Містобудівні умови санітарного очищення міст від твердих побутових відходів.

Організація санітарного очищення міст від твердих побутових відходів, застосовувані технічні засоби і форми обслуговування багато в чому визначаються містобудівними умовами, з яких основними є:

· чисельність і щільність міського населення;

· кліматичні й інші природні умови;

· архітектурно-планувальна композиція міста;

· площа міста і її функціональне членування;

· стан і перспектива розвитку житлової забудови.

Чисельність і щільність міського населення.

Чисельність міського населення є одним з основних факторів, що визначають обсяг робіт зі збору і видалення побутових покидьків.

З чисельністю населення і значимістю міста тісно зв'язані фактична і поверховість, що рекомендується на перспективу, забудови, щільність населення, рівень благоустрою, що прямо зв'язано з кількісною і якісною нормою побутових відходів. В даний час основним елементом міського розселення стає агломерація, де комплекс міст і селищ тісно зв'язані один з одним як у господарському, так і в трудових і культурних відносинах.

Основним містообразуючих фактором є наявність і будівництво промислових підприємств, що у даний час зосереджені у великих містах. Тому спостерігається надмірне скупчення населення в центрах агломерації – і недостатня щільність населення в периферійних районах. Щільність населення, що є важливим санітарно-гігієнічним фактором, поки не регламентована ні в нашій країні, ні за рубежем. Наприклад: щільність населення Донецько-Макіївської агломерації складає 602 чел. на 1 км², у тому числі Донецька – 2369 чел. і в периферійній зоні 192 чіл. У деяких великих містах спостерігається ще більш висока щільність населення, наприклад у Запорожжя – 3000, у Харкові – 5750 чіл/км².

На перспективу рекомендуються наступні орієнтовані норми по щільності населення: для центрів агломерації – 2500 чіл/км², а для периферійних зон – 300 чіл/км².

Висувається задача комплексного рішення питань збору, видалення і знешкодження міських покидьків в обсязі всієї агломерації шляхом розробки регіональних систем, створення централізованих підприємств знешкодження з доставкою на них покидьків на великі відстані через мусоропереробних станції з використанням великовантажного транспорту, тому що підприємства по знешкодженню сміття варто розташовувати за межами міст і інших населених пунктів.

Кліматичні умови.

Кліматичні умови є одним з вирішальних факторів у питанні технології й організації збору і видалення покидьків. Цими умовами визначаються специфіка забудови, особливі вимоги до експлуатації технічних засобів (збірників і спецтранспорту), терміни видалення покидьків і ін.

З погляду організації очищення домоволодінь територія України може бути умовно підрозділена на дві кліматичні зони: середню і південну.

Більшість міського населень проживає в середній зоні, у ній розташоване і більше число великих міст, тому основні вимоги до умов збору і видалення твердих побутових покидьків звичайно визначають для середньої зони з вказівкою особливих умов, характерних для північної і південної зон.

Так, наприклад, південна зона характеризується високими температурами і тривалістю теплого періоду, достатком овочів і фруктів і тривалістю сезону їхнього споживання.

Високі температури зовнішнього повітря сприяють швидкому розкладанню органічних речовин відходів, прискореному розвитку мікрофлори, у тому числі і натогенних мікроорганізмів, і виплоду мух. Усе це поряд із труднощами водопостачання викликає підвищені вимоги до термінів збереження покидьків, герметичності сміттєзбиральників і транспортних засобів, необхідності їхньої систематичної і ретельної мийки і дезінфекції.

Архітектурно-планувальна композиція міста.

Архітектурно-планувальна композиція міста залежить від великого числа взаємообумовлених факторів, що впливають на її формування:

· природних умов, топографії, геологічної будівлі, природних копалин, ґрунту, клімату, обводнювання, фауни, флори, ландшафту;

· шляхом повідомлення (залізні й автомобільні дороги, водяні шляхи, повітряний транспорт, умови зовнішнього повідомлення з іншими населеними пунктами);

· промисловості й умов її розвитку;

· сільського господарства і ступеня його впливу на розвиток міста;

· населення міста, його демографії, статистичних даних;

· старої забудови, елементів інженерного устаткування, комунального господарства.

