Читайте также: |
|
Походження цього терміна в європейській науці пов'язується з іменами двох французьких вчених, філософів —Леруа та П'єра Тейяра де Шардена. Але до них по справедливості треба додати і третє ім'я — академіка В. Вернадського, видатного геохіміка і натураліста.
Для Леруа і Тейяра де Шардена ноосфера — це "мислячий пласт" земної кулі, тонка плівка розумного життя, пов'язана з виникненням та розвитком людської свідомості та духовності людини. Цей шар розгортається "над світом рослин і тварин - поза біосферою та понад нею" Дещо інший зміст це поняття має у Вернадського. Для нього ноосфера — це нова, вища стадія біосфери, пов'язана з виникненням та розвитком людства і особливо науки як уособлення розуму людства, інтегрального його розуму. Саме завдяки науці, наголошував академік Вернадський, людство стає геологічною силою, воно здатне перетворювати природу своєї планети. "Біосфера, переходить у новий еволюційний стан — у ноосферу (гр.. розум), перероблюється науковою думкою соціального людства". Ноосфера є нове геологічне явище на нашій планеті. В ній вперше людина стає найвизначнішою геологічною силою. Вона мусить докорінно перебудувати своєю працею і думкою сферу свого життя. Перед нею відкриваються все більш і більш широкі творчі можливості. І, можливо, покоління моєї онуки вже наблизиться до їх розквіту.
Як бачимо, у Вернадського ноосфера розглядається не лише з природничонаукових позицій, але також у найширшому соціокультурному контексті.
Теорія ноосфери виходить з особливих філософських засад, які єднають класичне бачення світу (те, що в чомусь важливому йде ще від стародавніх греків) з суто сучасними реаліями — такими, як глобальні проблеми та необхідність сталого розвитку. Як зазначають сучасні дослідники, "філософія ноосфери” ґрунтується на принципі розумності людини і світу, який її оточує. Розум уособлював єдність істини, добра і краси. Він був також втіленням єдності й упорядкованості світу. Тому розумне пізнання виявлялося у створенні гармонійних, логічно чітких філософських систем. Спроби створювати системи випливали з прагнення відкрити гармонію світу і відтворити її у мисленні". Ця характеристика, стосується і наукової творчості В. Вернадського.
Ідея розумності, яка проймає всю теорію ноосфери, має втілюватися в людині як у індивіді, особистості. Досі до цього було далеко.
Сучасне розуміння ноосфери, на відміну від часу В. Вернадського, тобто від 30-40-х років, має цілком відчутний екологічний аспект. Іноді навіть безпосередньо наголошується, що під ноосферою розуміється "сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним чинником... В понятті ноосфери наголошується необхідність розумної (тобто такої, що відповідає потребам людства, яке розвивається) організації взаємодії суспільства і природи на противагу стихійному, хижацькому ставленню до неї, яке призводить до погіршення довкілля". В часи Вернадського такий логічний наголос, певна річ, не міг виникнути, для цього ще не було необхідних передумов.
Отож, призначення життя є впорядкувати хаос середовища, а початковою метою життя є охопити собою всю планету, сформувати біосферу.
Людство, впливаючи на біосферу, по-своєму її впорядковує, створюючи нову геологічну оболонку – ноосферу.
За Вернадським, у сучасному світі створюються такі передумови утворення ноосфери:
· 1. Людство стало єдиним цілим, у якому інтереси всіх і кожного збігаються. Воно стало потужною геологічною силою, де всі та кожний хар-ся свободою думки і мають спільне завдання - перебудувати біосферу.
· 2. Високий рівень зв’язку й обміну в економічному та інформаційному плані.
· 3. Відкриття нових джерел енергії.
· 4. Піднесення добробуту населення.
· 5. Рівність усіх людей. Людство прямує до повної рівності рас, народів незалежно від кольору шкіри та віросповідання.
· 6. Виключення війни із життя суспільства. Отже, у новому стані життя на планеті – ноосфері – людство геологічно виявляє себе як думка, свідомість, розум.
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 224 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Соц-філ думка України в кін ХІХ-ХХ ст.. | | | Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час. |