Жемчужины архитектуры Киевской Руси

Перлиною давньоруської архітектури стала церква Святої Софії, будівництво якої було започатковано 1037 р. й тривало 5-7 років поспіль. Вона також зводилася візантійськими майстрами, хоча до будівництва залучалися й місцеві сили. За задумом, Свята Софія мала символізувати Дім Премудрості Божої, Небесної Софії, яку уособлювали і вселенська християнська Церква

Ідею цього храму було підказано центральним собором Константинополя, але за проектом він належав до іншого типу споруд. Київська Софія мала дещо менші розміри й будувалася за хрестово-купольною моделлю.

Софійському собору впродовж віків судилося лишатися і неперевершеним архітектурним шедевром, і, водночас, відповідно до задуму князя Ярослава Мудрого, втіленням ідеї духовної й політичної самостійності, а також соборності давньоруських земель.

З кінця ХІ ст. в архітектурі настає новий етап, який характеризується відмовою від грандіозних форм. Храми стають меншими за розмірами, але строкатішими в оздобленні, що надає їм своєрідної довершеності й краси. Найпоширенішими стає кубічний однокупольний храм. Такого типу споруди будувалися в усій державі, але найбільше їх вціліло на землях північних князівств.

Перлиною такого типу церков є храм Покрови на Нерлі, закладений 1165 р. Серед багатьох українських одно купольних одним з найцікавіших є собор у Володимирі-Волинському, а також П’ятницька церква у Чернігові.

Можливо, зразком такого типу споруд стала церква над Золотими воротами (1037) або Михайлівський собор Видубицького монастиря (1088) у Києві. Подібний вигляд мала й Еллінська (1072) церква у Чернігові. Однак найпоширенішим типом церков за часів Київської Русі стала й продовжувала бути на українських землях 3-5-кульпольна храмова будівля. Це Спасо-Преображенський (1036) і Борисоглібськи (1128) собори в Чернігові,Кирилівська (1146) і Василівська (1183) церкви в Києві, Успенська (1078) церква Києво-Печерської лаври та багато ін.

8. Расцвет изобразительного искусства: древнерусские мозаики, фрески, книжная миниатюра, иконопись

У Софії Київській чудово збереглися мозаїки і фрески,створені в 30-40 роки 11-го ст.-тя грецькими майстрами й їхніми місцевими учнями.Як матеріал(золото,кубики кольорового скла і смальти),так і стиль живопису мали навіювати людині,яка молиться,думку,що світ,до якого вона потрапила,абсолютно реальний та істинний.Для стилю мистецтва 11-го ст.-тя характерне те,що зображення не маскують масив стіни,не стирають його,а органічно зливаються з поверхнею склепінь,арок,стовпів,виявляючи іх тектонік.наступне новаторство-сполучення фресок та мозаїк.значне місце належить орнаментам,які репрезентовані зовсім не візантійським характером. Велика кіл-ть орнаментів як в інтер єрі,так і в екстер єрі надала Софії власне київського колориту,стала специфічною нац-ю рисою.Інтер єр має цілий ряд особливостей.головна його прикмета-складність розв язання простору і нерівномірність освітлення.Весь мозаїчний розпис храму,взятий у цілому,утворює струнке ціле,глибоко продуману систему,яка символізує ідею церкви вічної.Особливе місце у системі розписів посідають фрески на світську тематику,до яких належить композиція «сім я ярослава мудрого»,а також розписи в північних і південних вежах.Таким чином,розписи Софії Киї-ї,зберігаючи всю мальовничість і лінійну вишуканість зрілого візантійського стилю,несуть відбиток демократичності,простоти,навіть простонародності давньоруського мистецтва.Прекрасні фрески мав Михайлівський Золотоверховний собор 11-13-го ст.-тя,більшість яких загинула під час його зруйнування в радянські часи.Ще значного розвитку набуло станкове малярство(твори образотворчого мистецтва,що мають самостійний характер).Осібним видом мистецтва була книжкова мініатюра.Рукописні книги були дуже дорогими,їх переплітали в міцні оправи з металевими замками,прикрашали численними ініціалами,заставками,мініатюрами.(«Ізборник святослава»,»Трирський псалтир»,Борис і Гліб»)найпош-й вид мистецтва-декоративно-ужиткове мистецтво,у яке входить язичеська й епічна тематика.з худ=х ремесел найвідоміша металопластика,інші ж-кісткорізьбляне,деревообробне,ткацьке-відомі менше.ще ливарство(великий хорос,знайдений на Подолі)широкі браслети,на яких птахи,звірі,казкові персонажі,танцюристи,музиканти.Застосовувалась техніка скані,штампування і тиснення.

Дата добавления: 2015-07-08