Глава 98. 13 страница

Грамота закріпила право власності дворян на все, що було на поверхні їхніх маєтків та в надрах землі.

Підтвердження права на ліси, які ростуть в дво­рян­ських дачах, для віль­ного їх використання	стаття 34. Підтверджується благородним право власності в лісах, які ростуть в їхніх дачах і вільного їх використання...
Дім поміщицький свобід­ний від постою	стаття 35. По селах поміщицьких дім має бути свобідним від постою.
Благородний звільня­єть­ся від особистих податків	стаття 36. Благородний самовласно звіль­няється від особистих податків.

Коментар

Грамота надає власникам маєтків право повної власності на лі­си, які ростуть на їхній території, а також звільняє дворян від по­дат­ків та повинностей, пов’язаних з військовими та іншими постоями в житлових будинках.

Б

Про дворянські зібрання,
організацію дворянського товариства
в губернії і про вигоди дворянського товариства

Про дозвіл збиратися дво­рянам і про організацію дво­рянського товариства в губерніях	стаття 37. Нашим вірнопідданим дворя­нам даруємо дозвіл збиратися в тій гу­бернії, де проживають, організовувати дво­рянське товариство в кожному намісницт­ві і користуватися нижчеописаними пра­вами, вигодами, відмінностями та пере­вагами.
Про дворянське зібрання в губернії кожні три роки	стаття 38. Дворянство збирається в губер­нії за наказом і дозволом генерал-губер­натора або губернатора як для довірених дворянству виборів, так і для вислу­хо­вування пропозицій генерал-губернатора або губернатора, щотри роки у зимовий час.
Про обрання губернсь­ко­го предводителя дворянст­ва в губернії	стаття 39. Дворянському зібранню в на­місництві дозволяється обирати губерн­сь­кого предводителя дворянства тієї гу­бер­нії; і для того дворянському зі­бранню кож­ні три роки представити із уїзних дворян­ських предводителів двох госу­дареву на­міснику або правителю, і кот­рого з цих генерал-губернатор або гу­бер­натор при­зна­чить, тому і бути гу­берн­ським пред­водителем дворянства цієї губернії.
Дворянські засідателі верх­нього земського суду і совісного суду обира­ють­ся дворянством	стаття 41. Згідно з 65 статтею, уста­нов­лені для верхнього земського суду десять засідателів і два засідателі совісного суду обираються дворянством тих уїздів, котрі становлять підсудне відомство того верх­нього земського суду через кожних три роки і пропонують від нього правителю або губернатору, коли генерал-губернатора на місці немає; і не буде за ними явного по­рушення, то государів намісник або в його відсутність правитель намісництва під­твер­джує дворянський вибір.

Коментар

Надаються значні права дворянським зібранням та одночасно місцевим посадовим особам (губернаторам, генерал-губернаторам, го­сударевим намісникам) встановлюється ретельний контроль за їх діяльністю.

У кожній губернії склас­ти родословну дворян­сь­ку книгу

стаття 66. Відновлюємо повеління бла­жен­ної пам’яті предків наших, видані піс­ля зни­щення (згідно з проханнями про те самих дворян) шкідливого державі місницт­ва і зно­ву наказуємо майбутнім родам на пам’ять: в кожній губернії скласти дворян­ську родо­словну книгу, в яку вписати дворянство тієї губернії, щоб надати кож­ному благород­но­му дворянському роду можливість продов­жити своє достоїнство і назву спадково, з покоління в покоління, безперервно, непо­рушно та неушкоджено від батька до сина, внука, правнука і за­конних нащадків.

Коментар

З набуттям дворянських привілеїв пов’язувалося і створення дворянських родословних книг.

ü Грамота на права, вольности и преимущества благородного рос­сийского дворянства 21 апреля 1785 г. // Российское законо­да­тельство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 26−53.

ДОКУМЕНТ № 5

Грамота на права і вигоди містам Російської імперії
(21 квітня 1785 р.) [216]

Жалувана грамота містам 21 квітня 1785 р. визначила права та обов’язки міського населення, систему управління в містах.

