Оцінка впливу на навколишнє середовище 1 страница

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяють такі документи:

- геологічне середовище;

- повітряне середовище;

- мікроклімат;

- водне середовище;

- ґрунт;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Розглядаються тільки ті компоненти і об’єкти навколишнього середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Для кожного компонента навколишнього природного середовища, що розглядаються, наводяться:

- обґрунтування необхідності його характеристики;

- перелік впливів, які ранжуються за масштабом і значенням наслідків та їх характеристика, що включає якісні параметри, рівень небезпеки;

- обґрунтування меж зон впливів проектованої діяльності;

- характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозованого станів та їх оцінювання відносно фонових і нормативних показників з урахуванням можливих аварійних ситуацій;

- обґрунтування заходів щодо попередження або обмеження впливів, оцінювання їх ефективності та характеристика залишкових впливів.

Результати аналізу і оцінки стану та змін компонентів природного середовища відображаються на ситуаційній схемі та картографічному матеріалі.

2.3.1. Оцінка впливу на атмосферу

Оцінка впливів на повітряний басейн підлягають аналізу впливи приоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що містяться у викидах об’єктів проектованої діяльності, з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їх впливів:

- наводяться їх кількісні характеристики;

- враховуються впливи, що мають підсумовуватися;

- наводяться результати розрахунків приземних концентрацій;

- враховуються можливі аварійні ситуації та несприятливі -метеорологічні умови;

- обґрунтовуються рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо попереджання або зменшення утворення і виділення забруднюючих атмосферу речовин.

Наводиться аналіз впливів теплових викидів, шуму, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їх попередження або зменшення.

Атмосфера – один з елементів навколишнього середовища, який завжди схильний до впливу людської діяльності. Наслідки такого впливу залежить від багатьох чинників і є зміною клімату й хімічного складу атмосфери. Ці зміни, байдужі для самої атмосфери, є істотним чинником впливу на біотичну складову середовища, зокрема на людину.

Атмосфера або повітряне середовище, оцінюється в двох аспектах.

1. Клімат і його можливі зміни як під впливом природних причин, так і під впливом антропогенних дій взагалі (макроклімат) і даного проекту зокрема (мікроклімат). Ці оцінювання допускають також прогноз можливого впливу кліматичних змін на здійснення проектного виду антропогенної діяльності.

2.Забруднення атмосфери, оцінювання якого проводиться за структурною схемою. Спочатку оцінюється можливість забруднення атмосфери за допомогою одного з комплексних показників: потенціал забруднення атмосфери (ПЗА), розсіююча здатність атмосфери (РЗА) тощо. Потім проводиться оцінювання існуючого рівня забруднення атмосфери в даному регіоні. Висновки кліматично-метеорологічних особливостей і початкове забруднення атмосфери спираються на, перш за все, дані регіонального Укргідромету, у меншій мірі - на дані санітарно-епідеміологічної служби і спеціальних аналітичних інспекцій, а також на інші літературні джерела. І, нарешті, на підставі отриманих оцінювань і даних про конкретні викиди в атмосферу проектного об’єкту розраховуються прогнозні оцінки забруднення атмосфери з використанням спеціальних комп’ютерних програм (“Еколог”, “Гарант”, “Ефір” і ін.), які дозволяють не тільки розрахувати рівні потенційного забруднення атмосфери, але і отримати картосхеми полів концентрацій і дані впливу забруднюючих речовин на підстилаючу поверхню.

Критерієм оцінювання рівня забруднення атмосфери є гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин. Виміряні або розраховані концентрації забруднюючих речовин в повітрі порівнюються з ГДК і, таким чином, забруднення атмосфери вимірюється у величинах (частках) ГДК (табл.2.3.).

Таблиця 2.3.

Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовій у атмосферному повітрі

Інгредієнт	ГДК середньодобова, мг/м^3	ГДК максимальноразова, мг/м^3	Клас небезпеки	Код речовини	Коефіцієнт відносної агресивності Аі, умовн.т/т
Діоксид сульфуру	0.05	0.5
Діоксид нітрогену	0.04	0.085			41.1
Оксид нітрогену	0.06	0.4			8.3
Оксид карбону	3.0	5.0
Аміак	0.04	0.2			10.4
Сірчана кислота	0.1	0.3
Зварювальна аерозоль	0.15	0.5
Продовження табл. 2.3.
Мідь та ії оксиди	0.002	0.2
Ртуть	0.0003	0.003
Свинець та його сполуки	0.0003	0.001			41.5
Хром (CrO3)	0.0015	0.0015
Оксиди заліза	0.04	0.4			-
Оксиди алюмінію	0.01	0.1			65.8
Азотна кислота	0.15	0.4			17.8
HCl (газ)	0.2	0.2			15.4
HCN (газ)	0.2	0.2
Миш’як	0.003	0.03
Вуглець (С)	0.15	0.05			41.5
Діоксид селену	0.00005	0.0001
HF (газ)	0.005	0.02
Бензол	0.1	1.5			11.0
Ксилол	0.2	0.2			2.4
Толуол	0.6	0.6			3.2
Стирол	0.002	0.04			62.2
Бенз|а|пірен		0.00001			12.6 × 10^5
Нафталін	0.03	0.03			63.2
Дихлоретан	1.0	3.0			2.9
і-Пропанол	0.6	0.6			3.2
Метанол	0.5	1.0			4.9
н-Пропанол	0.3	0.3			4.5
Етанол	5.0	5.0			0.1
Фенол	0.03	0.01			309.6» 310
Бутилацетат	0.1	0.1			1.7
Етилацетат	0.1	0.1			1.7
Ацетон	0.35	0.35			5.6
Сірководень		0.08			-
Оцтова кислота	0.06	0.2			16.9
Бензин	1.5	5.0			0.7
Сполуки ніколю	0.001	0.01
Етилцелозольв	-	0.7
Уайт-спіріт	-	1.0			2.3
Акрілонітріл	0.03	0.3			63.2
Сольвент	-	0.2			1.7
Зола сланцю	0.1	0.3			-
Мазутна смола ТЕЦ	0.002	0.02			-
Продовження табл. 2.3.
Пил, з SiO2	0.05	0.15			83.2
Пил гіпсу		0.05			41.5
Пил цементу	0.02	0.2
Пил білкова		0.01			-
Кістковий пил		0.01			-
Бавовняний пил	0.05	0.2			58.8
Вінілацетат	0.15	0.15			3.5
Зола вугілля	0.02	0.05
Луг (NaOH)		0.01			98.0
Пил абразивний та металевий	-	0.4
Бутаном	0.1	0.1			7.7
Акролеїн	0.03	0.03			-
Оксид цинку	0.05	0.5			70.5
Сполуки хрому (Cr^3+)		0.01
Формальдегід	0.003	0.035
Сірковуглець	0.05	0.03			-
Пил деревини		0.01			-
Діоксид марганцю	0.01	0.01

Не слід плутати концентрації забруднюючих речовин в атмосфері з їх викидами в атмосферу. Концентрація - це речовини в одиниці об’єму (маси), а викид – маса речовини, що надійшла в одиницю часу (тобто “доза”). Викид не може бути критерієм забруднення атмосфери, оскільки забруднення повітря залежить не тільки від величини (маси) викиду, але і від ряду інших чинників (метеопараметрів, висоти джерела викиду тощо).

Прогнозне оцінювання - забруднення атмосфери використовуються в інших розділах ОВНС для прогнозу наслідків стану інших чинників від впливів забрудненої атмосфери (забруднення підстилаючої поверхні вегетація рослинності, захворюваність населення тощо).

