Оцінка впливу на навколишнє середовище 4 страница

Біохімічні критерії екологічного порушення флори засновані на вимірюваннях аномалій у вмісті хімічних речовин у рослинах. Для кваліфікації критичного екологічного порушення території використовуються показники зміни співвідношення вмісту токсичних і біологічно активних мікроелементів в укосах рослин з пробних майданчиків і в рослинних кормах. В лісах поширеним токсикантом, вплив якого на рослини приводить до незворотних фізіологічних і метаболістичних порушень, є діоксид сірки. Негативний вплив для важких металів на рослини в основному, пов’язаний з їх проникненням в клітинні структури з ґрунтовим розчином.

В цілому ж аеротехногенний шлях надходження полютантів в рослини через їх асиміляційні органи визначає деградацію лісових біогеоценозів в умовах впливу викидів, наприклад, металургійних підприємств. Накопичення металів в асимілюючих органах досліджуваних рослин збільшується із зростанням рівня забруднення середовища їх проростанням такої закономірність характерна тільки для тих металів, які є пріоритетними для викидів металургійних підприємств. Інші метали (не промислового походження) розподіляються територією рівномірно, і залежності з акумуляцією від зони поразки поки не знайдено.

Таблиця 2.22.

ГДК шкідливих речовин для деяких рослин

№ п/п	Вид рослин	ГДК, мг/м3
SO2	NH3	CH2O
	Бузок звичайний	0,25	9,0	-
	Барбарис звичайний	0,5	-	-
	Яливець козацький	0,65	5,0	2,0
	Клен ясенелистий	2,0	-	-

Таблиця 2.23.

Характерні ознаки сильних пошкоджень деревних порід техногенними забруднювачами повітря

Деревна порода	Токсич-ний газ	Візуальні ознаки пошкоджень
Сосна звичайна	Діоксид сірки (SO2)	Сухо- та багатовершинність. Відмирання гілок. Розрідженість крони, хвоя живе тільки 1-2 роки замість 4 років, втрачає темно-зелене забарвлення, з’являється матовий сіро-зелений відтінок, бронзове або біле забарвлення хвої. Пошкодження останньої в кроні дерев рівномірне, але більше в її верхній частині. Більш щільне розміщення хвої на 1-літніх пагонах, зменшення лінійних розмірів хвої і передчасне її опадання. Зниження приросту за висотою та об’ємом. Часткова або повна втрата плодоношення. Побуріння кінчиків хвої. Діє на відстані до 30 км
Смерека звичайна	SO2	Хвоя руда по всій довжині. Пошкодження хвої в кроні нерівномірне, деякі гілки висихають, решта - здорові. Побуріння і висихання хвої. Утворення на поверхні хвої воскового накипу
Продовження табл. 2.23.
Листяні породи	SO2	Утворення блідих плям, які поступово переходять у бронзові, інколи збліднення листяної пластинки спостерігається суцільною каймою
Бузок та ін.	SO2	Побуріння та в’янення листя
Сосна звичайна	NO2	Темно-червоне забарвлення кінців хвої
Листяні	NO2	Чорні плями рівномірно розміщені на листяній пластинці
Сосна звичайна, модрина	Cl	Поява на хвої (листя) білих плям неправильної форми, які поступово сіріють і на їх місці утворюються дірки, велика площа некрозу. Пошкодження на невеликій відстані
Хвойні та листяні	F	Темно-коричневі та чорні плями на листі (хвої), некроз на краях листя
Листяні породи	Фенол (С6Н5ОН)	Темно-коричнева плямистість, що переходить в чорну, нерівномірно розташована на всій поверхні листа
Листяні породи	As	Прив’ядання та в’янення країв або всього листя. Фіолетове забарвлення поверхні
Листяні породи	NH3	Некроз на краях листя, на поверхні нерівномірний. Пошкодження периферійних частин листя
Листяні породи	HF	Некроз на краях листя, суцільні плями на поверхні листя, чорного кольору. Діє на відстані 1-5 км

