Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія.

Читайте также:
  1. I. Формирование основных движений органов артикуля­ции, выработка их определённых положений проводится по­средством артикуляционной гимнастики.
  2. II. Подання клопотання про справедливу компенсацію: вимоги стосовно форми
  3. II. Порядок формирования контрактной службы
  4. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 1 страница
  5. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 2 страница
  6. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 3 страница
  7. III. При формировании правильного произношения у детей с ринолалией и дизартрией наряду с развитием артикуляционной моторики проводится работа по развитию речевого дыхания. 4 страница

Пізнання – процес набування людиною нових знань. за рахунок (мислення та відчуття), отже виділяють основні форми пізнання – чуттєву та раціональну, а також рівні пізнання – емпіричний і теоретичний.

Чуттєва сторона пізнання є єдністю форм – відчуття, сприйняття, уявлення. Відчуття – це відображення за допомогою органів чуття окремих властивостей, певних сторін речей. Сприйняття – синтетичний комплекс різного роду відчуттів, що дає можливість створення єдиного образу предмета, отримання інформації про об’єкт в його цілісності. Уявлення – це образ речі або явища, що виникає на основі минулого чуттєвого досвіду. Чуттєве відображення не механічно відтворює реальність. Ідеальні чуттєві образи – це завжди поєднання минулого і наявного чуттєвого досвіду, вони обумовленні не лише самим об’єктом відображення, але й особливостями суб’єкта, а також формами раціонального пізнання.

Чуттєве пізнання здійснює безпосередній зв'язок з об’єктом, раціональне – відображає загальні, істотні властивості предметів і явищ, які не доступні чуттєвому пізнанню. Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція.

Раціональне (абстрактно-логічне мислення) пізнання здійснюється у формах понять, суджень і умовиводів. Формою абстрактного мислення пере­довсім є поняття, яке є формою думки, що містить у собі загальні, істотні риси не одного предмета чи явища, а ряду, класу предметів, явищ. Вироблення понять відбувається за допомогою логічних операцій мислення: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, абстрагування, узагальнення. Судження – це елементарна найпростіша форма вираження змісту поняття, така логічна форма мислення, при якій стверджується або заперечується щось відносно об’єкту пізнання. В судженнях виражається зв'язок між поняттями, розкривається їхній зміст, дається визначення. Умовивід – логічний процес, в ході якого з кількох суджень на основі закономірних, суттєвих і необхідних зв’язків виводиться нове судження, яке за змістом має нове знання про дійсність.

Раціональне і чуттєве – це пов’язані сторони єдиного пізнавального процесу, які лише в єдності можуть дати адекватну картину дійсності.

Сенсуалізм (лат. відчуття) – абсолютизація чуттєвого пізнання. Людина пізнає світ лише за формами чуття. Ворота, через які зовн. світ входить в людину – органи чуття. Не всі з цим погоджуються. Декарт – існують вроджені думки. Локк (сенсуал) – мозок народженої дитини – чиста дошка (табула раса) і потім вписуються уявлення про світ.

На противагу цьому Раціоналізм – заперечення чуттєвого пізнання. Декарт – мислю, отже і існую. Копнін показує, що розділяти розумове і чуттєве пізнання можна лише частково. Відчуття без сприйняття не є актом пізнання. Відчуття виникає, коли включається мозок.

Емпіричне знання – відображення явищ, окремих відношень, безпосередніх зв’язків предмету (одиниця емп знання – факт). Теоретичне знання – відображення сутності, на основі якої пояснюються різноманітні явища (основний елемент теоретичного пізнання є теорія як форма логічного мислення).


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 189 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія. | Філософія Г. Сковороди | Quot;Філософія серця" П. Юркевича та український романтизм. | Філософські та соціально-політичні погляди І.Франка і М.Драгоманова | Соц-філ думка України в кін ХІХ-ХХ ст.. | Вчення Вернадського про ноосферу. | Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час. | Онтологічні проблеми в новітній філософії. | Проблема свідомості в філософії | Концепції практики в філософії. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Проблеми сучасної соціальної філософії| Відображення світу та творчість розуму в пізнанні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)