Філософські та соціально-політичні погляди І.Франка і М.Драгоманова

Від сер ХІХ ст. укр. Соц філ переорієнтувалася із неоплатонічної філ традиції (романт концепція сусп) на раціоналістичну (арітотелівську). Розумом пізнаємо світ – раціон, неопл – розум скінченний, не може осягнути нескінченний світ, тому він виводить образи, символи – вони основа світобачення.

У сер ХІХ ст. популярний у Європі позитивізм – Конт, Спенсер, Міль. Саме на цю традицію спиралися концепції соціал-історич ідеології, зокрема М.Драгоманов та І.Франко. Обидва вони відштовхувалися від концепції загальної еволюції Спенсера, а також від підходу у пізнанні сусп явищ за аналогією з біолог організмом. (органіцестична концепція), а також вважали, що ефективними методами соц пізнання можуть бути методи природничих наук.

У підході до сусп Драгоманов кладе основу ідеї поступу в екон, культ, соц житті. Так само і Франко у роботі „Що таке поступ”, а також „Мислі о еволюції люд скости”. Покладаючись на еволюційну теорію Дарвіна та з-н загал еволюції Спенсера Франко стверджує, що поступ (еволюція) здійснюється від однорідних часток, але роз’єднаних, до різнорідних, але поєднаних. Такими різнорідними є люди, поєднанні у нації, соц групи. Відштовхуючись від тези боротьби за існування, Франко стверджує, що вона існує у формах – одинична і здружена (властива соц життю і її недогледів Дарвін).

Соціал ідеалом для Драгоманова і Франка був соціалізм. І Др, і Фр відносили себе не до соц-демократів (як Маркс і Енгельс), а до соціалістів-федералістів.

Ідейним натхненником соц-фед був французький теоретик Прудон з теорією анархізму. Фр і Др поділяли думку Прудона і Бакуні на – шлях до соц не революційний, а еволюційний; - соціалізм як суспільний лад не повинен мати держави, бо інститут держав породжує чиновництво, а це джерело нерівності і несправедливості у сусп.

Др пропонує ідею без начальства. Сусп має склад з громад, які формуються на культурно-нац основі, а також кооперації. Отже за Др майбутнє сусп є поєднання, асоціація громад, на зразок Швейцарської федерації, а за Фр – асоціація повітів, країв, громад, Які і у Др і Фр засновані на самоврядності. У марксистів рушієм поступу є робітничий клас, а у Фр і Др – нації. Тому Фр першорядним завданням для Укр. є те, щоб витворити із етнічної маси нац свідому культурну націю, щоб вона була відпорна від впливів інших націй. Для цього потрібні нац школа, нац преса, власна літ-ра, розвиток нац мови. Для Др робота – це чудацькі думки про укр. нац справу.

На поч. життя Франко матеріаліст, ближче до смерті – ідеаліст. Він матеріаліст, що тяжіє до ідеалізму. У близькості до природи тяжіє до Фейєрбаха. Вивчав ідеї Маркса і Енгельса. У деяких питаннях дискутує з Енгельсом. Поділяв науку на – 1) про природу, 2) про людину (суспільні, і додає теологію).

Дата добавления: 2015-07-17