Оцінювання стану атмосфери при проведенні екологічної експертизи засноване на інтегральному оцінюванні забруднення повітряного басейну досліджуваної території, для визначення якої використовується система прямих, непрямих індикаторних критеріїв. Оцінювання якості атмосфери (перш за все, рівня її забруднення) досить добре розроблено і базується на великому пакеті нормативних і директивних документів, що використовують прямі моніторингові методи вимірювання параметрів середовища, а також непрямі розрахункові методи і критерії оцінювання.

Прямі критерії оцінювання. Основними критеріями стану забруднення повітряного басейну є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК). При цьому слід враховувати, що атмосфера займає особливе положення у екосистемі, будучи середовищем перенесення техногенних речовин-забруднювачів і найбільш динамічної з усіх складових абіотичних її компонентів. Тому для оцінювання забруднення атмосфери застосовуються диференційовані за часом оцінки показники: максимально разові ГДК мр (для короткострокових ефектів) і середньодобові ГДК сд, а також середньорічні ГДК ср (для тривалої дії).

Забруднюючі речовини в повітряному басейні за ймовірністю їх несприятливого виливу на здоров’я населення ділять на 4 класи:

1-й - надзвичайно небезпечні;

2-й - високо небезпечні;

3-й - помірно небезпечні;

4-й - мало небезпечні.

Звичайно використовуються фактичні максимально разові, середньодобові і середньорічні ГДК, порівнюючи їх з фактичними концентраціями забруднюючих речовин в атмосфері за останні декілька років, але не менше, ніж за 2 роки.

Іншим важливим критерієм оцінювання сумарного забруднення атмосферного повітря (різними речовинами за середньорічними концентраціями) є величина комплексного показника (Р), дорівнює кореню квадратному з суми квадратів концентрацій речовин різних класів небезпеки, нормованих за ГДК і приведених до концентрацій речовин 3-го класу небезпеки.

Найбільшим та інформативним показником забруднення повітря - є КІЗА - комплексний індекс середньорічного забруднення атмосфери. Ранжування за класами стану атмосфери виконано у відповідності з класифікацією рівнів забруднення за чотирибальною шкалою, де:

- клас “норми” відповідає рівню забруднення повітря нижче середнього за містами країни;

- клас “ризику” дорівнює середньому рівню;

- клас “кризи”- вище середнього рівня;

- клас “біди” - значно вище середнього рівня.

КІЗА звичайно застосовується для порівняння забруднення атмосфери різних ділянок досліджуваної території (міст, районів тощо) і для оцінювання тимчасової (багаторічної) тенденції зміни стану забруднення атмосфери.

Ресурсний потенціал території атмосфери визначається її здатністю до розсіювання і виведення домішок, співвідношенням фактичного рівня забруднення і величиною ГДК. Оцінка розсіюючої здатності атмосфери заснована на величині таких комплексних кліматичних і метеорологічних показників, як потенціал забруднення атмосфери й параметр споживання повітря. Ці характеристики визначають особливості формування рівнів забруднення залежно від метеоумови які сприяють накопиченню і виведенню домішок з атмосфери.

ПЗА - комплексна характеристика повторюваності метеорологічних умов, несприятливих для розсіювання домішок в повітряному басейні. В Україні виділено 5 класів ПЗА, характерних для міських умов, в залежності від повторюваності приземних інверсій і застосуванні слабких вітрів і тривалості туманів.

Параметр споживання повітря (СП) є об’ємом чистого повітря, необхідний для розбавлення викидів забруднюючих речовин до рівня середньої допустимої концентрації. Цей параметр особливо важливий при управлінні якістю повітряного середовища в разі встановлення природокорисного режиму колективної відповідальності (принцип “міхура”) при ринкових відносинах. На основі даного параметру об’єм викидів встановлюється для цілого регіону, а вже потім для підприємств, що розташовані на його території, спільно знаходять найвигідніший для них спосіб забезпечити цей об’єм, зокрема через торгівлю правами на забруднення.

