Згусток енергії

Іду із тяжкої роботи,

Із втоми викручую сміх,

Бо сміх – то здоров’я нації,

І мусить він бути для всіх.

Сміх – то є згусток енергії

І вибух незвіданих сил,

З яких в нас пульсують спермії,

Щоб світ наш у ніжності жив.

Іду із тяжкої роботи,

Із втоми викручую сміх,

І стогнуть під вечір чоботи,

Які я знімаю з ніг.

16.10.2001 р.

ІНТЕЛІГЕНТ

В студентських гуртожитках

Від КУНГа й КаПеІ

Студентки і студенти

Якісь глухонімі:

Ні здрастуй, ні бувайте,

Ні шість тобі, ні п’ять,

Пройдуть, як без’язикі

Й не знаєш, що казать.

Отож, дивлюсь і думаю:

І це – інтелігент,

Це той, що завтра буде,

Можливо, Президент.

Це той, якому завтра

Довіримо Дніпро,

Довірим Україну

І все своє добро.

І що з такого генія

Ти завтра зможеш взять,

Як він уже сьогодні

Пройде – й ні шість, ні п’ять?

Якщо уже сьогодні

Для нього ви – ніхто,

Хоч ви його наставник,

Фундамент і пальто.

12.1.1998 р.

ТАМ, ДЕ ШЕПЧУТЬ

Мене не влаштовує місто, де шепчуться,

Але й не люблю, де кричать і гудуть.

Я слухати хочу, як жайвір співає,

І весело квіти у лузі цвітуть.

Як голосно в полі дівчата співають,

І люди, сміючись, Хрещатиком йдуть,

Я зовсім не проти і сам випить чачи,

Але не люблю – там де п’ють і плюють.

5.5.1997 р.

ГОМО

Міняю злість на милість я,

Адже я ГОМО – не свиня...

18.4.2004 р.

КІТІКЕТ

Зника любов, як зайчик на стакані,

І гасне світло вже в моїх очах,

І вже мене не манять в поле Ані

Так, як колись, в юначих добрих снах.

І не шумлять так, як колись, тополі,

Можливо, я вже став недочувать?

І як колись, не стогне вітер в полі,

Навіть в селі собаки й ті мовчать.

Мовчить Вкраїна, ніби оніміла,

Народ сопе – завали розбира,

Ну а земля, немов осиротіла,

Вже кожний третій вимер із двора.

Мовчать раби, а банда розкошує,

І я одне не можу зрозуміть:

То де ж той Бог, якщо він нас не чує?

Хотів би я почуть на це отвіт

Мовчать Боги. Мовчать воли колгоспні,

Поки їх всіх, як нутрій, обдеруть,

І їхню шкіру й жалюгідні кості

На кітікет бандити перемнуть.

7.2.1997 р.

ЗОЛОТА МОНЕТКА

Я люблю людей хоробрих,

Чесних, гордих, з буйством злив,

Що не стануть словом терти,

Щоб хтось більше заплатив.

Бо в таких людей, що слово,

То – монетка золота,

І нагадують ту діву:

Бакс гони і я – твоя.

16.2.1997 р.

САМОВПЕВНЕНИЙ

Той, хто на всіх налазить рогом –

Вважає, що родився Богом.

28.5.2003 р.

КИДАЛО

Я за тебе стояв горою,

Замерзав на Майдані всі дні,

Так заслухавсь твоєю я грою,

Що повірив я навіть брехні.

Я надіявсь, я вірив у тебе,

Як нікому, ти вибач мені,

А тут грім ніби з ясного неба:

Президент не на тій стороні.

Сотні тисяч у нас вже шоковані,

Ніби дулю ти дав всім під ніс,

І став майже такий, як і Кучма,

І відомий Петро‑скандаліст.

Більше вже я не вірю нікому:

Вам усім на людей наплювать,

Вам потрібні лакеї, бездомні –

Ті, що будуть вам попу лизать.

А сьогодні, як став Президентом,

Помаранчевий став вже якийсь!

Чи то й справді нема в світі честі,

То ж кому ми на вірність клялись?

Та і я був одним з тих нещасних,

Що повірив в шикарну брехню,

Що ж тепер я скажу своїм діткам,

Як сьогодні з Майдану прийду?

4.10.2006 р.

ПРЕЗИДЕНТУ

Оклад бандитам ти підняв,

Щоб кожен з них не грабував,

Та ті уже не брать не можуть –

Оклад й в сто тисяч не поможе.

Бо ті, що брали – й будуть брать,

Навіть, як руки відрубать.

Адже, хто буде їх судить,

Як скрізь, де станеш, там – бандит?

Психолог з тебе препоганий,

Бо ти не звідти все почав,

І хоч, як Швейк. ти хлопець – бравий,

Але ти партію програв.

5.10.2006 р.

РОЗМАЗНЯ

Всі порядні мають "Мерси",

Хто вже навіть й БМВ,

Ну а Ющенко до влади

На "горбатому" іде.

Ну хіба ж то є не сором,

Зупинімось на момент,

Як іде балатуватись

Із "горбатим" Президент?

Та якщо такий він бідний –

Це хіба не аргумент?

То ж нащо такий, пробачте,

Нам потрібний Президент?

Та хіба то вже політик –

Це кажу я, люди, вам –

Що не може заробити

Ні собі, ані людям?

Тож, нащо такий потрібний,

Вибачайте, прохіндей,

Щоб і далі тільки мучить

І своїх, й чужих дітей?

Ніби в нас й не Перше квітня,

Як відверто вам сказать,

То ж чи варт такого дурня

В Президенти вибирать?

От і виберіть повторно,

Ви такую розмазню,

І п’ять років знову будуть

Всі сидіть на букві... "ю"..

Будучи п’ять літ при владі,

Це хіба не аргумент,

Іздить й досі на "Горбатім"!

Та хіба ж це Президент?

11.11.2009 р.

БІДНЕНЬКИЙ

Ну а цей іще бідніший...

От пішли у нас мужі!

Взагалі нема машини,

Та зате – два гаражі.

11.11.2009 р.

НЕДОУМКИ

Я дивлюсь на їхню наглість,

Й якось боляче мені.

Що оті два "супермени"

Думають, що всі дурні?

11.11.2009 р.

АДВОКАТ

Ми – люди надто принципові:

Як є в вас бакси стопудові,

І будь ти злодій чи бандит,

Заплатиш? – буде і вердикт.

Ми будем захищать хоч чорта,

Була б грошей у нього торба.

Немає грошей? – будь хоч геній,

Хай бідних захищає – Ленін!!!

Ми б захищали і ораву,

Та не працюєм на халяву,

Ми – адвокати, люди честі,

Дерем з усіх: і з батька й з тещі.

А що про нас говорять люди –

На те ми чхать хотіли всюди!

Дивлюсь на тих я ерудитів,

Що захищають в нас бандитів,

І тихо думаю про себе:

А як же честь, порядність, небо?

От вам і вір у справедливість!

Чого ж ми всі, скажіть, добились,

За що стояли на Майдані

Наші Марії, Ані, Тані?

Невже за тих, що з горла пре,

Щоб їм добавили іще?

6.6.2006 р.

КАМАЗ

Морда, як в КАМАЗА скат,

Зразу видно – депутат.

22.4.2006 р.

Дата добавления: 2015-10-31