Особливості спрощеної системи обліку та звітності юридичних осіб

Спро́щена систе́ма оподаткува́ння, о́бліку та зві́тності суб'є́ктів мало́го підприє́мництва — запроваджена в Україні в 1998 році на основі Указу Президента України«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»[1].

В українському суспільстві ведеться дискусія щодо доцільності існування спрощеної системи оподаткування в теперішньому виді

Система поширюється на:

фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 10 млн євро;

юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 250 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 50 млн євро.

Єдиний податок — місцевий (п.10.1.2 Податкового кодексу України) податок, що стягується в Україні з підприємств і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Мінімальна ставка податку 20 грн., максимальна — 200 грн.

Переклад поняття «Єдиний податок» на англійську як «Single Tax» — неправильний, оскільки в англійській мові «Single Tax» зазвичай асоціюється з ідеєю про єдиний податок, заснований на цінності землі.

За весь період дії спрощеної системи оподаткування ставки єдиного податку залишались незмінними. Як і у 1998 році максимальна ставка цього податку для фізичних осіб-підприємців становить 200 грн. на місяць (у 1998 році 200 грн. = $ 75; у 2009 році = $25,5, у 2011 −320 грн.). За результатами 2009 року середнє податкове навантаження на фізичних осіб-підприємців зі сплати єдиного податку в розрахунку на місяць становило 184 грн

За 11 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 14 разів (з 95 тис. осіб до 1304,5 тис. осіб), а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли в 32 рази (з 127 млн грн. в 1999 році до 4107,6 млн грн. в 2009 році). При цьому, суб'єкти — «спрощенці» створили понад 1,2 млн робочих місць.

Спрощена система оподаткування забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість та прийнятність її для значної категорії суб'єктів підприємницької діяльності.

Система дозволяє підприємцям легально працювати, незважаючи на недосконалість існуючої загальної системи оподаткування та надвисокого податкового навантаження на фонд оплати праці.

Спрощена система оподаткування дає можливість започаткувати власну справу без додаткової спеціальної економічної та бухгалтерської освіти. Привабливість системи для суб'єктів малого бізнесу зумовлена передусім спрощенням системи адміністрування і зменшенням небезпеки несвідомого порушення чинних правил.

Особливим механізмом державної політики сприяння розвитку малого підприємництва було запровадження саме спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва яка стала справжнім спасінням малого бізнесу від доволі на загальній системі оподаткування.

До реформування загальної системи оподаткування, яка вимагає складного та громіздкого податкового обліку і звітності, скасування спрощеної системи призведе до закриття, а не розвитку бізнесу.

Скасування спрощеної системи оподаткування призведе до повної та остаточної «тінізації» діяльності підприємців з одночасним зменшенням доходів місцевих та державного бюджетів, загальнодержавних фондів соціального страхування та збільшення безробіття, криміналізації бізнесу та галопуючої корупції.

Система дозволяє підприємцям годувати сім'ї, платити за навчання дітей, за медичну допомогу, гасити кредити, платити за комунальні послуги, електроенергію та газ, матеріально підтримувати батьків-пенсіонерів та інше.

Відповідно до проекту Податкового кодексу України, що був опублікований у червні 2010, планувалося, що спрощену систему оподаткування не зможуть застосовувати банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії; установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом, громадські організації, суб'єктів господарювання, створених без мети отримання прибутку (неприбуткові організації); страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів; реєстраторів цінних паперів.

Не зможуть застосовувати спрощену систему оподаткування:

фізичні особи, які займаються такими видами діяльності:

роздрібний продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива);

торгівля виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

діяльність у сфері права;

діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

Самостійна робота №7

Дата добавления: 2015-07-11