Особливості формування доходів місцевих бюджетів

Формування місцевих фінансових ресурсів відбувається за участю централізованих та децентралізованих фондів грошових засобів. У даному разі до централізованих фондів відносяться місцеві бюджети, а до децентралізованих – фінансові ресурси комунальної форми власності.

Основними функціями місцевих бюджетів є:

- формування грошових фондів для забезпечення діяльності місцевих органів влади;

- розподіл і використання грошових коштів між галузями економіки;

- контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підвідомчих органам місцевого (регіонального) самоврядування.

За структурою місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин.

Як економічна категорія доходи місцевих бюджетів відображають відносини з формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій місцевих органів влади.

Говорячи про особливості формування доходів місцевих бюджетів, треба перш за все відмітити розмежування кола повноважень між центральними та місцевими органами влади. Згідно з чинним законодавством сфера діяльності та завдання органів місцевого самоврядування поділяються на власні та делеговані повноваження. З метою виконання власних завдань та функцій органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів. Крім власних, до доходів місцевих бюджетів ще відносяться закріплені і регульовані доходи.

Основними способами мобілізації грошових коштів до дохідної частини місцевих бюджетів є:

- пряме вилучення доходів з комунального сектору;

- отримання доходів від комунального майна та власних послуг;

- перерозподіл доходів юридичних та фізичних осіб за допомогою податків;

- залучення муніципальних позик.

У бюджетній практиці України сьогодні використовується така класифікація основних видів доходів:

- - податкові надходження;

- - неподаткові надходження;

- - доходи від операцій з капіталом;

- - трансферти.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості, що
застосовуються для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для бюджетів міст Києва та Севастополя, визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для обласних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення з урахуванням особливостей їх статусу.
30. Регулюючі податки і збори: переваги і недоліки в їх використанні.

Регульовані доходи – це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.

До основних регульованих доходів належать: - податок на додану вартість; - податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у комунальній власності); - акцизний збір; - прибутковий податок із громадян; - плата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.
Регулюючі – такі доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їхніх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і регулюються щорічним законом про Державний бюджет України.

Регульовані доходи - це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. До основних регульованих доходів належать: податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у комунальній власності); акцизний збір; прибутковий податок із громадян; плата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

Дата добавления: 2015-07-11