Проблемні аспекти діяльності сільськогосподарського підприємства

В період розвитку ринкових відносин на території України в агропромисловому комплексі країни створюється значна кількість сільськогосподарських підприємств, які різняться між собою за організаційно-правовими формами господарювання. Серед практиків та науковців виникають ряд дискусій, яка з цих форм є найбільш оптимальною та ефективною, тобто такою сільськогосподарською одиницею, яка б поєднувала три головних компонента сталого розвитку території країни, а саме економічний, екологічний та соціальний ефект. На мою думку, з врахуванням міжнародного досвіду розвинутих країн світу та сучасних тенденцій в агропромисловому комплексі України такою одиницею являється фермерське господарство.

За роки реформ у вітчизняному аграрному секторі економіки накопичено практичний досвід становлення фермерства, що дає змогу оцінити роль і місце його в сучасній моделі аграрної економіки, виявити основні тенденції в його становленні та проблеми, які необхідно вирішити для подальшого розвитку.

Фермерство – нове соціально-економічне явище, нова форма господарювання в аграрному секторі України, яка зародилася в процесі проведення земельної реформи. В законі України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фермерські господарства – одні з найбільш перспективних і ефективних форм господарювання, з високою агрокультурою, належним рівнем організації виробництва, бережливим відношенням до землі та оптимальною впорядкованістю території, що займаються комерційними поставками сільськогосподарської продукції на ринок. Особливістю такої впорядкованості є те, що у фермерських господарствах поєднуються в одну цілісну модель використання землі, її захист від ерозійних процесів і антропогенних явищ, розміщення житла, присадибної ділянки, господарського комплексу з необхідними будівлями та інженерними комунікаціями(складами, гаражами, майстернями, зерносушилками тощо), збалансованою структурою угідь та посівів с/г культур.

Діяльність вище зазначеного суб’єкта господарювання має суттєвий соціальний та екологічний ефект, оскільки фермерство має на меті стале збільшення вартості земельних ресурсів, які будуть нарощувати довгострокову і стабільну ефективність та благополуччя місцевих жителів. Робота у дрібному фермерському господарстві, особливо сімейному, дає можливість нагромаджувати досвід діяльності у сільському господарстві і передавати його із покоління в покоління, що підвищує професійні навички людей, що зайняті у сільському господарстві.

Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України передбачає формування ефективного соціального сектору економіки держави, здатного задовольнити потреби внутрішнього ринку та забезпечити провідні позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства на основі закріплення його багатоукладності. Щодо фермерського господарства «Троянда-Агро», то його основною метою є оброблення земель на віреній їм території, догляд за земельними ділянками місцевого населення та організацій, збір урожаю та подальший його продаж вітчизняним підприємствам агропромислового сектору економіки України.

На сучасному етапі розвитку це вимагає пріоритетного формування різних категорій господарств, власники яких проживають у сільській місцевості, поєднують право на землю із працею на ній, а також власні економічні інтереси з соціальною відповідальністю перед громадою, підприємствами та державою.

Сталий розвиток фермерських господарств слід розглядати як процес відтворення їх виробництва, ресурсів, капіталу та економічних відносин, що у тривалому періоді здатний забезпечити конкурентоздатність їх продукції, активну операційну, інвестиційну та інші види діяльності, а також досягнення умов ефективності функціонування господарства. Виходячи з вищезазначеного можна виділити основну мету забезпечення сталого розвитку фермерського господарства у перспективі - максимально можливе вирішення невідкладних стратегічних завдань господарства з мінімальними витратами залучених для цього ресурсів та отримання максимального результату, в даному випадку, прибутку.

Ведення фермерського господарства дуже клопітка справа, якою фермери займається 30 – 35 років свого життя, тому залежно від конкретних випадків, їм доцільно розробляти коротко-, середньо- і довгострокові стратегії. Найбільш поширеною є розробка стратегій фермерських господарств на 5 – 10 років.

Ще одним видом сільськогосподарських підприємств є агрохолдинги. Їх прибутковість у меншій мірі залежить від якості землі у майбутньому, а більше від швидкого обороту капіталовкладень, тобто неважливо, що буде із землею завтра, якщо сьогодні можна використати над інтенсивну технологію і через мінімальний час окупити капіталовкладення.

Основними та визначальними перевагами ферм над іншими формами сільськогосподарських підприємств є:

· висока мотивація та відповідальність фермерів;

· орієнтація на збереження та покращення якості земельних ресурсів;

· структура управління підприємством;

· простота організаційної структури, яка сприяє підвищенню ефективності виробництва та досягненню певних соціальних цілей;

· відсутність плинності кадрів та інших кадрових проблем;

· вищі прибутки і рівень рентабельності, ніж в інших сільськогосподарських підприємствах;

· максимізація якості продукції;

· швидкість і гнучкість реагування на потреби ринку.

У фермерському господарстві «Троянда-Агро», що розташоване на Вінниччині, є ряд проблемних аспектів, що гальмують їх процвітання та подальший розвиток.

Основними проблемами є:

§ виділення недостатніх розмірів земельних наділів з боку органів влади для ведення ефективного господарювання;

§ відсутність проектів землеустрою, щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь;

§ слабка державна фінансово-кредитна підтримка фермерських господарств в Україні, зокрема, на Вінниччині;

§ суб'єктивізм та подекуди негативне ставлення до фермерів представників виконавчої влади в даній місцевості;

§ недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання;

§ нерегульованість ринку збуту продукції аграрного сектора;

§ відсутність необхідної величини власного капіталу для ведення фермерського господарства;

§ велика залежність фермерського господарства від залученого капіталу;

§ значна заборгованість перед банками;

§ слабка матеріально-технічна база фермерських господарств;

§ брак коштів для поновлення основних фондів, необхідної техніки для механізації виробничого процесу і т. п.;

§ високі ціни на закупівлі насіння, мінеральних добрив, засобів догляду за рослинами;

§ дисбаланс у паритеті цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, продукцію рослинництва і тваринництва;

§ несвоєчасні розрахунки заготівельних організацій;

§ недосконалість механізму довгострокового кредитування та оподаткування фермерських господарств;

§ велика кількість різних документів, яку необхідно оформити дрібному фермеру для отримання державної допомоги;

§ брак розфасовки насіння, гербіцидів та інших матеріалів дрібними партіями;

§ недорозвинута інфраструктура;

§ не в достатній мірі розвинені орендні відносини;

§ низьке та неефективне інформаційно-консультаційне забезпечення фермерів;

§ незадовільний стан меліоративних систем, внаслідок чого значні території не перебувають в сільськогосподарському обігу, а засмічені бур’янами та чагарниками;

§ висока залежність урожаю та прибутку від погодних умов, які часто є несприятливими.

Все це є негативними апектами діяльності фермерських господарств, зокрема й ФГ «Троянда-Агро», які потребують якнайшвидшого вирішення задля підвищення ефективності функціонування господарств, підвищення економіки країни в цілому, матеріальному достатку сільського населення, адже переважна більшість селян тільки й виживаються на продукції рослинництва й тваринництва. Якщо дані проблеми не вирішити в найближчі терміни, українське сільське господарство може ще більше занепасти, що відобразиться на рівні життя усього населення України та й економіки в цілому.

Дата добавления: 2015-07-11