Таблиця 2.24

Заповідники та національні природні парки України

Назва	Область	Рік створення	Площа, га
Біосферні заповідники
“Асканія-Нова”	Херсонська	1898, 1993	33307,6
Чорноморський	Херсонська, Миколаївська	1927, 1993	70509,0
Дунайський	Одеська	1981, 1998	50252,9
Карпатський	Закарпатська	1968, 1993	19899,0
Природні заповідники
Канівський	Черкаська		2027,0
Карадазький	Автономна Республіка Крим (АРК)		2874,0
Дніпровсько-Орільский	Дніпропетровська		3766,2
Кримський	АРК		44175,0
Луганський, в т.ч. Станично-Луганський степ, Стрельцівский степ, Провальський степ	Луганська		2122,0
Продовження табл. 2.24
“Медобори”	Тернопільська		10521,0
“Мис Мартьян”	АРК		240,0
Поліський	Житомирська		20104,0
“Розточчя”	Львівська		2085,0
Український степовий, в т.ч. Хомутівський степ, Кам’яні могили, Михайлівська цілина	Донецька, Запорізька, Сумська		2768,4
Єланецький степ	Миколаївська		2000,7
Ялтинський гірсько-лісовий	АРК		14523,0
Рівненський	Рівненська		42288,7
“Горгани”	Івано-Франківська		5344,2
Старогутський	Сумська		-
Казантипський	АРК		450,1
Опукський	АРК		1592,3
Черемський	Волинська		903,0
Національні природні парки
Карпатський	Івано-Франківська		50495,0
“Синевир”	Закарпатська		40400,0
“Шацький”	Волинська		48977,0
Азово-Сиваський	Херсонська		52154,0
“Сколівські Бескиди”	Львівська		35261,0
Деснянсько-Старогутський	Сумська		16215,1
Ужанський	Закарпатська		39159,3
“Вижницький”	Чернівецька		7928,4
“Подільські Товтри”	Хмільницька		261316,0
“Святі Гори”	Донецька		40448,0
Яворівський	Львівська		7108,0
Голосівський	Київська		-
Гуцульщина	Івано-Франківська		32271,0
Гомільшанські ліси	Харківська		14314,8
Галицький	Івано-Франківська		12159,3
Ічнянський	Чернігівська		9665,8
Великий Луг	Запорізька		16756,0
Мезинський	Чернігівська		31035,2

Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтовуванні та оцінці впливу на флору (рослинний світ) рекомендується розглядати наступне:

1.Характеристика лісової та іншої рослинності в зоні впливу об’єкту і оцінки стану переважаючих рослинних співтовариств.

2.Рідкісні, ендемічні, занесені в Червону книгу види рослин, опис і місце існування.

3.Оцінювання стійкості рослинних співтовариств до дії.

4.Прогноз змін в рослинних співтовариствах при реалізації проекту.

5.Функціональне значення переважаючих рослинних співтовариств, прогноз змін їх функціональної значущості при реалізації проекту.

6. Оцінювання пожежонебезпечності рослинних співтовариств.

7. Наслідки прогнозованих змін в рослинності для життя і здоров'я населення, його господарської діяльності.

8. Оцінювання рекреаційного впливу і прогноз змін в рослинності за можливих змін у рекреаційних навантажень (з обліком стійкості даних співтовариств до дії).

9. Заходи щодо збереження рослинних співтовариств:

- рідкісних, ендемічних, занесених в Червону книгу видів рослин;

- продуктивності рослинних співтовариств;

- якості рослинної продукції.

10.Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки лісів та інших рослинних співтовариств.

11.Оцінювання збитку, заподіяного рослинності внаслідок порушення і забруднення навколишнього природного середовища (повітря, води. ґрунтів), рубки лісової рослинності і перепланування територій.

12. Об'єм природоохоронних заходів і оцінки вартості заходів щодо охорони лісової та іншої рослинності, компенсаційні заходи, в тому числі у випадку аварій.

2.3.5.2. Тваринний світ

Звичайно, кажучи про охорону тваринного світу, мають на увазі збереження рідкісних, екзотичних видів тварин, деякі з них знаходяться на межі повного зникнення, або про тварин, що мають господарську цінність. Проте проблема збереження тваринного світу набагато більш ширша. Тваринний світ слід розглядати як необхідну функціональну істину біосфери, де кожна з систематичних груп тварин, починаючи від примітивних і закінчуючи вищими ссавцями, виконують свою певну роль в біосфери. Тваринний світ більш несумісний з антропогенною діяльністю, ніж інші компоненти ландшафту, що створює великі труднощі в запобіганні негативних наслідків впливу (навантаження).

