Д. Корчинському

Є люди гірші від Іуди,

І це давно вже знають люди,

Та за гріхи, що сотворили –

Прощення в Бога попросили.

А ти ловив, напевно, гав

І притчу ту не дочитав,

Бо, видно, Ющенко і Юля

Для вас обох – як з маком дуля.

Поет, філософ й сучий син –

Такий ти є, Дмитре Корчин.

Скажи, оті, що вас родили,

За скільки вас обох купили?

Як придивитись, ти ж не псих,

Чому ж кидаєшся на них?

Невже нема більше на кого,

Нащо вдаєш з себе сліпого?

А раптом ті прийдуть до влади –

Куди ж тоді ти будеш драпать?

Невже знайшов двох самих крайніх?

Боюсь, твої пасквілі марні.

Чи мало "генія" одного,

Що розвалив усе довкола,

Що все дозволив всім трощить,

Аби за безцінь все скупить?

Невже це є твоя мораль?

Мені вас, хлопці, просто жаль.

З такою, брате, головою

Тобі б ходити з булавою,

А ти – неначе та ворона –

Плаче за вами, хлопці, зона.

Бо ти за кусень ковбаси

Боюсь, що й батька продаси.

Хто ж ти насправді, пане Дмитре?

Візьми свої хоч соплі витри.

21.4.2004 р.

ЖЛОБ

Яким потрібно бути жлобом,

Щоб забивати цвяхи лобом.

29.5.1997 р.

ВЧЕНА ВОРОНА

Дмитру Корчинському

Ти – принциповий – я те знаю,

За що тебе і поважаю.

Але, щоб більше заплатили,

Й на Кучму каркав би щосили.

Як гарно каркать ти навчився,

Мов справжнім вороном родився!

Але ж ворона є ворона,

Й чогось таки та й проворонить.

Ти слово скажеш, й ніби кіт,

Той, що наклав біля воріт.

Й очима по кутках стрибає,

Чи хтось з кілком не шкандибає.

Бач, як вам Віктор заважає,

Тому, що той порядність має.

Тут треба думать – що сказать,

Як масло хочете лизать.

Але ж тут треба ще й дивитись,

Щоб маслом тим не подавитись.

Дивись, як каркаєш на них –

Щоб не знайшовсь такий же псих,

Бо слово, Дмитре, то не птах,

Якого можна трах‑бабах.

Бо слово та іще брехливе –

І для здоров’я теж шкідливе.

Пане Корчинський, ти ж не дурень

Крутить з есдеками амури,

Перше, ніж каркать, ти б спитав:

Де той пан стільки грошей взяв?

Бандит бандита захищає,

Коли вже захистять народ?

А Кучма лаври пожинає,

І з ним такий же поліглот.

12.10.2003 р.

ГАД

Яким же тре’ було буть гадом,

Щоб все життя всім перегадить.

27.5.1997 р.

ФІЛОСОФУ ПРОВОКАЦІЙ

Пану Корчинському Д.

В твою шикарну тріскотню

Вже навіть кури й ті не вірять,

А ти жуєш все і жуєш,

Як жук гівняний соплі діви.

Певно, що ти вже без зубів,

Що одне й те жуєш роками.

І що не бачиш кравчуків

З йому подібними панами.

Краще б щось мовив про Сурка

Або про Вовка для годиться,

Щоб я повірив, ти – орел.

А не якась відома птиця!

Й чим більше каркать будеш ти,

Філософ мудрих провокацій,

Тим будеш менше шансів мать

Ти від людей почуть овацій.

Чим Юлька з Віктором тобі

Так завинили? – я не знаю,

Та в їх порядність вірю я,

В твою ж – ніскільки – запевняю!!!

На Україні, як і скрізь,

Не люблять тих, що люблять каркать,

Які за снікерс чи п’ятак –

Готові хоч на кого гавкать.

25.4.2003 р.

ДЕ СЬОГОДНІ КАРМЕЛЮКИ?

Я завжди гордивсь, народе,

Що козацького ми роду,

Що з’являлись Кармелюки –

Як на світ з’являлись суки.

Де ж сьогодні Кармелюки?

Не могли ж купить всіх суки!

27.1.2003 р.

ГРАБУВАВ І МОЛИВСЯ

Він грабував й молився Богу,

І Бог прощав бандиту тому.

12.5.2005 р.

БУМЕРАНГ

Все, що ти робиш, мій козаче,

То все для себе – не одначе.

Зробиш добро – добро збереш,

Посієш зло, то зло й пожнеш.

Як будеш сам про інших дбати –

Будуть і люди шанувати,

Бо хто в житті про інших дбає,

Тому і Бог допомогає.

Хочеш радіть і процвітати?

Не смій ти бідних оббирати.

Бо зло, як бумеранг, мій брат,

Кинеш вперед – летить назад.

Отож, хто сіє зло, Іване,

Збере невдовзі урагани.

10.7.2001 р.

Дата добавления: 2015-10-31