Чинний націоналізм: активність versus культура

ВАСИЛЬ РУДКО Друкується за виданням: Лісовий Р. Розлам в ОУН. (Критичні нариси з нагоди двадцятиліття заснування ОУН). – Видавництво «Україна», 1949.

Ідеологія «чинного націоналізму» Д. Донцова МИХАЙЛО СОСНОВСЬКИЙ

Друкується за виданням: Соснавський М. Дмитро Донцов: політичний портрет. (З історії розвитку ідеології українського націоналізму). – Нью-Йорк, 1974.

1) «Заграва» – двотижневик націоналістичного напрямку, орган Україн­ської партії національної роботи; виходив у Львові у 1923-1924 pp.; редактор -Д. Донцов, співредактори – Д. Паліїв, В. Кузьмович.

2) Українська партія національної роботи заснована у Львові 21.IV.1924 внаслідок внутрішніх непорозумінь в Українській трудовій партії. Засновники: Д. Паліїв, Д. Донцов, С. Підгірський (голова), В. Кузьмович. На консолідую­чому з’їзді 11.VII. 1925 увійшла до складу УНДО. Постулати програми: «Україна для українців», розбудова національного життя власними силами, безкомпро­місно негативне ставлення до Польщі та СРСР і комунізму.

Історія і етнічність ЕЛІЗАБЕТ ТОНКІЙ, МЕРІОН МАКДОНАЛД, МЕЛКОЛМ ЧЕПМЕН Друкується за виданням: Tonkin E., McDonaldM., and Chapman M. (ред.). History and Ethnicity. – London: Routledge, 1989.

1) Хоча в тексті йдеться про використання відповідних слів в англійській мові, одначе в багатьох випадках історія слова «етнос» та похідних від нього слів в українській мові збігається з його долею в основних європейських мовах; коли такий збіг справді має місце, при перекладі використані відповідні приклади з української мови.

Коментар

2) Фурії – колонія, заснована Афінами та іншими грецькими містами у 444-443 pp. до н. є. на місці м. Сібаріс (Південна Італія).

3) Найдавніший з перекладів Старого Заповіту – грецький, відомий під назвою «септуагінта» (тобто переклад сімдесяти), через те, що, за переказами, був здійснений 72 перекладачами-євреями в Александра’ протягом 72 днів, на доручення єгипетського царя Птоломея Філадельфа, великого шанувальника книг (бл. 285-247 pp. до Р. Хр.). В часи Ісуса Христа цей переклад був у загальному вжитку серед тих євреїв, які розмовляли грецькою.

4) Вульгата (латин. – народна, загальнодоступна) – переклад Біблії на латинську мову, виконаний Ієронімом у 384-405 pp. Старий Заповіт пророблявся на основі єврейського тексту, а Новий Заповіт (головним чином Євангеліє) – за грецькими манускриптами. У VIII столітті текст Вульгати критично пере­глядався Алкуїном (бл. 732-804). У 1546 році Тридентський собор оголосив Вульгату автентичним текстом Біблії. У 1589 році, за папи Сикста V (1521-1590), а потім у 1592 році, за папи Климента VIII (1536-1605), був виданий остаточний варіант Вульгати, затверджений католицькою церквою як офіційний текст Біблії.

5) Тут, як і в інших аналогічних випадках, наведено українські від­повідники до англійських слів. Сімейство слів, що походить від грецького «етнос», відрізняється в українській мові хіба що тим, що в ній, як і в деяких інших слов’янських мовах, наявне саме слово «етнос» (хоча воно також належить переважно до академічної лексики і набуло ширшого використання тільки починаючи від 1960-х років). Окрім того, на сьогодні слово «етнічність», як абстрактний іменник, в українській мові є рідко вживаним (хоча, мабуть, існує перспектива введення його в академічний дискурс).

Дата добавления: 2015-07-17