фунтів хімічними речовинами визначається рівнем її можливого негативного впливу на контактуючі середовища (вода, атмосферне повітря), харчові продукти та на людину. Головний критерій рівня забруднення ґрунт - це гранично допустима концентрація (ГДК) хімічних речовин в орному прошарку ґрунту, яка не може викликати прямого або опосередкованого впливу на середовище та здоров’я людини, а також на самоочисну здатність ґрунту.

В залежності від шляхів міграції забруднюючих речовин в середовище для ґрунтів встановлено 4 показники шкідливості та ГДК (табл. 2.13, 2.17, 2.18):

1) транслокаційний показник, який відображає перехід хімічних речовин із ґрунту в рослини та можливість накопичування токсикантів в продуктах харчування та кормах;

2) міграційний водний показник, який характеризує надходження хімічних сполук із ґрунтів в ґрунтові води та водні джерела;

3) міграційний атмосферний показник, який характеризує перехід хімічних сполук із ґрунтів в атмосферу;

4) загально-санітарний показник, який характеризує вплив хімічних речовин на самоочисну здатність ґрунтів та мікробіоценози.

Оцінка забруднення ґрунтів проводиться роздільно для територій, де вирощують сільськогосподарські рослини, та для населених пунктів.

Головний параметр рівня забрудненості ґрунтів сільськогосподарських угідь є транслокаційний показник (табл. 2.13.).

Таблиця 2.13

ГДК хімічних речовин в ґрунті та допустимий рівень їх вмісту за показниками шкідливості

Речовина	ГДК ґрунту з урахуванням фону, мг/кг	Показники шкідливості
Трансло-каційний	Міграційний	Загально-санітарний
Водний	Повітряний
Мідь	3.0	3.5	72.0	-	3.4
Нікель	4.0	6.7	14.0	-	4.0
Цинк	23.0	23.0	200.0	-	37.0
Кобальт	5.0	25.0	>1000	-	5.0
Фтор	2.8	2.8	-	-	-
Свинець	30.0	35.0	200.0	-	30.0
Ртуть	2.1	2.1	33.3	2.5	5.0
Миш’як	2.0	2.0	15.0	-	10.0
Нітрати	130.0	180.0	130.0	-	225.0
Бенз|а|пірен	0.02	0.2	0.5	-	0.02
Сірководень	0.4	160.0	140.0	0.4	160.0
Сірка	160.0	180.0	380.0	-	160.0
Сірчана кислота	160.0	180.0	380.0	-	160.0

Оцінка рівня хімічного забруднення ґрунтів населених пунктів проводиться за показниками, які розроблені внаслідок геохімічних та гігієнічних досліджень навколишнього середовища міст. Такими показниками є коефіцієнт концентрації хімічного елементу Кс та сумарний показник забруднення Z_с(табл. 2.14.).

Коефіцієнт концентрації визначається як відношення змісту елементу в ґрунті С к фоновому С_ф:

При наявності декількох елементів у ґрунтах розраховують загальний показник забруднення, який відображає ефект взаємодії групи елементів:

,

де n - чисельність елементів.

Наприклад, для населеного пункту, який знаходиться в зоні забруднення, розраховані значення Кс встановлюють: Lі – 2,54, Ве – 3,57, Сu – 5,13, Рb – 13,2, Zn - 3,50, Нg – 10,0, Sn – 4,4, Ni – 3,20, Аs – 4,78. Сумарний показник забруднення Z_С = 42,32. Таким чином рівень забруднення ґрунту населеного пункту відноситься до небезпечного. У людей, які проживають в цій зоні, збільшується загальна захворюваність та чисельність дітей з хронічними захворюваннями.

Таблиця 2.14.

