Організація протиепідемічних заходів в осередках НС

В практичному плані санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи тісно взаємопов’язані і взаємозумовлені.

Комплекс протиепідемічних заходів при виникненні НС

— система заходів, спрямованих на попередження виникнення інфекційних захворювань серед людей і їх локалізації та ліквідації у випадку появи серед населення.

Протиепідемічні заходи — це науково обґрунтовані рекомендації, виконання яких дозволяє попереджувати інфекційні захворювання серед окремих груп населення, ліквідовувати чи істотно зменшувати інфекційну захворюваність.

Проведення протиепідемічних заходів базується на наступних основних принципах:

• встановлення виду збудника захворювання і механізму передачі інфекції;

• своєчасна, достовірна і безперервна оцінка епідемічної обстановки в районі НС;

• вибір і проведення необхідних протиепідемічних заходів і оцінка їх ефективності

При встановленні виду збудника і механізму передачі інфекції необхідно пам’ятати, що джерелом є заражений організм людини чи тварини.

Це дозволяє запланувати і цілеспрямовано виконувати необхідні в даній ситуації протиепідемічні заходи. Основними серед них є:

— екстрена ізоляція інфекційного хворого;

— обмеження контактування людей один з одним;

— дезинфекційні, дезинсекційні, дератизаційні заходи;

— екстрена неспецифічна профілактика;

— санітарна обробка та інші.

При поширенні серед населення конкретного інфекційного захворювання повинні бути передбачені адекватні заходи. Поряд з їх проведенням здійснюється комплекс заходів, який прийнято називати «протибактерійним захистом населення» — система знань і їх практичне використання по попередженню виникнення інфекційних захворювань та їх поширення серед населення.

При проведенні заходів по протибактерійному захисту необхідна своєчасна, достовірна та безперервна оцінка епідеміологічної обстановки в районі НС. Вона досягається при використанні наступних методів:

— епідеміологічне обстеження території та об’єктів;

— епідеміологічне спостереження за станом здоров’я людей;

— санітарно-епідеміологічна розвідка території НС.

Епідеміологічне обстеження території та об’єктів проводиться з метою виявлення причин і умов виникнення інфекційних захворювань з наступним обґрунтуванням заходів по локалізації та ліквідації виниклого епідемічного вогнища.

Осередком бактеріологічного зараження є населені пункти (місця тимчасового розташування населення), що піддалися зараженню бактеріальними засобами. Його межами є межі цих населених пунктів.

В цьому випадку створюється Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК), завданнями якої є:

Æ затвердження плану ліквідації осередку;

Æ визначення термінів впровадження і зняття обмежувальних і режимних заходів;

Æ надання адміністративної, консультативної і методичної допомоги службам;

Æ заслуховування звіту відповідальних осіб про стан роботи з ліквідації осередку;

Æ коригування плану ліквідації осередку залежно від обстановки, що склалася.

Для більш диференційованого підходу до виконання зазначених заходів створюють спеціалізовані служби:

● адміністративну,

● протиепідемічну,

● карантинну,

● лікувально-профілактичну,

● матеріально-технічного забезпечення.

НПК створює штаб з ліквідації осередку бактеріологічного зараження. До його складу переважно входять начальники відповідних служб, а також консультанти-спеціалісти з даної інфекції з числа співробітників санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних і наукових установ. Епідемічне спостереження за станом здоров’я людей являє собою систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення в районі НС. 4. Санітарно-епідеміологічна розвідка

На початку розвитку НС в умовах швидкої зміни епідеміологічної обстановки важливого значення набуває своєчасне проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

Вона повинна проводитися з перших годин виникнення катастрофи.

До складу групи (бригади), призначеної для проведення розвідки, входять лікарі та середні медичні працівники різного профілю (епідеміологи, гігієністи, токсикологи, радіологи, зоологи, ентомологи та їх помічники), а також фахівці служб матеріально-побутового забезпечення.

Для проведення розвідки можуть залучатися СЕЗ або пересувні (мобільні) протиепідемічні загони (ППЕЗ), які формуються на базі СЕС, ГЕР, СПЕБ тощо.

Склад та кількість груп (бригад), які направляються на проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, визначаються характером катастрофи та розмірами території лиха.

Кожній групі (бригаді) визначається певна ділянка, розмір якої залежатиме від:

§ доступності та спроможності легко пересуватися у її межах;

§ наявності транспорту та швидкості його руху;

§ часу, потрібного для огляду і виявлення хворих, збору матеріалів для лабораторних досліджень та проведення невідкладних протиепідемічних заходів;

§ доступності зв’язку для передачі оперативної медичної інформації.

Керівник групи (бригади) повинен попередньо ознайомитися з даними епідеміологічного нагляду та планом санітарно-гігієнічних заходів, що вже складений. При цьому слід мати на увазі, що у районі катастрофи найбільш ймовірне виникнення та поширення тих інфекційних захворювань, які мають ендемічний або ензоотичний характер для цієї місцевості. Група (бригада) повинна бути відповідним чином оснащеною.

Основні завдання санітарно-епідеміологічної розвідки:

% виявлення інфекційних захворювань серед населення та їх етіологічної структури;

% виявлення причин та умов, що можуть збільшити ймовірність інфікування та захворювання населення:

— умови побуту,

— спосіб життєдіяльності,

— санітарний стан населених пунктів, систем водопостачання та каналізації, об’єктів харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі;

— особливості виробничої діяльності населення;

— соціально-економічні, етнічні, релігійні та інші особливості;

% виявлення наявності та характеру епізоотій серед свійських тварин та синантропних гризунів, а також їх складу та чисельності;

% визначення стану та збереження працездатності лікувально-профілактичних закладів;

% виявлення радіаційного та хімічного зараження (у разі ушкодження небезпечних об’єктів);

% організація термінових санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів на основі попереднього аналізу та узагальнення даних;

% надання оперативної інформації органу, який організував розвідку.

Залежно від характеру та особливостей осередку катастрофи завдання розвідки можуть змінюватися. Санітарно-епідеміологічна розвідка повинна працювати у тісному контакті з місцевими органами влади, охорони здоров’я населенням.

За результатами розвідки санітарно-епідеміологічний стан району катастрофи може бути визначений як:

Дата добавления: 2015-10-30