Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки і пропозиції

Читайте также:
  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. ВИСНОВКИ

В результаті написання курсової робити досягнуто поставленої мети – досліджено фінансові ресурси місцевих органів влади та виконано поставлені перед нами завдання:

- охарактеризували фінансові ресурси органів місцевого самоврядування, як основу їх матеріальної та фінансової незалежності;

- ознайомились з системою органів, що здійснюють управління фінансовими ресурсами на місцевому рівні, їх завданнями, функціями та повноваженнями;

- проаналізували виконання доходної частини загального фонду бюджету Чернівецької області за 2008-2010 роки

- проаналізували виконання спеціального фонду бюджету за доходами Чернівецької області за 2008-2010 роки;

- дослідили зарубіжний досвід формування та використання ресурсів місцевих бюджетів та можливості його застосування в Україні

- визначили проблеми та напрями реформування процесу управління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування.

Ознайомившись з теоретичними основами управління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування в сучасних умовах та проаналізувавши можливості застосування зарубіжного досвіду формування та використання ресурсів місцевих бюджетів США, країн Західної та Східної Європи можна зробити наступні висновки:

1. Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.

Характерною ознакою сучасної побудови бюджетної системи України є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети в кожній країні є найчисельнішою ланкою бюджетної системи.

Фінансова автономія органів місцевого самоврядування означає наступне:

1) органи місцевого самоврядування повинні мати право збирати власні доходи і це право має бути закріплене на найвищому – на конституційному рівні. Окрім цього, у спеціальному бюджетному законодавстві має передбачатися перелік доходів місцевих бюджетів;

2) органи місцевого самоврядування повинні наділятися певним рівнем свободи у прийняття рішень щодо розміру власних доходів, як не враховуються при визначені обсягів між бюджетних трансфертів;

3) розмір власних доходів має відповідати обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, а також потребам, планам розвитку територіальної громади, розвитку відповідного регіону;

4) органи державної, зокрема виконавчої, влади не повинні втручатися у процес управління місцевими фінансами, якщо тільки цей процес не виходить за межі правового регулювання або якщо інші випадки не визначені законом.

Практика зарубіжних країн, органи місцевого самоврядування яких мають у своїй власності майно, свої власні джерела доходів, свідчить про те, що навіть якщо цих джерел виявиться недостатньо для фінансування місцевих потреб, то вже сама наявність власної економічної та фінансової бази гарантує зазначеним органам збереження їхньої бюджетної самостійності. Без належної фінансово-економічної основи місцеве самоврядування як таке залишатиметься лише фікцією, так само, як і їхня участь у бюджетних правовідносинах. Для цього необхідно запропонувати основні напрями реформування бюджетної системи на місцевому рівні.

По-перше, необхідно укріпити дохідну базу місцевих бюджетів.

По-друге, необхідно підсилити стимулюючі фактори в роботі органів місцевого самоврядування щодо наповнюваності доходів бюджету.

По-третє, потрібне впорядкування основних витратних повноважень між рівнями бюджетів на основі принципу субсидіарності.

По-четверте, доречним є підвищення ефективності управління засобами місцевих бюджетів.

Для зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування і надання їм досить широких повноважень варто:

- акцентувати увагу на досягнення реальної бюджетної самостійності та фінансової децентралізації. Для вирішення цих проблем доцільно зміцнити фінансову складову органів місцевого самоврядування, удосконалити систему регулювання міжбюджетних відносин, посилити інвестиційну складову місцевих бюджетів, а також підвищити ефективність управління коштами місцевих бюджетів та посилити контроль і відповідальність за дотримання бюджетного законодавства.

- провідним чинником успішної реалізації завдань місцевого самоврядування є чітке визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів даного територіального утворення. Метою зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування і ефективне використання фінансових ресурсів є створення умов відповідального вирішення місцевих питань і впливу на реалізацію регіональної політики на місцях.

- з метою збільшення доходів місцевих бюджетів необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами місцевого самовря­дування, та поступово здійснювати пе­рехід до децентралізації державних фінансів.

- запорукою збільшення самостійності органів місцевої влади є реформування податкової системи країни шляхом розподілу джерел надходжень.

- місцеві позики є потенціальним джерелом наповнювання та збільшення доходів місцевих бюджетів країни.

- удосконалення основ фінансової організації органів місцевого самоврядування повинно здійснюватися у комплексі з удосконаленням існуючої законодавчої бази.

Отже, ефективність запропонованих заходів із реформування місцевих бюджетів підвищила б рівень забезпечення місцевих бюджетів реальними фінансовими ресурсами з метою ефективного здійснення повноважень органів місцевого самоврядування.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115с.

2. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010 № 2456-VI1

3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР

4. Про затвердження типових положень про Головне фінансове управління обласної, Київської міської та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації, про фінансове управління районної, районної у м. Києві та фінансовий відділ районної у м. Севастополі державної адміністрації: від 19 серпня 2002 р. № 1204 / Кабінет Міністрів України, Постанова //Офіційний вісник України. – 2002. - № 34, стор. 117

5. Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів від 23 травня 2007 р. № 308-р // Розпорядження Кабінету Міністрів України

6. Європейська хартія місцевого самоврядування Страсбург, 15 жовтня 1985 року. Хартію ратифіковано Законом N 452/97-ВР від 15.07.97

7. Бечко П.К., Ролінський О.В. Місцеві фінаси. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

8. Буряченко А.Є. Переваги та недоліки боргового фінансування місцевих потреб / А.Є. Буряченко // Фінанси, облік і аудит. – 2009. - № 13. – С. 14-20

9. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: в 6 т. / редкол.: Азаров М.Я. (голова) [та ін.]. – К.: НДФІ, 2004. Т.5: Реформування міжбюджетних відносин і зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. – 2004. – 400 с.

10. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2010 рік. / [І.Ф.Щербина, А.Ю.Рудик, Т.С.Бабич, В.В.Зубенко] К., 2010. – С. 89-119. – (Проект «Реформа місцевих бюджетів в Україні», RTI International)

11. Василенко О.В. Основні підходи до формування ефективних механізмів фінансового забезпечення інвестиційного потенціалу місцевих бюджетів

12. Величко О. В. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку / О. В. Величко // Економічний вісник Донбасу. – 2010. – № 1 (19). – С. 83–87.

13. Глущенко С.В. Муніципальні позики як інструмент фінансування розвитку міст і регіонів / С.В. Глущенко // Наукові записки НаУКМА: Еконмічні науки, 2005. – Т. 44. – С. 75-79

14. Духовна О. Правове регулювання запозичень до місцевих бюджетів у США та країнах Західної Європи / О. Духовна // Фінансове право. – жовтень. – 2009. – С. 199-202

15. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Підручник / За ред.. О.П.Кириленко. – Знання, 2006. – 677 с.

16. Кириленко О.П. Актуальні проблеми модернізації державних фінансів України / О. Кириленко // Вісник економічної науки України. – 2010. – № 1. – С. 46-50.

17. Клець Л.. Система кількісних показників фінансової автономії місцевих органів влади / Л. Клець // Вісник Донецького інституту економіки та господарського права. – 2009. – № 1. – С. 46–57

18. Кравченко В. І. Місцеві фінанси України: навч. посіб. / В. І. Кравченко. – К.: Знання, КОО, 2006. – 487 с.

19. Лондар С. Л. Фінанси. Навч. посіб. / С.Л. Лондар, О. В. Тимошенко. – Вінниця: Нова, 2009. - 384

20. Огданський К. Аналіз функціонування та проблеми ринку муніципальних позик в Україні / К. Огданський, О.Ільчук // Актуальні проблеми державного управління. – 2006. – Вип. 4. – С. 105-109

21. Павлюк К.В., Іголкін І.В. Досвід реформування державних фінансів у нових країнах – членах Європейського Союзу // Фінанси України. – 2007. – № 2. – С. 44 – 55.

22. Панасюк Л.В. До питання про формування джерел фінансового забезпечення виконання функцій органами місцевої влади / Л.В. Панасюк // Економіка та держава. – 2008. - №2. – С. 24 - 26

23. Петренко Ю. В. Місцеві фінанси: опорний конспект лекцій / Ю. В. Петленко, О. Д. Рожко. – К.: Кондор, 2003. – 282 с.

24. Повстяна А. С. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих органів влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66867.doc.htm

25. Управління регіональною економікою [Текст]: навч. посіб. / Т. О Стеценко, О. П. Тищенко.; ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2009.

26. Чабан Я.І. Світовий досвід фінансування соціально-економічного розвитку області за рахунк податкових надходжень / Я.І. Чабан // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Вип. 18. – С. 135-141

27. Шевчук О.М. Удосконалення фінансового механізму регулювання розвитку малого підприємництва / О.М.Шевчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2006. - № 16. – С. 234-237

28. Юхименко П. І., Федосов В. М., Лазебник Л. Л. та ін. Теорія фінансів: Підручник / За ред. проф. В. М. Федосова, С. І. Юрія. - К.: ЦУЛ, 2010. - 576 с.

 

 

Тому представляється необхідним з метою поглиблення процесу децентралізації влади, запропонувати основні напрями реформування бюджетної системи на місцевому рівні.

По-перше, необхідно укріпити дохідну базу місцевих бюджетів. Уряд України пропонує підвищити рівень самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів, механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб [5]. Дане рішення є своєчасним і необхідним. Проте успіх залежатиме від правильності обраних заходів та інструментарій.

Необхідним є ділення податків і зборів (обов’язкових платежів) між Державним і місцевими бюджетами. Існуюча система не забезпечує стабільний дохід до місцевих бюджетів. Пропонується передати в повному обсязі окремі джерела поповнення бюджетів у доходи місцевим бюджетам.

Пропозиція Українського уряду про впровадження податку на нерухоме майно (нерухомість) направлена на досягнення соціальної справедливості. Ставки цього податку повинні затверджуватися на регіональному рівні (у межах, що встановлені законом про такий податок), а надходження в повному обсязі прямуватимуть до місцевих бюджетів.