Приблизна оціночна шкала небезпечності забруднення ґрунтів за показником Z_С

Категорія забруднення ґрунтів	Zс	Зміни показників здоров’я населення в зонах забруднення
Припустима	<16	Найбільш низький рівень захворювання дітей та мінімум функціональних відхилень
Помірно небезпечна	16 - 32	Збільшення загального рівня захворюванності повторно хворіючих дітей, дітей з хронічними захворюваннями та з порушеннями серцево- судинної системи
Дуже небезпечна	>128	Збільшення захворюваності дітей, порушення репродуктивної функції у жінок (збільшення випадків токсикозу вагідності, передчасних пологів, мертвонароджуваності, гіпотрофій немовлят)

Таблиця 2.15.

Рухливість мікроелементів у різних ґрунтах в залежності від їх кислотності

Кислотність грунтів	Рівень рухливості елементів
Практично нерухливі	Слабкорухливі	Рухливі
Кислі	Mo^4+	Pb^2+, Pb^4+, Cr^3+, Cr^6+, Ni^2+, Ni^3+, V^3+, V^5+, As^3+, Se^2+,Co^2+, Co^3+,	Sr, Ba, Cu, Zn, Cd, Hg, S^+6
Слабкокислі та нейтральні рН 5,5-7,5	Pb	Sr, Ba, Cu, Cd, Cr^3+, Cr^6+, Ni^2+, Ni3^+, Co^2+, Co^3+, Mo^4+, Hg	Zn, V^5+, As^5+, S^+6
Лужні та сильнолужні рН 7,5-9,5	Pb, Ba, Co	Zn, Ag, Sr, Cu, Cd	Mo^+6, V^5+, As^5+, S^+6

Таблиця 2.16.

Природні (фонові) радіоактивні елементи у земній корі, Бк/кг

Об’єкт дослідження	^40К	^210Po	^226Ra	^87Rb	^232Tn	^238U
Ґрунти	40-1000	10-40	-	-	-	-
Верхні горизонти ґрунту	-		10-200	-	-	-
Кора вивітрювання	-	-	-
Вивержені породи	300-1000	-	20-200	-	40-600	20-100
Осадові породи		-		-

Номенклатура показників санітарного стану ґрунтів:

- санітарно-хімічний: санітарне число; азот амонійний (мг/кг ґрунту); азот нітратний (мг/кг ґрунту); хлориди; пестициди залишкова кількість у конкретних об’єктах; важкі метали; нафта і нафтопродукти; феноли леткі; сірчисті сполуки; канцерогенні речовини; рН (відносна одиниця); радіоактивні речовини (Бк/кг ґрунту);

- санітарно-бактеріологічний: термофільні бактерії (індекс); бактерії гупи шлункової палички (колі-титр); бактерії клостридіум перфригенс (тітр); патогенні мікроорганізми (за епідеміологічними показниками);

- санітарне-гельмінтологічний: яйця та личинки гельмінтів - життєздатні (од/кг ґрунту);

- санітарно-ентомологічні: личинки та лялечки синантропних мух - життєздатні (од/кг ґрунту).

Таблиця 2.17.

Санітарні норми допустимих концентрацій деяких хімічних речовин у ґрунті

Назва речовини	ГДК, мг/кг ґрунту з урахуванням фону (кларку)	Лімітуючий показник
Рухлива форма
Кобальт	5,0	загальносанітарний
Фтор	2,8	транслокаційний
Хром	6,0	загальносанітарний

Таблиця 2.18.

Класи небезпеки хімічних речовин, які потрапляють у ґрунти з викидів, скидів та відходів

Клас небезпеки	Хімічна речовина
І	Миш’як, кадмій, ртуть, свинець, селен, цинк, фтор, бенз[a]пірен
ІІ	Бор, кобальт, нікель, молібден, мідь, сурьа, хром
ІІІ	Барій, ванадій, вольфрам, марганець, стронцій, ацетофенон

Таблиця 2.19.

