І зміст

Діючий порядок проведення експертизи передбачає складання експертом-бухгалтером на основі проведеного дослідження висновку та надання його слідчому і суду.

Під висновком експерта-бухгалтера у кримінальному чи цивільному процесі розуміється письмова мотивована відповідь на поставлені питання особи, залученої до участі у справі як експерт, сформульована на основі його спеціальних знань у результаті всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів, наданих слідчим або судом.

Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повинні відповідати вимогам ст. 200 КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої Міністерством юстиції України.

Висновок експерта-бухгалтера складається із трьох частин:

1. Вводної (вступної);

2. Дослідницької;

3. Висновків (результативної).

У вступній частині висновку вказується:

- найменування експертної установи;

- найменування органа, що призначив експертизу;

- номер і дата кримінальної (цивільного) справи;

- найменування експертизи, її вид (первинна, повторна, додаткова,

комплексна);

- прізвище, ім'я, по батькові слідчого, що призначив експертизу;

- відомості про експерта (експертів) - посада, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, учений ступінь і т.п.;

- дата надходження матеріалів на експертизу в експертну установу і дата підписання висновку;

- підстава для призначення експертизи (постанова слідчого або визначення

суду), коли й ким воно винесено;

- найменування матеріалів, що надійшли на експертизу (перелік наданих документів у кримінальній (цивільній) справі з вказівкою кількості документів, листів справи);

- клопотання про надання додаткових матеріалів, заявлених експертом-бухгалтером, результати їхнього розгляду;

- підписка експерта-бухгалтера про те, що експерт із постановою слідчого (визначенням суду) про призначення експертизи ознайомлений і попереджений про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку, необгрунтована відмова або відхилення від дачі висновку та розголошення даних попереднього слідства або суду;

- обставини справи з посиланням на конкретні матеріали справи, що обумовили призначення експертизи (акти ревізії, пояснення матеріально відповідальних осіб, клопотання обвинувачуваних у злочині, документи бухгалтерського обліку й ін.;

- питання, поставлені на рішення експерта-бухгалтера відповідно до визначення слідчого або визначення суду;

- місце проведення експертизи;

- відомості про осіб, які приймали участь у проведенні експертизи (прізвище, ім'я та по батькові, процесуальне положення).

У вступній частині висновку питання експертом-бухгалтером приводяться дослівно, тобто у тім формулюванні, у якому вони наведені у постанові слідчого (або рішенні суду) про призначення експертизи. Зміна формулювання питань не допускається. При необхідності їхнього уточнення експерт-бухгалтер повинен викласти питання слідчого або суду, а потім вказати, як він розуміє завдання по цьому питанню у відповідності зі своєю компетенцією.

У тому випадку, якщо експерт-бухгалтер вважає деякі з поставлених йому питань такими, що виходять за межі його компетенції, він відзначає це в даній частині висновку.

Експерт-бухгалтер має право згрупувати питання, викласти їх у тій послідовності, що забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження. Якщо питання ставиться з ініціативи експерта, це після узгодження зі слідчим викладається у вступній частині висновку.

Судово-бухгалтерською експертизою в практиці діяльності торгових підприємств та організацій досліджуються такі питання:

встановлення нестач або надлишків товарно-матеріальних цінностей і коштів, періоду та місця їхнього утворення, розміру заподіяного матеріально відповідальними особами збитку;

встановлення правильності документального оформлення господарських операцій;

визначення відповідності відображення у бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам бухгалтерського обліку та чинному законодавству;

визначення кола осіб, які були відповідні за товарно-матеріальні цінності та кошти у період утворення нестач або надлишків;

встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку та контролю на

підприємстві, що сприяли утворенню нестач (надлишків);

визначення кола осіб, зобов'язаних забезпечувати виконання вимог бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю, недотримання яких встановлено у ході експертизи та ін.

При проведенні повторної або додаткової експертизи у вступній частині викладаються й відомості про первинні експертизи (ким і коли вони були проведені; місто їхнього проведення; номер і дата первинної експертизи; висновки первинної експертизи з питань, що були поставлені експерту-бухгалтеру на повторне дослідження, а також мотиви (причини) призначення повторної або додаткової експертизи, зазначені у постанові слідчого (рішенні суду) про її призначення.

Якщо експертиза проводилася декількома експертними установами, у вступній частині висновку вказується найменування цих установ.

У дослідницькій частині висновку експерта-бухгалтера викладається наступне:

- процес експертного дослідження, його результати;

- прийоми та способи експертного дослідження, що використовувалисчя експертом-бухгалтером у ході експертизи. Причому, прийоми та способи дослідження повинні бути описані доступно для розуміння осіб, які не мають знань в області бухгалтерського обліку;

- нормативні та інструктивні матеріали, якими експерт-бухгалтер керувався при вирішенні поставлених питань із вказікою дати й місця їхнього видання;

- обґрунтування й пояснення викладених у висновку експерта-бухгалтера розрахунків (підрахунків) величин, а також виявлених розбіжностей в облікових даних з посиланням на документи, що підтверджують неузгодженність досліджуваних величин (показників);

- результати слідчих і судових дій, проведених у присутності експерта- бухгалтера (оглядів бухгалтерських документів, допитів, слідчих експериментів

та ін.), якщо вони необхідні для обґрунтування висновків експертів;

- посилання на додатки та необхідні пояснення до них;

- експертна оцінка результатів дослідження з розгорнутим мотивуванням судження, що обґрунтовує висновок з розв'язуваних питань.

