Відображення світу та творчість розуму в пізнанні

Процес пізнання - процес творчого відтворення дійсності у свідомості людини в результаті її діяльного предметно-практичного відношення до світу, можливий лише при взаємодії людини з явищами дійсності. Цей процес у гносеології осмислюється через категорії об’єкт і суб’єкт. Суб’єкт пізнання – це реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, у таких її проявах як мислення, чуття, розум, воля, яка засвоїла історично вироблені людством форми та методи пізнавальної свідомості. Об’єкт пізнання – це те, на що спрямована пізнавальна діяльність суб’єкта (це може бути вся дійсність, але лише в тій мірі, в якій вона увійшла у сферу діяльності суб’єкта). Отже, процес пізнання можливий лише при наявності взаємодії суб’єкта та об’єкта, в якій суб’єкт є носієм діяльності, а об’єкт – предметом, на який вона спрямована.

Результатом процесу пізнання є пізнавальний образ (суб’єктивний образ) дійсності, який є єдністю суб’єктивного та об’єктивного. Пізнавальний образ завжди належить суб’єкту. Людина отримує певні знання про світ внаслідок чуттєвості, але вона видозмінює світ; ці видозміни можна побачити у пізнавальному образі. Люди всі різні і кожен сприймає світ по-своєму. Пізнавальний образ – це синтез пізнавальної творчості і свідомості людини. Творчість характеризує людське ставлення до світу. Кожна людина синтезує властивості речей із своїми властивостями як людини (суб’єктивний характер пізнавального образу – 10 свідків дають покази в суді і кожен розказує по-різному про одне і теж).

Отже, пізнавальні образи – це своєрідний портрет пізнавальних можливостей кожного з нас. На різних стадіях розвитку людини вони інші.

Пізнання має бути творчим процесом. Пізнавальна творчість реалізується як у процесі формування знання, так і в процесі його теоретичної інтерпретації, у виявленні та осмисленні його сутності; сфери застосування і значимості, а також у практичному використанні

Шляхи реалізації пізнавальної творчості проявляються: в розкритті природи об’єкта; в пошуку методів та форм реалізації процесу пізнання; в розумінні, інтерпретації та осмисленні досліджуваних явищ; перевірці істинності і достовірності отриманих знань, і в їх практичному застосуванні.

Творчість у пізнанні проявляється і в тому, що пізнання творить і самі форми відображення, розробляючи відповідну логіку, засоби та методи, а також через реалізацію усіх пізнавальних здатностей людини – форм чуттєвого відображення, раціонального пізнання, творчої уяви, але найбільш яскраво – інтуїції.

Творчість у загальному розумінні — це діяльність, яка породжує щось нове, такі матеріальні і духовні цінності, які ніколи раніше не існували.

Дата добавления: 2015-07-17