Б

Про міських мешканців. Утворення громади міської
та про вигоди громади міської

Про дозвіл збиратися місь­ким мешканцям	стаття 29. Міським мешканцям кожного міста дарується дозвіл збиратися в цьому місті і складати громаду міську, і корис­ту­ватися нижчеописаними правами і вигодами.
Про зібрання міських мешканців кожних три роки	стаття 30. Міські мешканці збираються за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для дозволених місь­ким мешканцям виборів, так і для слухання пропозицій генерал-губернатора або гу­бер­на­тора кожні три роки у зимовий час.

Коментар

Міське зібрання було органом самоврядування поряд з ду­ма­ми. Діяльність нових органів міського самоврядування значно обме­жувалася опікою коронної адміністрації.

Не обирати міщанина, який не має капіталу з відсотками нижче п’ят­де­сяти рублів і молод­ший за двадцять п’ять років	стаття 49. Громаді міській забороняється обирати для тих посад, які в силу установ вибором наповняються, міщанина, який у тому місті не має капіталу, з якого від­сот­ки нижчі п’ятдесяти рублів і який молод­ший за двадцять п’ять років.
Безкапітальний міщанин голосу не має.	стаття 50. В громаді міській міщанин, який капіталу не має, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років, присутнім може бути, але го­лосу не має.

Коментар

У статтях відображений принцип надання прав і привілеїв, пов’язаний з майновим становищем осіб. Значно обмежено права незаможних міщан.

В місті скласти міську мі­щанську книгу.

стаття 53. В місті скласти міську міщан­ську книгу, в яку вписати міщан того міста, щоб забезпечити кожному грома­дя­ни­ну своє надбання від батька до сина, вну­ка, правнука та їхніх нащадків.

Коментар

Передбачався порядок складання міської міщанської книги, записи якої служили підставою для набуття відповідних прав місь­ких мешканців.

В

Настанова для складання
і продовження міської міщанської книги

Справжні міщани	стаття 63. В першу частину міської мі­щан­ської книги внесуть статок і імена справж­ніх міських міщан за алфавітом.
Тлумачення	Справжніми міськими міщанами є ті, хто в тому місті будинок або іншу споруду, або місце, або землю мають.
Гільдії	стаття 64. В другу частину міської міщан­ської книги внесуть вписаних у гільдії, пер­шу, другу і третю за алфавітом.
Тлумачення	Вписані в гільдії суть всі ті (якого б він роду чи покоління, або сім’ї, або статку, або торгу, або промислу, або виробництва, або ремесла), хто за собою має капітал, а саме: 1) хто має за собою капітал від де­ся­ти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч руб­лів, того вписати в першу гільдію; 2) хто має за собою капітал від п’яти тисяч руб­лів до десяти тисяч рублів, того вписати в другу гільдію; 3) хто має за собою капітал від тисячі рублів до п’яти тисяч рублів, того вписати в третю гільдію.
Цехи	стаття 65. В третю частину міської мі­щан­ської книги внесуть вписаних в цехи за ал­фавітом.
Тлумачення	Вписаними в цех є ті майстри, підмайстри та учні різних ремесел, які вписалися в цех свого ремесла.
Іногородні та іноземні гості	стаття 66. В четверту частину міської мі­щан­ської книги внесуть іногородних та іно­земних гостей за алфавітом.
Тлумачення	Іногородні та іноземні гості є інших росій­сь­ких міст або інших держав люди, які за­ради промислу або роботи, або інших міщан­ських занять записалися.
Імениті громадяни	стаття 67. В п’яту частину міської міщан­ської книги внесуть іменитих громадян за алфавітом.
Тлумачення	Іменитими громадянами є ті, хто: 1) про­ходячи за порядком службу міську і одер­жавши вже назву степених, вдруге за обран­ням відправили службу міщанських засі­дателів совісного суду або губернського магістрату, або бургомістра, або міського глави з відзнакою; 2) учені, які мають академічні або університетські атестати, або письмові свідчення про свої знання, або мистецтво представити можуть і такими за випробовуваннями російських головних училищ визнані; 3) художники трьох худо­жеств, а саме: архітектори, живописці, скульп­тори і композитори, які є членами ака­демічними або свідоцтво академічне про своє звання або мистецтво мають і такими за випробуваннями російських головних училищ визнані; 4) будь-якого звання і ста­ну капіталісти, які капітал від п’ят­де­ся­ти тисяч рублів і більше за собою мають; 5) банкіри, які гроші переводять і для цьо­го звання капітал від ста до двісті тисяч рублів за собою мають; 6) ті, хто гуртом торгує і лавок не має; 7) судновласники, які власні кораблі за море відправляють.
Посадські	стаття 68. В шосту частину міської мі­щан­ської книги внесуть посадських за алфавітом.
Тлумачення	Посадські є в тому місті старожили, або поселені, або народжені, які в інші час­ти­ни міської міщанської книги не внесені, промислом, ремеслом або роботою году­ються в цьому місті.
Заборона внесення в місь­ку міщанську книгу будь-кого без доказів	стаття 69.Міський голова і депутати та не внесуть в міську міщанську книгу будь-ко­го, хто не представить докази свого стану.

