Якщо ідете ви у гості

Все хто що робить– все для себе,

Що посієш – те й пожнеш,

Тож винить когось не треба,

Як хреново ти живеш.

А як в гості йдеш, браточок,

Й це уже не відкриття,

Як не можеш взять "Вірменський",

То візьми, як жид – жидка.

Не стогни й не прибідняйся,

Ніби Мойша, й не кривись,

В найбіднішого єврея

Є усе, ти придивись.

Бо як зробиш добре другу –

І тобі все те дадуть,

Тож не треба йти й до руху,

Щоб цю істину збагнуть.

Бо як ти прийдеш до друга,

А у друга ні гроша,

То яку від того радість

Матиме яка душа?

Бо якщо ти християнин

І якщо у гості йдеш,

То, що брать з собою, знаєш,

А як знаєш, то й візьмеш.

Та й до тебе, як хто прийде,

Гостя маєш пригостить,

Ну а якже по другому

В цьому світі можна жить?

А як буде що гризнуть,

І як треба ще й хильнуть,

То будь певний, що до тебе

Й завтра гості теж прийдуть.

Тож нащо нам Президенти,

З кого можна приклад брать?

Пийте, хлопці і гуляйте,

Й пам’ятайте: так держать!

23.2.1998 р.

ДУБИ

Ой, ці дуби, ой, ці дуби,

Зім’яли б всіх, якби могли.

22.5.1997 р.

КОЗАЦЬКИЙ ДУХ

Тим, хто дуже хоче, братці,

Аби жив Козацький дух,

Голосуйте не за Кучму,

А за наш Народний рух!

23.2.1998 р.

ВУЛИК

Посивіла ти, кохана,

Охололи почуття,

А навколо світ вирує

Теплим кінчиком життя.

Як дивитись візуально –

Ніби все як і було,

А як ближче подивитись –

Скрізь грабіж, насильство, зло.

Кожен хоче обдурити,

Кожен хоче переграть,

І куди не киньте оком –

Всі чомусь спішать, спішать.

Над Планетою сузір’я

Безкінечності віків.

– Звідки ж ти прийшла, кохана,

Хто тебе в наш світ привів?

Вся Планета, ніби вулик:

Хтось сміється, хтось кричить.

І невже в людині злодій

Ще з первісних днів сидить?

5.12.2000 р.

ЩОБ НЕ ЗАНАПАСТИТЬ ДУШУ

Хто не грішив і не лукавив?

Хотів і я колись також

Очей позичити в лукавих

І стать партійним, як наш бос.

І кожен раз в останню мить

Мене якась тримала сила,

Ніби казала: схаменись!

Не лізь ти в те лайно, Гаврило!

17.6.1992 р.

ТВОЄ ДОВГОЛІТТЯ

Якщо хочеш довго жить? –

Тре’ добро людям творить,

Скільки ти добра зробив –

Стільки ти ото й прожив.

15.5.2005 р.

ПОВІРЮ В ПРАВДУ

Я тоді повірю в правду

Й в те, що Вовк Людині друг,

Якщо зніме наша Рада

Недоторканість із слуг.

Недоторканість щоб зняти –

Треба буть не кволими,

Це все одно, що пустити

Слуг по світу голими.

Недоторканість в нас знімуть?

Все це агітація!

А як знімуть, то почнеться

В нас легалізація.

14.4.2000 р.

ВЕРХОВНА ЗРАДА

– Що таке Верховна Рада?

– Не що інше це – як зрада,

Справжній зговір свого роду

Проти власного народу.

24.7.2004 р.

ВАШ ДЕПУТАТ

Народ розорити,

А землю продать,

І підпис під текстом:

Я – ваш депутат.

19.5.2005 р.

ГАРЕМ

Весь світ – гарем. Куди ми йдем?

28.5.2006 р.

ЗУБОСКАЛИ

У Верховній зубоскали

Ділять Ненечку мою,

Хто за снікерс, хто за сало,

Хто за місце на... бую.

20.5.2000 р.

РОСІЇ

Обікрала діток наших,

Роздягла дідів, бабусь,

Як же можна не гордиться

Нам тобою, мамо‑Русь!

Та зате при орденах ти,

Скрізь в вас почесті герою,

Та якби не їх багнети –

Ти б давно була вдовою.