Шкала екологічного нормування вмісту важких металів для слабокислих та кислих ґрунтів

Градації	Вміст, мг/кг
Pb	Cd	Zn	Cu	Ni	Hg
Рівень вмісту
Дуже низький	< 5	<0,05	< 15	< 5	< 10	< 0,05
Низький	5-10	0,05-0,1	15-30	5-15	10-20	0,05-0,1
Середній	10-35	0,1-0,25	30-70	15-50	20-50	0,1-0,25
Підвищений	35-70	0,25-0,50	70-100	50-80	50-70	0,25-0,50
Високий	70-100	0,5-1,0	100-150	80-100	70-100	0,5-1,0
Дуже високий	100-150	1-2	150-200	100-150	100-150	1-2
Рівень забруднення
Низький	100-150	1-2	150-200	100-150	100-150	1-2
Середній	150-500	2-5	200-500	150-250	150-300	2-5
Високий	500-1000	5-10	500-1000	250-500	300-600	5-10
Дуже високий	> 1000	> 10	> 1000	> 500	> 600	> 10

Таблиця 2.20.

Граничне допустимі концентрації деяких пестицидів у ґрунтах

Назва	ГДК, мг/кг ґрунту	ГДЗК* у рослинних продуктах
Прометрин (арборицид)	0,5	0,1-0,25
Хлорамп (арборицид)	0,05	-
Хлорофос (інсектицид)	0,5	1,0
Карбофос (інсектицид)	2,0	1,0 - 3,0
Гексахлорциклогексан (інсектицид)	1,0	1,0
Гама-ізомер гексахлорана (інсектицид)	1,0	2,0
Поліхлорпінен (інсектицид)	0,5	не допускається
Поліхлоркамфен (інсектицид)	0,5	0,1

Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтовуванні та оцінюванні впливу на педосферу (стан ґрунтів) рекомендується розглядати наступне:

Характеристика ґрунтового покриву в зоні впливу об’єкту (родючість, фізико-хімічні властивості), оцінка стану ґрунтового покриву.

Обмеження щодо використання земель, включаючи погіршення якісного стану земель в зоні впливу об’єкту.

Характеристика впливу на ґрунтовий покрив, включаючи забруднення території промисловими відходами (вигляд, клас небезпеки, токсичність, фізичний стан, об’єм відходів, займана відходами площа).

4. Злагоджені рішення щодо зняття транспортування і зберігання родючого шару ґрунту і вскришних порід при будівництві об’єкту.

5. Прогноз змін властивостей ґрунтів, обумовлених:

- переплануванням поверхні території і створенням нових форм рельєфу;

- зміною активністю природних процесів;

- забрудненням території при будівництві і експлуатації об’єкту, включаючи забруднення відходами будівництва і тимчасовими (супутніми) виробництвами.

6. Прогноз змін властивостей ґрунтів при виникненні аварій.

7. Наслідки можливих змін ґрунтів при реалізації проектних рішень.

8. Заходи щодо санації забруднених ґрунтів в зоні можливого впливу.

9. Заходи щодо утилізації і поховання відходів.

10. Заходи щодо інженерного захисту території від підтоплення і затоплення.

11. Заходи щодо відновлення порушених, земель (проектні рішення щодо відведення талого і зливового стоків технічна і біологічна рекультивації), терміни відновлення.

12. Ефективність природоохоронних заходів щодо санації ґрунтів і рекультивації порушених земель.

13. Визначення розміру збитків, заподіяних основним землекористувачам при реалізації проекту, включаючи його раціональне використання.

14. Об’єм природоохоронних заходів і оцінюванні вартості компенсаційних заходів і заходів щодо рекультивації, відновлення і охорони ґрунтів, включаючи аварійні ситуації.

2.3.5. Оцінка впливу на рослинний, тваринний світ

Для оцінювання впливу на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти необхідні вихідні дані для характеристики стану й оцінювання змін рослинного та тваринного світу формуються на основі фондових даних і матеріалів натурних досліджень.

Підлягають аналізу впливи на рослинний і тваринний світ пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, у тому числі й радіоактивних, які надходять до навколишнього середовища в результаті проектованої діяльності; враховують опосередкований вплив на флору і фауну, техногенні зміни природного ґрунтового покрову, клімату і мікроклімату, водного режиму, фізичні та біологічні впливи.