Ареал впливу на тваринний світ завжди ширший, ніж площа, безпосередньо зайнята проектним об’єктом, оскільки життєдіяльність тварин порушується, крім всього іншого, так званим чинником турботи, що включає шум будівництва і транспорту, поява знайомих і незвичних предметів, нічне освітлення, нарешті, відстріл і вилов тварин і риби, морського звіра тощо.

При оцінці наслідків впливу на тваринний світ більш значущі непрямі причини негативних наслідків: скорочення екологічних ніш, запасів кормів, порушення трофічних ланцюгів, забруднення водоймищ тощо. Часто негативні наслідки для тваринного світу в результаті непрямого впливу значно ширші, ніж від прямого.

У процесі розробки оцінювання впливу на фауну необхідно спиратися на систематичну, просторову і екологічну структуру тваринного світу, встановлюючи взаємозалежності між цими трьома аспектами аналізу і виявляючи можливі негативні наслідки їх порушення.

Основою для встановлення початкових просторово-екологічних закономірностей слід користуватися матеріалами за типовими для даних зонально-регіональних умов резерватам (заповідникам, заказникам тощо), оскільки на територіях природних об’єктів, що зовні особливо охороняються первинні закономірності, дуже порушені і можуть бути встановлені тільки сучасні, як правило, дуже збіднені їх модифікації. Порівняння тих й інших може дати уявлення про тип динаміки екосистем регіону й адаптації тварин до середовища, що змінюється, на підставі чого вже простіше прогнозувати наслідки навантажень. В свою чергу, якщо передбачена діяльність здійснюється достатньо близько до однієї з територій, що охороняються, необхідно оцінити можливі наслідки для заповідної ділянки з метою запобігти яким-небудь змінам будь-якого з об'єктів або чинників, значущих для даного типу охорони.

Для оцінки стану тваринного світу, як і в попередньому випадку, також відсутні чіткі й визначені, зокрема кількісні критерії і норми, у зв'язку з чим найчастіше використовується метод експертних оцінок, який вимагає визначення відповідних показників, що входять до складу тематичних біотичних, що рекомендуються вченими, зоологічні критерії і показники оцінки стану екосистем, тобто порушення в тваринному світі, можуть розглядатися як на ценотичних рівнях (видова різноманітність, просторова і трофічна структури, біомаса і продуктивність, енергетика), так і на популяціях просторова структура, чисельність і густина, поведінка, демографічна і генетична структура.

За зоологічними критеріями може бути виділений ряд стадій процесу екологічних порушень території. Зона ризику виділяється, головним чином, за екологічними критеріями початкової стадії порушення-синатропізації, втрата стадної поведінки, зміна шляхів міграції, реакція толерантності. Подальші стадії порушення виділяються додатково за просторовими, демографічними і генетичними критеріями. Зона кризи характеризується порушенням структури популяцій, груп, звуженням ареалу розповсюдження і незаселення, порушенням продукційного циклу. Зона може відрізнятися зникненням частини ареалу або місце проживання, масовою загибеллю вікових груп, різким зростанням чисельності синатропних і нехарактерних видів, інтенсивним зростанням антропозонових і зонових захворювань. Увазі сильної різної річної мінливості зоологічних показників (не менше 25%), деякі з критеріїв, приводяться за 5-10 літній період.

Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтовуванні і оцінці впливу на фауну рекомендується розглядати наступне:

1. Характеристики тваринного світу в зоні впливу об’єкту.

2. Оцінювання території в зоні дії об'єкту, як мешканців основних груп тварин (для риб - зимувальні ями, місця нагулу і нересту, тощо).

3. Прогноз змін тваринного світу при будівництві і експлуатації об’єкту.

4. Оцінювання наслідків змін тваринною світу в результаті реалізації проекту.

5. Заходи щодо зниження збитку водній і наземній фауні і збереженню основних місць існування тварин при будівництві і експлуатації об’єкту.

6. Оцінювання збитку тваринному світу внаслідок зміни умов при реалізації проектних рішень. Компенсаційні заходи.

7. Об’єм природоохоронних заходів і оцінка вартості компенсаційних заходів і заходів щодо охорони тваринного світу при нормальному режимі експлуатації об’єкту, а також у разі аварій.

2.3.6. Оцінка і прогноз антропоекологічних аспектів

Дається загальна соціальна характеристика місцевого населення й впливів проектованої діяльності та оцінка умов його життєдіяльності. Характеристика населення містить інформацію про статево-вікову структуру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність, потреби і громадську думку щодо проектованої діяльності.

