Облік основних засобів та нематеріальних активів, їх зносу

Основнi засоби пiдприємства, їх класифiкацiя, оцiнка i завдання облiку.
1. Основнi засоби - це матерiальнi активи, якi пiдприємство утримує з метою викристання в процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний термін використання яких становить бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн тривалiший за рiк) і вартість більше 1000 грн.

Об’єкт основних засобiв - це закiнчегний пристрiй з усiма пристосуваннями i приладдям для нього або окремий конструктивно вiдокремлений предмет, призначений для виконання певних самостiйних функцiй, чи вiдокремлений ком-плекс з’єднаних предметiв однакового або рiзного призначень, що мають для обслуговування загальнi пристосування, приладдя, керування та єдиний фунда-мент, внаслiдок чого кожен предмет може виконувати свої функцiї, комплекс - певну роботу тiльки в складi комплексу, а не самостiйно.

2.Класифікація основних засобів:

За ступенем участi у процесi виробництва:

· Виробничi - основнi засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесi або сприяють його здiйсненню (будови, споруди, силовi машини та обладнання, робочi машини та обладнання тощо).

· Невиробничi -що не беруть безпосередньої або опосередкованої участi у процесi виробництва й призначенi в основному для обслуговування комунальних i культурно-побутових потреб (будови, споруди, транспортнi засоби, якi використовують у невиробничiй сферi).

За приналежністю:

· Власнi

· Орендованi

За функціональністю:

· Дiючi

· Бездiяльнi

За галузевою ознакою:

· промисловi, будівельнi, транспортнi, зв’язку тощо.

Для відображення в бухгалтерському обліку різних операцій з основними засобами використовують такі оцінки їх вартості:

· Первiсна вартiсть - iсторична (фактична) собiвартiсть необоротних активiв у сумi грошових коштiв або справедливої вартостi iнших активiв, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активiв.

· Переоцiнена вартiсть - вартiсть необоротних активiв пiсля їх переоцiнки.

· Залишкова вартiсть - рiзниця мiж первiсною (переоцiненою) вартiстю та сумою зносу основних засобiв.

· Справедлива вартiсть - ринкова вартiсть, визначена шляхом експертної оцiнки,яку, як правило, визначають професiйнi оцiнювачi.

· Амортизаційна вартість - первiсна або переоцiнена вартiсть необоротних активiв за вирахуванням їх лiквiдацiної вартостi.

· Ліквідаційна вартість – сума грошей чи вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активі по закінченню їх терміну корисного використання.

Основнi засоби пiдлягають фiзичному зносу як в процесi їх використання, так i при їх бездiяльностi. На розмiри фiзичного зносу основних засобiв в процесi їх використання можуть впливати такi фактори:
·ступiнь навантаження виробничих засобiв у процесi виробництва, що залежить вiд кiлькостi змiн i годин роботи за добу
·якiсть основних засобів
·особливостi технологiчного процесу i ступiнь захисту основних засобiв вiд впливу зовнiшнiх умов
·якiсть догляду за основними засобами
·квалiфiкацiя робiтникiв i ставлення їх до основних засобiв

Основнi засоби зношуються те тiльки фiзично, а й стають вiдсталими за своїми технiчними характеристиками, а також економiчною ефективнiстю, тобто пiдлягають моральному зносу. Моральний знос зумовлються двома факторами: ростом продуктивностi працi i темпами технiчного прогресу. Поява бiльш досконалих зразкiв обладнання й iнших видiв основних засобiв веде до морального зносу дiючих основних засобiв

Правильне визначення ступеня зносу основних засобiв має дуже важливе значення для економiки виробництва, для визначення вiдновлювальної вартостi основних засобiв i розмiру амортизацiйних вiдрахувань. Фiзичний знос може бути визначений вiдповiдно до термiнiв служби основних засобiв за допомогою формули:

З = Тф/Тн х 100

де З - знос %

Тф - фактичний термiн служби роки

Тн - термiн служби за встановленою нормою (амортизацiйний перiод)

Проте найбiльш правильно можна визначити фiзичний знос шляхом обстеження технiчного стану об’єкта в натурi. Водночас доцiльно визначати ступiнь зносу i за термiном служби. Фiзичний i моральний знос основних засобiв впливає на зменшення їх вiдновлювальної вартостi. Облiковується знос на рахунку № 13 «Знос необоротних активiв».

Нематерiальнi активи - це немонетарнi активи, якi не мають матерiальної форми та контролюються пiдприємством з метою використання протягом перiоду бiльше одного року (або одного операцiйного циклу, якщо вiн перевершує один рiк) для виробництва, торгiвлi, для адмiнiстративних потреб чи надання в оренду iншим юридичним особам.

Не изначаються як актив, а завжди вiдображаються в складi витрат звiтного перiоду:
·витрати на рекламу

·витрати на пiдготовку i перепiдготовку кадрів

·витрати на створення пiдприємства та пiдготовку його основної діяльності
·витрати на пiдвищення дiлової репутацiї пiдприємства (гулвiд), вартiсть видань

Нематерiальний актив визначається як актив, якщо iснує ймовiрнiсть отримання в майбутньому економiчних вигод пiдприємством внаслiдок його використання або його оцiнка може бути достовiрно визначена

До нематерiальних активiв належать:

А. Об’єкти права iнтелектуальної власностi:

Б. Об’єкти права користування економiчними, органiзацiйними та iншими вигодами.

Самостійна робота №2
Облік амортизації та зносу основних засобів і нематеріальних активів згідно з Податковим кодексом України

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації. Відповідно до ст. 14.1.138 Податкового кодексу України: основні засоби – матеріальні активи, крім

вартості землі, незавершених капітальних інвестицій,автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів.

Відповідно до ст. 144.1. ПКУ амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності (відповідно до ст.14.1.36. ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;);

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань загарантією Кабінетом Міністрів України;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Нарахування амортизації починається З місяця наступного за місяцем вводу в експлуатацію об’єкта.

Відповідно до ст. 146.2. ПКУ амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення та консервації.

Згідно ст. 145.1.2. ПКУ нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1.

Слід зауважити, що згідно з пп. 6 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до п.145.1 ст.145 ПКУ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Ліквідаційна вартість визначається платником податку самостійно.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

---

Дата добавления: 2015-07-11