Основні тенденції розвитку науки.

На зміну наукознавчій літературі (малій науці колишніх епох – це університецька) прийшла велика наука індустріального типу. Розвинені країни світу мають розвинену велику науку (Ізраїль, США. Англія – велике фінансування науки).

Основні тенденції:

1. перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства;

2. створення єдиної системи „наука – техніка - виробництво”;

3. теоритезація наукового знання (зростає значення теорій);

4. діалектизація наукового знання (теорії є складні, внутрішньо суперечливі);

5. математизація науки. Її кібернетизація і інформатизація;

6. космізація науки, екологізація, прискорення темпів розвитку науки;

7. динамізм в інформаційній сфері науки (зростає кількість журналів).

8. розвиток прогностичної функції науки.

9. посилення самопізнання науки. Виникло наукознавство (об’єкт вивчення - наука). Із поглибленням самопізнання науки сформ. дисципліна об’єктом вивчення якої є сама наука. Ця галузь об’єднує в цілість такі відносно самостійні розділи, як філософія і методологія науки, логіка наукового пізнання, психологія наукової творчості, соціологія науки, економіка і організація науки, наукова інформатика і ін.

10. посилення науково-інтегративних процесів і тенденції;

Інтеграція – (лат.цілісність) – охоплює все у світі і єднає світ, тобто єдність світу

74. Суть і зміст глобальних проблем сучасності. Проблема людини як фокус усіх глобальних проблем.

Людина вже давно посідає цілком особливе місце і усій системі видів живих організмів Землі. Але останнє століття додало до цього відомого факту своєрідний аспект: тепер людина виявилась здатною навіть знищити природу планети. Принаймі, антропогенний тиск на природу почав зростати катастрофічно швидко. Наслідком принципово нових масштабів впливу людини на довкілля стало винекнення глобальних проблем сучасності, хоча не всі вони мають екологічний характер. Глобальні проблеми - це характерні для сучасного етапу розвитку людства суперечності найвищого, планетарного, загальнолюдського рівня, що відбивають найважливіші тенденції розвитку людської цивілізації. Мають відношення до всіх народів або регіонів світу, вони саме тому можуть успішно розв’язуватись лише спільними зусилями усіх народів і держав.

За своїм змістом чимало глобальних проблем мають ресурсно-екологічний характер. виснаження природних ресурсів, деградацією природного довкілля, руйнуванням біогеоценозів, руйнуванням усього живого. Невпинне збільшення концентрації вуглекислого газу в повітрі (парниковий ефект: посуха, повені, потепління) забруднення грунтів, вод відходами, накопичення радіоактивних відходів. Виснаження озонового шару, утворення озонових дір.

демографічні проблеми „популяційна бомба” кількість населення на землі зростає досить швидко.

Подолання відсталості слаборозвинених країн. Багаті стають все багатшими і це накопичує вибух у країнах 3 світу. Відставання створюють проблеми і для розвинутих країн і на сам перед в екологічному плані. Екологія не має кордонів. З цим також пов’язані такі глобальні проблеми як забезпечення та підтримування миру на планеті. 11 вересня 2001 року. людство зіштовхнулося з такою глобальною проблемою, як тероризм.

Ще однією з глобальних проблем є проблема інформації. Крім невпинного зростання потоків інформації ця глобальна проблема охоплює такі аспекти як складність та суперечливість інформаційного простору суспільства, потреба в новітніх дедалі досконаліших інформаційних технологіях, необхідність постійного підвищення інформаційної культури особи та суспільства. Все це органічно пов’язане і з освітою.

Крилов складає три основні види: природно-соціальні, антропосоціальні та інтерсоціальні. Перші: це проблеми ресурсів та екології (виснаження ресурсів). В антропосоціальних: проблеми демографії, охорони здоровя, науково-технічного прогресу, культури, інформації, освіти. Третій вид виражає дію різних соціальних спільнот у середині людської цивілізації - націй і етносів, держав та їх блоків, релігійних спільнот (проблеми миру, роззброєння, подплання відсталості окремих країн, тощо).

Відсутність належної уваги суспільства до будь-якої з них неминуче веде до загострення всіх інших.

Особливу роль в усвідомленні глобальних проблем відіграв Римський клуб-міжнародна громадська організація вчених, створена в 1968р з ініціативи А.Печчеї. За задумом Печчеї та його однодумців, метою клубу стало поглиблення розуміння особливостей розвитку людства в добу науково-технічної революції. Поставив завдання „наука повинна вирішити проблеми людства”

Дата добавления: 2015-07-17