Оцінка впливів проектованої діяльності на стан здоров’я і захворюваність здійснюється з урахуванням нормативів Міністерства охорони здоров’я. Оцінюються позитивні та негативні впливи проектованої діяльності на стан соціальних умов та задоволення потреб місцевого населення. Обґрунтовуються заходи щодо запобігання погіршення умов життєдіяльності цього населення, розглядаються компенсаційні заходи.

Соціально-економічна ситуація сама собою не є екологічним чинником. Проте вона створює ці чинники і одночасно змінюється під впливом екологічної ситуації. У зв’язку з цим оцінка впливу навколишнього середовища не може обійтися без аналізу соціальних і політичних умов життєдіяльності населення. Саме тому, населення і господарство в усьому різноманітті їх функціонування включаються в поняття навколишнього середовища і, саме тому, соціальні і економічні особливості даного району або об’єкту складають невід’ємну частину ОВНС.

Цей принцип закріплений в Міжнародній конвенції “Про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті”, де записано, вплив означає будь-які наслідки планованої діяльності для навколишнього середовища, включаючи здоров’я і безпеку людей, флору, фауну, ґрунт, повітря, воду, клімат, ландшафт, історичні пам’ятники та інші матеріальні об’єкти або взаємозв’язки з цими чинниками. Вони охоплюють також наслідки для культурної спадщини або соціально-економічних умов, що є результатом зміни цих чинників.

У світлі цього визначення стає ясно, що суперечка про пріоритет біоцентричного або антропоцентричного підходу до питань охорони навколишнього середовища не суттєва, оскільки це – практично одне і те ж, тільки не слід відкидати другу частину приведеного визначення. І в кінцевому висновку можна сказати, що останній розділ ОВНС (або останній з даних чинників навколишнього середовища) – це антропоекологічна оцінка планованої діяльності, включаючи в себе. оцінку всіх інших чинників в антропоекологічному аспекті оцінку і прогноз можливих наслідків соціального, демографічного, економічного характеру (підвищення навантаження на існуючу інфраструктуру, взаємовідносини корінного населення, поява нових робочих місць, потреба в місцевих продуктах виробництва та ін.), тобто все, що можна віднести як до аут-, так і до синекологічних аспектів життєдіяльності людини.

Антропоекологічний напрям – один з наймолодших в структурі ОВНС, також як і в науці екології взагалі, оскільки раніше всі антропоекологічні проблеми були перерозподілені між багатьма іншими науками: медициною (гігієною, зокрема), антропологією, географією, етнографією, демографією тощо) і часто розглядалися незалежно один від одного.

Однією з причин об’єднання всіх цих аспектів в один напрям є проблема охорони навколишньою середовища взагалі, і необхідність передпроектної і проектної ОВНС, зокрема.

На жаль, необхідність розгляду в матеріалах ОВНС антропоекологічних оцінок ще недостатньо усвідомлена у сфері управління охороною навколишнього середовища, що простежується і в законодавчих актах, і в інших нормативно-правових документах. Зокрема, в Законі України “Про екологічну експертизу” практично повністю відсутні вимоги про антропоекологічне оцінювання господарської діяльності як самостійний розділ хоча необхідність його розробки не підлягає сумніву.

Соціально-економічні характеристики стану населення, які повинні враховуватися в ході проведення ОВНС, класифікуються наукою – екологією людини таким чином:

- демографічні характеристики;

- показники, що характеризують умови трудової діяльності і побуту, відпочинку, живлення, водоспоживання, відтворення і виховання населення, його утворення і - підтримка високого рівня здоров’я;

- характеристики природних і техногенних чинників середовища незаселеного населенням.

При цьому оцінювання підрозділяють на суб’єктивні (даються самими працюючими або людьми, що там проживають) і професійні (отримані з використанням об’єктивних методів вимірювання або з офіційних інформаційних джерел).

Для характеристики соціально-екологічної ситуації на об’єкті або території, фахівці в області екології людини виділяють дві групи чинників, що характеризують антропоекологічпу ситуацію, комплексні (інтегральні) показники: рівень комфортності природного середовища й рівень детерорієнтованності життєвого простору.

Оцінювання комфортності природних умов пов’язана з аналізом більше трьох десятків параметрів природного середовища, з яких більше 10 відносяться до кліматичних чинників, а інші характеризують наявність природних передумов хвороб (зокрема рельєф, геологічна будова, стан рослинності і тваринного світу й багато інших, що розглядалися в попередніх розділах). Для гірських районів, наприклад, додатково важливо знати висоту об’єкту над рівнем моря і рівень розчленованого рельєфу.