Коментар

Йдеться про порядок внесення записів у міську міщанську книгу. На відміну від попередніх часів, відтепер посадськими вва­жалася не основна маса міського населення, а лише самий його низ.

Д

Про особисті вигоди міських мешканців,
середнього роду людей або міщан взагалі

Що є середній рід людей	стаття 80. Міські мешканці, середнього роду люди, або міщани, назва є наслідком працелюбства і доброчинності, чим набу­ли особливого становища.
Про користь міст і успад­кування особливого ста­но­вища	стаття 81. Міста від предків наших і нас самих не тільки для тих, хто живе в них, а й для суспільного блага засновані суть, при­множуючи прибутки державні, уст­роєм на­да­ють підданим способи набуття статку че­рез торгівлю, промисли, вироби і ремесла; і для того міських мешканців середнього ро­ду людей, або міщан, особ­ливий стан нехай буде спадковим, як упо­добає.

Коментар

Якщо мешканець міста набував звання міщанина, то воно передавалося у спадок.

Е

Про гільдії і про гільдійські вигоди взагалі

Дозвіл записатися в гіль­дії, які мають капітал від тисячі рублів до п’ятде­сяти тисяч рублів

стаття 92. Дозволяється будь-кому, якої б не був статі, або літ, або роду, або поко­ління, або сім’ї, або стану, або торгу, або промислу, або виробів, або ремесла, хто за собою має капітал більше тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів, записатися в гільдії.

Ж

Про першу гільдію

Кого вписано в першу гільдію	стаття 102. В першу гільдію вписати осо­бу будь-якої статі і років, хто має капітал біль­ше десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти ти­сяч рублів.
Про торгівлю першої гільдії	стаття 104. Першій гільдії не тільки до­зволяється, а й заохочується здійс­нюва­ти усякі всередині і поза імперією торги, това­ри виписувати і відправляти за мо­ре, інші продавати, вимінювати і купу­вати гуртом або вроздріб, на підставі за­конів.
Про фабрики, заводи і морські судна	стаття 105. Першій гільдії не заборо­ня­єть­ся мати або створювати фабрики, заводи і різні морські судна.
Дозвіл їздити в кареті парою	стаття 106. Першій гільдії дозволяється їз­дити по місту в кареті парою.
Перша гільдія звільнена від тілесних покарань	стаття 107. Перша гільдія звільняється від тілесного покарання.

З

Про другу гільдію

Кого записати у другу гільдію	стаття 108. У другу гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше п’яти тисяч рублів і до десяти ти­сяч рублів.
Про торгівлю другої гіль­дії	стаття 110. Другій гільдії не тільки до­зволяється, а й заохочується здійснювати будь-які всередині імперії торги, і товари возити водою і суходолом по містах, і яр­марках, і там продавати, вимінювати і ку­пу­вати необхідне для їх торгу гуртом або вроздріб, на підставі законів.
Про фабрики, заводи і річні судна	стаття 111. Другій гільдії не заборо­ня­єть­ся мати або будувати фабрики, заводи і будь-які річні судна.
Дозвіл їздити в кареті парою	стаття 112. Другій гільдії дозволяється їз­дити по місту в кареті парою.
Друга гільдія вільна від тілесних покарань	стаття 113. Друга гільдія звільняється від тілесних покарань.