9.9.1992 р.

ТО ВСЕ РОСІЯ

Росіяни, скільки знаю,

Мислять десь приблизно так:

То усе довкіль Росія –

Де хоч є один русак.

1.2.2000 р.

ЩАСЛИВА НАЦІЯ

Хіба євреєм буть не щастя?

Самі не мелють, не кують,

А люди, ніби на весілля,

До них на панщину ідуть.

10.3.1997 р.

ТИП ЛЮДЕЙ

Є тип людей – пройти не в силах,

Хоч якби цього ти хотів,

І з ними лишишся назавжди,

Навіть, як вперше їх зустрів.

4.4.1997 р.

МІНІАТЮРИ НА ТЕМУ:

"ТІЛЬКИ Б НЕ БУЛО ВІЙНИ"

То дурниці, що за сало

Дід віддав свої штани,

Головне, як кажуть "Факти":

– Тільки б не було війни!

Вже на все підняли ціни

Наші доблесні сини,

Ну а "Факти" на весь голос:

– Тільки б не було війни!

– Ми Америку догоним

Й перегоним,– каже Гліб,–

Як штанішки познімаєм,

Й поміняємо на хліб.

– Те, що люди зубожіють,

Мруть, як миші, пацани,

То – дурниці,– кажуть "Факти",–

Тільки б не було війни!

Те, що в нас в державі рекет,

І що кожний другий п’є,

То – дурниці, та у лавці

Все, що хочете, вже є.

І хоч пенсія мізерна,

Й ту дають хто‑зна коли,

Дідько з ними із грошима –

Тільки б не було війни!

Для правителів‑мутантів

Ладні зняти і штани:

Хай цілують, куди хочуть –

Тільки б не було війни!

24.4.2000 р.

Справедлива в нас Феміда,

Справедливий Президент,

Пий, гуляй, кради, безчинствуй

І кайфуй – лови момент!

Три сосни давно зів'яли,

Почорніли ясени,

То дарма, що люди стогнуть –

Тільки б не було війни!

То дарма, що батько плачуть,

Без роботи всі сини,

Хай сестрички... заробляють –

Тільки б не було війни!

Скільки нас вже грабували,

Потім й гроші відняли,

Дідько з ними – із грошима –

Тільки б не було війни!

Нам чіпляють всі локшину,

Ми ж мовчим, як барани,

Хай кайфують: може лопнуть –

Тільки б не було війни!

Так мою нещасну Неньку

Обікрали вже пани,

Що не дай Бог нам і всього –

Не хватало ще війни!

То дарма, що у Таміли

Вщент розлізлися штани,

Можна жить і без штанішок –

Тільки б не було війни!

В нашій вільній Україні

Так говорять барани:

– Краще будем хрін... смоктати –

Тільки б не було війни!

12.4.2000 р

З кожним роком, як не дивно,

Стала нас лякать весна:

Там грабіж, там просто рекет,

Й винуватого нема.

То дорожчає солярка,

То дорожчає бензин,

Взимку стогне промисловість,

А весною – селянин.

То підвищилась квартплата,

То на хліб нова ціна,

Ну яка, скажіть, ще треба

Люду нашому війна?

Страх трясе мою державу,

Плачуть втомлені лани –

То отак господарюють

Наші доблесні пани.

А морози й лазаренки –

Бенкетують ті сини,

Бо вони уже не друзі,

Як говорять, а – пани.

Із простягнутими їздить

Наш по світу Президент,

А в Америці кайфує

Український десидент.

Та взяли б тих лазаренків

Й трахонули б всіх під зад,

Запевняю: Україна

Обігнала б всіх підряд.

Боже ж мій! В такій державі

Щоб із торбою ходить?!

Тут потрібно буть придурком,

Або зовсім вже не жить.

Довели людей до ручки

Наші "доблесні" сини:

Ні авансу, ні зарплати,

Й тільки б – не було війни.

У Верховній Раді нашій

Неймовірні брехуни.

Ну а в "Фактах", мов сказились:

Тільки б не було війни!

Більш кмітливого народу

Я не бачив ще ніде,

Як в Верховній Раді нашій:

Цей по трупахах, а – пройде.

І розмова там коротка:

– Пий, грабуй і владарюй!

