Українська преса на Буковині

По першій світовій війні 1917-18 рр. Буковина опинилася під владою Румунії. Залишаючись на ґрунті національної єдности зі всім українським народом, українське населения Буковини це своє становище визначило, в першу чергу, у захисті своїх національно-культурних інтересів та прав, як національної одиниці. Одним з виразників цього становища була національна преса. Впродовж доби від кінця першої світової війни до початку другої, виявилася вона в 17 суспільно-політичних органах, що з бігом часу змінювали один одного або йшли поруч. 3 перших органів цього типу була „Громада", що виходила 1921 р. у Чернівцях за редакцією С. Ка­нюка, як також тижнева газета україн. с.-д. „Робітник", що продовжував виходити з 1920 р., „Народній Голос" I. Созанського (Чернівці, 1921) та орган хліборобської партії (рум.) п. н. „Хліборобська Правда" (Чернівці, 1923 р. за редакцією К. Кракалія). Року 1925 за редакцією К. Кракалія виходить тижневик „Хліборобське Слово".

У наступних роках появляється низка органів, з яких деякі спадкоємці попередніх, як, напр., „Боротьба" в 1925-28 рр. заступає попереднього „Робітника", а з 1931 р. передає свої завдання часопису п. н. „Нове Життя". Тоді ж 1924-25 р. народжуються такі органи су-спільно-політичної думки, як: тижневик „Зоря", що виходить у Чер­нівцях за редакцією В. Руснака та „Земля". 1926 р. починає виходити за редакцією Г. Когута двотижневик „Рідний Край" (1926-27).

Року 1928 у Чернівцях появляється щоденна газета п. н. „Час", що протрималася до другої світової війни. Почин до її видання дав Т. Глинський, аптекар з Ламі (містечко в підденній Буковині), вклавши безповоротно 700000 леїв. За деякий час, не зважаючи на прихильність суспільства, газета починає матеріяльно підупадати. Тоді за посередництвом провідника української політики на Буковині В. Залозецького було об'єднано з нею тижневик Л. Когута п. н. „Рідний Край", з тим, що тижнево мало появлятися спеціяльне „Селянське" число, а Л. Когут ставав разом з Ю. Сербинюком редактором газети. Це тижневе „Селянське" число якийсь час і тримало газету. Пізніш створено було Видавничу Спілку „Час", найбільшим вкладчиком якої став Як. Макогін. Спілка придбала власну друкарню і своїми прибутками почала далі підтримувати газету.

,,Час" здобув популярність не тільки на Буковині, але і поза нею серед ширших кіл українського суспільства.

3 1932 р. почала виходити у Чернівцях нова газета п. н. „Народня Сила", що її організатором був посол Юр. Сербинюк, який відійшов від „Часу". В 1934-37 рр. за його ж редакцією виходила тижнева газета української національної думки.

Врешті були ще такі газети, як: „Голос Буковини", „Молода Буковина" тощо.

3 1931 р. починає виходити в Чернівцях за редакцією С. Никоровича журнал літератури, науки та громадського життя п. н. „Самостійна Думка". Спочатку виходить, як місячник, а 1932 р. перетворюється у двотижневик, а потім знову стає літературно-науковим і суспільно-політичним місячником. Першими роками появляється „С. Д.", як зшиток більшого формату з обгорткою В. Залозецького. Пізніш прийняла книжковий формат. В 1931-32 рр. при журналі були додатки: „Самостійна Думка Української Матері" та „Державнотворча Трибуна Буковини", що виходила за редакцією Сид. Никоровичевої. 3 1933 р. ці додатки перестали виходити. Натомість С. Никоровичева почала видавати окремий народній журнал п. н. „Український Нарід".

3 найблищих співробітників в перших роках „Самостійної Думки" треба згадати I. Карбулицького, С. Лакусту, К. Ластівку та інших. Тут же можна було зустріти такі імена, як М. Шаповал, Н. Григоріїв, Ол. Мицюк, С. Черкасенко, С. Русова, П. Котович, як також Е. Онацький, Дм. Андрієвський та інші. На сторінках цього журналу накреслювалося ніби об'єднання суспільно-політичної думки на ґрунті поваги і толеранції, що виявилося і в самому його змісті. Але з 1938 р. „Самостійна Думка" прибрала виразно протилежний характер, ставши речником єдино-націоналістичної течії та притягнувши декого, хто стояв побіч (проф. Л. Білецький, С. Черкасенко), журнал в його літеретурно-науковій частині з кожним роком зростав і притягав увагу суспільства. Та разом із тим, у частині публіцистичній збуджував він серед того ж суспільства нехіть і застереження, шо викликалося доволі необережними і часто ризиковними як змістом, так і формою, поодинокими виступами.

Це останнє було причиною, що журнал не зміг вийти на широкий шлях, як літературно-науковий орган, хоч для того мав всі дані.

Попередником,,Самостійної Думки", як літературно-наукового журналу, був орган української молоді, організованої в „Українськім Академічнім Т-ві „Союз" в Чернівцях. Був це місячник, що в 1921-23 рр. виходив п. н. „Промінь". Року 1923 змінив його двотижневик п. н. „Життя", що видавав його Комітет українського студенства. У 1934-37 рр. виходила тижнева газета молоді п. н. „Самостійність" з додатком сатирично-гумористичного листка п. н. „Чертополох". Врешті заслуговує згадки ще один орган, що здобув поважне місце. Це був журнальчик для дітей п. н. „Українська Ластівка", що почав виходити в Чернівцях з січня 1933 р.

Дата добавления: 2015-07-08