Українська преса на Волині та Холмщині

Року 1920 підписаний був договір між СССР і Польщею, згідно з яким Холмщина, Полісся, Підляшшя та частина Волині підпали під владу Польщі. Перебуваючи в цьому становищі до 1939 р., ця частина українських земель довго залишалася замкнутою в собі, зберігаючи в той же час свій національний характер, що відбилося і на пресі. Побіч з деякими рукописними часописами, що їх видавала молодь, як, напр., „Перші Кроки" (Крем'янець, 1921-22), та „Хвиля" (там же 1923) при найближічій участі У. Самчука (В. Данильченка), вже з 1920 р. народжується тут преса, розвиток якої іде по лінії суспільно-політичній, господарсько-кооперативній, церковно-релігійній та загальноосвітній.

При активній участі місцевих українських громадських діячів набирає ширшого розвитку преса суспільно-політичного характеру. Першими її органами стають „Громада", щоденна газета, що її в 1920 р. починає видавати Волинська Громада, та „Наше Життя", краєвий тижневик у справах політичних, культурних і суспільних, що в 1921-28 рр. виходить у Холмі за редакцією Войтюка, а потім інж. С. Маківки.

В наступних роках аж до 1939 р. появляється ціла низка подібних органів, що ставили завданням задоволення потреб національно-політичних і культурних змагань та захисту господарсько-економічних інтересів.

Перед веде м. Луцьк („Українське Життя", „Селянська Правда", „Селянська Доля", „Наш Стяг", „Голос Праці", одноднівка „Волинське Життя", „Вільна Думка", „Громада" – 1925-26 р., „Волинське Слово", „Українська Громада", „Поступ" та інші). Окреме місце займає газета „Українська Нива", що в 1926-28 виходила у Варшаві для волинського населення, а з 1929 р. у Луцьку. Редактором був П. Певний. 3 1936 р. стає органом Волинського Українського Об'єднання і виходить за редакцією інж. Тимошенка, як I рік видання.

Від початку і до кінця цей часопис заступав місцеві українські інтереси, стоючи на ґрунті співпраці з поляками та т. зв. бльоку безпартійних (ББ).

3 інших треба згадати ще такі, як: тижневик „Українське Слово" (Рівне, 1920), двотижневик „Дзвін" (там же, 1923-27), як також „Селянський Шлях", що в 1927-28 рр. видавав у Холмі пос. П. Ва-сильчук, як тижневик Українського Соціялістичного Об'єднання „Селянський Союз".

Серед найближчих і активних діячів усіх цих органів, крім вже згаданих, були такі представники громадсько-політичного волинського-українського життя, як сенатор М. Черкавський, посол М. Приступа, С. Маківка, А. Нивинський, В. Богацький та інші.

Так само представники господарського життя вже з 1922 р. приступили до організації своєї преси.

Почин в цьому зробила українська Кооперація. Року 1922 Крем'янецький Повітовий Союз Кооператив, на чолі з К. Панькевичем, присупив був до видання свого органу п. н. „Зоря Кращого". Побіч з місцевими силами взяли в ньому участь також такі діячі української кооперації, як М. Трепет, Я. Грабів та інші.

Довше протриматися цьому часопису не пощастило, появилося лише трое чисел. Після адміністративного вислання польською владою низки українських діячів за межі Волині до Польщі, серед яких були і згадані кооператори, часопис цей перестав виходити. Його місце зайняли кілька інших господарсько-кооперативних органів.

Так, 1924 р. у Здолбунові почав виходити кооперативно-господарський ілюстрований місячник п. н. „Супряга", як орган Осередкового Союзу Українських Кооператорів.

Філія Т-ва „Сільський Господар" у Луцьку з 1933 р. видавала місячник „Нова Скиба". У тому ж році у Луцьку аґроном С. Дибенко починає видавати місячник „Рідний Колос".

Національно-визвольні почуття і змагання на Волині відбилися також на церковно-релігійному ґрунті в напрямі боротьби за українську мову в церкві та унормування правного становища і внутрішнього устрою Православної Церкви. Речниками цього руху стали спеціяльні органи. Одним з перших був двотижневий часопис п. н. „На варті", що виходив у Володимирі-Волинському (1925-26) за редакцією відомого церковного діяча А. Гічинського, як орган українського культурного і церковного відродження. Там же з 1927р. почав виходити місячник „Рідна Церква", а в Крем'янці тижневик п. н. „Духовний Сіяч", що його видавала Волинська Духовна Кон-систорія за редакцією А. Вітенка.

3 1935 р. замість цього часопису почав виходити орган Консисторії, двотижневик „Церква і Нарід". Врешті для волинських земель видавався ще один двотижневик у Варшаві (1924-25) п. н. „Духовна Бесіда" за редакцією В. Островського.

Всі ці часописи приносили крім офіційної та інформаційної частин чимало матеріялів з історії української церкви, з краєзнавства, як також дещо з красного письменства. Досить згадати тут хоч би такі з них, як: „3 історії перекладів Св. Письма на українську мову", „Старовинні пам'ятки на Волині" священика Ю. Шумовського, „Археологічні пам'ятки на Волині"... його ж, „Церковна музика" - М. Тележинського та інші. („Церква і Нарід"); „Містечко Орховок Володав. повіту на Холмщині", „Село Кульна Білгорайського пов. на Холмщині", „Село Шиховичі Грубешівського повіту" та „Село Хворостита Володав. повіту" („Духовний Сіяч"); „Основний статут... св. Автокефальної Православної Церкви в Польщі", „Два плебісцити на Волині в справі богослужбової мови" („Рідна Церква") та інші.

Врешті було також кілька загальноосвітніх і літературних органів, як, напр., тижневик „Досвітня Зоря" у Володимирі-Волинському (1923-27), та інші.

Тоді ж, стараниям В. Островського у Варшаві, а потім у Луцьку, виходили такі ілюстровані двотижневики, як: „Наш Світ" та „Наша Бесіда", що приносили на волинсько-холмську землю почуття та ідею єдности українського народу в його національно-культурних змаганнях.

Дата добавления: 2015-07-08