Архітектура Львівського Ренесансу

Пам’ятки мистецтва Львова доби Ренесансу, себто відродження клясичности, займають найвизначніше місце в історичному розвитку не тільки українського мистецтва, але й мистецтва цілого Сходу Европи. В історії українського мистецтва, львівський ренесанс – це найважніша капітоля українського мистецтва кінця XVI і початку XVII століття, а пам’ятки архітектури на львівському Ринку і прилеглих вулиць – це найбільша окраса і цілий сенс ренесансового мистецтва на Україні.Ренесансовий стиль у Львові з’являється в першій чверті XVI стол. Поширювали його головно італійські майстри. Але львівські міські документи згадують чимало майстрів із слов’янськими чи то українськими прізвищами, напр., Мартин Люшня 1534 р., Петро із Смоленська 1535 р., Матей Муратор 1535 р., Іван Лис 1557 р., згаданий уже Лука з Пряшева. Але з часів заложення мулярського цеху 1572 р. найчастіше згадуються італійці, як львівські міщани, що звичайно прибирали місцеві, слов’янські, прізвища: Петро Волох, Станислав Змій, Франціск Кротохвілі, Іван Круглик та інші. Центром будівельної діяльності Львова був, розуміється, Ринок із ратушею – гордістю і символом автономного устрою міст доби Ренесансу. Львівську ратушу, що веде свій початок ще з XIV стол., розбудовано в роках 1489-1491. В 1532-1539 була відреставроврана вежа з участю майстра Луки з Пряшева. Ренесансові ознаки прибрала, правдоподібно, в 1561 р. і в останніх роках XVI стол., про що дають деяке поняття рисунки ратуші початку XIX стол. Найбільший розквіт ренесансу у Львові припадає на другу пол. XVI стол., особливо на 70-90 роки того століття. До найстарших будов «Золотого віку» львівського ренесансу, належить будинок Гепнера (згодом Українського Кредитового Товариства) в Ринку, 1570 року. Прекрасна композиція фасади, пропорціональність окремих частин, не переладованість прикрас, ясність і чистота форм роблять цю будову незвичайно цінною на тлі всіх інших будинків доби Ренесансу. Не менше цінною є «Чорна камениця» в Ринку під ч. 4, побудована в 1577 р. архітектом Петром Красовським, від 20-их років XX стол. – Історичний музей м. Львова. Будинок дуже оздобний, цілий рустикований т. зв. бриліянтовими квадрами (кам’яними бльоками), залишаючи вільні місця лише для орнаментованої різьби. Незвичайно багатий портал має різьбу тонкого майстерного виконання. Найвищі досягнення українського ренесансу зосереджуються в чотирьох будовах, що належать виключно українській культурі, бо створені зусиллями і працею лише української частини «Галицького Вавилону». # Вежа Корнякта при Братській церкві – краса і гордість українського Львова, найцінніша пам’ятка ренесансу на Україні, заслужено названа чужими дослідниками перлиною будівельної умілости цілої Східної Европи. # Дім Корнякта в Ринку, побудований у 1580 році, дає цікавий приклад несиметричної фасади, але скомпонований з великим почуттям рівноваги, пропорції та конструктивної логічности. Звертає на себе увагу рустикована стіна, подібно до інших львівських будинків. # Перлиною ренесансового Львова треба вважати Трьохсвятительську каплицю коло Братської церкви, побудовану в 1578 році архітектом Петром Красовським і відбудовану в 1671 р. коштом Олександра Балабана. Заложення і просторовий об’єм будови ясно вказують, що тут італійські майстри мусіли підпорядкуватися місцевим вимогам українського будівництва, з його типовою формою тридільної і трибанної церкви.Пізньоренесансові будови Львова належать переважно римо-католицьким храмам, як напр. каплиці Боїмів 1617 р. і Кампіонів 1619 р. їх розкішні різьби й прикраси занадто переладовані і вже не дорівнюють чистим і гармонійним формам ренесансового стилю Братських будов.

Дата добавления: 2015-07-08