Оцінювання ресурсного потенціалу атмосфери проводиться з обліком гігієнічного обґрунтування комфортності клімату території, можливості використання території в рекреаційних і селітебних цілях. Важливою початковою складовою при цьому є фізіолого-гігієнічна класифікація погоди (тобто поєднання таких метеофакторів як температура і вологість повітря, сонячна радіація тощо) холодного і теплого періодів року.

Як критерій для оцінювання оптимального розміщення джерел забруднення атмосфери і селітебних територій використовується величина резерву (дефіциту) розсіюючих властивостей атмосферного повітря (забруднюючими речовинами).

Атмосферне повітря прийнято розглядати як початкову ланку в ланцюжку забруднень природних середовищ і об’єктів. Ґрунти і поверхневі води можуть бути непрямими показниками її забруднення, а в окремих випадках, навпаки - бути джерелами вторинного забруднення атмосфери. Це визначає необхідність крім оцінювання забруднення безпосереднього повітряного басейну враховувати можливі наслідки взаємовпливу атмосфери і суміжних середовищ і отримання інтегрального (“змішаного” - опосередковано-прямого) оцінювання стану атмосфери.

Непрямими показниками оцінювання забрудненості атмосфери є інтенсивність надходження атмосферних домішок в результаті сухого осадження на ґрунтовий покрив і водні об’єкти, а також в результаті вимивання її атмосферними опадами. Критерієм оцінювання служить величина допустимих і критичних навантажень, виражених в одиницях густини, які випадають з обліком тимчасового інтервалу (тривалості) їх надходження.

Заключним етапом комплексного оцінювання стану забруднення атмосферною повітря є аналіз тенденцій динаміки техногенних процесів і оцінка їх можливих негативних наслідків в короткостроковому і довгостроковому аспекті на локальному і регіональному рівнях. При аналізі просторових особливостей і тимчасової динаміки наслідків впливу забруднення атмосфери на здоров’я населення і стан екосистем застосовується метод картографування (останнім часом побудови ГІС) з використанням набору картографічних матеріалів, характеризуючи природні умови регіону, включаючи наявність територій та об’єктів, які охороняються (заповідні тощо).

На думку деяких вчених, оптимальна система компонентів (елементів) інтегральною (комплексною оцінки - стану атмосфери повинні включати:

- оцінку рівня забруднення з санітарно-гігієнічних позицій (ГДК);

- оцінку ресурсного потенціалу атмосфери (ПЗА і СП);

- оцінку рівня впливу на певному середовищі (ґрунтово-рослинний і сніговий покрив, вода);

- тенденції та інтенсивності (швидкості) процесів антропогенного розвитку експериментальної природно-технічної системи для виявлення короткострокових і довгострокових ефектів дії;

- визначення просторового і тимчасового масштабів можливих негативних наслідків антропогенного впливу.

Враховуючи все вище згадане, при обґрунтуванні і оцінюванні впливу на атмосферу рекомендується розглядати наступне:

1.Характеристика існуючого і прогнозованого забруднення атмосферного повітря. Повинен проводитися розрахунок і аналіз очікуваного забруднення атмосферного повітря після введення проектного об’єкту в експлуатацію на межі СЗЗ, в житловій зоні, на тих природних територіях і об’єктах, які особливо охороняються та знаходяться в зоні впливу даного об’єкту.

2. Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

3. Параметри джерел викидів забруднюючих речовин, кількісні і якісні показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря при встановлених (нормальних) умовах експлуатації підприємств і максимального завантаження устаткування.

4. Обґрунтування даних про викиди забруднюючих речовин повинно зокрема містити перелік заходів щодо запобігання, і зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу і оцінювання рівня відповідності вживаних процесів, технологічного і пилогазоочисного устаткування нового рівня.

5. Характеристика можливих залпових викидів.

6. Перелік забруднюючих речовин і груп речовин, що мають шкідливий вплив.

7. Пропозиції встановлення нормативів граничне допустимих викидів.