Історично сформованими є наступні основні архітектурно-планувальні композиції міст: прямокутно-шахова, радіально-кільцева, фокусно-лучева, вільно мальовнича, вільно променева і регулярна-мальовнича.

Від архітектурно-планувальної композиції міста залежать довжина маршрутів по видаленню покидьків, розміщення і потужність ремонтних баз, стоянок спецавтотранспорту, мусороперегрузочних станцій, підприємств по знешкодженню й іншим службам санітарного очищення міста.

При проектуванні нових міст і реконструкції старих архітектори прагнуть визначити співвідношення компактності і розчленованості планованої структури. Значною мірою це залежить від величини міста. Чим більше місто, тим більше розчленованої повинна бути його планувальна структура.

Виходячи з викладених правил рекомендується наступна схема зонування промисловості і міста:

Рис. Зонування селитебних територій і промислових зон.

а – утворення декількох промислових зон міста біля залізничних уведень; б – утворення двох промислових зон поблизу від введень у місто транзитних залізничних магістралей; у – утворення кооперованих промислових і селитебних територій.

· при радіальному плані забудови – утворення декількох промислових зон міста біля залізничних уведень (мал. а), що дає можливість розмістити кілька стоянок для спецавтомашин районів, що поблизу обслуговуються, і тим самим скоротити непродуктивні пробіги. У промислових зонах можуть розміщатися мусороперегрузочні станції, причому кількість промислових зон визначає число мусороперегрузочних станцій і скорочує до мінімуму пробіг малих транспортних засобів до перевантаження у великовантажний транспорт. Формування промислових зон біля залізничних уведень дозволить використовувати і залізничний транспорт для вивозу покидьків на централізовані підприємства по знешкодженню;

· при прямокутному регулярному-вільному плані забудови можуть бути утворені дві промислові зони поблизу від «входів» у місто транзитної залізничної магістралі. Служби по санітарному очищенню міста, у тому числі спецавтобази і мусороперегрузочні станції, можуть розташовуватися в кожній із двох промислових зон з визначенням сфери їхньої дії за принципом тяжіння тих чи інших житлових районів міста і щільності їхньої забудови. При утворенні кооперованих промислових територій і єдиної селитебної території вони звичайно розташовуються паралельно один одному, а між ними проходить природний бар'єр у виді чи ріки лісового масиву. У цьому випадку промисловий район не робить впливу на організацію служби санітарного очищення міста.

Площа міста і її функціональне членування.

Площа міста залежить від ряду взаємозалежних факторів: щільності населення, структури забудованих земель і т.д.

Територія міста по своєму функціональному призначенню розділяється на зони: селитебну, промислову, зовнішнього транспорту і комунально-складську.

З ростом міст і створенням нових постійно збільшується потреба в міських територіях, приблизно кожен п'ять років розмір селитебних земель у містах збільшується в середньому на 20%.

Аналіз показує, що землі відведені для нестатків житлового, промислового і транспортного будівництва, використовуються вкрай екстенсивно. Це приводить до збільшення відстані вивозу покидьків, тому що їхнє знешкодження здійснюється на підприємствах, що повинні розташовуватися за рисою міста.

Значна територія, зайнята житловою забудовою, обслуговується малою і середньою поверховістю житлового фонду.

У свою чергу це обумовлює застосування таких методів збору і видалення сміття, що вимагають значної частки участі населення і припускають великий відсоток немеханізованих операцій. Роздробленість крапок збору сміття знижує ефективність використання мусоровозного транспорту, не дозволяє застосувати нові засоби і технологію.

Внеселитебна територія займає в містах близько 60% усієї території забудови і складає в розрахунку на один жителя міста 100 – 290 м². Сюди входять території промислового, складського, комунального призначення, санітарно-захисні зони, умовно непридатні ділянки, землі сільськогосподарського призначення й інші території в межах міської риси. Ці землі також використовуються неефективно. Територія, зайнята промисловою забудовою, у наших містах використовується майже вдвічі менш ефективно, чим за рубежем.

Значна концентрація промислового будівництва за рубежем багато в чому порозумівається винятково високою ціною на зелені ділянки, що в більшій мері сприяє більш компактним проектним рішенням промислових об'єктів і більш чіткої організації промислових підприємств.

