Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз тенденції розвитку

Читайте также:
  1. Аналіз виконання виробничої програми промисловими підприємствами
  2. Аналіз виконання доходної частини загального фонду бюджету
  3. Аналіз виконання сільського бюджету по доходах загального і спеціального фондів та обґрунтованість внесення до них змін.
  4. Аналіз виконання спеціального фонду бюджету за доходами
  5. Аналіз виробничого травматизму та стану фінансування заходів з охорони праці
  6. Аналіз витрат на збут
  7. Аналіз динаміки розподілу видатків державного бюджету.

Основна тенденція -це достатньо стійка зміна рівня явища у часі, більш-менш вільна від випадкових коливань. Одним із завдань статистики в процесі аналізу рядів динаміки є виявлення закономірностей зміни рівнів ряду, тобто, визначення загальної тенденції розвитку.Для встановлення загальних закономірностей розвитку суспіль­них явищ за даними динамічних рядів їх обробляють за допомогою методів, які можна розділити на механічні та аналітичні.

Механічне вирівнювання рядів динаміки здійснюють шляхом застосуванням таких прийомів: укрупнення періодів і обчислення за ними середніх показників із наступним їх аналізом; переведення абсолютних показників динамічних рядів у відносні, за рахунок чого досягається порівнянність багатомірних динамічних рядів.

Метод збільшення інтервалів - це один із найпростіших способів виявлення загальної тенденції розвитку явища, суть якого полягає в тому, що первинний ряд динаміки перетворюється і замі­нюється іншим, показники якого відносяться до більш триваліших періодів часу. Новостворений ряд може складатися із абсолютних величин за укрупнені періоди часу (ці величини одержують шляхом додавання рівнів первинного ряду абсолютних величин), або із середніх величин по інтервалах. При додаванні рівнів або при виведенні середніх по укрупнених інтервалах взаємозрівноважуються коливання первинного ряду, внаслідок чого тенденція розвитку вирізняється чіткіше.

Залежно від схеми формування інтервалів розрізняють ступін­часті та плинні середні.

Плинна середня більш гнучка і може краще відобразити особливості тенденції розвитку явища.

Для визначення плинної середньої формуємо укрупнені інтер­вали, які складаються з однакової кількості рівнів. Кожен наступний інтервал одержуємо, поступово зсуваючись від початкового рівня динамічного ряду на один рівень. Тоді перший інтервал буде включати рівні У1, У2, Уз, другий інтервал - рівні У2, Уз, У4; третій інтервал - рівні У3, У4, У5 і т.д. У сформованих укрупнених інтер­валах визначаємо суми значень рівнів, на основі яких обчислюють плинні середні. Оскільки середня Уі належить до середини інтер­валу, то доцільно формувати інтервали з непарного числа рівнів первинного ряду. У випадку парного числа рівнів необхідна додат­кова процедура центрування (усереднення кожної пари значень ).

Переважно інтервал згладжування може складатися з трьох, п'яти або семи рівнів.

Аналітичне вирівнювання ряду динаміки - це найбільш досконалий прийом виявлення основної тенденції динаміки. При аналітичному вирівнюванні динамічного ряду фактичні значення У, замінюються обчисленими на основі певної функції У=f(t), яку називають трендовим рівнянням (t - змінна часу). Вибір типу функції ґрунтується на попередньому теоретичному аналізі суті явища, яке вивчається, і характеру його динаміки.На практиці перевага надається функціям, параметри яких мають чіткий економічний зміст і вимірюють абсолютну чи відносну швидкість розвитку. Доцільним вважається аналіз ланцюгових характеристик інтенсивності динаміки. Якщо ланцюгові абсолютні прирости відносно стабільні, вирівнювання ряду виконується на основі лінійної функції: Yt =а + bt.



Якщо ж відносно стабільними є ланцюгові темпи приросту, то найбільш адекватною такому характеру динаміки є експонента Yt=abt . У зазначених функціях t - порядковий номер періоду (дати), а- рівень ряду при t = 0. Параметр b характеризує швидкість динаміки: середню абсолютну в лінійній функції і середню відносну - в експоненті. Коли характеристики швидкості розвитку зростають (або зменшуються), використовують інші функції (парабола 2-го степеня, модифікована експонента тощо).

Параметри трендових рівнянь визначають методом найменших квадратів. Суть його полягає в знаходженні такої прямої або кривої, координати точок якої були б найближчі до значень фактичного динамічного ряду. При такому вирівнюванні досліджуване явище збільшуватиметься або зменшуватиметься в кожному періоді на однакову величину в арифметичній прогресії. Згідно з умовою мінімізації суми квадратів відхилень фактичних рівнів ряду уt від теоретичних Уt , параметри визначаються розв'язуванням системи нормальних рівнянь. Для лінійної функції вона записується так:

Загрузка...

 

Система рівнянь спрощується, якщо початок відліку часу (t=0) перенести в середину динамічного ряду. Тоді значення t, які розміщені вище середини, будуть від'ємними, а нижче - додатними. При непарному числі членів раду (наприклад, п=5) змінній t надаються значення з інтервалом одиниця: -2, -1, 0 ,1, 2; при парному (наприклад,n =6) - з інтервалом два: -5, -3, -1, 1, 3, 5. В обох випадках n , а система рівнянь cуттєво спрощується і формули розрахунку параметрів трендового рівняння набувають вигляду:

.

При аналізі динамічних рядів часто застосовують такі методи, як інтерполяція та екстраполяція.

Інтерполяція- це знаходження невідомого (відсутнього) рівня динамічного ряду. Невідомий рівень ряду динаміки можна знайти за допомогою:

-середньої арифметичної із прилеглих до невідомого рівнів;

-середніх абсолютних приростів із суміжних рівнів;

-середніх темпів зростання із суміжних рівнів.

Екстраполяція - розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розра­хунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки (екстраполяційні) можна зробити двома способами:

1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:

У прогноз =Уn+А*t,

де Упрогноз - прогнозний або екстраполяційний рівень;

Уn - останній (звітний) рівень динамічного ряду;

A= - середньорічний абсолютний приріст;

t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогноз­ного.

 

2.Використати для прогнозних розрахунків рівня У=а+bt,де t- порядковий номер прогнозного періоду. За умови, що два відрізки динамічного ряду є непорівнянними, вдаються до такого прийому, як зімкнення динамічних рядів. Для того, щоб забезпечити порівнянність загального динамічного ряду потрібно здійснити перерахунок рівня досліджуваного явища в ста­рих і нових межах за допомогою коефіцієнта зімкнення (пере­рахунку) динамічних рядів:

,

де К3 - коефіцієнт зімкнення;

ун - рівень динамічного ряду в нових межах;

ус - рівень динамічного ряду в старих межах..

Іноді виникає потреба порівняти між собою зміну рівнів динамічних рядів кількох споріднених або взаємопов'язаних явищ. Для цього переводять абсолютні показники рядів динаміки у відносні, прийнявши рівні будь-якого періоду за одиницю або сто. Таке перетворення динамічних рядів називають зведенням до однієї основи.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 403 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Практична робота №№ 5,6 | Завдання на роботу | Практична робота № 7 | Практична робота № 8 | Практична робота № 9 | Завдання на роботу | Методичні рекомендації | Середньорічний темп зростання | Базові поняття і терміни | Показники рядів динаміки і методи їх обчислення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Середні характеристики рядів динаміки| Статистичне вивчення сезонних коливань

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.011 сек.)