8. Додаткові заходи щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою досягнення нормативів ГДВ і рівня їх відповідності новому науково-технічному рівню.

9. Обґрунтування прийнятих розмірів СЗЗ (з врахуванням рози вітрів).

10.Перелік можливих аварій: при порушенні технологічного режиму, при стихійних лихах.

11.Аналіз масштабів можливих аварій, заходи щодо запобігання аварійних ситуацій і ліквідації їх наслідків.

12.Оцінювання наслідків, аварійного забруднення атмосферного повітря для людини і навколишнього середовища.

13.Заходи щодо регулювання викидів шкідливих речовин в атмосферному повітрі в періоди аномально несприятливих метеорологічних умов.

14.Організація контролю за забрудненням атмосферного повітря.

15.Об’єм природоохоронних заходів і оцінка вартості капітальних вкладень на компенсаційні заходи і заходи щодо захисту атмосферного повітря від забруднення, зокрема при аваріях і несприятливих метеорологічних умовах.

2.3.2. Оцінка впливу на поверхневі води

Оцінці впливу на водне середовище підлягають аналіз порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів проектованої діяльності, впливи на поверхневі та підземні води приоритетних і специфічних забруднюючих речовин, які надходять до водного середовища при скидах всіх видів стічних вод та фільтраційних витоків.

Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по території та в контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні пропуски, гранично допустимі скиди і фільтраційні витоки.

Матеріали, які характеризують підземні води, містять загальні відомості про басейни підземних вод, потужність зон активного водообміну, розвиток горизонтів підземних вод, дані щодо їх господарського використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень та результати цих спостережень.

Оцінка впливів проектованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, які використовують для пиття з господарською і лікувальною метою. При оцінці впливів розглядаються:

- морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні та водно балансові параметри;

- якість вод, у тому числі фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні та інші характеристики.

- біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу гідробіонітів і біопродуктивність (в тому числі рибопродуктивність, біоперешкоди тощо).

Обґрунтовуються заходи щодо відвернення або зменшення надходження до водного середовища забруднюючих речовин виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угрупувань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і аварійні ситуації.

Одна з найгостріших екологічних проблем - стан поверхневих вод, тобто річок і озер. Проблема стану поверхневих вод має два аспекти: кількісний і якісний. І той, і інший аспект складають одну з найважливіших умов існування живих істот, в тому числі, особливо - людини. Хоча морські води є об’єктом, відмінним від поверхневих вод, проблеми впливу антропогенної діяльності на моря, багато в чому схожі з проблемами поверхневих вод.

Оцінювання якості поверхневих вод (перш за все, рівень їх забрудненості) відносно добре розроблене і базується на представницькому пакеті нормативних і директивних документів, що використовують прямі гідрохімічні й гідрологічні методи і критерії оцінки.

Оцінювання кількісних аспектів водних ресурсів (зокрема забруднення) переслідує двозначну мету. По-перше, необхідно оцінювати можливості задоволення потреб планованої діяльності в водних ресурсах, а по-друге, наслідки можливого вилучення забруднених ресурсів, що залишилися, для інших підприємств і життєдіяльності населення.

Для такого оцінювання необхідно виходити із знання гідрологічних особливостей і закономірностей режиму водних об’єктів, що є джерелами водопостачання, а також існуючі рівні водоспоживання й об’ємів водних ресурсів, що вимагаються для реалізації проекту. Останні включають також технологічну схему водоспоживання (безповоротне, оборотне, сезонне тощо) і є оцінкою прямого впливу планованої діяльності на кількість водних ресурсів.

Проте велике значення має також непрямий вплив, що позначається на гідрологічних характеристиках водних об’єктів. До непрямих впливів відносять порушення русел річок, змін поверхні водозбору (відкриття земель, вирубка лісів), підкачування (підтоплення) при будівництві або пониження рівня фунтових вод і багато чого іншого. Необхідно виявити і проаналізувати всі можливі види впливів і їх наслідків.

