Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія.

До кін. XVI ст. в Україні толерантно співіснували католицизм, християнство, протистанство. Особливо слід відмітити у протистанстві кальвінізм у Львів. Волинс. Терноп. областях. При монастирях були відкриті школи, де навчання відрізнялося від навчання у правос. Школах, бо тут (крім письма і лічби) давали основи філос., лат. мови – підготовку до вступу у вузи Зах. Європи. Тут діти окатолювалися і у кін. XVI ст. велика частина укр.. шляхти спольщилася, а національно настроєна шляхта запротестувала.

Назріла проблема реформи школи і церкви. Виникає ідея унії у січні у Бресті – 1636р. Брестська унія. В середовищі укр.. еліти формується полемічна література – одні обстоюють унію, інші її противники.

1576 р. в Острозі відкрито освітній культурний центр, а отже колегіум. Його викладачі орієнтуються на неоплатонічну філ. традицію (іррац. погляди). Тут викладали грец. і латинську мови а також елементи науки.В Острозі вперше викладається старослов’янська мова. В Острозьку академію входять Клементій Зизаній, Іван Вишенський, Герасим Смотрицький (противники унії, філ. латини), Сагайдачний. Петро Скарга і Мелетій Смотрицький вступили з ними в полеміку. Вишенський – Св. Письмо прийшло на старослов’янській мові, тому має бути і нашою мовою, а рідна мова занепадати. Тоді церковна і наукова мови – не народні. Латина – наукова мова у Зах. Європі і тому Острозький її запроваджує в академію.

В протилежність Вишенському укр.. виникають братства, які відкривають друкарні, школи, колегіуми, готують молодь до вступу У ВУЗи Європи на національній основі, щоб не було спольщення. Позиція Вишенського суперечила розвитку братства.

1764р. відкриття Києво-Могил. Колегіуму (Печер. Школа і). 1771р. Стає академією. Це вищий навчальний заклад, єдиний на всю Сх. Євр., який за своїм рівнем відповідає стандартам Зх. Євр. вищої освіти. Тут викладають латиною. Тут викл. Філософію, яка складається з курсів – розумова філ.(логіка чи діалектика), натурфіл. (влючає фіз.. псих. та ін.), курс етики, метафізика, яка пояснює світ речей на основі умоглядних принципів (як і у Аристотеля). Отже з XVI ст. з виникненням Остр. Центру братств Києво-Могил. Академії виникає професійна філософія, в якій існують дві традиції – неоплатонічна та арістотелівська (неоплат Києво-Могил. Акад.). Професори Києв-Могил Акад.. писали свої авторські курси і читали їх студентам. До чільних професорів відносять – Інокентій Гізель, Теофан Прокопович, Григорій Кониський, Стефан Яворський, Михайло Кузацівський та ін.

В Києв-Мог Акад.. популярна теорія (істина віри і істина філ. та науки – це досягається через вивчення скінченних речей та явищ світу).

Одним з принципів філ. був деїзм, що означав визнання богом творення світу з подальшим невтручанням у його розвиток. Києво-Мог-цям був властивий пантеїзм (позиція, що стверджує розчиненість бога в природі). Професори спиралися на науку і філ. добу відродження і Нового часу – це ідеї Галілея і Коперніка у науці, у філ. Бекон, Декарт, Кузанський. Курсам філ. властиві елементи схоластики, де йшлося про природне і надприродне. Найвищим авторитетом для надприр. було Св. Письмо, для природ. – філ. Аристотеля.

Завдання філ. – на основі низки умовисновків, актуалізувати знання на основі Св. Письма чи творів Арістотеля.

Неоплатонічну традицію філ. представляли Кирило Ставровецький («Зеркало православ’я»), Іван Вишенський, Віталій з Дубно («Діобтра»). Предмет дослідження – людина як макрокосм і як в ній наявний бог. У XVІІI ст. неоплатонічну традицію представляє Сковорода. У ХІХ ст. – Памфіл Юркевич. З останніми двома пов’язане виникнення укр.. національної філ., яка дістала назву «філ. серця». Національна – бо виражала націон. психологію і особливості нац. світогляду народу.

Дата добавления: 2015-07-17