Особливу категорію міських територій представляють незасвоєні, так називані «незручні» землі, наприклад кар'єрні вироблення, терриконики, затоплювані ділянки, площі, зайняті смітниками сміття і мінерального ґрунту, ярами, золоотвалами ТЭЦ, полями фільтрації, тобто землі, що вимагають значних робіт з підготовки території до будівництва.

З проблемою скорочення «незручних» для будівництва земель тісно зв'язане питання вибору місця під смітники для сміття. Розташовувані поблизу міста смітника швидко заповнюються і з ростом території попадають у міську рису. Забудовувати й озеленювати територію смітника можна тільки після остаточного розкладання сміття, що може тривати десять, двадцять і більш років. При розкладанні сміття виділяються дурно пахнуть гази і продукти неповного розпаду органічних речовин, що забруднюють ґрунт, воду і повітря. Тому смітника приходиться розташовувати удалині від міста, що збільшує відстані вивозу сміття.

Як правило, у містах також недостатньо зелених насаджень (парків, садів, скверів і бульварів), що складають близько 8% селитебної території, чи 7,4 м² на один жителя, замість норми 12 м² для великих, великих і найбільших, 9 м² для середніх і 7 м² для малих міст.

Варто мати на увазі, що збільшення зелених насаджень у місті до норми значно підвищить загальний обсяг відходів, що підлягають видаленню, особливо восени під час листопаду й у період обрізки дерев. При цьому відходи, утворені в результаті відходу за зеленими насадженнями безпосередньо на території домоволодіння, звичайно збирають у загальний збірник з будинковим сміттям, що впливає на склад сміття і підвищує навантаження на мусоровозний транспорт.

Перспективи розвитку житлової забудови.

При забудові і реконструкції сучасних міст виходять з вимог впровадження в забудову прогресивних типів житлових будинків різної поверховості й оптимальної щільності забудови, домагаючись найкращих санітарно-гігієнічних умов проживання і формування архітектурно-виразних комплексів.

Аналізуючи сучасний стан міст і селищ у плані їхнього перспективного розвитку в питанні екологічної безпеки можна виділити наступні перспективні напрямки:

· будівництво нових мікрорайонів з однаковою мікроструктурою (з обліком культурних, національних і інших традицій);

· якісне будівництво й експлуатація інженерних мереж, комунікацій і транспортних ліній;

· класифікація всіх підприємств по ряду ознак з визначенням норм відходів, що утворяться;

· розробка нових технологій по зборі і знешкодженню відходів, що утворяться;

· екологічне виховання населення.

Міське будівництво і господарство.

Фахівець з міського будівництва і господарства забезпечує нормальну діяльність систем життєзабезпечення міст і селищ, що володіють складною структурою і високою організованістю. Він власне кажучи є муніципальним інженером, що повинний мати глибокі і різнобічні знання.

Фахівця формує вивчення наступних профілюючих предметів:

· урбанистика (градоведення) і планування міст;

· архітектура цивільних і промислових будинків;

· будівельні конструкції будинків і споруджень;

· вулиці, дороги і шляхи сполучення;

· міський транспорт і транспортні системи;

· інженерні системи міст (водо-, тепло- і газопостачання і каналізація);

· електропостачання і ліфтове господарство;

· садово-паркове господарство;

· фінансове і правове регулювання міських підприємств;

· економіка, менеджмент і маркетинг у міському господарстві;

· керування містом «Експлуатація міського господарства».

Високий рівень і фундаментальність підготовки дозволяють фахівцю працювати у всіх сферах діяльності міст:

· адміністраціях міст і селищ;

· на підприємствах комунального господарства;

· інженерних службах промислових підприємств;

· у будівельних і ремонтно-будівельних організаціях;

· у проектних фірмах і науково-дослідних інститутах.

Діяльність фахівців з міського будівництва і господарства зробить наші міста і селища архітектурно виразними і красивими; упорядженими і надійними; екологічно безпечними, перетворить промислові ландшафти в близьку до природного середовище; зробить гармонічним розвиток промисловості і міського господарства. Уміння організувати життя міста на сучасному рівні щонайкраще перетворює муніципального інженера у фактичного хазяїна сучасних міст.

Дата добавления: 2015-07-18