Якщо на деякі з поставлених слідчим або судом питань експерт-бухгалтер не мав можливості відповісти, то він повинен у дослідницькій частині висновку вказати причини цього.

При проведенні повторної або додаткової експертизи в дослідницькій частині висновку можуть бути зроблені посилання на матеріали первинної або основної експертизи, зазначені причини розбіжностей висновків з результатами попередніх експертиз, якщо такі мали місце.

У текст висновку можуть бути включені таблиці, схеми, графіки, відомості (наприклад, відомість контрольно-вибіркового звірення), що відображають хід і результати проміжних розрахунків. Якщо ці матеріали перебувають поза текстом, то вони повинні бути прикладені до висновку й оформлені у вигляді додатків, підписані експертом (експертами), пронумеровані й завірені печаткою експертної установи. На них проставляються номер і дата висновку, до якого вони складені.

Дослідницька частина висновку експерта-бухгалтера повинна бути написана простою й зрозумілою мовою. Експерту-бухгалтеру у своєму висновку треба уникати широкого використання спеціальної термінології, зрозумілої фахівцям, але яка ускладнює вивчення цього процесуального документа особам, які не є фахівцями в галузі економічних знань. При складанні висновку експерт-бухгалтер повинен ясно уявляти собі, що будь-які неясності тексту спричинять додаткові питання з боку слідчого, суду й інших осіб, які беруть участь у справі.

Зміст дослідницької частини висновку повинен забезпечити слідству та суду можливість однозначно визначити обґрунтованість експертного висновку, його

доказову цінність.

Третя частина – висновки експерта-бухгалтера викладаються у вигляді відповідей на поставлені питання у тій послідовності, у якій питання викладені у вступній частині висновку та у постанові слідчого (рішення суду).

Необхідно, щоб у цьому розділі вказувалися встановлені експертом-бухгалтером факти та чи пов'язане ці факти з порушенням яких-небудь правил або правових норм. Також вказується сума матеріального збитку, особи, які відповідають за ці порушення. Варто вказати також обставини, які сприяли виникненню цих правопорушень.

Висновки повинні викладатися експертом-бухгалтером чіткою і ясною мовою, що не допускає різних тлумачень. Варто уникати у висновках експерта правових юридичних термінів, таких як «недбалість», «розкрадання» і т.п. Застосовуючи таку термінологію, експерт-бухгалтер виходить за межі своєї компетенції, тому що кваліфікувати дії осіб, які проходять у справі, мають право тільки судово-слідчі органи.

При проведенні комплексної експертизи загальний висновок підписується експертами, які приймали участь у спільній оцінці результатів досліджень і прийшли до єдиної думки. Якщо експерти не прийшли до загального висновку, вони формулюють самостійні твердження у окремому висновку. Кожен експерт зобов'язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. При формулюванні самостійних висновків експерти вправі враховувати результати, отримані іншими членами комісії, вказавши на це в обґрунтуванні своїх висновків.

Якщо експертне дослідження не підтвердило результати ревізії або даних бухгалтерського обліку, то експерт-бухгалтер пояснює причини розбіжності, посилаючись на інші докази.

Окремим розділом висновку можуть бути заходи щодо профілактики правопорушень.

Висновок підписується експертом, який проводив дослідження, а при проведенні комплексної або комісійної експертизи - всіма її учасниками, засвідчується печаткою експертної установи і направляється органу, що призначив експертизу.

Перед тим, як направити висновок експертизи судово-слідчим органам, експерт-бухгалтер передає висновок на розгляд керівнику експертної установи, який перевіряє правильність складання висновку, правильність застосування методичних прийомів дослідження, формулювання отриманих результатів і зроблених висновків, правильність оформлення висновку.

Керівник експертної установи вправі дати експерту-бухгалтеру вказівки, що стосуються підвищення якості експертного висновку, дотримання строків проведення експертизи. Але керівник експертної установи не має права відсторонити експерта від розпочатого дослідження. При незгоді з висновками підлеглого експерта керівник експертної установи може сповістити про це орган, що призначив експертизу, у супровідному листі до висновку судово-бухгалтерської експертизи.

З метою недопущення фальсифікації окремих сторінок тексту висновку експерту-бухгалтеру доцільно підписувати кожну із цих сторінок. Усі виявлені у тексті виправлення повинні бути завірені написом «виправленому вірити» і підписом експерта-бухгалтера.

Якщо висновок експерта-бухгалтера не відповідає пред'явленим до нього вимогам, то він повертається у експертну установу на доробку.

Якщо ж висновок експерта-бухгалтера не має зауважень, то керівник експертної установи підписує його, вказує дату, завіряє печаткою та направляє висновок органу, що призначив експертизу.

Таким чином, висновок судово-бухгалтерської експертизи є важливим доказом істини для правоохоронних органів, заснованому на результатах дослідження експерта-бухгалтера.

Дата добавления: 2015-07-15