Оцінюються зміни складу рослинних угрупувань, фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих, цінних і тих, що потребують охорони видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб; обґрунтовуються заходи щодо запобігання виснаження та деградації рослинних угрупувань і фауни, накопичення ними шкідливих речовин.

Враховується наявність у зонах впливів проектованої діяльності об’єктів природно-заповідного фонду і територій на птахів і обґрунтовуються заходи, що забезпечують збереження режиму заповідності і шляхів міграції.

2.3.5.1. Рослинний світ

Рослинний покрив - невід’ємна частина природного середовища, яка здійснює процес обміну речовин в природі, що забезпечує можливість існування життя. В той же час рослинний покрив один з якнайменш захищених компонентів ландшафту, що піддається впливу антропогенної діяльності і потерпає від неї в першу чергу. Постійне руйнування рослинного покриву призводить до створення умов, несумісних з життям людини, формуються ситуації, визначені як екологічна катастрофа.

Території, де зберігається необхідний науковообґрунтований баланс між порушеними і непорушеними ділянками рослинності, мають шанс уникнути катастрофи. Крім того, рослинність поставляє людству кормові, харчові, лікарські, деревні ресурси, а також задовольняє його наукові, естетичні і рекреаційні потреби. Турбування про збереження рослинного покриву одна з найважливіших і одночасно одна з найважчих задач.

При оцінюванні наслідків будь-якого виду антропогенної діяльності на рослинність треба виходити з її прямої і непрямої ролі в функціонуванні ландшафтів і життєдіяльності людини. Роль рослинності надзвичайно багатоманітна і, можна сказати, що все життя на Землі залежить від рослинності, оскільки зелені рослини - це єдині у своєму роді організми, здатні перетворювати органічну речовину з неорганічної, а також безумовно необхідний для життя кисень. Інші функції рослинності спираються на цю головну - енергетичну функцію. Ресурсна (зокрема харчова і кормова), біостанційна, санітарно-оздоровча ролі рослинності прямо зв’язані з її енергетичною функцією, а ландшафтностабілізуюча, водоохоронна, рекреаційна й інші функції залежать від неї побічної Порушення хоча б однієї з функції веде до дестабілізації рівноваги як в рослинних співтовариствах, так і в ландшафтах в цілому.

Річ у тому, що рослинність - це такий компонент навколишнього середовища, який регулює нормальне функціонування всіх інших, починаючи від газового складу атмосфери, режиму поверхневого стоку і закінчуючи врожайністю сільськогосподарських культур, що виявив і про що писав в свій час ще В.В. Докучаєв. Тим часом, людям властиво забувати про життєву необхідність збереження рослинності, тому що зв’язок життя на Землі з рослинністю опосередкований з багатьма іншими факторами. Як правило, побачити кінцеву ланку ланцюга буває нелегко, тому часто доводиться чути зневажливі й іронічні вислови про якісь “квіточки і травички”, а також “пташках і метеликах”, нібито незрівнянних за значенням з інтересами людей у зв’язку із здійсненням того або іншого об’єкту або проекту.

Справді, існує коло видів флори в кожному регіоні, які підлягають охороні внаслідок своєї рідкості або унікальності, тенденції до зникнення. Ці види, перераховані в Червоних книгах різного рівня, і при прогнозі наслідків того або іншого виду антропогенної діяльності необхідно виявити такі види, їх місце існування на даній території і, у разі потреби, скорегувати проектні рішення, щоб не допустити загибелі цих видів. Але справа не тільки в збереженні рідкісних і зникаючих видів. Оцінка впливу на рослинність допускає також аналіз можливих наслідків порушення рослинності, що забезпечує стабільне функціонування всіх екосистем регіону, включаючи антропогенні екосистеми. В свою чергу, рослинність залежить від всіх природних чинників, прояв яких пов’язаний із зонально-регіональними особливостями. Від цього залежать склад і фітоценотична структура рослинності, її біологічна продуктивність, а, отже, і енергетична ефективність, її динамічні тенденції. Всі ці показники є основою оцінювання наслідків впливу на рослинний покрив.