А народ? Народ – то бидло!

Кинув кістку – й раком дуй!

Де й коли, скажіть, ходили

Козаки, як жебраки?

А сьогодні і до них вже

В нас добралися пани.

І хоч з нас давно й за ліки

Познімали вже штани,

Ну а "Факти" на весь голос:

– Тільки б не було війни!

От які пани невтомні,

Ніби після сказу,

За кордон вивозять бакси,

Звідти нам – заразу.

От який в панів державних –

Славнозвісний апетит.

От чому у нас панують –

СНІД, сухоти, гепатит.

17.11.2000 р.

В нас не просто депутати,

А справжнісінькі чорти,

Де, скажіть, в якій країні

Люд до нитки роздягли?

Вже давно на доньок наших

Роблять витрішки пани.

Головне: щоб жив Правитель,

Тільки б не було війни!

Щоб не це кубло зміїне,

Хто б тікав в нас з України?

А так ладні і в болото,

Щоб не бачить цю сволоту.

– Ну хіба ж це, добрі люди,

Не настав уже прогрес?

Кинув ти красуні долар –

І… качай до ранку прес!

Дві подружки, Катя й Ната,

Лізуть дядечку в штани:

– Ми себе покажем в сексі,

Тільки б не було війни!

Ті ж подружки, Катя й Ната,

Лізуть дядечку в штани:

– Краще будем хрен смоктати –

Тільки б не було війни!

Пустяки, що наші баби

Зайняли всі бардаки,

Та зате у нас літ сорок –

Не було уже війни!

Приучають наших любих,

Щоб ті не пручалися,

І за бакси, та за марки

З кожним... родичалися.

25.11.2000 р.

– Куди їдете, дівчата?–

Гриць питає Варочку.

– А куди ж іще? В Європу

По гуманітарочку...

На дорозі Окружній

Гриць освідчився одній,

А вона йому: ай‑ай,

Бабки є? А ні? – валяй!

На Окружній усі ділянки

Зайняли малі пацанки,

Там за баночку ікри

Куди хочеш – всіх веди.

Дві гетери, як пантери,

Не підходь, бо загризуть.

І куди це нас ткаченки

Із морозами ведуть?

Я можу працювать й ночами –

Були б панелі і мости.

Мій бізнес в мене між ногами...

А покажи, що маєш ти?

З нас уже не тільки кури

А сміються і слони,

Ну а "Факти" на весь голос:

– Тільки б не було війни!

Бідним пруть – у хвіст і в рот,

А він каже, що народ,

Та який же ти народ,

Як відкрить боїшся рот?

17.11.2000 р.

Хлопці в нас ого!– кмітливі,

Палець в рот їм не клади,

Ще таких два Лазаренки

І не тре’ буде війни.

Що нам гори, що нам ріки,

Адже ми уже пани,

Можна жить й в чужій державі –

Тільки б не було війни.

От які вони насправді

Наші доблесні сини,

То ж якої, вибачайте,

Не хватає ще війни?

Що ж ви, хлопці, натворили,

А ще доблесні сини,

Адже ми вже так живемо

Що не треба і війни.

Ми уже не комуністи

Та проте, і не пани,

Поки маєм ще штанішки,

А як зносяться вони?

От як думають насправді

Супермени‑хапуни,

То ж ото вони й волають

Тільки б не було війни!

То дарма, що в нас голодні

Всі пенсіонери,

Та зате в нас незалежні

Навіть піонери!

Щось не те воно в державі

Твориться, я знаю,

От що значить жить, як кажуть,

Моя хата скраю.

Йолочки, ой йолочки,

Йолочки та палочки,

В нашій вільній появились

Новенькі давалочки.

Аби нашим депутатам

Пенсії, як нам дали,

Отоді б хотів побачить –

Як змогли б ті без війни?

11.5.2000 р.

АДВОКАТ

Ти правий, чи ні? Не знаю,

Платиш гроші – захищаю.

Я – Радянський адвокат,

Той, хто платить, тому й брат.

5.5.1980 р.

ХИТРЮЩИЙ

От хитрющий Президент наш

/Тут вже нічого казать/,

Як дозволив гнать горілку –

То і цукру не дістать.

12.10.1992 р.

Дата добавления: 2015-10-31