Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Значение культуры Киевской Руси в становлении и развитии древнеславянских народов

Читайте также:
  1. I. Назначение и принцип работы зубофрезерных станков, работающих червячной фрезой
  2. II Измерить среднеквадратическое значение переменной составляющей, среднеквадратичное действующее и амплитудное напряжения после выпрямителя для различных нагрузок.
  3. II Измерить среднеквадратическое значение переменной составляющей, среднеквадратичные действующие и амплитудное напряжения после выпрямителя для различных нагрузок.
  4. III. Полеводство. Орудия. Севообороты. Удобрение. Отдельные культуры ------------ 129
  5. IV. ЗНАЧЕНИЕ ОБЕИХ СИСТЕМ. ЙОГИ С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ПСИХОЛОГИИ И ФИЗИОЛОГИИ
  6. IV. Термодатчики, их устройство и назначение.
  7. VII. "Я" в развитии ребенка

Народ Київської Русі створив багату, самобутню і на той час високу матеріальну й духовну культуру, що розвинулась на основі попередніх здобутків східних слов'ян.

Здобутки в ремісницькій техніці, архітектурі й живопису. Київська Русь славилася своїми ремісниками, які майстерно виготовляли знаряддя праці, зброю, предмети домашнього вжитку.

Давньоруські гончарі, удосконаливши техніку виробницт­ва, виготовляли гарний глиняний посуд (глечики, горщики, миски, блюда та ін.), оздоблений кольоровою поливою й різ­ними візерунками.

Ковалі робили добротні залізні лемеші і чересла для плу­гів, ножі, сокири, серпи, підкови для коней, замки, мечі, щити, кольчуги, шоломи тощо. На поверхню усіх цих виробів часто накладалися художні оздоби й написи. Особливо славилося мистецтво ювелірів, які вміли обробляти дорогоцінні метали, робити з них чудові прикраси.

Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка (розчин, що складався з вапна, тов­ченої цегли, кераміки), камінь тощо. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор. Золоті во­рота (головний в'їзд до міста), Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів, Відомими стали архітектурні споруди Чернігова (Спаський собор), Переяслава (Михайлівський со­бор), Галича та багатьох інших міст. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків.

Архітектура дала поштовх поширен­ню живопису. Князівські палаци й куль­тові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різьбленими ' кам'яними де­талями, іконами. Таке оздоблення мож­на побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські худож­ники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському мона­стирі діяла навіть майстерня живопису, де працював талановитий художник Аліпій.

Усна народна творчість і музика. З давніх часів у східних слов'ян існу­вала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули били­ни — поеми, присвячені важливим по­діям, особливо боротьбі з ворогами.[ З курсу літератури відомі билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добриня Нікітич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів

Розвивалося музичне мистецтво. Се­ред музичних інструментів були відо­мі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лют­ні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створю­валися музичні ансамблі, а при церквах — хори. Писемність, літописання та література. Писемність у Київ­ській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчать документи — договори київських князів з імператорами ' Візантії другої половини IX і першої поло­вини X ст., а також берестяні грамоти, знайдені й прочитані ученими.» Після введення християнства на Русі з давньорусь­кої і церковнослов'янської мов утворилася писемна мова, з'явилося більш досконале слов'янське письмо — кирилиця, створене болгарським просвітителем Ки­рилом у IX ст



У Київській Русі з'явилася й худож­ня література переважно церковного змісту. І Найбільш визначні твори — «Слово про закон і благодать» митро­полита Іларідна, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Ізборники» Святослава Ярославича.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 231 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Роль византийской культуры в развитии древнерусской культуры | Жемчужины архитектуры Киевской Руси | Устное народное творчество Киевской Руси. Былинный эпос | Особенности рукописной книги Киевской Руси. Остромирово Евангелие | Школьное образование и книжное дело Киевского государства | Просветительская деятельность братств и братских школ | Развитие книгопечатания в Украине. Значение деятельности Ивана Федорова | Стара» і «нова» українська нація. | Архітектура Львівського Ренесансу | Дисиденство і шістдесятництво |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Культура украинского народа в контексте европейской культуры.| Крещение Руси и влияние христианства на дальнейшее культурно-историческое развитие славянских народов

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.006 сек.)