Вимірювання та використання приладів у науці.

Вимірювання –використовується в різних галузях, він проявом більш широкого методу – порівняння, який існує і на теоретичному і на емпіричному рівні. Порівняння може бути якісним і кількісним.

Якісне порівняння – про наявність чи відсутність властивостей. Кількісне – про ступінь.

Вимірювання – емпіричне кількісне порівняння досліджуваного об’єкта з еталоном – фізичним об’єктом, в якому втілено еталон фізичної величини. Вимірювальний параметр.

Для вимірювання потрібно:

Ø Вимірювальна фізична величина (t, P);

Ø Одиниці вимірювання, втілена в еталон

Ø Алгоритм, процедура порівняння.

Мендєлєєв – Наука починається там, де починається вимірювання.

З цим положенням можна трохи подискутувати, бо є науки мало пов’язані з вимірюванням – типу синергетика.

Теорія вимірювання (галузь науки) вимірювальна техніка займається технічним аспектом вимірювання.

З гносеологічної точки зору вимірювальний прилад є помічниками людських органів чуттів в кількісному аспекті, розширює можливості органів чуттів в кількісному аспекті.

Але з іншої сторони прилади дають нам можливість сприймати явищ, властивості, яких людина не сприймає (електромагнітні поля) – це якісний аспект.

Функціональним призначенням приладу може бути не лише вимірювання, а й регулювання, запис параметрів (після аварії на літаку шукають чорний ящик).

Приладів, які використовують в науці є велика кількість, вони є дуже різноманітні.

До наук яка не належить до вимірювання – є синергетика.

Основні форми наукового знання

· Наукова проблема (гр.. завдання) – знання про незнання, про те, що необхідно пізнати. Постановка завдання, проблеми – це завдання науковця-дослідника.

· Науковий факт (лат. зроблене) – це те що є. Найменші вірогідні відомості про об’єкт. Павлов стверджував, що „факти це повітря вченого”

· Гіпотеза – науково-обґрунтоване припущення.

· Наукова категорія – (форма наукового знання) поняття без яких певна галузь не може існувати.

· Ідея – думка що поєднує об’єктивне знання про дійсність і суб’єктивну мету її перетворення.

· Концепція – спосіб розгляду певних явищ їх розуміння. Система поглядів на них.

· Теорія – найвища форма наукового знання, що дає узагальнене цілісне розуміння явищ певної галузі, пояснення причинно-наслідкових зв’язків. Вона прокладає шлях до відкриття законів. Закон – вираз необхідного сталого відношення до явищ дійсності.

Методологічна функція філософської теорії

Дата добавления: 2015-07-17