Рівень детерорієнтованості навколишнього середовища також об’єднує досить велике число показників най різноманітного плану. До них відносяться традиційне комплексне оцінювання забрудненості геосфер, що розраховується у вигляді суми співвідношень реальних концентрацій ГДН та ГДК, питомі сумарні показники ГДВ і ГДС, пов’язані з оцінюваною площею території і ряд інших.

В числі демографічних показників, розрахованих при антропоекологічних оцінках, найчастіше приводяться: коефіцієнт загальної і дитячої стандартизованої смертності (на 1000 населення) з обліком вікової структури населення, коефіцієнт народжуваності, пов’язанні в загальний коефіцієнт природного приросту, середня очікувана тривалість життя й життєвий потенціал населення (число майбутніх років життя за умови збереження даного рівня вікової смертності, людина на рік), показники брачності і міграції, побічно що свідчать про екологічне неблагополуччя в регіоні розміщення об’єкту. Існують й складніші в розрахунках комплексні демографічні показники: якість життя і якість здоров’я населення.

Таблиця 2.25.

Фонові значення вмісту забруднюючих речовин у довкіллі

Середовище	Одиниця виміру	Найменування забруднюючих речовин
Пил	SO2	Hg	Pb	Cd	As
Повітря	мг/м^3	1600-16000	125-3750	0,2-10	6-9	2,0	1,35-1,5
Поверхневі води	мкг/л	-	-	0,01-0,1	0,3-4,0	0,01-0,9	0,05-10
Донні відклади	мкг/г	-	-	0,01-0,7	20-35	-	-
Ґрунти	мкг/г	-	-	0,02-0,15	6,3-13,3	0,1-0,9	1,6-5,9
Рослинний матеріал	мкг/г	-	-	0,001-0,07	1-13	0,04-0,5	-

Таблиця 2.26

Орієнтований перелік чинників у зв’язку з їх можливим впливом на рівень розповсюдження деяких класів та груп захворювань

№	Патологія	Чинники
1.	Захворювання системи кровообігу	1) Забруднення атмосфери оксидами сірки, вуглецю, азоту, фенолом, бензолом, аміаком, сірчистими речовинами, сірководнем, етиленом, пропіленом, бутиленом, жирними кислотами, ртуттю та іншими. 2) Шум. 3) Електромагнітні поля. 4) Побутові умови. 5) Склад питної води та нітрити, хлориди, нітрати, жорсткість води. 6) Біогеохімічні особливості місцевості: - недостатність або надлишок кальцію, магнію, ванадію, кадмію, цинку, літію, хрому, марганцю, кобальту, барію, міді, стронцію, заліза у довкіллі. 7) Забруднення навколишнього середовища пестицидами та отрутохімікатами. 8) Природнокліматичні умови: - швидкість зміни погоди, вологість, барометричний тиск, рівень інсоляції, сила та напрямок вітру.

