Засоби доказування в адміністративному процесі

Докази – це фактичні дані певного характеру, на основі яких сторони в суді відстоюють свої позиції, а також доводять обставини, на які вони при цьому покладаються.

Самі за собою докази складаються із фактичної інформації, але дана інформація має реальну правову силу чи належність до справи лише в тих випадках, коли в ній міститься інформація, що стосується предмету доказування. Тобто, до доказової інформації можна віднести лише ті види інформації, в яких міститься інформація, що стосується самої справи, має пряме чи опосередковане відношення до справи то розкриває певні моменти справи.

Дана інформація зберігається на певних джерелах, котрі самі по собі складають джерела правової інформації, що використовуються в суді під час процесу доказування. Фактичні дані одержують статус доказів тільки, якщо вони були виявлені та зафіксовані належним чином. Належність діяльності по доказуванню фактичних даних до пристосування фактичних даних до використання в доказуванні означає те, що вона забезпечує достовірність одержаних фактичних даних і можливість їх перевірки на предмет встановлення законності їх одержання.

Із цього можна зробити висновок, що не тільки сам зміст даних, але й спосіб їх отримання в адміністративному процесі також має значення. Селіванов А.О. велику увагу приділяє джерелам права із яких він вбачає дійсне право, тобто таку сукупність доказової інформації, яка володіє всіма правовими ознаками, встановленими кодексом та іншим нормативно-правовими актами та при дослідженні яких в адміністративному процесі, можна визначити обставини справи, що допомагають дійти до об’єктивної істини по справі[6].

Тому, проаналізував всю інформацію в цілому можна сказати, що важливу роль в адміністративно-судовому процесі грають носії фактичних даних, що володіють всіма процесуальними ознаками, та, за допомогою яких встановлюється істина по справі.

Такі носії в адміністративно-судовому процесі отримали назву – засоби доказування.

По суті засобами доказування в адміністративно-судовому процесі є носії фактичних даних, що зберігають в собі інформацію про деталі спору, а також інформацію, щодо правопорушення або певних обставин, що мали чи навпаки не мали місце в тому чи іншому правопорушенні.

Тищенко М.М. та Перепелюк В.Г. підкреслюючи основні характеристики вказаних вище джерел, виділяють в адміністративно-судовому процесі такі засоби доказування, як:

- Письмові докази;

- Пояснення сторін, третіх осіб по справі, а також інших суб’єктів адміністративного процесу;

- Аудіо та відеозаписи;

- Експертні висновки та поради спеціалістів;

- Протоколи судового процесу, адміністративного затримання та ін.;

- Усні пояснення учасників процесу;

- Речові докази.

До письмових доказів відносяться всі раніше перелічені види доказів, тобто інформація з яких знаходиться на документах, телеграмах, листах та ін. паперах. Даний засіб доказування є одним із найважливіших в виду того, що найбільша частина доказової інформації по справі в адміністративно-судовому процесі як правило знаходиться саме на паперах.

На нашу думку, при характеристиці даної групи засобів доказування слід визначати також певні межі, які б могла розділяти дану групу з такими засобами доказування, як висновки експертів та протоколи судового засідання.

Можна виділити одну основну різницю в даних групах засобів – час та причини появлення таких засобів. Якщо до письмових доказів можуть належати в цілому всі документи та папери, що з’явились до початку розгляду справи в суді, а також можливо із-за дій однієї зі сторін спору.

Кажучи про висновки експертів, та процесуальні протоколи, то даний вид засобів доказування характерне вже скоріше для початку розслідування по справі. Так, скажімо протоколом про адміністративне затримання вже може відкриватися сам процес провадження по справі, а висновок експерта, як засіб доказування може з’явитись в процесі з приводу сумніву когось з лідуючих суб’єктів процесу щодо реальної присутності певних факторів та обставин в справі, на які посилаються сторони.

Предметом експертизи є питання, що підлягають вирішенню. Об'єктом експертизи є матеріали справи, надані в розпорядження експерта. При врегулюванні експертизи визначаються питання про тих осіб, які мають право ініціювати розгляд; про тих осіб, які мають право вносити пропозиції про внесення запитань експертові[23].

Аудіо та відеозаписи, як засоби доказування в адміністративно-судовому процесі відіграють роль на кожному етапі розслідування по справі.

Вони є на рівні з письмовими доказами одним з найнадійніших засобів доказування певних фактів та обставин, що можуть проливати світло на певні події, які є предметом судового спору і їх присутність в справі може значно облегшити задачу з доказування. У зв’язку з проведенням перевірки може виникнути необхідність фіксації визначених обставин за допомогою звуко і відеозапису, а також фотографії. Не виключена можливість представлення такого роду матеріалів громадянином, що звернувся зі скаргою чи заявою. Аудіовізуальні матеріали не тільки підсилюють доказове значення інших джерел доказів, але і самі по собі несуть значне доказове навантаження. Ось чому необхідно закріпити цей вид доказів поряд з іншими у провадженні за зверненнями громадян, передбачивши правила їхнього процесуального оформлення[80].

Слід також сказати, що на даний момент точного визначення поняття засоби доказування, в адміністративно-судовому процесі не існує. З даним терміном скоріше пов’язують близькі за змістом значення.

Багато вчених-адміністративістів для розкриття даного терміну використовують юридичну літературу з метою поглиблення теоретико-практичного значення цього терміна для розкриття всіх його елементів, а також особливостей.

Але для того, щоб вивчити даний термін в повному обсязі та розібрати всі його елементи необхідно об’єднувати основні ознаки цього поняття із іншими галузями права. Дана задача вже доволі довгий час є однією з пріоритетних в сфері адміністративної літератури.

Так, у цивільному процесі Ю. В. Білоусов процесуальною формою доказів вважає засоби доказування, які виступають джерелами інформації про фактичні дані.

С. Я. Фурса, Т. В. Цюра засобом доказування визначають сукупність окремих доказів (елементів), які за цивільним процесуальним законодавством допустимі для доказування в конкретній справі.

В. І. Тертишніков засобами доказування вважає джерела, з яких суд одержує фактичні дані, докази.

Засоби доказування в адміністративному судочинстві України відрізняються від засобів доказування в цивільному та господарських процесах і мають певні особливості, зокрема передбачають найбільшу кількість видів засобів доказування; найчастіше використовуються письмові засоби доказування електронні документи віднесено до письмових засобів доказування; визнання стороною обставин не є обов’язковими для суду.

В цілому,аналізуючи всі особливості доказів, як основної складової процесу доказування можна зауважити, що їх систематизації в системі адміністративної юстиції України багато в чому навіть на даний момент залежить від юридичної літератури, в які систематизуються не тільки основні види доказів та їх групи, але й термінологія засобів доказування, того, що вони собою представляють, а також систематизовану структуру доказової інформації, що складає предмет процесу доказування в суді.

Аналіз даного розділу показує які саме недоліки потрібно вирішити для подальшого розвитку не лише науки адміністративної юстиції, але й для розвитку судової практики, а також всеціло правильного використання необхідних норм адміністративно-процесуального права.

Дата добавления: 2015-07-14