Про третю гільдію

Кого вписати в третю гільдію	стаття 114. В третю гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал біль­ше тисячі рублів і до п’яти тисяч рублів.
Про дрібну торгівлю тре­тьої гільдії	стаття 116. Третій гільдії не тільки дозво­ля­ється, а й заохочується здійснювати дріб­ний торг в місті і в окрузі, продавати дріб­ний то­вар в місті в окрузі, і той дрібний товар во­зити водою і суходолом по селах, селищах і селянських торжках...
Про дозвіл третій гільдії мати трактири	стаття 118. Третій гільдії дозволяється ма­ти трактири, герберги, торгові лазні і по­стоялі двори для приїжджих людей.
Заборона їздити по місту в кареті, запряженій біль­ше ніж одним конем	стаття 118. Третій гільдії забороняється їздити по місту в кареті і впрягати зимою і літом більше одного коня.

Коментар

Перелічені права та обов’язки купецтва, встановлений поря­док запису до гільдії, визначене коло об’єктів власності купців. В де­яких статтях закріплений принцип надання міщанам певних прав і привілеїв.

Про вигоди цехові

Кого записати в цехи або управи	стаття 120. В цехи або ремісничі управи записати будь-кого, хто в місті ремеслом і рукоділлям займатися бажає і кого за місь­ким становищем у міщанську громаду за­ра­хувати можемо.
Дозвіл цеховим оголо­шу­вати за собою капі­та­ли і користуватися відпо­відними вигодами	стаття 121. Дозволяється цеховим оголо­шувати за собою капітали, і кожний згідно з капіталом зараховується в гільдії, спла­чуючи з нього, користується тими виго­дами, які кожній гільдії присвоєні. стаття 123. Ремісниче становище.
Кому встановлювати це­хи або управи	стаття 1. Міському магістрату або ратуші ремесла поділити на цехи або ремісничі управи.
Управи або цехи, під­лег­лі міському магістрату або ратуші	стаття 2. Управи або цехи підлягати ма­ють міському магістрату або ратуші і по­винні в місті жити мирно і зберігати між собою тишу і добру поведінку.

Коментар

Стаття містить доволі об’ємне ремісниче положення, в якому детально регламентовані різні сторони життя і виробничої діяльності ремісників. Закріплено правовий статус майстра, підмайстра та учня. Стаття свідчить про жорстку регламентацію праці ремісників.

Л

Про вигоди іменитих громадян

Дозвіл їздити в кареті па­рою і четвірнею	стаття 133. Іменитим громадянам дозволяється їздити по місту в кареті парою або четвірнею.
Дозвіл мати заміські дво­ри і сади	стаття 134. Іменитим громадянам дозволяється мати заміські двори і сади.
Імениті громадяни звіль­нені від тілесного пока­рання	стаття 135. Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання.
Про фабрики, заводи і во­дяні судна	стаття 136. Іменитим громадянам не забо­роняється мати, засновувати та утриму­вати фабрики, заводи і будь-які морські і річкові судна.
Буде іменитим батько, син і внук збереже, то право має просити дво­рянство	стаття 137. Іменитих громадян внукам буде дід, батько і вони іменитість без­порочно зберегли, дозволяється старшому після тридцяти років від народження, бу­ду­чи сам життя безпорочного, просити дво­рянство.

Коментар

Визначається правове становище іменитих громадян, обсяг прав і привілеїв яких був значнішим, ніж у багатих верств купецтва. В основу зарахування міщан до іменитих громадян покладено не тіль­ки майнове становище (банкіри, судновласники і т. п.), а й заслуги перед суспільством і державою. Крім того, до іменитих громадян відносили учених і художників, які мали відповідні звання, неза­леж­но від майнового становища. За своїм правовим становищем імениті громадяни суттєво відрізнялися від більшості міського населення.