Найбільш розповсюдженим та істотним чином, обумовлюючі дефіцит водних ресурсів в багатьох регіонах, є забруднення водних джерел, про яке звичайно судять за даними режимних та інших спостережень служб моніторингу Укргідромету і інших відомств, контролюючих стан водного середовища.

Кожний водний об’єкт володіє властивою для нього природною гідрохімічною якістю, що є його початковою властивістю, яка формується під впливом гідрологічних і гідрохімічних процесів, що протікають в кожному водоймищі, а також інтенсивності його зовнішнього забруднення. Сукупний вплив цих процесів здатен як нейтралізувати шкідливі наслідки попадання у водоймища антропогенних забруднювачів (самоочищення водоймищ), так і привести до їх стійкого погіршення якості водних ресурсів (забруднення, засмічення, виснаження).

Здатність самоочищення кожного водного об’єкту, тобто кількість забруднюючих речовин, яке може бути “перероблене” і нейтралізоване водоймищем, залежить від різних факторів і підкоряється визначеними закономірностями (поступна кількість води, що розбавляє забруднені стоки, її температура, зміна цих показників за сезонами, якісний склад забруднюючих інгредієнтів тощо).

Таблиця 2.4.

Критерії оцінки забруднення поверхневих вод

Інгредієнти	ГДК, мг/л	Лімітуючий показник шкідливості
Амоній (NH4^+) Нітрат-іон (NO3^-) Нітрит-іон (NO2^-) Нафта та нафтопродукти Феноли СПАС (аніоноактивні) Залізо (Fe^3+) Мідь (Cu^2+) Цинк (Zn^2+) Хром (Cr^3+) Хром (Cr^6+) Нікель (Ni^2+) Кобальт (Co^2+) Свинець (Pb^2+) Миш’як (As^3+) Ртуть (Hg^2+) Кадмій (Cd^2+) Марганець (Mn^2+) Фтор (F^-) Ціаніди (CN^-) Сульфіди (S^2-) Роданіди (CNS^-) ХОП і ДОП CH3SH C6H6 Фурфурол CH3OH CH2O Калій (K^+) Кальцій (Ca^2+) Магній (Mg^2+) Натрій (Na^+) Сульфати (SO4^2-) Хлориди (Cl^-) Мінералізація	0.5 (0.39) 40 (9.1) 0.08(0.02) 0.05 0.001 0.1 0.5 0.001 0.01 0.5 0.001 0.01 0.01 0.03 0.055 0.0005 0.005 0.01 1.5 0.05 - 0.1 - 0.002 0.5 1.0 0.1 0.01 50.0 180.0 40.0 120.0 100.0 300.0	Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Рибогосподарський Рибогосподарський Токсикологічний Органолептичний Токсикологічний Токсикологічний Органолептичний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Загальносанітарний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Органолептичний Токсикологічний Органолептичний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Загальні вимоги

Мабуть, одним з головних чинників, що визначають можливі рівні забруднення водойм, крім їх природних властивостей, є початковий гідрохімічний стан, що виникає під впливом антропогенної діяльності. Прогнозне оцінювання стану забруднення водоймищ може бути отримане шляхом розрахунків існуючих рівнів забруднення і додаткових кількостей забруднюючих речовин, планованих до надходження від проектного об’єкту.

При цьому необхідно враховувати як прямі (безпосереднє скидання в водоймища), так і непрямі (поверхневий стік, внутрішньоґрунтовий стік, аерогенне забруднення тощо) джерела.

Основним критерієм забруднення води також є ГДК (табл. 2.4, 2.5,), серед яких розрізняють санітарно-гігієнічні (нормуються за впливом на здоров’я людини), і рибогосподарські, розроблені для захисту гідробіонтів (живих істот водних об’єктів).

Таблиця 2.5

Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод

Дата добавления: 2015-07-18