Читайте также:
|
|
Історія використання біогенних стимуляторів як лікувальних засобів бере свій початок із давніх часів. У народній медицині багатьох країн як біостимулятори використовували отрути бджіл, деяких риб — морського йоржа, морського кота та ін. Одним із перших застосував біостимулятори в терапії Пара-цельс (XVI ст.), використовуючи для цього зміїну отруту.
Понад 50 років тому академік H. Цицин висловив думку про те, що систематичне споживання перги (суміші квіткового пилку з медом) підсилює захисні сили організму, сприяє лікуванню багатьох захворювань. Не менш важливе значення має прополіс (бджолиний клей), який давно застосовується в народній медицині для профілактики і лікування різних захворювань. Важливе міцне місце в арсеналі ліків, які застосовуються для підняття тонусу, підвищення обміну речовин, поліпшення кровотворення посідає препарат «Апілак».
Великим досягненням XX століття являється новий метод лікувальної медицини — тканинна терапія, розроблена академіком-офтальмологом В. П. Філатовим, який тривалий час вів боротьбу зі сліпотою. Одне з найбільших досягнень ученого — застосування для пересадки охолодженої роговиці. Він вперше у світі використовував як трансплантаційний матеріал законсервовану рогівку очей людей, що померли.
При аналізі результатів операцій мало місце надзвичайне явище, що супроводжується приживленням трансплантата — прояснення мутної тканини більма навколо пересадженого рогівкового диска і поступове оздоровлення зміненої патологічним процесом рогівки. Це явище було очевидним, особливо у тих випадках, коли як матеріал для кератопластики використовували законсервовану на холоді рогівкову тканину. Це свідчило про те, що разом із трансплантатом в організм вносяться невідомі активні речовини, які, мабуть, накопичуються в пересадженій тканині, що зберігалась в ізо-
льованому вигляді при низькій температурі. Було отримано й інші важливі клінічні дані, які свідчили про значну терапевтичну активність законсервованих тканин при багатьох захворюваннях організму. 1942 року В. П. Філатов сформулював концепцію про біогенні стимулятори, відповідно до якої в ізольованих тканинах рослинного або тваринного походження в результаті адаптації до несприятливих умов, відбувається біохімічна перебудова в метаболічних системах, завдяки чому утворюються речовини, здатні при введенні в організм стимулювати його і прискорювати життєві процеси. Ці речовини були названі біогенними стимуляторами. Автором підкреслюється два положення вчення: а) утворення біогенних стимуляторів слід розглядати як вироблений еволюційним шляхом спосіб пристосування організму до впливу умов середовища; б) біогенні стимулятори утворюються в тканинах, відокремлених від організму, доти, поки ці тканини живі і знаходяться в умовах «переживання».
До головних чинників, що спричиняють утворення біостиму-ляторів, належать:
— низька температура (2—4 °С вище нуля);
— зберігання в темряві (частин рослин);
— інтенсивна робота м'язів;
— опромінення рентгенівськими променями.
Біогенні стимулятори, введені у «великий» організм (шляхом пересадок законсервованих тканин або ін'єкцій екстрактів), активізують у ньому життєві процеси. Посилюючи обмін речовин, вони підвищують фізіологічні функції організму; у разі захворювання організму підвищують його опірність і регенеративні властивості, сприяють видужанню.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 283 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО БАР 13 КУЛЬТУРИ КЛІТИН РОСЛИН | | | СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО ХІМІЧНУ ПРИРОДУ БІОГЕННИХ СТИМУЛЯТОРІВ |