Комунальне право як наука і навчальна дисципліна.

1. Серед проблем юридичної освіти викладання права місцевого самоврядування є однією зі складних і таких, що вимагають особливого розгляду. Пояснюється це обставинами об'єктивного і суб'єктивного характеру. З одного боку, Конституція України закріплює місцеве самоврядування як найважливіший елемент конституційного ладу, як самостійну форму здійснення народом влади, що належить йому. З іншго, - ухвалення нового законодавства про місцеве самоврядування гальмується, оскільки є нестача фахівців у цій області. На практиці занижується його роль у державному і суспільному житті, існує недовіра до можливостьі демократизації суспільства "знизу". В усуненні цих проблем свою роль повинні зіграти юридична наука і освіта.

В Конституції України 1996 р. закладено умови для становлення і розвитку відповідної галузі права: в першу чергу, ст. 5 і 7, розд. VI “Вибори і референдум", ХI "Місцеве самоврядування" та інші. Дані конституційні норми, через пряму дію Конституції, є основоположними для розвитку права в цілому і пошуку нових форм правового регулювання процесів місцевого самоврядування. У зв'язку з цим формується і розвивається нова комплексна галузь права - комунальне (муніципальне) право. У ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування визначається як право територіальної громади - жителів сіл, селищ і міст - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Зі сказаного можна зробити висновок, що, по-перше, спростовується і заперечується ідеологія місцевих Рад як органів державної влади на місцях і, по-друге, свідчить про закріплення права громадян користуватися реальною можливістю безпосередньо вирішувати всі питання місцевого життя або впливати на їх рішення.

Комунальне (муніципальне) право можна охарактеризувати як право місцевого самоврядування. Воно покликане регулювати відносини, що виникають у процесі організації та функціонування місцевого самоврядування. Назване право повинно заповнити відсутність у системі національного права вказаної галузі, що регламентує і захищає права місцевого самоврядування, його органів, які знаходяться найближче до громадян і надають їм можливість брати активну участь в ухваленні рішень, що регулюють їх повсякденне життя. Нормативну базу цієї галузі складає законодавство про місцеве самоврядування, представлене сукупністю нормативних правових актів і окремих норм права, спрямованих на регулювання суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування.

У більшості країн світу розвивається і здійснюється право місцевого самоврядування як муніципальне (комунальне) право. Прийняті Всесвітня Декларація місцевого самоврядування і Європейська Хартія про місцеве самоврядування. У зв'язку з даною обставиною нашій країні належить забезпечити наближення своєї правової системи з європейською.

Про назву спеціальної галузі “Комунальне (муніципальне) право України”. Досвід формування і розвитку національної і міжнародної системи права показує, що за основу найменування складових їх галузей береться наочна сфера відповідних правовідносин. В даному випадку - це місцеве самоврядування. У всьому світі право місцевого самоврядування називається муніципальним або комунальним правом. Для нашого державознавства поняття комунальне (муніципальне) право є новим, хоча самоуправлінські традиції в Україні існують з часів Київської Русі. Важливе значення у виборі найменування галузі і наукової дисципліни мають також якісні оцінки основних характеристик, в нашому випадку місцевого самоврядування, і терміни, що визначають зміст нової галузі (або її складових частин), закріплених у конституційних нормах. У Конституції України використовуються поняття "місцеве самоврядування", "територіальна громада", "органи місцевого самоврядування", " сільський, селищний, міський голова". В той же час у ній не містяться такі поняття як "муніципалітет", під яким розуміється сукупність виборних органів місцевого самоврядування, "муніципальне утворення" як міське, селищне, сільське поселення, в межах яких здійснюється місцеве самоврядування.

Право самостійного управління комунальною власністю належить органам місцевого самоврядування сіл, селищ, міст. Тому в літературі було висловлено пропозицію іменувати нову галузь вказаного права комунальним правом, яке по суті є правом місцевого самоврядування, і розробити концепцію комунального права.

Термін "комунальне право" може вживатися в трьох значеннях. По-перше, це галузь правової системи України, тобто сукупність правових норм, що регулють певну сферу суспільних відносин; по-друге, це наука, тобто сукупність знань, ідей, теорій про місцеве самоврядування, про форми його здійснення, практику реалізації норм комунального права і тощо; по-третє, це навчальна дисципліна, яка вивчає право місцевого самоврядування. Всі ці поняття тісно взаємопов'язані, бо мають загальне джерело, одну і ту ж сферу суспільних відносин, в яких знаходить своє втілення місцеве самоврядування. Разом з тим термін "комунальне право" не всіма сприймається як належне. Окремі автори пропонують іменувати дану комплексну галузь "муніципальним правом" (М.Пухтінський, В. Погорілко, М.Кампо). Так, в підручнику «Муніципальне право України» йдеться про те, що проблемність назви "муніципальне право" полягає передусім у тому, що в Конституції України використаний термін "місцеве самоврядування" і не вживається термін "муніципалітет", під яким, зазвичай, розуміють сукупність виборних органів системи місцевого самоврядування; "муніципальне утворення" як міське чи сільське поселення, в межах якого здійснюється місцеве самоврядування та існує муніципальна власність, місцевий бюджет, виборні органи місцевого самоврядування. Разом з тим у Конституції Україні як одна з форм власності закріплюється комунальна власність — власність територіальних громад сіл, селищ, міст. Тому деякі вчені пропонують називати нову галузь права комунальним правом, яка по суті є правом місцевого самоврядування.Але термін "комунальне право" з ряду причин не сприймається в Україні. В юридичній, науковій, навчальній та іншій літературі все частіше вживається термін "муніципальне право". Правда, свою позицію по даній назві вчені нічим не обґрунтовують. У літературі все частіше вживаються терміни "муніципальна реформа", "муніципальна власність", "муніципальна економіка", "муніципальні органи" і тощо. У Києві відкрито Академію муніципального управління. В окремих навчальних закладах читається навчальна дисципліна "Муніципальне право", підготовлений проект закону "Про муніципальну службу в Україні".