Фіскальна політика місцевих органів влади є важливим інструментом впливу на економіку і соціальну сферу. Місцеві органи влади мають право в рамках, визначених законодавством, встановлювати місцеві податки і збори. Вони можуть також надавати пільги зі сплати податків, які поступають до місцевих бюджетів.

З одного боку, створюючи особливі або пільгові режими оподаткування, місцева влада привертає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, формуванню спеціальних (вільних) економічних зон (у першу чергу зонпромислового будівництва і територій пріоритетного розвитку). А з іншого – це можливість для певних осіб, що має вплив на державних службовців, одержати пільги, не маючи на те законних підстав. Тому є обов’язковою умовою реформування місцевих бюджетів формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Такий реєстр дасть можливість одержати детальну інформацію про осіб (зокрема членів їх сімей), які мають право на пільги. Прозорість процесу надання пільг зможе запобігти махінації представників влади.

По-друге, необхідно підсилити стимулюючі фактори в роботі органів місцевого самоврядування щодо наповнюваності доходів бюджету.

Ефективність і масштаби діяльності місцевих органів влади у сфері надання суспільних послуг залежать, головним чином, від достатнього розміру місцевих фінансових ресурсів. Тому, усвідомлюючи даний факт, службовці органів місцевого самоврядування повинні розробляти конкретні механізми стимулювання збільшення обсягів виробництва, ВВП, обсягу інвестицій і рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку з урахуванням соціально-економічних особливостей територій.

Якщо збільшення обсягів виробництва буде позитивно відображатися на доходах місцевих бюджетів, то з’явиться і зацікавленість у розробці нових методів управління територією. Приймаючи програми і концепції, Уряд повинен не диктувати шляхи вирішення управлінських завдань, а надавати можливість для розробки власних програм розвитку регіонів.

По-третє, потрібне впорядкування основних витратних повноважень між рівнями бюджетів на основі принципу субсидіарності.

Правове значення субсидіарності полягає в тому, що цей принцип встановлює права окремих суб’єктів на самостійність і ініціативу в певній державі, їх права на необхідну допомогу в соціальній, економічній, культурній, політичній і правовій сферах.

У бюджетній сфері визначений вище принцип відобразиться на відносинах державного і місцевих бюджетів. Змінюючи повноваження щодо наповнення місцевих бюджетів, адекватної зміни потребує система повноважень органів місцевого самоврядування щодо використання бюджетних коштів (більший обсяг прав відображається на збільшені відповідальності). Конкретизуючи витратні повноваження місцевих бюджетів, слід враховувати необхідність розмежування витрат органів місцевого самоврядування на виконання делегованих державою і власних повноважень.

Вимагає також чіткого визначення система витратних повноважень місцевих бюджетів у конкретних галузях бюджетної сфери (окремі витрати на забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, соціального захисту і здійснення заходів у відповідних сферах).

Кожен регіон повинен концентрувати витрати тільки на головних соціально-економічних програмах, реалізація яких дозволить вирішити найбільш гострі проблеми територіальних громад. Це означає, що необхідно раціоналізувати сукупні витрати, перебудувати їх організацію. Цей напрям вимагає значних підготовчих робіт, оскільки в результаті органи місцевого самоврядування повинні фінансувати тільки ті послуги в соціальній сфері, які неможливо одержати від інших суб’єктів.

По-четверте, доречним є підвищення ефективності управління засобами місцевих бюджетів. Активізація роботи органів місцевого самоврядування направлена на підвищення ефективності використання бюджетних коштів буде дійсно проведена після впровадження механізму моніторингу і оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень.

Сприяти активізації роботи по підвищенню ефективності може забезпечення прозорості процесу формування і виконання місцевих бюджетів. У результаті реалізації даного принципу інформація про порядок складання бюджетів усіх рівнів, фінансовий стан органів місцевого самоврядування вільно розповсюджуватиметься. І публічне обговорення щорічних звітів про виконання місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування стане перешкодою для зловживань представників влади.

Реформування місцевих бюджетів, зокрема зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і розмежування витратних повноважень органів місцевого самоврядування повинне відбуватися поетапно з урахуванням суспільно-політичних і економічних умов зі збереженням збалансованості бюджетної системи в цілому і у взаємозв’язку з проведенням реформ у галузях бюджетної сфери й інших сферах діяльності.

Успіх реалізації вказаних напрямів вдосконалення місцевих бюджетів багато в чому залежатиме від своєчасності, збалансованості, комплексності і наукової обґрунтованості заходів, які проводитимуться в рамках бюджетного реформування.

 


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 244 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Как накачать мышцы дома | Подтягивание на турнике | РОЗДІЛ 1 | Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування, як основа їх матеріальної та фінансової незалежності | Система органів, що здійснюють управління фінансовими ресурсами на місцевому рівні, їх завдання, функції та повноваження | Аналіз виконання доходної частини загального фонду бюджету | Аналіз виконання спеціального фонду бюджету за доходами | Зарубіжний досвід формування та використання ресурсів місцевих бюджетів та можливості його застосування в Україні |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Проблеми та напрями реформування процесу управління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування| Интересные факты о металлах

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)