Читайте также:
|
(Цифрові показники в таблицях означають кількість пресових органів).
а) За територіяльною специфікацією:
| 3ДА | |
| Бельгія | |
| Канада | |
| Чехо-Словаччина | |
| Австралія | |
| Італія | |
| Німеччина | |
| Бразилія | |
| Англія | |
| Польща | |
| Юґославія | |
| Швеція | |
| Аргентина | |
| Румунія | |
| Франція | |
| Австрія | |
б) За періодично-часовою специфікацією:
| Неперіодичні (спорадичні) | |
| Місячники | |
| Квартальники | |
| Тижневики | |
| Двомісячник | |
| Річники (раз на рік) | |
| Одноднівки (разове видання) | |
| Дворічники | |
| Півмісячники | |
| П'ятирічники (5 разів на рік) | |
| Щоденники | |
Хоч журналісти в українській діяспорі намагаються наголошувати друкованим словом ті фактори, що нас об'єднують, скріпляють і будують, все ж таки на сторінках пресових органів не раз трапляється в більшій чи меншій мірі патріотизм світоглядовий, релігійний, побутово-територіяльний, становий тощо. Справа в тім, що українська преса поза межами України організаційно и ідейно-світоглядово пов'язана з партіями, убезпеченевими союзами, церквами, різними організаціями, установами, угрупованнями и напрямами. Цілком назалежної преси, цебто не зв'язаної фінансово, організаційно чи ідеологічно з якимсь середовищем, на еміґрації майже немає, а це, власне, и викликає диференціяцію преси.
Вищезгадані 561 пресових органів на еміґрації в межах 16 країн за тематично-змістовою специфікацією можна поділити на наступні клясифікаційні групи, типи и роди:
в) За тематично-змістовою специфікацією
1. Серійно-галузеві органи (це головним чином збірники навчальних закладів, наукові записки, аннали, альманахи, бюлетені, літописи-хроніки, взагалі видання, опрацьовані за аналітично-ретроспективним принципом, споріднені тематикою (наприклад, суспільно-економічною), жанровою характеристикою (переважно наукові статті) і поліграфічним оформленням цебто мають постійно однаковий титульний заголовок і нумерацію випуску;
2. Релігійно-церковні и теологічно-конфесійні органи (віровизнаневі);
3. Інформативні;
4. Суспільно-громадські (поширюють і популяризують громадську думку и погляди населення);
5. Політично-партійні;
6. Фахово-професійні та станові (органи товариств лікарів, інженерів, спілок журналістів, письменників, мистців);
7. Освітньо-наукові и педагогічно-виховні;
8. Літературно-мистецькі;
9. Мовознавчі;
10. Історично-краєзнавчі;
11. Гумористично-сатиричні;
12. Органи для жіноцтва
13. Органи для молоді;
14. Органи для дітей;
15. Військово-ветеранські (комбатантські)
16. Ілюстровані
17. Спортові;
18. Музичні;
19. Реґіонально-провінціяльні (органи місцевих громад, районів, країн, що їх тематика обмежена до потреб даної території, орієнтовані на вужче коло читачів даної місцевости);
20. Совєтофільські;
21. Універсальні (типу англійських „маґазинів).
Отже, найчисленнішим типом пресових органів в українській діяспорі є серійно-галузеві видання и релігійні часописи Церков: Католицької, Православної та Протестантських, а найменше на еміґрації маємо щоденників (два: „Свобода" и „Америка") та універсальної преси, бо тільки один квартальник,,Овид", який із 1957 р. друкується в Шикаґо, ЗДА, за редакцією М. Денисенка.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Еміґрація після Другої Світової Війни | | | История украинской фотографии |