Формування і розвиток філ. марксизму, її основні ідеї.

Марксизм – ідеологічна течія, яка охоплює філ-ю, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного суп. В соціальне і комуністичне (т.з. науковий соціалізм).

Марксизм визначає філ як науку про загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення. Цими зак-ми є об’єктивні принципи гегелівської діалектики. Раціоналістична схема розвитку абсолютної ідеї виявляє себе в марксизмі як всевладна дія загальних зак-ів розвитку об’єктивної дійсності. При накладанні на історію ця схема стає підґрунтям ідеології марксизму.

Творцями марксизму є нім. філ-фи К.Маркс та Ф.Енгельс. Вони стали продовжувачами утопічних соціалістичних теорій Томаса Мора, Томаззо Кампанели, які зображали щасливе суспільство, побудоване на засадах соц. рівності та вільної праці.

Завданням Маркс. Ідеологічної доктрини проголосили звільнення робітничого класу (пролетаріату) від експлуатації та вільне від соц. гноблення суп-во. Філ-кі погляди Маркса, Енгельса сформувалися під впливом ідей Гегеля, Фейєрбаха. Основні їх праці «Рукописи 1844р», «Капітал» Маркса, спільна з Енгельсом «Нім. Ідеологія», «Анти-дюрінг» Енгельса. Системний виклад філ-ї у них відсутній. Їх можна реконструювати на основі окремих концепцій і ідей.

Філ-єю марксизму є матеріалізм, чи діалектичний та історичний матеріалізм. Маркс зробив спробу матеріалістичного тлумачення людини не як природної, а як практичної, отже, культурно-історичної істоти, тим самим підняв матеріалізм на вищий щабель.

Основні ідеї марксизму наступні.

· У сфері онтології основна засада марксизму полягає в принциповому розмежуванні матерії і свідомості – матерія є все, що існує незалежно від свідомості. Буття ототожнено виключно з матерією: буття – первинне, свідомість – похідне. Марксизм вважає себе єдиною філ., що змогла б вибудувати всебічну, цілісну і послідовну картину не механістичного розуміння матерії. У світі немає нічого, крім матерії, що рухається. Рух – універсальний спосіб існування матерії, простір і час – форми буття матерії, що поза матеріальними об’єктами не існують. Форми руху – механ., фізична, хім., біолог, соціальна.

Марксизм не ставить перед собою завдання створити онтологію, бо вважає, що протиставлення онтології і гносеології є історично вичерпаним підходом, який має бути перероблений за допомогою принципу збігу діалектики, логіки та теорії пізнання. Принцип полягає в тому, що матер. Діалектика тотожна теорії пізнання та логіці, оскільки закони мислення і закони об’єктивного світу збігаються за своїм змістом.

У марксизм буття та матеріальність ототожнюють, що відмовляє духовному в існуванні. Матерія – об’єктивна реальність. Свідомість – це атрибут високоорганізованої матерії – людського мозку, суб’єктивна реальність. Мозок є органом свідомості, а свідомість – фун-єю людського мозку. Походження свіжості пояснюється у сфері природничих наук. Крім фун-ії головного мозку, існує ще її нематеріальність, її ідеальний спосіб існування.

Ідеальне – це спосіб буття об’єкта в психіці людини. Способом існування ідеального в суб’єктивній реальності є знання.

· Концепцію марк-ої гносеології визначають три засадичні висновки:

1) Існують речі поза і незалежно від нашої свідомості і вони є джерелом нашого пізнання.

2) Ніякої принципової між явищем і «річчю в собі» немає. Різниця між тим, що пізнане і тим, що ще не пізнане.

3) В теорії пізнання треба мислити діалектично, тобто не припускати готовим і незмінним наше пізнання, а досліджувати, яким чином з незнання постає знання.

Марксизм переконаний, що пізнання – всесильне, пізнання – це діалектичний процес, результатом якого є істина. Істина – це зміст знань, який відповідає дійсності. Пізнання включає два моменти – чуттєвий і раціональний.

· У теорії істини марксизм розрізняє об’єктивну, абсолютну і відносну істини.

· У сфері аксіології (системі цінностей) марк-ка філ. вважала, що речі набувають набувають вартості лише, коли вони є формою певних суп. Відносин. У марксизмі цінності не входять у сферу буття і є ідеальними сутностями. Ідеальні сутності, як об’єктивні соц. взаємини, є соц. значеннями речей, усвідомленими як норма, стандарт дії і поведінки, соц. почуття, ідеї, ідеали тощо. У системі вартостей віссю був принцип пріоритету сусп. інтересу над індивідуальним буттям окремої людини.

· У підході до людини марксизм бере визначальною, щодо неї предметно-практичну діяльність, здіснювальну у формі матер. Виробництва, хоча допускає теоретичну і духовно-практичну. Акцентує увагу на соціальності людини. Марк. філ. людини абсолютизує роль соц.-культурного оточення у формуванні оточення і недооцінює вплив інших чинників на сутність людини.

Оригінальний марксизм в іпостасі істор. Матеріалізму. Згідно з Марксом, життя суп. як і основа класової боротьби ґрунтується на матеріал. Виробництві, яке включає продуктивні сили і виробничі відносини. Істор. Розвиток суп. зумовлений розвитком продуктивних сил (техніки), що призводить до зміни виробничих відносин, відповідно до форм цих відносин.(форм власності). Маркс виокремив кілька універсальних етапів в історичному розвитку людства: первісний комунізм, рабовласницький, феодалізм, капіталізм і майбутній комунізм (з двома фазами – соціалістичною і власне комуністичною).

Стрижнем соц. філ. Маркса (вчення про суп.) є концепція базису і надбудови. Базису (основою, головним чинником) він проголошував економічні відносини, надбудовою – політичні, правові, релігійні структури, а також виділяв ідеологію – політичні, правові, естетичні, моральні, філ. ідеї. Базис, стверджував Маркс, визначає надбудову; зміна базису зумовлює зміну надбудови. Отже буття визначає свідомість, а не навпаки. Однак цьому вченню притаманні і обмеження –

1) – у добуржуазних сусп-ах поняття базису і надбудови, їх взаємодія не відігравала такої ролі.

2) Вебер довів, що і моральні цінності можуть мати вирішальний вплив на розвиток економіки. Має бути взаємовплив.

3) Твердження про залежність ідей від екон. відносин справедливе передусім щодо політ. ідеології. Щодо моральних релігійних ідей, то це є дискусійним.

У марксизмі окремі люди – це функція від соціального цілого. Філ. марксизму схиляється до ідеї домінування тотальності (цілого, загального) над одиничним (особою, людиною).

Дата добавления: 2015-07-17