Виявлення послідовності небезпечних ситуацій – визначення усіх можливих варіантів відмов у системі й знаходження значень імовірності для цих варіантів.

2.1. Побудова дерева подій.

2.2. Побудова дерева відмов.

3. Аналіз наслідків – використання даних, отриманих на стадії попередньої оцінки небезпеки і на стадії виявлення послідовності небезпечних ситуацій [1, с.165-175].

Аналіз дерева помилок (АДП) - вважається одним з найбільш корисних аналітичних інструментів у процесі системної безпеки.

Будь-яка небезпека реалізується, завдаючи шкоди з якоїсь певної чи кількох причин. Реальних небезпек без причин не існує. Відповідно, попередження небезпек або захист від них базується на знанні причин. Між реалізованими небезпеками і їх причинами існує причинно-наслідковий зв’язок. Небезпека є наслідком деякої причини (причин), яка, у свою чергу, є наслідком іншої причини, і т.д. Таким чином, причини і небезпеки утворюють ієрархічні, ланцюгові структури, або системи.

Практичне завдання № 1

Провести попередній аналіз ризику для технічної системи побутового призначення. Визначити небезпеки високого та низького рангу. Запропонувати заходи (організаційні та технічні) забезпечення безпеки для виявлених небезпек найбільш високого рангу. Декомпозиція системи має складатися не менш ніж з п’яти елементів. Запропонована матриця рангів небезпек повинна забезпечити якісне розрізнення небезпек. Технічна система наведена у переліку завдань, номер якого вказується студенту викладачем.

Перелік завдань

Таблиця 1.2.

№	Побутовий пристрій	№	Побутовий пристрій
1.	Праска побутова електрична	16.	Електрокавоварка
2.	Фен електричний	17.	Телевізор з ЕПТ
3.	Електричний водонагрівач побутовий, ємність – 25 л	18.	Електричний гриль
4.	Газовий водонагрівач побутовий, ємність – 25 л	19.	Електрична соковижималка побутова
5.	М’ясорубка електрична	20.	Холодильник з компресором
6.	Пральна машина	21.	Газонокосарка
7.	Пилосос	22.	Електрична дриль
8.	Електрообігрівач спіральний	23.	Тостер електричний
9.	Електрообігрівач масляний	24.	Пилосос миючий
10.	Монітор комп’ютерний з ЕПТ	25.	Електричний паяльник
11.	Електрична духовка побутова	26.	Електричний чайник
12.	НВЧ – піч побутова	27.	Посудомиюча машина
13.	Радіотелефон	28.	Газова плита побутова
14.	Центрофуга пральної машини	29.	Електрична плита побутова
15.	Міксер електричний	30.	DVD – програвач

Методичні рекомендації

Практичне завдання №1 передбачає використання системного аналізу, який набув значного поширення для вирішення питань безпеки як методологічний засіб, що ґрунтується на трьох принципах: чіткому формуванні кінцевих цілей; виявленні альтернативних шляхів досягнення цілей; аналіз витрат і ефектів, що досягаються, по кожній альтернативі.

Задачами системного аналізу безпеки того або іншого об'єкту середовища є:

1. Вивчення й аналіз усіх елементів об'єкту з позицій безпеки.

2. Виявлення й оцінка небезпек, що діють на об'єкт.

3. Вибір можливих (альтернативних) захисних заходів.

4. Порівняння альтернатив одна з одною і вибір оптимального варіанту захисних заходів.

5. Оцінка реалізації захисного заходу та її наслідків.

Основою для вивчення й аналізу елементів об'єкту з позицій безпеки і виявлення небезпек є знання номенклатури небезпек, принципів, методів і засобів забезпечення безпеки, а також загально-інженерні знання.

Для вирішення інших задач системного аналізу безпеки необхідне введення величин, що характеризують небезпеки. При цьому складність полягає в необхідності порівняння різних за природою походження наслідків небезпек.

Загальноприйнятою на даний час є міра небезпек, що називається ризик.

Метою попереднього аналізу ризику є виявлення всіх діючих на об'єкт небезпек, визначення їх якісних характеристик і розробка основних мір захисту від небезпек.

Якісними характеристиками небезпеки є категорія небезпеки за розміром наслідків і якісна оцінка частоти реалізації небезпек.

Як ризик використовується ранг небезпеки.

Попередній аналіз ризику виконується за таким алгоритмом:

1. Опис системи.

2. Декомпозиція технічної системи з виявленням взаємозв’язку між елементами.

3. Виявлення небезпек від кожного окремого елемента.

4. Вибір матриці оцінки ризику (запропонування якісних критеріїв).

5. Проведення категоризації небезпек за рангами.

6. Висновки.

7. Заходи для зниження рангу небезпек, що виявлені в результаті аналізу.

Розглянемо детальніше етапи проведення попереднього аналізу ризику технічної системи.

В описі технічної системи побутового призначення надається її загальна характеристика з приділенням особливої уваги на цілі, що досягаються при експлуатації цієї системи.

