Інновації та їх роль в системі господарювання

Автором терміну “інновація” вважають австрійського економіста Йозефа Шумпетера. Термін “інновація” (з англ. – innovation, лат. novatіon) у перекладі означає “введення нового, відновлення, зміна”. Із німецької термін “іnnovation” перекладається як новизна, нововведення, інновація.

Згідно Закону України “Про інноваційну діяльність”, прийнятого Верховною Радою України 4 липня 2002 року, інновація – це новостворені або вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери.

Самі поняття «інновація», “новизна”, «новація» і “нововведення” не тотожні:

Так, термін “новизна” характеризує певну новинку, і в цьому значенні дане поняття близьке до поняття “винахід”. При цьому “новизною” може бути новий порядок або новий метод, чи навіть винахід.

Новація – закінчений результат у вигляді відкриттів та винаходів. З моменту поширення на ринку нововведення стає інновацією. Або нововведення - це ще незапатентована інновація. Нововведення можуть оформлятись у вигляді:

Винахід – нове, що має істотні відмінності, технічне рішення, яке може бути використано у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров’я й інших галузях

Відкриття – процес одержання раніше невідомих даних чи спостереження раніше невідомого явища природи; науковий результат особливо видатного характеру, який вносить радикальні зміни в рівень знань; розкриває раніше невідомі закономірності, властивості та явища матеріального світу, служить джерелом нових винаходів

Корисна модель – конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживання, а також їх частин (маленькі винаходи). Основні відмінності корисної моделі від винаходу: технологічні процеси виробництва не визнаються корисною моделлю та новизна, заявлена в корисній моделі, може бути не такою істотною, як цього вимагають винаходи.

Промисловий зразок – оригінальне зовнішнє оформлення товару, нове художньо-конструкторське рішення.

Ноу-хау – термін, який застосовується для позначення зобов’язання щодо передачі на комерційній основі іншій організації технічних знань, виражених у формі документації, досвіду, навичок, включаючи інжинірингові послуги

Патент – свідоцтво, яке видається компетентним органом держави винахідникові й посвідчує його авторство й виняткове право на винахід

Товарний знак – позначення, що здатне відрізняти товари одних юридичних чи фізичних осіб від однорідних товарів інших юридичних чи фізичних осіб

Австрійський учений Й. Шумпетер виділяв п'ять видів існування інновації:

1. використання нової техніки, нових технологічних процесів чи нового ринкового забезпечення виробництва,

2. упровадження продукції з новими властивостями,

3. використання нової сировини,

4. зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення,

5. поява нових ринків збуту,

Основними характеристиками інновацій є те, що вони повинні: володіти новизною; задовольняти ринковий попит; приносити прибуток суб’єктам виробничої діяльності.

Дата добавления: 2015-07-17