Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Проблема істини в філософії.

Читайте также:
  1. C. Проблема ответственности за зло
  2. IX. Проблема типов в биографике
  3. Quot;ПРОБЛЕМА" ПИТАНИЯ
  4. VI. Проблема типов в психопатологии
  5. VII. Проблема типических установок в эстетике
  6. А) Проблема универсалий в античном мире
  7. А. Социализм как проблема

Кінцевою метою пізнання – є досягнення істини, що здійснюється в результаті взаємозв'язку між суб’єктом (С) і об’єктом (О) або С і предметом пізнання (П)

Класичне розуміння істини дав Арістотель, воно базується на принципі відповідності і наз. кореспондеційна істина. Істина за Арістотелем – відповідність між думкою та предметом, якщо за предмет брати зовнішню річ. В матеріал. підході кореспонденційна істина повстане як об'єктивна істина (такий зміст наших знань який не залежить від людини). Ця філ. в об'ктивній істині розрізняє момент абсолютності, який знаходить вираз як абсолютна істина – це вичерпне знання про предмет. Другим моментом є її відносність, відносність істини – це зумовленість результату пізнання рамками історичного часу та рівнем розвитку засобів пізнання.

Кореспонденційна істина (від слова „кореспонденція”) спрощено її можна пояснити так: істиною є знання, яке відповідає дійсності. Показує відповідність пізнавального образу абсолютам, дійсності. Одним з абсолютів є природа (для віруючої людини це святе письмо)

Коли говорять про когерентну істину, то під нею розуміють що існує внутрішнє зчеплення між властивостями пізнавального (озн. „зчеплення”) В абс. ідеалізмі істина – узгодженість між думками, що виникають у свідомості при спрямуванні на них С. Різновиди когерентної істини: логічна істина (узгодженість тверджень науки, яка робить їхню систему несуперечливою), фактична істина (узгодженість тверджень науки з чуттєвим досвідом.)

У марксизмі істина – кінцевий результат пізнання.

Об’єктивна істина – такий зміст наших знань, який не залежить ні від суб’єкта, ні від людства. Оскільки істина є процесом, то в ході пізнання розум. люд. дедалі більше проникає в сутність об’єкта пізнання і досягає більш адекватного відображення. Така об’єктивна істина не є одноразовим актом пізнання, а діалектичним процесом акумулювання знань.

Абсолютна істина такий зміст наших знань, який не буде спроектований у майбутньому, це всебічне,вичерпно точне знання про явище, процес.

Відносна істина – правильне, але неповне, однобічне, неточне знання про ті чи інші явища та процеси дійсності.

Абсолютна є межею та метою пізнання, а відносна є лише щаблем на шляху до неї. Пізнання це процес акумулювання відносних істин, що дають у сумі абсолютну істину.

Проблема істини викликає такі питання як співвідношення абсолютної і відносної істини і конкретність істини.

Конкретність істини – це залежність її від умов. В одних умовах думка істинна, а в інших – ні. (н -д. істина – вода кипить при t=100, але насправді це відбувається при норм. атм. тиску і при певному хім. складі). Отже, те, що було істиною в одних умовах стає хибним в інших.

В філ. прагматизму існує поняття інструментальної істини – узгодженість ідей, схем мислення з результатом успіху в індивідуальному досвіді людини.

В філ. екзистенціалізму виділяють екзистенціальну істину – базується на тому що мислення згідно цієї філ. носить абстрактний характер, а тому не може передати в усій повноті особливостей реальності, яка пізнається. Істину не можна назвати об'єктивною, тому що істина в кожного своя, вона залежить від переживань кожного людського "Я". Отже ми не можемо говорити що ми пізнаємо світ, насправді ми його витлумачуємо кожний по своєму.


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 161 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Соц-філ думка України в кін ХІХ-ХХ ст.. | Вчення Вернадського про ноосферу. | Розвиток філософсько-наукових уявлень про рух, простір і час. | Онтологічні проблеми в новітній філософії. | Проблема свідомості в філософії | Концепції практики в філософії. | Проблеми сучасної соціальної філософії | Чуттєве і розумове пізнання, їх основні форми та взаємодія. | Відображення світу та творчість розуму в пізнанні | Соціокультурний підхід до проблеми людини. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття культури і цивілізації. Етапи цивілізаційного розвитку.| Наука та її соціальна роль. Кумулятивність наукового поступу.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)