Продовження табл. 2.26
2.	Захворювання нервової системи та органів чуття. Психічні розлади	1) Природнокліматичні умови: - швидкість зміни погоди, вологість, барометричний тиск, температурний чинник. 2) Біогеохімічні особливості: - висока мінералізація ґрунтів та води, наявність хрому. 3) Побутові умови. 4) Забруднення атмосферного повітря оксидами сірки, вуглецю, азоту, хромом, сірководнєм, діоксид сіліцію, формальдегідом, ртуттю та інші. 5) Шум. 6) Електромагнітні поля. Хлорорганічні, фосфорорганічні та інші пестициди.
3.	Захворювання органів дихання	1) Природнокліматичні умови: - швидкість зміни погоди, вологість. 2) Побутові умови. 3) Забруднення атмосферного повітря пилом, оксидами сірки, азоту, вуглецю, сірчистим ангідрідом, фенолом, аміаком, вуглеводнями, діоксидом кремнію, хлором, акролеіном, фотооксидантами, ртуттю. 4) Хлороорганічні, фосфорорганічні та інші пестициди.
4.	Захворювання органів травлення	1) Забруднення довкілля пестицидами та отрутохімікатами. 2) Недостатність та надлишок мікроелементів у навколишньому середовищі. 3) Побутові умови. 4) Забруднення повітря сірководнем, пилом, оксидами азоту, хлором, фенолом, діоксидом кремнію, фтором тощо. 5) Шум. 6) Склад питної води, жорсткість води.
5.	Захворювання крові та органів кровотворення	1) Біогеохімічні особливості: - недостатність або надлишок хрому, кобальту, рідкісноземельних металів у довкіллі. 2) Забруднення атмосферного повітря оксидами сірки, вуглецю, азоту, вуглеводнями, азотистоводневою кислотою, етиленом, пропіленом, аміленом, сірководнем тощо. 3) Електромагнітні поля. 4) Нітрити та нітрати у питній воді 5) Забруднення довкілля пестицидами та отрутохімікатами.
6.	Захворювання шкіри та підшкірної клітковини	1) Рівень інсоляції. 2) Недостатність та надлишок мікроелементів у довкіллі. 3) Забруднення атмосферного повітря.
7.	Захворювання ендокринної системи, розлад харчування, порушення обміну речовин	1) Рівень інсоляції. 2) Недостатність або надлишок свинцю, йоду, бору. 3) Забруднення довкілля. 4) Шум. 5) Електромагнітні поля. 6) Жорсткість питної води.
Продовження табл. 2.26
8.	Уроджені аномалії	1) Забруднення повітря. 2) Забруднення довкілля пестицидами. 3) Шум. 4) Електромагнітні поля.
9.	Захворювання сечово-статевих органів	1) Недостатність та надлишок цинку, свинцю, йоду, кальцію, марганцю, кобальту, міді, заліза, у довкіллі. 2) Забруднення повітря сірководнем, оксидами вуглецю, вуглеводнями, етиленом, оксидами сірки, аміленом. 3) Жорсткість води.
В тому числі: патологія вагітності	1) Забруднення повітря. 2) Електромагнітні поля. 3) Забруднення довкілля пестицидами та отрутохімікатами. 4) Недостатність або надлишок мікроелементів у довкіллі.
	Новоутворення роту, верхніх дихальних шляхів, легень та інших органів дихання	1) Забруднення атмосферного повітря. 2) Вологість, рівень інсоляції, температурний чинник, кількість діб з суховіями та пиловими бурями, барометричний тиск.
	Новоутворення стравоходу, шлунка та інших органів травлення	1) Забруднення навколишнього середовища пестицидами та отрутохімікатами. 2) Забруднення повітря кацерогенними речовинами, акролеіном та іншими фотооксидантами (оксидами азоту, озоном, поверхньо-активними речовинами, формальдегідом, вільними радикалами, органічними пероксидами, дрібно дисперсними аерозолями. 3) Біогеохімічні особливості місцевості: недостатність або надлишок магнію, марганцю, кобальту, цинку, рідкісноземельних металів, міді, висока мінералізація ґрунтів. 4) Склад питної води: хлориди, сульфати. Жорсткість води.
	Новоутворення сечостатевих органів	1) Забруднення атмосферного повітря сірководнем, діоксидом вуглецю, вуглеводнями, сірковуглецем, етиленом, бутиленом, аміленом, оксидом вуглецю. 2) Забруднення довкілля пестицидами. 3) Недостатність або надлишок магнію, марганцю, цинку, кобальту, молібдену, міді у довкіллі. 4) Хлориди у питній воді.

До числа більш комплексних регіональних показників відносять інтегральний показник соціально-економічного розвитку, що включає 15 базових параметрів, оцінюваних за 10-бальною шкалою: валовий національний продукт (ВНП) на душу населення, споживання на душу населення, рівень індустріалізації, частка експортно-придатної продукції в загальному об’ємі сільськогосподарської продукції, забезпеченість власною промисловою продукцією, розвиненість інфраструктури, рівень освіти, наявність ринкової громадської думки, орієнтованість населення на західні стандарти життя та ін. Оцінюваний регіон ранжується за кожним з цих 15 параметрів, потім привласнені бали додаються і в результаті виходить сумарна оцінка.

На жаль, в числі цих параметрів поки відсутні „чисто екологічні” оцінки типу: рівень екологічної самосвідомості населення, рівень соціально-екологічної напруженості та інші. До числа інших екологічних соціально-економічних показників відносяться: рекреаційний потенціал місцевості і рівень його використання, небезпека (вірогідність) інвазій, епізоотій і нападів на людей представників тваринного світу, комплексні показники техногенного навантаження і рівень урбанізованості території, а також ряд інших.

Дата добавления: 2015-07-18