М

Не забороняється запи­са­тися до посаду	стаття 138. Не забороняється будь-кому записатися до посаду міста.
Посадські мають під­при­єм­ства та майстерні	стаття 140. Записаний до посаду вільний заводити підприємства будь-якого роду і на них виробляти будь-які товари, без будь-якого на те дозволу або наказу...
Про крамницю з влас­ним товаром	стаття 141. Посадським дозволяється ма­ти в домі, де сам проживає, крамницю з влас­ним товаром або дрібницями.
Про промисел та харчу­вання	стаття 142. Посадським не забороняється утримувати та мати трактири, герберги, тор­гові лазні, харчевні і постоялі двори для заїжджих людей.
Дрібний торг посад­сь­ким не забороняється	стаття 144. Посадським не забороняється продавати плоди, овочі та будь-які інші дріб­ниці.
Заборона їздити по місту в кареті і на двох конях	стаття 145. Посадським забороняється їз­ди­ти в кареті і на двох конях.

Коментар

У статтях визначаються права посадських, перелічуються види промислів, а також об’єкти власності, які могли набувати посадські. Для посадських передбачалося доволі широке коло занять.

О

Про міську загальну Думу і про міську шестигласну думу

Дозвіл місту мати загаль­ну міську думу	стаття 156. Міським мешканцям до­зво­ля­ється утворити загальну міську думу.
Хто становить загальну міську думу	стаття 157. Міську загальну думу ста­нов­лять міський голова і гласні від справжніх міських мешканців, від гільдій, від цехів, від іногородніх та іноземних гостей, від іменитих громадян і від посадських. Кож­ний з цих розрядів має один голос у місь­кій громаді.
Про обрання шес­тиглас­ної міської думи	стаття 164. Загальна міська дума обирає шестигласну міську думу зі своїх гласних.
Посада міської ду­ми	стаття 167. Міській думі належить пік­лу­вання: 1) доставити мешканцям міста необ­хідну допомогу в їх прогодуванні або утриманні; 2) уберегти місто від сварок і тяганини з навколишніми містами або се­ли­щами; 3) зберігати між мешканцями міс­та мир, тишу і добру згоду; 4) забо­ронити все, що доброму порядку і благочинству суперечить, залишаючи при цьому те, що відноситься до частини поліційної викону­вати містам і людям, для того уповно­важеним; 5)... усякими дозволеними спо­со­бами заохочувати привіз до міста і про­даж усього, що в благо і вигодам меш­канців служити може; 6) спостерігати за міцністю публічних міських будинків, на­ма­гатися будувати усе необхідне, про об­лаш­тування площ для збирання народу на торги, пристаней, складів, магазинів і тому подібне, що може бути для міста необ­хід­ним, вигідним і корисним; 7) намагатися збільшувати міські доходи на користь міста...
Заборона міській думі втру­чатися в справи су­дові	стаття 168. Міській думі забороняється втру­чатися в справи судові між мешкан­ця­ми того міста, оскільки вони за устано­вами належать магістратам або ратушам.

Коментар

Статті свідчать, що компетенція дум була доволі обмежена і недостатньо чітко визначена. Не окреслені правові сторони взаємо­відносин між думами, міськими зібраннями, магістратами. Новим, порівняно з попереднім законодавством, було введення всестанових органів і поділ міської громади на шість розрядів. Основну роль у загальній та шестигласній думах грали представники гільдійського купецтва, посадських, ремісників, які були зацікавлені у вирішенні питань міського життя, пов’язаних з торгівлею і промисловістю.

ü Грамота на права и выгоды городам Российской империи 21 апреля 1785 г. [217] // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 69−129.

ДОКУМЕНТ № 6

Ковалевський П. Історичний шлях Росії

Про становище селянства
в період правління Катерини ІІ

Широка за своїми просвітницькими і гуманітарними погля­дами, вона приймає як належне кріпосне право і роздає селян сот­нями тисяч. За її правління селянське питання настільки загост­рю­ється, що спричиняє Пугачовщину.

… Імператриця пише у своєму Наказі: "Не може землеробство процвітати там, де землероб не має власності", водночас селяни по­збавляються всіх прав, і становище їх стає особливо тяжким. У початковій редакцій Наказу був проект звільнення селян, викрес­ле­ний в остаточному тексті, одночасно там же селяни вперше нази­ва­ються рабами. Протести проти кріпосного права та його зловживань з’являються, правда, в літературі і в журналістиці, але вони залишаються тільки побажаннями.

ü Ковалевский П. Исторический путь России // История и исто­риография России. Т. 3. – М., 2006. – С. 502, 505.

Навчальне видання

Дата добавления: 2015-07-18