Читайте также:
|
|
Тривалість очікування прибирання состава, що підлягіє розформуванню, з приймально-відправного парку на витяжну колію визначається також з використанням методів теорії масового обслуговування.
Приймально-відправний парк з витяжною колією для розформування составів, що до нього примикає, можна також розглядати, як одноканальну СМО з необмеженою чергою. На вхід СМО надходить найпростіший потік заявок (составів готових до розформування) з інтенсивністю λ, яка визначається за формулою:
, (5.17)
де – середньодобова кількість составів, що розформовується на станції.
Тривалістю обслуговування заявки в даному випадку є гірочний технологічний інтервал .
Коефіцієнт завантаження даної СМО може бути визначений, як
, (5.18)
де – інтенсивність розформування составів, яка визначається за формулою:
. (5.19)
Підставивши вирази (5.17) і (5.19) у формулу (5.18), отримано
. (5.20)
Тоді, підставивши вирази (5.17) і (5.20) у (5.12), можна отримати формулу для розрахунку середнього простою составів у приймально-відправному парку в очікуванні розформування:
, (5.21)
де – коефіцієнт варіації гірочного технологічного інтервалу, значення якого наведено в [Сотников]. У курсовому проекті приймається рівним 0,5.
Гірочний технологічний інтервал у разі паралельного розташування приймально-відправного та сортувального парків і використання одного гірочного локомотива визначається за формулою:
, (5.22)
де – тривалість заїзду гірочного локомотива з сортувального парку в приймально-відправний парк;
– тривалість насуву состава до вершини гірки;
– тривалість розпуску состава;
– тривалість осаджування одного состава.
Величини, що входять до формули (5.22), визначаються наступним чином.
Заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки за стрілку примикання колії насуву до витяжної колії; 2) від стрілки примикання до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії. Тривалість першого і другого піврейсів заїзду визначається за формулою (5.8). Довжини піврейсів визначаються за схемою станції орієнтовно.
Тривалість заїзду визначається за формулою:
. (5.23)
Тривалість прибирання визначено у п. 5.1.1.1.
У разі послідовного розташування приймально-відправного та сортувального парків відсутня операція прибирання состава на витяжну колію, і тому , а заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки у локомотивний тупик; 2) з локомотивного тупика до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії.
Величини , , визначаються за формулами [Сотников]:
, (5.24)
, (5.25)
. (5.26)
де – довжина колії насуву;
– швидкість розпуску состава, значення якої наведено в [Сотников]. У курсовому проекті прийнято км/год.
Гірочний технологічний інтервал у курсовому проекті не розраховується та приймається рівним 30 хв.
При составів (табл. 4.2) час очікування прибирання становить
.
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 258 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Визначення часу очікування відправлення поїздів з приймально-відправного парку | | | Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом у кожному парку |