Вплив на рослинність може носити прямий і непрямий характер. До числа прямого впливу відносять безпосереднє знищення рослинності (вирубка лісів, випалювання ділянок з рослинністю відкриття лугів і ін.). Непрямий вплив опосередкований іншими чинниками, які міняє антропогенна діяльність: зміна рівня ґрунтових вод, зміна мікроклімату, забруднення атмосфери і ґрунтового покриву.

Останнім часом все більш істотний вплив на флору впливає забруднення, особливе атмосферне. Як виявилося, рослини більш чутливі до хімічного забруднення, ніж людина, тому ГДК забруднюючих речовин в повітрі затверджені в якості санітарно-гігієнічних нормативів, не підходять для рослинності (особливо для вічнозелених дерев і чагарників).

Ніяких даних про гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в ґрунтах для рослинності немає. Існують лише сільськогосподарські нормативи оптимального внесення добрив у ґрунт і вмісту в ньому отрутохімікатів, а також відомо, що різні рослини володіють виборчою здатністю до поглинання окремих елементів: одні накопичують у великій кількості свинець (бузок), інші цинк (фіалка) тощо. Не потерпаючи при цьому самі, рослини можуть служити передаючою ланкою розповсюдження забруднюючих речовин, які по трофічним ланцюгам поступають в живі організми. Оцінка впливу будь-якого виду антропогенної діяльності на рослинний покрив утруднена, що відсутні будь-які певні кількісні нормативи стану рослинності. Тут можливо експертні оцінювання, що дозволяють отримати комплексне оцінювання стану і стійкості рослинності, хоча в даному випадку доводиться покладатися на професіоналізм і досвід експертів.

В числі біотичних показників оцінювання стану екосистем і геосферних оболонок В. В. Віноградовим пропонується виділяти просторові, динамічні і тематичні показники, з яких у числі останніх найбільше значення приймається за ботанічні.

Ботанічні (геоботанічні) критерії не тільки чутливі до порушення навколишнього середовища, але і найбільш представницькі (“фізіономічні”), найкращим чином допомагаючи прослідити зони екологічного стану за розмірами в просторі й за стадіями порушення в часі. Ботанічні показники специфічні, оскільки різні види рослин і рослинні співтовариства в різних географічних умовах мають неоднакову чутливість і стійкість до порушення дій і, отже, одні і ті ж показники для кваліфікації зон екологічного стану можуть істотно варіюватися для різних ландшафтів. При цьому враховуються ознаки негативних змін на різних рівнях: органічному (фітопатологічні зміни), популяції (погіршення видового складу і фітоценометричних ознак) і екосистемному (співвідношення площі в ландшафті).

Таблиця 2.21.

Характеристики сучасних методів охорони рослин

Метод	Характеристика методу
Карантин сільськогосподарської продукції	Попередження розповсюдження захворювань рослин або шкідників з одного континенту (країни) на інший або в межах даної країни
Господарський (агротехнічний)	Підвищення опору рослин хворобам і шкідникам за допомогою агротехнічних заходів
Селекційний	Виведення та широке впровадження видів стійких до певних хвороб та шкідників
Біологічний	Зменшення кількості шкідників рослин шляхом впровадження в навколишнє середовище таких організмів, як бактерії, віруси, гриби, комахоїдні тварини та хижаки. Термічна обробка ґрунту та насіння
Фізичний	Хімічна дезінфекція ґрунту, термічна підготовка насіння
Хімічний	Використання хімічних засобів, які негативно впливають на чинники, що викликають захворювання, і шкідників (обприскування рослин, запилення, обкурювання тощо)

Дата добавления: 2015-07-18