Наприклад:

Технічна система – праска електрична побутова призначена для прасування білизни в домашніх умовах. Прасування білизни відбувається за рахунок притискання гладкої нагрітої металевої пластини – підошви праски. Нагрів підошви здійснюється електричним струмом. Для автоматичного утримання постійної температури нагрітої поверхні праска обладнана терморегулятором, що дискретно вмикає та вимикає праску за допомогою біметалевої пластини. Прасування виконується руками людини, тому праска має відповідну ручку.

Декомпозиція. Кожна система являє собою сукупність елементів, що ієрархічно пов’язані між собою, тобто композицію. Суть декомпозиції полягає в умовному виділенні елементів із загальної сукупності. Декомпозиція є важливою частиною попереднього аналізу. Потрібно уcвідомлювати, що рівень деталізації буде суттєво впливати на якість проведення аналізу. Чим більша кількість виділених елементів та, якщо враховані всі взаємозв’язки між ними, тим більшу можна очікувати якість аналізу. Але надто складна декомпозиція призведе до значних втрат часу, який потрібен для аналізу, крім того, збільшиться ймовірність помилок при проведенні аналізу. Виходячи з умов практичного завдання, для його виконання, оскільки переслідується навчальна мета, достатньо відокремити п’ять основних елементів системи. При проведенні декомпозиції розділяти систему на елементи необхідно спираючись на групи конструктивних деталей, що мають спільні функціональні властивості. Наприклад, для електрообігрівача масляного (див. рис.1.).

Рис. 1.1. Схема декомпозиції електрообігрівача масляного

З схеми, яка наведена на рис. 1.1. видно, що центральний елемент системи – підставка електрообігрівача масляного має механічні зв’язки (М) з корпусом, який містить терморегулятор разом з нагрівачем, проводом. Електричний зв’язок (Е) між собою мають нагрівач, терморегулятор, провід електричний та штепсельна вилка. Нагрівач з радіатором та терморегулятором має ще й тепловий зв'язок (Т).

Отже, наведена у прикладі декомпозиція, відноситься до технічної системи нагрівач масляний побутовий. Сукупності елементів, що представлені, достатньо для нагріву приміщень за рахунок перетворення електричної енергії на теплову та розподілу останньої за допомогою масляного радіатору. З проведеної декомпозиції видно, що даний побутовий пристрій не має засобів протипожежної сигналізації, програмного управління або якихось інших допоміжних пристроїв. Помилковою буде декомпозиція за відсутності елементів без яких неможливо досягнення мети технічної системи, що розглядається.

Виявлення небезпек від окремих елементів. Виконується у вигляді переліку всіх можливих небезпек, які можуть виникнути від окремих елементів або якими вони можуть стати. З огляду на визначення небезпеки у БЖД, у першу чергу розглядаються ті події, об’єкти чи процеси, які можуть вплинути на життя та здоров’я людини прямо або опосередковано. Події, що впливають на експлуатаційні характеристики приладу без дії на людину, до уваги не беруться. Наприклад, для шнура електричного:

1. Шнур електричний:

- ураження електричним струмом;

- механічне травмування в результаті зачеплення;

- пожежа;

- хімічне отруєння продуктами термічного розкладу матеріалу ізоляції.

Вибір матриці оцінки ризику. Матриця оцінки ризику – набір якісних критеріїв ймовірності та наслідків небезпеки. Матриця включає якісні критерії ймовірності небезпеки та якісні критерії наслідків для того, щоб забезпечити ефективний інструмент для апроксимації припустимого та неприпустимого рівнів або ступенів ризику. Встановивши систему оцінки ризику для кожної категорії серйозності та кожного рівня ймовірності, яка складається з літер та цифр, можна глибше класифікувати й оцінювати ризик за ступенем припустимості. Використання такої матриці необхідне для полегшення оцінки ризику. Кожен дослідник безпеки системи може обрати власні критерії, виходячи з доцільності для проведення конкретного аналізу. Основним критерієм для вибору матриці є розрізняння небезпек за величиною ризику. Наприклад, для проведення нашого навчального аналізу можна використати матрицю, що наведена у таблиці 1.1.

Проведення категоризації небезпек відбувається протоколом у вигляді таблиці 1.3. Заповнення протоколу можна здійснювати за допомогою описання якісних показників ймовірностей та описання якісних показників наслідків. Вибір якісних показників дослідник робить, спираючись на власний досвід. Безумовно, такий підхід буде значною мірою суб’єктивним. Але, якщо за мету ставити не надання належної оцінки конкретній небезпеці, а відмінність її від інших, що можливі в розглянутій системі, то такий спосіб може бути використаний. Зазвичай, при виборі якісних показників ймовірності спочатку користуються експертним способом (за рахунок досвіду), а потім визначають різницю між можливостями виникнення небезпек, користуючись попереднім висновком як нормою. При виборі якісних показників категорії небезпек наслідки враховуються найбільш важкі випадки, що можливі від конкретної небезпеки.

Дата добавления: 2015-07-15