Мета роботи

Практична робота № 8

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ. ОБЛІК ТА АНАЛІЗ БРАКУ ТА РЕКЛАМАЦІЙ

Мета роботи

1. Закріпити теоретичні відомості щодо визначення економічного ефекту від зміни якості продукції.

2. Вміти визначати абсолютний та відносний розмір браку, абсолютний та відносний розмір втрат від браку.

2. Ключові положення

Величина річного ефекту у сфері споживання від підвищення показників якості виробів визначається за формулою:

де И₁ И₂ – собівартість одиниці роботи (експлуатаційні витрати), що виконується виробом, прийнятим за базу для порівняння, та виробом з підвищеними показниками якості, грн. – капіталовкладення (ціна) споживача, який використовує виріб, прийнятий за базу для порівняння, і виріб з підвищеними показниками якості, грн.

К₁, К₂ – капіталовкладення (ціна) споживача, який використовує виріб, прийнятий за базу для порівняння, і виріб з підвищеними показниками якості, грн.

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;

γ – коефіцієнт, що враховує підвищення якості виробу:

де ω – коефіцієнт еквівалентності за технічними параметрами базового виробу і виробу з покращеними показниками:

,

Де ω_б, ω_н – коефіцієнти технічного рівня:

а_і – коефіцієнт вагомості кожного і-го показника якості;

К_іб, К_ін – значення кожного і-го показника якості базового виробу і виробу більш високої якості, прийнятого за еталон, визначається за наступною формулою:

,

В_іб, В_ін, В_іе – значення кожного і-го показника якості порівнюваних базового, нового та еталонного виробів.

а_п – коефіцієнт, що враховує додаткові споживчі властивості виробу:

Б_б, Б_н – оцінка в балах споживчих властивостей виробів базового та з покращеними параметрами.

β – коефіцієнт, що враховує надійність виробу в експлуатації:

Т_б, Т_н – напрацювання на відмову базового і нового виробів, год.

Приклад розв’язання задачі №1

За даними опитування пасажирів вокзалу «Дніпропетровськ» ДП «Придніпровська залізниця» отримано, що пасажири скаржаться на якість оголошення інформації через гучномовець на вокзалі. На замовлення керівництва ДП «Придніпровська залізниця» розроблено нову високоякісну голівку гучномовця з титанової фольги замість полімерної плівки (виробу, прийнятого за базу для порівняння), яка використовувалася раніше, що дозволить підвищити показники якості (табл. 1). Вихідні економічні показники представлені в табл. 2. Визначити річний ефект від покращення показників якості виробів.

Таблиця 1 – Технічні параметри оцінюваних виробів

Параметри	Величина параметра	Коефіцієнт вагомості
Базовий виріб	Новий виріб	Виріб – міжнародний еталон
1. Номінальна потужність, Вт				0,30
2. Нижня гранична частота, Гц	5 000	5 000	3 000	0,05
3. Верхня гранична частота, Гц	25 000	30 000	30 000	0,30
4. Середній стандартний звуковий тиск, н/м^2	0,25	0,15	0,25	0,10
5. Нерівномірність в діапазоні частот, дБ	±6	±5	±3	0,25

Таблиця 2 – Вихідні економічні показники

Показники	Базовий виріб	Новий виріб
1. Собівартість одиниці роботи виробу (И1 И2), грн.	1 800	1 750
2. Напрацювання на відмову (Тб, Тн), год.	2 800	3 800
3. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень споживачем (Ен)	0,15	0,15
4. Капіталовкладення споживача (К1, К2), грн.	26 000	30 000

Розв’язання

1. Визначимо відносну величину параметрів нового та базового виробів (табл. 3).

Параметри	Відносна величина параметрів
Базовий виріб	Новий виріб
1. Номінальна потужність, Вт	0,4	0,8
2. Нижня гранична частота, Гц	0,6	0,6
3. Верхня гранична частота, Гц	0,8	1,0
4. Середній стандартний звуковий тиск, н/м^2	1,0	0,6
5. Нерівномірність в діапазоні частот, дБ	0,5	0,6

2. Визначимо коефіцієнти технічного рівня базового і нового виробів:

а_і – коефіцієнт вагомості кожного і-го показника якості;

К_іб, К_ін – значення кожного і-го показника якості базового виробу і виробу більш високої якості, прийнятого за еталон, визначається за наступною формулою:

В_іб, В_ін, В_іе – значення кожного і-го показника якості порівнюваних базового, нового та еталонного виробів.

3. Визначимо коефіцієнт еквівалентності:

4. Визначимо коефіцієнт, що враховує підвищення надійності виробу:

5. Визначимо коефіцієнт, що враховує підвищення якості виробу:

6. Визначимо річний ефект споживача виробу з більш високими технічними параметрами:

грн.

Приклад розв’язання задачі №2

Харківський завод підйомно-транспортного устаткування запланував і фактично виготовив вироби, інформація про які представлена в табл. 1. Визначити економічний ефект від зміни якості продукції.

Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку

Вид продукції	Оптова ціна за комплект виробу, грн.	Випуск продукції, комплект	Напрацювання на відмову, год
план	звіт	план	звіт
	P	Nп	Nо	Qп	Qо
1. Мостові установки	9 900			24 500	25 000
2. Потенціометричні установки	11 000			34 750	35 000

Розв’язання

1. Визначимо загальний індекс фізичного обсягу продукції

2. Визначимо загальний індекс підвищення якості продукції:

3. Визначимо загальний індекс фізичного обсягу продукції з урахуванням підвищення якості:

4. Визначимо економічний ефект від зміни якості продукції:

= 10 587 500-10 450 000= 137 500 грн.

Приклад розв’язання задачі №3

Визначити абсолютний та відносний розмір браку, абсолютний та відносний розмір втрат від браку за попередній та звітній роки за даними табл. 1.

Таблиця 1 – Розрахунок показників браку

Показники	Попередній рік	Звітній рік
1. Виробнича собівартість валової продукції, тис. грн.	400 000	420 000
2. Собівартість повністю забракованої продукції, тис. грн.	20 000	24 000
3. Витрати на виправлення браку, тис. грн.	10 000	7 500
4. Абсолютний розмір браку, тис грн. (с.2+с.3)	30 000	31 500
5. Вартість продукції за ціною використання, тис грн.	6 000	6 500
6. Сума, що утримана з осіб – винуватців браку, тис грн.	-	1 500
7. Сума, стягнена з постачальників неякісного матеріалу, тис грн.	-	8 000
8. Абсолютний розмір втрат від браку, тис грн. (с.4 – с.5 – с.6 – с.7)	24 000	15 500
9. Відносний розмір браку, % (с.4/с.1*100)	7,5	7,5
10. Відносний розмір втрат від браку, % (с.8/с.1 *100)	6,0	3,7
11. Фактичний обсяг товарної продукції в планових цінах, тис грн.		500 000

Розв’язання

З табл. 1 можна зробити висновок, що основною причиною браку є поставка неякісної сировини чи інших матеріальних ресурсів. В звітному році, спираючись на досвід попереднього року, виробник склав договір на поставку матеріалів, який передбачає компенсацію в разі їх низької якості, яка і дозволила скоротити абсолютний розмір втрат від браку на 24 000 – 15 000 = 8 500 тис грн.

Чи на (24 000-15 500)/24 000 * 100 = 35,42%.

Відносний рівень втрат від браку знизився на 6-3,7=2,3%.

Визначимо вартість годної продукції, яка могла би бути отримана при відсутності браку

тис грн.

Приклад розв’язання задачі №4

Визначити питому вагу недоброякісної продукції, відвантаженої споживачам. В 2013 р загальний обсяг випуску склав N=3600 шт., а в 2014 р. N=4000 шт. Вихідні дані по дефектам представлені в табл. 1.

Таблиця 1 – Кількість та зміст рекламацій

Вид дефектів	Кількість дефектних виробів, шт.
2013 р.	2014 р.
1. Недоброякісна зборка виробів
2. Поломка окремих деталей виробів:
- з вини заводу-виробника
- з вини транспортних організацій
3. Дефекти зовнішнього вигляду виробів:
- з вини заводу-виробника
- з вини транспортних організацій

Рекламації є важливим джерелом інформації щодо якості виробів. На основі даних рекламацій можна виявити тенденцію покращення чи погіршення якості продукції, визначити питому вагу недоброякісної продукції, відвантаженої споживачам.

Розв’язання

1. Визначимо обсяг недоброякісної продукції, виготовленої з вини заводу-виробника:

- в 2013 р. N_б = 104+76+52=232 шт.

- в 2014р. N_б = 30+20+24 = 74 шт.

2. Визначимо зниження обсягу випуску недоброякісної продукції заводом-виробником:

рази

3. Визначимо кількість недоброякісної продукції з вини транспортних організацій:

- в 2013 р. Ng = 6+4 = 10 шт.

- в 2014 р. Ng = 10+6=16 шт.

4. Визначимо зміну питомої ваги недоброякісної продукції в загальному обсязі виробництва:

- в 2013 р.

З них: з вини заводу-виробника – 6,44% (232/3600*100)

з вини транспортних організацій – 0,28% (10/3600*100);

- в 2014 р.

З них: з вини заводу-виробника – 1,85% (74/4000*100)

з вини транспортних організацій – 0,4% (16/4000*100);

Таким чином з розрахунку видно, що заводом-виробником проведена значна робота з покращення якості продукції. Питома вага недоброякісної продукції знизилася з 6,44% в 2013 р. до 1,85% в 2014 р., а з вини транспортних організацій відбувся ріст обсягу дефектної продукції – з 0,28% до 0,4%. Відповідно до транспортних організацій можуть бути застосовані штрафні санкції.

Дата добавления: 2015-07-11