Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вчення Вернадського про ноосферу.

Читайте также:
  1. Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
  2. Вивчення будови волосу
  3. Вивчення нового матеріалу
  4. Вчення І.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
  5. ГО як предмет вивчення
  6. Два аспекти вивчення мови

Походження цього терміна в європейській науці пов'язується з іменами двох французьких вчених, філософів —Леруа та П'єра Тейяра де Шардена. Але до них по справедливості треба додати і третє ім'я — академіка В. Вернадського, видатного гео­хіміка і натураліста.

Для Леруа і Тейяра де Шардена ноосфера — це "мислячий пласт" земної кулі, тонка плівка розумного життя, пов'язана з виникненням та розвитком людської свідомості та духовності людини. Цей шар розгортається "над світом рослин і тварин - поза біосферою та понад нею" Дещо інший зміст це поняття має у Вернадського. Для нього ноосфера — це нова, вища стадія біосфери, пов'язана з виникненням та розвитком людства і особливо науки як уособлення розуму людства, інтеграль­ного його розуму. Саме завдяки науці, наголошував академік Вер­надський, людство стає геологічною силою, воно здатне перетво­рювати природу своєї планети. "Біосфера, переходить у новий еволюційний стан — у ноосферу (гр.. розум), перероблюєть­ся науковою думкою соціального людства". Ноосфера є нове геологічне явище на нашій планеті. В ній вперше людина стає найвизначнішою геологічною силою. Вона мусить докорінно пе­ребудувати своєю працею і думкою сферу свого життя. Перед нею відкри­ваються все більш і більш широкі творчі можливості. І, можливо, покоління моєї онуки вже наблизиться до їх розквіту.

Як бачимо, у Вернадського ноосфера розглядається не лише з природничонаукових позицій, але також у найширшому соціокультурному контексті.

Теорія ноосфери виходить з особливих філософських засад, які єднають класичне бачення світу (те, що в чомусь важливому йде ще від стародавніх греків) з суто сучасними реалі­ями — такими, як глобальні проблеми та необхідність сталого роз­витку. Як зазначають сучасні дослідники, "філософія ноосфери” ґрунтується на принципі розумності людини і світу, який її оточує. Розум уособлював єдність істини, добра і краси. Він був також втіленням єдності й упорядкованості світу. Тому розумне пізнання виявлялося у створенні гармоній­них, логічно чітких філософських систем. Спроби створювати системи випливали з прагнення відкрити гармонію світу і відтвори­ти її у мисленні". Ця характеристика, стосується і науко­вої творчості В. Вернадського.

Ідея розумності, яка проймає всю теорію ноосфери, має втілю­ватися в людині як у індивіді, особистості. Досі до цього було далеко.

Сучасне розуміння ноосфери, на відміну від часу В. Вернадського, тобто від 30-40-х років, має цілком відчутний екологічний аспект. Іноді навіть безпосередньо наголошується, що під ноосфе­рою розуміється "сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним визначальним чинником... В понятті ноосфери наголошується необхідність ро­зумної (тобто такої, що відповідає потребам людства, яке розви­вається) організації взаємодії суспільства і природи на противагу стихійному, хижацькому ставленню до неї, яке призводить до по­гіршення довкілля". В часи Вернадського такий логічний наголос, певна річ, не міг виникну­ти, для цього ще не було необхідних передумов.

Отож, призначення життя є впорядкувати хаос середовища, а початковою метою життя є охопити собою всю планету, сформувати біосферу.

Людство, впливаючи на біосферу, по-своєму її впорядковує, створюючи нову геологічну оболонку – ноосферу.

За Вернадським, у сучасному світі створюються такі передумови утворення ноосфери:

· 1. Людство стало єдиним цілим, у якому інтереси всіх і кожного збігаються. Воно стало потужною геологічною силою, де всі та кожний хар-ся свободою думки і мають спільне завдання - перебудувати біосферу.

· 2. Високий рівень зв’язку й обміну в економічному та інформаційному плані.

· 3. Відкриття нових джерел енергії.

· 4. Піднесення добробуту населення.

· 5. Рівність усіх людей. Людство прямує до повної рівності рас, народів незалежно від кольору шкіри та віросповідання.

· 6. Виключення війни із життя суспільства. Отже, у новому стані життя на планеті – ноосфері – людство геологічно виявляє себе як думка, свідомість, розум.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 224 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Неокантіанська концепція аксіології. Ріккерт, Вебер. | Релігійна система цінностей і романтична концепція історії. | Прагматичне розуміння цінностей Д. Дьюї | Формування та основна проблематика ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМу | Несвідоме в психоаналізі | Духовне життя Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки. | Формування професійної філософії в Україні. Києво-Могилянська академія. | Філософія Г. Сковороди | Quot;Філософія серця" П. Юркевича та український романтизм. | Філософські та соціально-політичні погляди І.Франка і М.Драгоманова |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Соц-філ думка України в кін ХІХ-ХХ ст..| Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)