Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час.

Перш за все категорія філософії „матерія” базується на тому, що це є об’єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі, детерміноване(визначене) і пізнаване людиною. Отже, час, рух, простір – це атрибути матерії. Рух - це спосіб її існування. рух — це будь-яка зміна і взаємодія матеріальних об'єктів, зміна їх станів. Тому рух вважається абсолютним, на той час як спокій — відносним: спокій — це лише один із моментів руху. Рух існує у багатьох формах. Джерело руху — сама матерія. Рух матерії — це процес взаємодії різних протилежностей, які є причиною зміни. Н/Д Форми руху: механічний, тепловий, хімічний, біологічний, соціальний і т.д.. кожна форма руху є відносно самостійною, але всі вони пов'язані між собою, їх взаємозв'язок виявляється в тому, що одна форма руху при певних умовах переходить в іншу.

Простір і час виступають формами існування матерії

Простір і час - за допомогою яких позначаються основні форми існування матерії. Філософію цікавить насамперед питання про відношення простору і часу до матерії, тобто чи є вони реальними, чи це тільки абстракції (феномени свідомості). В зв’язку з цим існують дві концепції – 1)реляційна (відношення ) та 2)субстанційна.

1) Г.Лейбніц вважав простір і час лише іменами. Простір — це ім'я, яким позначається координація речей одної відносно іншої. Іменем час позначається тривалість і послідовність процесів. Реально ж простору і часу немає самих по собі, їх неможливо виміряти. Атрибути матерії мають розкриватись у взаємозв’язку, відношенні однин до одного.

2) простір і час являють собою незалежні ні від чого і один від одного субстанції. Вони є самодостатні (простір не залежить від того чи є в нього матеріальне наповнення). Такі філософи як Дж.Берклі і Д.Юм індивідуальної свідомості, І.Кант - як апріорні форми чуттєвого споглядання, Г.Гегель - як категорії абсолютного Духа (це - ідеалістичні концепції). Сучасна наука розглядає простір і час як форми існування матерії. Простір - це така форма існування матерії, її атрибут, яка характеризується співіснуванням об'єктів, їхньою взаємодією, протяжні­стю, структурністю та іншими ознаками. Час - це вну­трішньо пов'язана з простором і рухом об'єктивна фор­ма існування матерії, яка характеризується послідовні­стю, тривалістю, ритмами і темпами, відокремленістю різних стадій розвитку матеріальних процесів.

Матеріалізм підкреслює об’єктивний характер простору і часу, невіддільність від руху матерії: матерія рухається у просторі і часі. Простір і час, матерія і рух невіддільні. Ця ідея підтверджується у сучасній фізиці. Головний висновок теорії відносності Ейнштейна полягає в тому, що простір і час існують не самі по собі, а перебувають в універсальному зв'язку з нею. За­гальна теорія відносності доводить, що плин часу і протяжність тіл залежать від швидкості руху цих тіл і що структура 4вимірного континууму (3 просторові координати + 1 час. координата) змін. залежно від мас речовин і поля тяжіння. Таким чином спростовуються як ідеалістичні так і метафізичні уявлення про простір і час.

Дата добавления: 2015-07-17