Для сучасної України назва "комунальне" або "муніципальне" право як комплексна галузь національного права є певною мірою умовною. Зараз йде становлення нової галузі національного права. Формується законодавство про місцеве самоврядування. У ньому ще не устоялися поняття і наукові терміни і тому зрозумілою є різноманітність термінів, за допомогою яких фахівці намагаються визначити його зміст. Всі ці терміни обираються виходячи з предметів, по відношенню до яких або у зв'язку з якими виникають суспільні відносини, що підлягають правовому регулюванню. Це можна пояснити і незавершеністю реформи місцевого самоврядування. Судячи з усього цей процес зажадає немало часу і розрахований на перспективу. Більш того, найменування цієї галузі права і науки є питанням значною мірою термінологічним. Свідоцтвом цьому може служити назва відповідної галузі і науки в зарубіжних країнах. Так, в Англії, Іспанії, Росії, США та інших право місцевого самоврядування називається муніципальним. В той же час у Німеччині, Швеції та інших - комунальним. Можна сказати, що в даному випадку терміни "комунальне право" і "муніципальне право" використовуються як синоніми, і по суті мова йде про право місцевого самоврядування.

У кінцевому ж рахунку конкретна держава сама визначає назву відповідної галузі свого національного права, керуючись теоретичними та історичними, об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Саме ця обставина, не дивлячись на перевагу назви "Муніципальне право", зумовила вживання подвійної назви - комунальне (муніципальне) право - при характеристиці відповідної комплексної галузі національного права. Тут можна сказати, що і в практичних працівників немає ясності в назві даної галузі. Так, голова Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України М.Пухтинський, кажучи про взаємозв'язок адміністративної та муніципальної реформ в Україні, вживає подвійну назву - комунальна (муніципальна) реформа.

Комунальне право, подібно до будь-якої іншої галузі права, є сукупністю зв'язаних між собою правових норм, що закріплюють і регулюють особливий круг суспільних відносин. Відомо, що галузі права розрізняються, перш за все, предметом регулювання. Тому, щоб сформулювати поняття комунального права, необхідно виявити специфіку суспільних відносин, які становлять її предмет. Це дозволить відмежувати комунальне право від інших галузей права і визначити, що ж обумовлює об'єднання даних відносин у самостійний вид суспільних відносин, що об'єктивно вимагає комунально-правового регулювання.

Своєрідність відносин, врегульованих нормами комунального права, полягає в тому, що вони виникають в особливій сфері життя суспільства, яке Конституція України визначає як "місцеве самоврядування".

Місцеве самоврядування є цілісною системою суспільних відносин, пов'язаних з територіальною самоорганізацією населення, самостійного вирішення питань місцевого значення, питань устрою і функціонування місцевої влади. Адже місцеве самоврядування - це не тільки галузь громадянської самостійності і активності населення, але й специфічний рівень влади, організаційні форми здійснення якої визначаються територіальною громадою.

Необхідно мати на увазі, що місцеве самоврядування, представляючи особливий рівень влади, будучи виразом влади народу, організаційно відособлено в системі управління суспільством і державою. Згідно Конституції України органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади.

Можна виділити наступні ознаки відносин, які становлять предмет комунально-правового регулювання.

По-перше, дані відносини мають локально-територіальний характер. Вони виникають на місцевому територіальному рівні в процесі здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами.

По-друге, ці відносини носять комплексний характер, оскільки пов'язані з реалізацією завдань і функцій місцевого самоврядування у всіх сферах місцевого життя: економічною, бюджетно-фінансовою, соціально-культурною, охороною громадського порядку та ін. Спільність даних відносин, що обумовлює їх об'єднання в рамках предмету комунального права, визначається природою місцевого самоврядування. Суть місцевого самоврядування - в самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення.

По-третє, обов'язковим суб'єктом комунально-правових відносин виступають або жителі відповідної території (територіальна громада), які безпосередньо, тобто шляхом референдуму, виборів, інших форм прямого волевиявлення, вирішують питання місцевого значення, або орган чи посадова особа місцевого самоврядування, наділені повноваженнями по вирішенню даних питань.

Таким чином, комунальне право закріплює і регулює суспільні відносини, які виникають у процесі організації та діяльності місцевого самоврядування в містах, селах і селищах.

Дата добавления: 2015-07-11