V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.

Речення, що складаються з підмета й присудка, називаються непоши-реними: Стояла спека (О. Г.).

Речення, до складу яких входять, крім головних, другорядні члени, називаються поширеними: Вгорі тихо пропливають сріблясті й ніжні пасомки бабиного літа (Ю. См.). За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман (М. Ст.).

Другорядні члени речення

Члени речення, які служать для поширення граматичної основи, називаються другорядними. До другорядних членів належать: додаток, означення, обставина.

Додаток

Додаток – другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, стан, і відповідає на питання непрямих відмінків.

Способи вираження додатків

Іменником	Мати здивовано кліпнула очима (О. Д).
Займенником	В неї щоки палали вогнем (Н.-Л.).
Субстантивованим прикметником (дієприкметником), числівником	За битого двох небитих дають (Н.тв.).
Неозначеною формою дієслова	Тоді Іван Половець наказав приготу-вати кулемети (Ю. Ян.).

Різновиди додатків

Прямі додатки	Непрямі додатки
Залежать від перехідних дієслів і виражаються формою знахідного (родового) відмінка без приймен-ника: намалювати (що?) картину, приспати (кого?) дитятко	Виражені формою знахідного відмінка з прийменником та формами інших не-прямих відмінків: привітатися (з ким?) з сусідами, підійти (до чого?) до хати

Означення

Означення – другорядний член речення, який називає ознаку пред-мета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки?

Означення бувають у з г о д ж е н і та н е у з г о д ж е н і.

Способи вираження означень

Узгоджені означення	Неузгоджені означення
Повністю узгоджуються з означува-ним словом (у роді, числі, відмінку).	Поєднуються з означуваним словом зв’язком керування або прилягання.
1. Прикметниками: Випростовує свої м’які волохаті пелюстки тихийсон (М. Коц.).	1. Іменниками в непрямих відмінках: Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва русяві,з довгими тонкими,трошки горбатими носами,з рум’яними гу-бами (Н.-Л.).
2. Дієприкметниками й дієприк-метниковими зворотами: Весело сяють позолочені бані чис-ленних дзвіниць (С. Пл.). Повітря, насичене п’янким запахом весня-ного цвітіння, бентежило юнацьку душу (М. Коц.).	2. Неозначеною формою дієслова: Бажання жити окрилило його.
3. Присвійними займенниками: Наша хата стояла на узліссі.	3. Прислівником: Вони пили каву по-турецьки.
4. Порядковими числівниками: На першій ділянці палахкотіли чер-воні маки.

Дата добавления: 2015-07-08